Методи навчання. Модуль 2. Сучасні тенденції розвитку і застосування психотерапії

Модуль 1

Модуль 2. Сучасні тенденції розвитку і застосування психотерапії.

Модуль 1. Основні напрямки і методи психотерапії.

1. Зміст поняття психотерапії.
2. Цілі та завдання психотерапії.
3. Назвіть відмінності немедичної і медичної психотерапії.
4. Відмінність пацієнта (об'єкту психіатрії) від клієнта (суб'єкта психотерапії).
5. Психотерапія, психологічна корекція і психологічне консультування. Принципові відмінності.
6. Розкрийте поняття про соціальне замовлення на роботу практичного психолога, психологічну задачу і психологічну допомогу.
7. Поняття про норму і її значення в психотерапевтичній діяльності.
8. Вплив професійної діяльності на особистість психотерапевта.
9. Засоби долання професійного згоряння психотерапевта.
10. Показання й протипоказання до здійснення психотерапії.
11. Питання прогнозу у психотерапії. Критерії результативності психотерапії.
12. Етичні принципи в психотерапії.
13. Класифікація психотерапевтичних методів.
14. Назвіть основні характеристики неврозу.
15. Професійні вимоги до психотерапевта.
16. Основні положення психоаналізу. Основної техніки класичного психоаналізу.
17. Основні стадії психотерапії по К.Г. Юнгу.
18. Основні положення психотерапії по А. Адлеру.
19. Сутність психології біхевіоризму. Основні положення теорії навчення, як основи біхевіоризму.
20. Особливості методів класичного, оперантного і соціального навчення.

21. Сутність гуманістичної психотерапії.

1. Терапія, що центрується на клієнті.
2. Основні погляди на психотерапію А. Маслоу.
3. Екзистенціальна психотерапія.
4. Основні положення та методи логотерапії В. Франкла.
5. Основні положення когнітивної психології. Етапи когнітивної терапії.

1. Гештальт-терапія. Основні техніки, що використовуються.
2. Трансактний аналіз. Основні технічні прийоми.
3. Тілесно-орієнтована психотерапія. Основні види та базові прийоми.
4. Танцювальна терапія. Основні види та методи работи.
5. Терапія мистецтвом. Види та форми арт-підходу.
6. Піщана терапія.
7. Казкотерапія.
8. Музикотерапія.
9. Основні методи трансперсонального напрямку в психотерапії.
10. Процесуальна терапія А. Міндела.
11. Бодінаміка. Теоретичні принципи та методи терапії.
12. Теоретичні основи НЛП терапії.
13. Психодрама-метод. Сучасні форми психодраматичної дії: пластикодрама та плей-бек – театр.

14. Характерологічний аналіз Райха.

1. Біоенергетичний аналіз Лоуена. Методи та форми роботи.
2. Сутність та види груп. Механізми дії групи.
3. Емпатія та конгруентність як сонова особистості психотерапевта.

Змістовний модуль 1. Основи фізіології та гігієни харчування

Лекція № 1.1 Введення. Основні принципи раціонального харчування. Основні вимоги до харчових речовин. Добова потреба у харчових речовинах

План лекції:

1. Предмет фізіології харчування, зв’язок з профілюючими дисциплінами.

2. Значення травної системи у процесах життєдіяльності людини.

3. Будова та функції травної системи. Участь у процесах травлення.

Лекція № 1.2 Значення основних харчових речовин у життєдіяльності людини.

План лекції:

1. Продукти як носії ессенціальних факторів харчування. Енергетичний обмін людини.

2. Роль білків, ліпідів, вуглеводів в організмі, біологічна цінність. Наслідки їх нестачі або надлишку у раціоні різних верств населення. Добова потреба. Джерела в їжі.

3. Біологічна роль вітамінів. Класифікація вітамінів. Характеристика основних водорозчинних та жиророзчинних вітамінів, участь в обміні речовин, добова потреба, джерела в їжі.

4. Біологічна роль основних макро- та мікроелементів.

Лекція № 1.3 Основи раціонального харчування різних верств населення

План лекції:

1. Основні принципи раціонального харчування. Особливості дитячого харчування

2. Основні принципи лікувально-профілактичного харчування. Раціони лікувально-профілактичного харчування.

3. Основні принципи дієтичного харчування. Стисла характеристика основних дієт.

