КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Форма запису результатів досліджень. Робота 7.2. Визначення органолептичних показників цукру
Робота 7.2. Визначення органолептичних показників цукру Робота 7.1. Порядок відбору проб для проведення досліджень
Цукор приймають партіями. Партією вважають кількість цукру одного найменування., В однорідної тарі, виготовлене в одну зміну і оформлена одним документом про якість. Для контролю відповідності показників якості цукру вимогам нормативного документа застосовують лабораторні методи контролю. Обсяги вибірок встановлюють відповідно до ГОСТ 12569-99. Відбір проб цукру-піску, рафінованого цукру-піску та цукру-сирцю, упакованого в мішки проводять з різних місць кожного мішка, для отримання точкової проби масою не менше 25 м.
Цукор за органолептичними показниками оцінюють за зовнішнім виглядом, кольором, запахом та смаком згідно з ГОСТ 12569 – 89. Визначення зовнішнього вигляду провадять наступним чином. Пробу цукру розсипають на аркуш білого паперу товщиною шару не більше 1 см і при розсіяному денному світлі або лампі денного світла візуально визначають зовнішній вигляд. Для визначення запаху цукру і його водного розчину наповнюють на 3/4 обсягу чистої скляної банки з притертими пробками, що не мають жодного стороннього запаху. Банки з вмістом закривають пробками та витримують в лабораторії протягом 1 год при температурі (20 ± 2) ºС. Запах визначають на рівні краю банки відразу ж після відкривання пробки. При відчутті стороннього запаху дослідження смаку допускається не проводити. Для визначення смаку чайною ложкою відбирають частину цукрового розчину, що містить 10 г цукру в 100 см3 дистильованої води, і дегустують. Для визначення чистоти цукрового розчину зважують 10 г цукру, записуючи результат до першого десяткового знака, і розчиняють при перемішуванні скляною золотком в 100 см3 дистильованої води температурою (70± 10) ºС в склянці з гладкими прозорими стінками. Прозорість розчину визначають в проводяться світлі.
Таблиця 7.1
Робота 7.3. Визначення ксиліту та сорбіту
Визначення зазначених показників ксиліту та сорбіту проводяться згідно ГОСТ 25268-82. Метод визначення вмісту сорбіту, ксиліту та загального цукру, заснований на колориметрируванні іону Cr+2, що утворився після окислення їх сірчанокислим розчином двухромовокислого калію. Метод визначення сорбіту заснований на визначенні різниці між оптичною активністю досліджуваного розчину з додаванням молібденовокислого амонію в кістою середовищі і без додавання. Ксиліт визначають розрахунковим шляхом по різниці між сумою сорбіту, ксиліту та загального цукру і сумою сорбіту та загального цукру. Робота 7.3.1. Підготовка до проведення досліджень
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 285; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |