Екскурсія нижніх країв легень в нормі

Топографічні лінії		Екскурсія нижнього краю, см
		Права		Ліва
	вдих	видих	сумарна	вдих	видих	сумарна
серединно-ключична	2-3	2-3	4-6	-	-	-
середня аксилярна	3-4	3-4	6-8	3-4	3-4	6-8
лопаткова	2-3	2-3	4-6	2-3	2-3	4-6

Рухомість нижнього краю визначається так: спочатку знаходять нижню межу легені при нормальному фізіологічному диханні і відмічають її, потім пропонують зробити хворому максимальний вдих і затримати дихання. Палець-плесиметр перед вдихом повинен знаходитись на виявленій лінії нижньої межі легені. Потім за глибоким вдихом продовжують перкусію, поступово зміщуючи палець вниз до появи абсолютної тупості, де по верхньому краю пальця роблять другу помітку. Хворий робить максимальний видих та на його висоті затримує дихання, потім проводять перкусію вверх до появи ясного легеневого звуку і по нижньому краю пальця роблять третю помітку. Після цього вимірюють відстань між другою і третьою відмітками.

Обмеження або повна відсутність активної і пасивної рухомості легеневих країв можуть залежати від здатності легень до розправлення і еластичного спадання. Це спостерігається при емфіземі, розсіяних вогнищах ущільнення в ділянці легеневих країв, їх проростанні сполучною тканиною і зморщені, а також набряці легеневої тканини, високому стоянні діафрагми (асцит, метеоризм тощо), при зрощенні вісцеральної і парієтальної плеври, наявності рідини або газу в плевральній порожнині, паралічі діафрагми, ураженні кістково-м'язового апарату грудної клітки.

Визначення простору Траубе. Зліва в межах передньої пахвової лінії знаходять реберний кут, перкутують медіально по реберній дузі до печінкової тупості і роблять помітку з боку ясного (тимпанічного) звуку. При цьому палець-плесиметр кладуть перпендикулярно до реберної дуги. Потім з тієї ж самої вихідної точки перкутують в напрямку до селезінки по ходу X ребра. В ділянці переходу тимпанічного звуку в тупий роблять помітку з боку ясного звуку. Палець-плесиметр ставиться перпендикулярно до X ребра. З'єднуються обидві точки прямою лінією, яка з нижнім краєм лівої реберної дуги створює проекцію півмісяцевого простору Траубе на грудну клітку.

Матеріали для самоконтролю (додаються)

7. Рекомендована література.

1. Шкляр М.Б. Диагностика внутренних болезней. К.: 1972.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими / За заг. ред. Єпішина А.В. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

3. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Ю.І.Децика, К. “Здоров’я”, 1996

4. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней.(в 2-х томах); К: "Хрещатик", 1994.

5. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, К., Хрещатик, 1996.

6. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник). – Дн-ск, Арт-прес, 2002.

7. Дзяк Г.В., Хомазюк Т.А., Нетяженко В.З. Основи діагностики внутрішніх хвороб (довідник). – Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

8. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсеєнко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб.- К.,1996

9. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. К.: "Здоров’я", 2003.

10. Методичні розробки для аудиторної та позааудиторної підготовки студентів.

Асистент, кмн Слепченко Н.С.

Дата добавления: 2017-01-14