4. Види альтернативного харчування.

Змістовний модуль 2 Основи гігієни харчування

Лекція 2.1 Вступ. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі. Санітарний нагляд та його форми. Структура санітарної служби України

План лекції:

1. Історія розвитку гігієни харчування, як науки.

2. Санітарний нагляд у галузі виробництва харчових продуктів. Види санітарного нагляду.

3. Термін проведення запобіжного санітарного нагляду та його роль у профілактиці харчових захворювань.

4. Поточний санітарний нагляд: час проведення, частота, значення у профілактиці харчових захворювань

Лекція 2.2. Харчові захворювання мікробного та немікробного походження. Глистяні інвазії.

План лекції:

1. Продукти харчування, як джерело поширення харчових захворювань мікробного та немікробного походження.

2. Харчові антропозоонозні інфекційні захворювання: сибірка, туберкульоз, бруцельоз, ящур та ін.

3. Кишкові інфекції: холера, дизентерія, вірусний гепатит.

4. Харчові токсикоінфекції та інтоксикації: сальмонельоз, отруєння токсинами умовно-патогенних мікроорганізмів, ботулізм, стафілококове отруєння, мікотоксикози.

5. Отруєння хімічними речовинами та неїстівними продуктами тваринного та рослинного походження.

Лекція 2.3. Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження

План лекції:

1. Гігієнічна оцінка основних видів продовольчої сировини та харчових продуктів тваринного походження:

2. Гігієнічна оцінка основних видів продовольчої сировини та харчових продуктів рослинного походження:

2.4 ПЛАН лабораторні ЗАНЯТЬ

Таблиця 2.3

Назва теми	Обсяг, годин	№ занят-тя	Зміст лабораторного заняття	Форми поточного контролю	Оцінка min - max балів
д/в	з/в
Модуль І
1. Стислі відомості щодо будови та функції травної системи. Аналіз фактичного стану харчування студентів.				Кожен студент фіксує свій раціон та робить підрахунок його повного хімічного скла-ду. Порівнює його з фізіоло-гічними нормами споживан-ня основних харчових речовин.	Обговорен-ня на лабора-торних заняттях	3-6
2 Значення основних харчових речовин у життєдіяльності лю-дини. Розрахунок добових енерговит-рат організму людини.		-/1*		Розрахунок індивідуального завдання щодо складання добового раціону харчування людей різного віку, стану здоров’я, антропометриних даних, характеру роботи.	Опитування, контроль виконання знань	3-6
3. Основи раціо-нального харчуван-ня різних верств населення. Складання добового раціону харчування за індивідуальним завданням.		1/2*		Відповідно до завдання складання добового раціону 3…5 разового харчування, звертаючи увагу на особливості праці та стан здоров’я. Порівняння хімічного складу розрахованого раціону з рекомендованими нормами (Наказ МОЗ України)	Захист індивідуального завдання	5-10
4 Харчові захворю-вання мікробного та немікробного походження. Глистяні інвазії				Розрахунок гранично допустимих рівнів вмісту токсичних елементів у нових продуктах харчування. Рішення ситуаційних задач. Аналіз порушень гігієнічних вимог на підприємстві, які зумовлюють можливість виникнення харчових захворювань мікробного і немікробного походження	Вирішення ситуаційних завдань. Захист індивідуального завдання	5-10

Продовження таблиці 2.3

5 Гігієнічна оцінка основних груп хар-чових продуктів тваринного та рос-линного походження.				Проведення санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів тваринного та рослинного походження, харчових добавок.	Обговорення на лабораторному занятті	6-12
Підсумок:		4/6*				22-44
Разом:		4/6*				22-44

*заочне відділення: для спеціальностей 6.071711 / 6.091702,-06,-09

2.5 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Таблиця 2.4

Найменування тем	Обсяг, годин	Форми самостійної роботи	Методи контролю	Оцінка min - max балів
д/в	з/в
Модуль І
1. Вводна. Стислі відомості щодо будови та функцій травневої системию			Самостійне вивчення на основі навчальної літера-тури	Комп¢ютерне тестування	3-4
2 Особливості харчування різних верств населення.			Самостійне вивчення на основі навчальної літера-тури	Опитування на занятті	3-4
3 Світовий досвіт харчування.		8/6	Самостійне вивчення літератури	опитування	3-5
4 Вступ. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі. Санітарний нагляд та його форми. Структури санітарної служби України.			Самостійне написання конспекту лекцій	Тестовий контроль	3-4
5 Харчові захворювання мікробного та немікробного походження. Глистяні інвазії.			Самостійне вивчення на основі навчальної літе-ратури	Вирішення ситуаційних завдань	3-4
6 Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження.			Опрацювання лекційного матеріалу та самостійне вивчення літератури.	Комп’ютерне тестування	3-5
Підсумок		42/40			18-26
Разом:		42/40			18-26

