Роль городов в образовании техногенных потоков веществ

Варіант 2.

Варіант 1

Контрольні тести

Контрольні питання і завдання

Переваги і обмеження стратегічного управління

Як впливає стратегічне управління на результативність діяльності організації?

По-перше, організація може звести до мінімуму негативні наслідки фактора “невизначеності майбутнього”.

По-друге, підприємство має змогу зосередитись на вивченні факторів зовнішнього середовища, що формують зміни, і відповідним чином пристосуватись до них.

По-третє, фірма може отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і практичних рішень.

По-четверте, організація стає більш керованою, оскільки за наявності стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань.

На жаль, стратегічне управління, не є універсальним для будь-яких ситуацій і задач. Існує ряд обмежень на використання стратегічного управління:

1. Стратегічне управління не може дати точного і детального опису майбутнього.

2. Стратегічне управління не можна звести до сукупності правил, процедур, схем діяльності. Воно не дає рекомендації, що і яким чином робити при розв’язуванні певних задач або в певних ситуаціях. Кожен менеджер розуміє та реалізує стратегічне управління по-своєму.

3. Процес стратегічного управління вимагає величезних зусиль, великих витрат часу і ресурсів.

4. Різко збільшуються негативні наслідки помилок стратегічного передбачення та вибору.

5. При стратегічному управлінні часто забагато уваги приділяється стратегічному плануванню. Проте розробка стратегічного плану не настільки важлива. Головне – це реалізація стратегічного плану, проведення змін, що викликає опір персоналу і відбувається із значними складнощами.

1. Перелічіть і розкрийте сутність основних категорій стратегічного управління.

2. Зробіть порівняльну характеристику стратегічного і нестратегічного менеджменту.

3. Розкрийте зміст і структуру стратегічного менеджменту.

4. Як впливає стратегічне управління на результативність діяльності організації?

5. Розкрийте рівні розробки стратегії в організації.

6. Які обмеження існують на використання стратегічного менеджменту в організації?

7. Охарактеризуйте зміст і взаємозв'язок корпоративної, бізнес-стратегії та

функціональної стратегії підприємства (підприємство на ваш вибір)

1. Стратегія організації - це:

1) Основне призначення організації, чітко визначена мета її існування;

2) Генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей.

3) Процес визначення цілей діяльності організації.

4) Основна мета у сфері виробництва.

2. До функціональних стратегій підприємства належать:

1) Стратегії планування, організація, мотивація, контроль.

2) Глобальна, багатонаціональна;

3) Маркетингова, фінансова, кадрова, інноваційна;

4) Низьких витрат, скорочення ринку, розвитку товару.

3. У диверсифікованій фірмі стратегії за рівнем розробки класифікують:

1) На вищі, середні, нижчі;

2) Глобальні, міжнародні, регіональні, місцеві.

3) Комплексні, конгломератні, спеціалізовані.

4) Корпоративні, ділові, функціональні, операційні.

4. Стратегія організації розроблюється в такій послідовності:

1) Вивчаються сильні та слабкі сторони підприємства, потім - можливості та загрози із зовнішнього середовища;

2) Аналіз середовища, розробка місії та системи цілей, оцінка і вибір стратегії, реалізація і контроль;

3) Бізнес-стратегія, корпоративна, функціональна і оперативна;

4) Аналіз внутрішніх ресурсів, вивчення сильних і слабких сторін підприємства, вибір стратегії, реалізація і контроль.

5. Критерієм ефективності стратегічного управління є:

1) Забезпечення прибутковості діяльності;

2) Своєчасність і точність реакції організації на нові запити ринку та зміни в оточенні;

3) Раціональне використання виробничого потенціалу;

4) Правильне визначення сильних і слабких сторін підприємства.

1. Стратегічне планування починається із:

1) Аналізу внутрішніх можливостей і ресурсів організації;

2) Оцінки потреб ринку, вивчення тенденцій розвитку галузі;

3) Вивчення витрат виробництва;

4) Визначення конкурентних переваг підприємства.

2. Фінансова, маркетингова, кадрова, інноваційна стратегії відносяться до:

1) Операційних стратегій;

2) Бізнес-стратегій;

3) Функціональних стратегій;

4) Корпоративних стратегій.

3. Об'єктами основної уваги керівництва при стратегічному управління є:

1) Простежування змін у зовнішньому середовищі та адаптація до них;

2) Вирішення внутрішніх проблем підприємства;

3) Зниження витрат виробництва, підвищення продуктивності праці;

4) Одержання прибутку від реалізації продукції та послуг.

4. Генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу ресурсів організації для досягнення її цілей - це:

1) Місія;

2) Стратегія;

3) Планування;

4) Політика.

5. Корпоративна стратегія:

1) Поширюється на всі напрямки діяльності компанії;

2) Розроблюється тільки в диверсифікованих компаніях;

3) Належить до управління стратегічною групою галузі;

4) Належить до управління окремою сферою діяльності підприємства.

Комплекс экологических проблем присущ любой территории, где отмечается концентрация промышленных предприятий и населения.

Состав и напряженность экологических проблем зависят от следующих обстоятельств:

Масштаба города – его площади, состава и численности городского населения. Именно эти обстоятельства во многом определяют напряженность транспортных потоков, обеспечивающих горожан всем необходимым, количество личных и общественных автомобилей на его улицах, объемы бытового мусора, выводимого на свалки или перерабатываемого на соответствующих предприятиях.