2.6 ЗАВДАННЯ ДЛЯ Індивідуально-консультативнОЇ РОБОТИ

Талиця 2.5

Найменування тем	Обсяг, годин	Форми самостійної роботи	Методи контролю	Оцінка min - max балів
д/в	з/в
Модуль І
1. Вводна. Стислі відомості щодо будови та функцій травної системи			Індивідуальне вивчення на основі навчальної літератури	Тестовий контроль	Оцінювання під час лабораторних занять
2 Особливості харчування різних верств населення.			Індивідуальне вивчення на основі навчальної літератури	Опитування на занятті	Оцінювання під час лабораторних занять
3 Світовий досвіт харчування.			Індивідуальне вивчення на основі навчальної літератури	Опитування на занятті	Оцінювання під час лабораторних занять
4 Вступ. Значення гігієни харчування у підготовці фахівців галузі. Санітарний нагляд та його форми. Структури санітарної служби України.			Опрацювання лекційного матеріалу	Тестовий контроль	Оцінювання під час лабораторних занять
5 Харчові захворювання мікробного та немікробного походження. Глистяні інвазії.			Індивідуальне вивчення на основі навчальної літератури	Опитування на занятті	Оцінювання під час лабораторних занять
6 Гігієнічна оцінка основних груп харчових продуктів тваринного та рослинного походження.			Індивідуальне вивчення на основі навчальної літератури	Опитування на занятті	Оцінювання під час лабораторних занять
Підсумок
Разом:

2.7. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота здійснюється за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі індивідуальних занять, консультацій, перевірки виконання індивідуальних завдань, перевірки та захисту завдань, що винесені на поточний контроль тощо.

Індивідуально-консультативна робота з теоретичної частини дисципліни проводиться у вигляді:

1. індивідуальних консультацій (запитання-відповідь стосовно проблемних питань теоретичного матеріалу дисципліни);

2. групових консультацій (розгляд типових прикладів, практики впровадження та використання нових методів та методик впровадження у виробничу практику).

Індивідуально-консультативна робота з практичної частини дисципліни проводиться у вигляді:

1. індивідуальних консультацій (розгляд практичних завдань стосовно яких виникли запитання);

2. групових консультацій розгляд практичних ситуацій, які потребують колективного обговорення).

Індивідуально-консультативна робота для комплексної оцінки засвоєння програмного матеріалу проводиться у вигляді:

для денного та заочного відділення – індивідуального захисту підсумкової семестрової роботи у вигляді виконання розрахунків за індивідуальним завданням, які проводяться протягом всього семестру.

Методи навчання – засоби спільної роботи викладача та студентів, за допомогою яких у тих, хто навчається формуються потрібні знання, навички, вміння. Кожний метод – це струнка система взаємопов’язаних прийомів: усний виклад навчального матеріалу, обговорення матеріалу, показ (демонстрація) вправи, практичні роботи, індивідуальні роботи. Використовуються наступні методи навчання:

- методи організації та здійснення навчальної діяльності: словесні (роз-повідь, бесіда, лекція), наочні (показ, демонстрація), практичні, репродук-тивні і проблемні, самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;

- методи стимулювання і мотивації навчання: методи формування інтересу (аналіз проблемних ситуацій), методи формування відповідальності в навчанні (роз'яснення суспільної і особової значущості навчання, пред'явлення педагогічних вимог);

- методи контролю і самоконтролю (усний і письмовий контроль, фронтальний і диференційований, поточний і підсумковий)

Під час викладання дисципліни «основи фізіології та гігієни харчування» для активізації навчального процесу передбачено застосування сучасних навчальних технологій, таких як проблемні лекції, семінари-дискусії; кейс-метод.

Розподіл форм та методів активізації процесу навчання за темами навчальної дисципліни наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Методи навчання, які використовуються при вивченні дисципліни

Найменування теми	Вид занять	Обсяг годин	Найменування методу навчання і його короткий зміст
2.1	Лекція		Проблемна лекція
2.3	Семінарське заняття		Семінар-дискусія
2.3	Лабораторне заняття		Кейс-метод

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздаванням студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При викладанні лекційного матеріалу студентам пропонуються питання для самостійного розмірко-вування. При цьому лектор задає запитання, які спонукають студента шукати розв'язання проблемної ситуації. Така система примушує студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

На початку проведення проблемної лекції необхідно чітко сформулювати проблему, яку необхідно вирішити студентам. При викладанні лекційного матеріалу слід уникати прямої відповіді на поставлені запитання, а висвітлювати лекційний матеріал таким чином, щоб отриману інформацію студент міг використовувати при розв'язанні проблеми.

Семінари-дискусії передбачають обмін думками та поглядами учасників щодо даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Кейс-метод метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної, управлінської діяльності фахівців та передбачає розгляд виробничих ситуацій, проблемних ситуацій тощо.

4. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Під час навчання одним із важливих моментів є оцінювання критерій знань студентів, які є невід'ємною складовою частиною любого навчального процесу.

4.1. До контрольних заходів належать поточний, модульний (проміжний) та семестровий (підсумковий) контролі, які проводяться з метою оцінювання результатів на певному етапі навчання.

Поточний контроль — це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу під час проведення лекцій; практичних, семінарських, лабораторних занять тощо.

Модульний (проміжний) контроль - це оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу, блоків змістових модулів, винесених на цей контрольний захід. Модульний контроль проводиться під час тижнів модульного контролю за розкладом навчальних занять.

Семестровий (підсумковий) контроль - це залік в обсязі навчального матеріалу, визначеного цією робочою програмою дисципліни.

4.2. Кожний блок змістових модулів обов'язково оцінюється. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Незадовільні оцінки складання модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.

4.3. Відповідно до умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачається оцінювання успішності студентів з дисципліни в балах.

4.4. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в університеті, а саме: оцінки виставляються згідно з таблицею співставлення шкал:

Таблиця 4.1

Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів

Національна	Університетська	ЕСТS
5 (відмінно)	90- 100 балів	А (відмінно)
4 (добре)	85-89 балів	В (дуже добре)
75-84 балів	С (добре)
3 (задовільно)	70-74 балів	О (задовільно)
60-69 балів	Е (достатньо)
2 (незадовільно)	35-59 балів	РХ (незадовільно) – з можливістю повтор-ного складання блоку змістових модулів
3 -34 балів	Р (незадовільно) - з обов'язковим повтор-ним вивченням блоку змістових модулів

Результати складання семестрового (підсумкового) контролю у формі заліку оцінюються таким чином: «зараховано» – мінімум 60 балів, «не зараховано» – до 60 балів за університетською шкапою з подальшим переведенням у національну та ЕСТS шкали.

4.5. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

4.6. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

4.7. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою в діапазоні від О до 100 балів (включно).

4.8. Для організації поточного контролю в даній робочій програмі розподілена загальна кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота, між відповідними об'єктами контролю.

4.9. За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

4.10. Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінювання проводиться за такими критеріями:

- розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

- ступінь засвоєння матеріалу дисципліни;

- ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

- уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

- логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

4.11. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці підлягає рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття тощо.

4.12. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; написання письмової роботи, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів тощо.

4.13. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певною модуля. Модульний контроль проводитися у формі відповідей на теоретичні питання.

4.14. В разі невиконання певних завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

4.15. Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю оформлюється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

4.16. Для визначення оцінки під час модульного контролю враховуються результати поточного контролю з практичних занять, результати захисту індивідуальних завдань, передбачених з цієї навчальної дисципліни, для студентів заочного відділення – також ураховуються результати написання контрольної роботи.

4.17. Виконання індивідуального завдання є обов'язковим моментом для студентів заочної форми навчання. Індивідуальне завдання складається з виконання розрахунків добового раціону з урахуванням віку людини, умов праці, дієтичного харчування.