Природных условий территории: особенностей климата, включая циркуляционные процессы в атмосфере, наличие или отсутствие крупных водных объектов, лесных массивов внутри и по периферии города. По условиям рельефа многие города, (например Алма-Ата) оказываются расположенными в межгорных впадинах, расширениях речных долин (например, Красноярск в долине р. Енисей, Якутск в долине р. Лены), амфитеатрах, открытых в сторону моря (Ялта, Владивосток). Есть города, раскинувшиеся на равнинах (С.-Петербург, Новосибирск). Есть города, расположенные за полярным кругом и в экстремальных климатических условиях низких температур воздуха (Норильск, Якутск). Есть города, постоянно страдающие от сильнейших ветров (Новороссийск) и наоборот, от длительного застойного состояния атмосферы (Красноярск, Якутск). Эти природные обстоятельства расположения городов во многом определяют степень комфортности проживания горожан, энергетические затраты и уровень загрязнения атмосферного воздуха.

Характера и масштабов производства и объемов выбросов и сбросов веществ, загрязняющих атмосферу, водные источники и почвы городской территории. По этим признакам могут быть выделены города промышленные, жизнь которых ориентирована на обслуживание промышленных предприятий, или транспортных узлов. Города административные, в которых сосредоточено управление какими-то территориями и, обычно, учебные заведения, а промышленное производство призвано лишь обеспечить трудоустройство и жизнь горожан, например Воронеж. Города, сочетающие в себе оба этих направления деятельности, обычно крупные промышленно-административные центры, вроде С.-Петербурга, Красноярска, Екатеринбурга, Новосибирска и многие другие с населением, обычно приближающимся к миллионному рубежу или переходящему его.

Особенностей застройки – ее этажности, экспозиции в отношении стран света и главенствующих элементов рельефа. Наблюдаемая сейчас тенденция существенного увеличения этажности застройки в городах России, порой без учета степени надежности и тенденций изменения грунтов оснований фундаментов, увеличения плотности населения, транспортных потоков и всей городской инфраструктуры может в перспективе вызвать дополнительно экологические трудности.

Совершенством инженерных сетей и коммуникаций, обеспечивающих снабжение города водой и отводящих канализационные стоки, надежность электроснабжения, связи.

Расползание городов на обширных пространствах порождает множество экологических проблем, важнейшие из которых составляют:

1. Сокращение сельскохозяйственных угодий, земли которых отторгаются районами городской застройки, рекреационными пригородными парками и лесными массивами, необходимыми для обеспечения отдыха населения и в качестве буферных зон, например зон санитарной охраны, призванных принять на себя и нейтрализовать загрязнения, поступающие в воздушную среду с производственных объектов, предприятий теплоэнергетики и транспортных магистралей.

2. Ухудшение состояния воздушной среды города выбросом загрязняющих веществ в атмосферу транспортом, производственными и теплоэнергетическими объектами, а также за счет повышенной запыленности атмосферы. Загрязнение, вызывающее, в сочетании с имеющейся естественной влажностью воздуха и солнечной радиацией, образование в теплое время года высокотоксичного фотохимического смога, а при низких отрицательных температурах воздуха морозного тумана, также весьма отрицательно влияющего на состояние верхних дыхательных путей и общего здоровья горожан.

3. Деградация водных ресурсов вследствие их изъятия для обеспечения нужд города и загрязнения водных объектов через воздушную среду, сбросом неочищенных и недоочищенных сточных вод в водные объекты.

4. Утрата и сокращение мест отдыха, а также зеленых массивов внутри и по периферии городов, в которых осуществляется восстановление атмосферного кислорода, нейтрализация атмосферных загрязнений, а также снижение качества природной основы рекреационных зон и, соответственно, их реабилитирующей роли.

5. Возникновение и воздействие на организм человека электромагнитных полей и излучений, связанных с линиями высоковольтных электропередач, работой передающих радиостанций, радаров метеослужбы и других источников электромагнитного излучения.

6. Изменение микроклиматической обстановки, вызванное тем, что более теплый, в сравнении с пригородной зоной, но загрязненный воздух, формирующийся над городской территорией, образует устойчивый вертикальный воздушный поток. В условиях низких зимних температур и атмосферой инверсии, поднявшийся над городом воздух растекается к его периферии, постепенно охлаждается, опускается к земле и вновь возвращается в город. Особенно ярко эти процессы проявляются в условиях континентального климата в северных и сибирских городах, расположенных в межгорных впадинах и глубоко врезанных долинах рек.

7. Осложнение санитарно-гигиенической и эпидемиологической обстановки вследствие присутствия бактериологических и химических загрязнений в воздухе, воде и продуктах питания.

Экологические последствия интенсивного использования энергетических ресурсов проявляются непосредственно в городах в интенсивных выбросах в атмосферу загрязняющих компонентов ТЭЦ, ГРЭС и автомобильного транспорта. Необходимость использования дополнительных энергоносителей и доставка их в город создают дополнительные экологические нагрузки на ресурсодобывающие регионы и транспорт.

Выделяются регионы, где 40-50% населения проживает на территориях с очень высоким уровнем загрязнения атмосферы. К таким территориям на Камчатке относится Петропавловск-Камчатский, в Иркутской области – Ангарск, Братск, Зима, Иркутск, Усолье-Сибирское, Шелехов, в Кемеровской области – Кемерово, Новокузнецк, в Красноярском крае – Красноярск, Норильск, в Московской области – Москва, в Хабаровским крае – Хабаровск и Комсомольск-на-Амуре. Ответственными за очень высокий уровень загрязнения воздуха являются предприятия черной металлургии, цветной металлургии, химической и нефтехимической промышленности, стройиндустрии, энергетики, целлюлозно-бумажной промышленности. Несмотря на некоторое снижение уровня загрязнений городского воздуха, связанное с сокращением производства, выбросы от стационарных источников продолжают оставаться значительными.

Дата добавления: 2017-01-14