Для оцінювання індивідуального завдання передбачені наступні критерії:

21-30 балів нараховується студентові, який досить повно та послідовно представив розрахунки та висновки індивідуального завдання;

15-20 балів нараховується студентові, якщо студентом допущені незначні неточності у розрахунках та висновках індивідуального завдання;

О балів ставиться студентові, який представив неправильні відповіді на поставленні завдання та допускає грубі помилки у формулюванні термінів дисципліни.

4.18. На тижнях модульного контролю студент може відпрацювати окремі пропущені практичні заняття, захистити індивідуальні завдання, отримати консультацію, а також виконати інші види робіт, необхідні для позитивного оцінювання виконання ним індивідуального навчального плану.

Студент вважається допущеним до модульного (проміжного) контролю, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені цією робочою програмою з вивчення відповідного блоку змістових модулів цієї дисципліни,

4.19. У разі недопущення студента до модульного (проміжного) контролю або відсутності на ньому викладач проставляє йому у відомості 0 (нуль) балів. У разі поважної причини відсутності декан факультету надає студентові дозвіл на проходження відповідного модульного контролю в індивідуальному порядку. Оцінки модульного контролю з певної дисципліни можуть виставлятися за результатами поточного контролю навчальної роботи студента.

4.20. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше наступного робочого дня після дати його проведення.

4.21. Студент, який не погоджується з одержаною оцінкою, мас право звернутися до викладача й отримати обґрунтоване пояснення. У разі незгоди з рішенням викладача студент має право звернутися з письмовою апеляцією до завідуючого кафедрою не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів модульного контролю.

4.22 Оцінки результатів модульного контролю виставляються за університетською шкалою. Результати складання заліку вносяться у відомість і навчальну картку студента за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»), а також за університетською шкалою та шкалою ЕСТЗ. У залікову книжку викладачвиставляє «зараховано».

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю. Оцінки виставляються згідно з таблицею 4.2.

Таблиця 4.2.

Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів.

Оцінка	Бали
5 (відмінно)	40-34
4 (добре)	33-27
3 (задовільно)	26-20
2 (незадовільно)	20-0

Приклади типових питань, що виносяться на підсумкову семестрову роботу

1. Соціальний характер проблеми харчування. Роль харчування для організму людини

2. Предмет та задачі фізіології харчування. Зв'язок фізіології харчування з іншими дисциплінами.

3. Вплив порушень у складі харчування в надбанні людиною «хвороб цивілізації».

4. Будова та роль ротової порожнечі в травленні їжі. Вплив харчових речовин на її стан.

5. Будова та роль підшлункової залози у травленні окремих речовин. Фактори, що стимулюють та гальмують діяльність підшлункової залози. Активатори ферментів підшлункової залози.

6. Роль печінки в травленні їжі. Склад жовчі. Регуляція діяльності печінки, вплив харчових подразників на жовчовиділення та жовчовиведення. Фактори, що стимулюють та гальмують процеси жовчовиділення та жовчовиведення.

7. Будова та функції тонкого кишечнику. Стимуляція діяльності тонкого кишечнику.

8. Будова та функції товстого кишечнику. Фактори, що впливають на його діяльність.

9. Шляхи вимірювання енерговитрат – пряма та непряма калориметрія.

10. Таблично-хронометражний метод визначення енерговитрат.

11. Основний обмін, його залежність від статі, віку та інших факторів.

12. Критерій оцінки якості джерел білків. Біологічна цінність білків.

13. Дефіцитні амінокислоти, харчові джерела, добова потреба.

14. Значення нестачі та надлишку білків у харчуванні. Харчові джерела.

15. Роль нестачі та надлишку ліпідів у харчуванні. Незамінні ліпіди. Норми ліпідів у харчуванні.

16. Джерела холестерину в раціоні. Роль фосфатидів в обміні холестерину, їх джерела в їжі.

17. Поліненасичені жирні кислоти, біологічна роль, джерела в їжі. Роль ліпідів у розвитку атеросклерозу.

18. Роль вуглеводів у організмі.

19. Добові норми споживання різних видів вуглеводів.

20. Значення баластних вуглеводів у харчуванні. Шляхи зменшення вживання цукру.

21. Дефіцитні водорозчинні вітаміни в їжі та основні причини їхньої нестачі.

22. Дефіцитні жиророзчинні вітаміни в їжі та основні принципи їхньої нестачі.

23. Антихарчові компоненти їжі.

24. Захисні компоненти їжі.

25. Токсичні компоненти харчових продуктів

26. Дефіцитні мінеральні речовини та шляхи усунення їхньої нестачі. Поняття про абсолютну та відносну нестачу.

27. Поняття про раціональне, збалансоване харчування. Поживна цінність молока та виробів із молока (молочних продуктів).

28. Адекватне харчування.

29. Роль харчування в забезпеченні здоров’я, працездатності, опору до пошкоджуючих дій навколишнього середовища.

30. Співвідношення харчових речовин, що рекомендуються в раціонах харчування. Загальні принципи побудови харчових раціонів. Вимоги до режиму харчування.

31. Альтернативні види харчування.

32. Фізіологічні особливості дитячого організму. Норми споживання основних харчових речовин дітьми різних вікових груп.

33. Особливості харчування дітей у школах.

34. Особливості харчування підлітків у ПТУ.

35. Особливості харчування дітей в оздоровчих закладах.

36. Особливості харчування дітей, що займаються спортом.

37. Значення віку, статі, характеру праці, побуту, клімату для вибору харчування. Гіпокінезія та надмірна вага тіла як соціальні проблеми.

38. Харчування осіб розумової праці.

39. Особливості харчування студентів.

40. Харчування осіб похилого віку.

41. Основні принципи лікувального (дієтичного) харчування.

42. Види щадіння шлунково-кишкового тракту. Особливості кулінарної обробки харчових продуктів для дієтичного харчування.

43. Предмет і завдання гігієни харчування.

44. Основні принципи охорони здоров’я, соціальне значення.

45. Структура санітарної служби України. Органи Державного санітарного нагляду.

46. Форми та завдання санітарного нагляду.

47. Класифікація харчових захворювань мікробного походження.

48. Харчові інфекції (туберкульоз, бруцельоз, сибірка, ящур). Характеристика збудників цих захворювань. Можливість виникнення їх серед працівників підприємств харчової промисловості і споживачів.

49. Кишкові інфекції (дизентерія, холера, черевний тиф, паратифи А і В). Характеристика збудників. Причини виникнення кишкових інфекцій.

50. Харчові інтоксикації (ботулізм). Біологічні особливості збудника і токсину. Причини виникнення ботулізму, клініка захворювання і профілактика. Чи можливі випадки виникнення ботулізму при вживанні немитих фруктів, овочів.

51. Стафілококові харчові інтоксикації. Характеристика збудника та ентеротоксину стафілококів.

52. Харчові інтоксикації грибкового походження, їх характеристика, причини отруєння.

53. Сальмонельоз. Характеристика збудників. Причини захворювання та забруднення продуктів на підприємствах харчової промисловості.

54. Харчові токсикоінфекції, які викликають умовно-патогенні бактерії. Біологічні особливості кишкової палички, протею, клострідіум перфрінгенс, ентерококів бацилус, цереус. Причини виникнення захворювання.

55. Профілактика харчових захворювань і її особливості на підприємствах харчової промисловості і підприємств харчування.

56. Санітарно-показові мікроорганізми. Роль кишкової палички при санітарній оцінці харчових продуктів. Методи їх визначення.

57. Санітарна експертиза харчових продуктів (органи санітарного нагляду, порядок санітарної експертизи продуктів, розподіл продуктів за якістю).

58. Методи гігієнічної оцінки харчових продуктів, правила відбору проб та оформлення документації.

59. Санітарна оцінка м’яса (джерела інфікування м’яса, умови одержання доброякісного продукту, харчові захворювання, які передаються через м’ясо).

60. Санітарна оцінка ковбасних виробів (характеристика окремих видів ковбасних виробів, умови їх одержання, умови та терміни зберігання та реалізації)

61. Санітарна оцінка м’яса птахів.

62. Санітарна оцінка риби (жива, морожена, солона, копчена). Санітарна оцінка баличних виробів та ікри.

63. Санітарна оцінка молока (санітарні вимоги до якості молока, інфекції, які передаються через молоко).

64. Санітарна оцінка кисло-молочних продуктів (простокваша, сир, сметана, бринза та ін.), умови та терміни зберігання.

65. Санітарна оцінка яєць та яєчних продуктів (яйця, меланж, яєчний порошок), санітарні вимоги до їх якості, умови та терміни зберігання та реалізації.

66. Санітарна оцінка овочів, фруктів та ягід, їхня характеристика, умови зберігання та обробки.

67. Санітарна оцінка зернових продуктів (зерно та борошно, крупи та зернобобові, хліб), наявність домішок бур’янів.

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ДИСЦИПЛІНИ

5.1 Основна література

1 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф., Горбань В.Г. та ін. Основи фізіології та гігієни харчування. – Суми: Університетська книга, 2009. – 508с.

2 Павлоцька Л.Ф., Дуденко Н.В. та інші. Основи фізіології, гігієни та безпеки харчування. Суми, ВАТ, видавництво «Козачий вал», 2004, ч.І – 352 с., ч. ІІ – 278 с

3 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф., Артеменко В.С. Основи фізіології харчування, Х.: Торнадо, 2003. - 401 с..

4 Химический состав блюд и кулинарных изделий // Справочник в 2 т., М.: Журналистское агентство «Гласность», 1994. - 707 с.

5 Корзун В.Н. Гігієна харчування К.: Київський національний торгівельно-економічний університет, 2003. – 236 с.

6 Мудрецова-Висс К.А., Кудряшова А.А., Дедюхина В.П. Микробиология, санитария и гигиена, М.: Деловая литература, 2001. – 378 с

5.2. Додаткова література:

7 Дуденко Н.В., Павлоцька Л.Ф. Фізіологія харчування, X., 1999. –392 с.

8 Смоляр В.І Фізіологія та гігієна харчування К.: Здоров'я. 2000.: – 302 с.

9 Ванханен В.В., Ванханен В.Д. Учение о питании. 1 т. Питание здорового и больного человека, Донецк: Донеччина. 2000. - 352 с.

10 Ципріян В.Г. та інші. Гігієна харчування з основами нутриціології. К.: Здоров'я, 1999. – 568 с.

11 Сміян І.С. Слободян Л.М. Харчування і розвиток дитини. К.: Здоров'я 1992. –252 с.

12 Лабораторный практикум по микробиологии пищевых продуктов животного происхождения. М.: ВО Агропромиздат 1990. - 224 с.

Навчальний графік з дисципліни

Харківський державний університет Факультет _ технологічний_ _____________

харчування і торгівлі Спеціальність: 6.051701 «Харчові технології та інженерія»

Курс третій

Графік

Навчального процесу на ІІІ семестр 20 07 / 20 08 навчального року

з дисципліни «Основи фізіології та гігієни харчування»

Види занять	Обсяг, годинах	Кількість годин в тиждень, номери тижнів
Модуль 1
Аудиторна робота
В т.ч. Лекції
Практичні заняття
Лабораторні роботи
Семінарські заняття
Точки контролю																			Підс. МК
Рейтингова оцінка,mаx-mіn	44-22				6-3		6-3		5-2		5-3		5-2		5-3		6-3		6-3
Самостійна та індивідуальна робота
В т.ч. курсовий проект
курсова робота
розрахункова графічна робота
домашнє завдання
Точки контролю
Рейтингова оцінка, mаx-mіn	70-40			4-3			4-3			5-3			4-3			4-3		5-3q
Консультації
Іспит, (залік)	30-20
Всього годин
Рейтингова оцінка за дисципліною, man-mix	100-60			4-3	6-3		10-6		5-2	5-3	5-3		9-5		5-3	4-3	6-3	5-3	6-3

Посада викладача _____________________________________

Зав. кафедрою _____________________________________

6. ПРОТОКОЛ УЗГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування випускової кафедри	Прізвище, ім’я та по батькові завідувача випускової кафедри	Підпис	Дата
Кафедра технології харчування	К.,т.,н., проф. Л.М. Крайнюк
Кафедра технології хліба, кондитерських, макаронних виробів та харчоконцентратів	Д.,т.,н., проф. Г.М. Лисюк
Кафедра технології консервування	Д.т.н., проф. Р.Ю Павлюк
Кафедра технології м’яса	К.т.н., доцент М.О. Янчева

Навчальне видання

Укладачі:

д.мед.н., проф. ДУДЕНКО Н.В.

к.мед.н., проф. Павлоцька Л.Ф.

к.т.н., доц. ГОРБАНЬ В.Г.

к.т.н.,. доц. КОВАЛЕНКО В.О

к.т.н., доц. ЄВЛАШ В.В.,

к.вет.н., проф. ГОЛОВКО М.П.

Дата добавления: 2017-01-14