Види та класифікація населених місць

ВСТУП

ШИЛОВА Т.О., ОМЕЛЬЯНЕНКО М.В.

«ПЛАНУВАННЯ МІСТ І ТРАНСПОРТ»

КИЇВ 2013

Оглавление

ВСТУП.. 4

1. ВИДИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. 6

2. СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ МІСТА. ТРУДОВІ РЕСУРСИ.. 9

2.1. Визначення чисельності населення нового міста. 9

2.2. Визначення перспективної структури населення існуючого міста (Осітнянко А.П.)/26/ 12

3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІСТА.. 17

3.1.Основні функціональні зони міської території 17

3.2. Загальні вимоги до території міста. 28

3.3. Зонінг сельбищної території 32

3.4. Промислові вузли і райони міста. 39

3.5. Наукова та науково-виробнича зона. 50

3.6. Комунально-складська зона міста. 50

3.7. Ландшафтно-рекреаційна зона міста. 51

4. ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА СУЧАСНОГО МІСТА.. 58

4.1. Структурні одиниці сельбищної території 58

4.2. Система громадських центрів, установ і підприємств обслуговування 64

5. ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЯ МЕРЕЖА МІСТА.. 70

5.1. Основні функції та класифікація вулично-дорожньої мережі міста. 70

5.2. Вузли міських шляхів сполучення. 78

5.2.1. Класифікація вузлів. 78

5.2.2. Перетини міських вулиць в одному рівні 80

5.2.3. Перетини міських вулиць і доріг в різних рівнях. 83

5.2.4. Міські площі 86

5.3. Основні елементи міських вулиць і доріг. 90

5.3.1. Основні елементи траси міських вулиць і доріг. 90

5.3.2. Елементи плану і поперечного профілю міських вулиць і доріг. 91

5.3.3. Елементи траси шляхів сполучення міського рейкового транспорту 94

6. ЗОВНІШНІЙ ТРАНСПОРТ МІСТА.. 94

6.1. Залізничний транспорт. 96

6.2. Водний транспорт. 110

6.3. Повітряний транспорт. 121

6.4. Зовнішній автодорожній транспорт. 126

6.5. Трубопровідний транспорт. 132

6.6. Транспортний вузол міста. 133

7. АВТОТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ.. 136

8. МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ. 142

8.1. Транспорт і місто. 142

8.2. Класифікація міського транспорту. 144

8.3. Міський транспорт. 149

8.4. Перспективи розвитку транспорту. 171

9. ЗАБУДОВА І БЛАГОУСТРІЙ ЖИТЛОВИХ КВАРТАЛІВ.. 173

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.. 186

ЛІТЕРАТУРА.. 189

Місто є місцем проживання великої кількості людей. Життя людини в місті пов’язане з її багатогранною діяльністю і повинно забезпечуватися повноцінним культурно-побутовим і транспортним обслуговуванням.

Із зростанням кількості міських поселень і чисельності населення в них збільшується і кількість проблем, що підлягає вирішенню при проектуванні міст. В нашій країні розвиток і реконструкція старих міст та будівництво нових здійснюються за генеральними планами міст, які розробляють проектно-планувальні і науково-дослідні організації (зокрема, «Київгенплан», «ДІПРОМІСТ», «Київпроект). В розробці генеральних планів міст приймають участь фахівці-планувальники: соціологи, економісти, інженери, архітектори, геологи, лікарі-гігієністи, екологи та ін. Тільки за умови комплексної розробки генеральних планів міст можна досягти оптимальних планувальних рішень. Істотну допомогу проектувальникам надають науково-дослідні інститути, що працюють в галузі містобудування (НДПІмістобудування), а також вищі навчальні заклади.

Інженерні питання в плануванні сучасного міста мають дуже велике значення. Вирішити генеральний план великого міста – це означає в першу чергу вирішити його транспортну проблему, що пов’язана із загальною структурою міста, з системою його магістральних вулиць і доріг, використанням підземних просторів.

В кожному місті доводиться вирішувати цілу низку часто вельми складних питань інженерної підготовки і благоустрою міських територій: по вертикальному плануванню, освоєнню і благоустрою яристих, зсувних, затоплюваних і заболочених територій, по обводненню і зрошенню територій в містах, що розташовані в засушливих районах, по освоєнню територій під міське будівництво в сейсмічних районах та районах вічної мерзлоти. В містах, що розташовані по берегах річок і морів, доводиться займатись регулюванням і благоустроєм водоймищ та їхніх берегових територій. Крім того, однією із серйозніших проблем міст, особливо великих і значних (крупних), є проблема збереження чистоти повітряного басейну міста й уберігання міського населення від впливу шуму, що утворюється промисловими підприємствами, рухом транспорту всіх видів. Всі ці чисельні і багатогранні інженерні питання вирішуються в генеральних планах міста в загальному комплексі архітектурно-планувального рішення міста.

Генеральний план міста, що розробляється на основі народногосподарського плану розвитку країни, визначає перспективи його розвитку, загальну структуру, характер забудови, систему транспортного обслуговування і напрямки заходів щодо інженерної підготовки міських територій і благоустрою. В генеральному плані також встановлюється поверховість житлових і громадських будівель і черговість міського будівництва, виходячи із виконання умови, щоб місто на всіх етапах свого розвитку було благоустроєним, зручним і приємним для проживання в ньому людей.

Генеральний план міста є не лише технічним, але й політичним документом, що відображає життєві інтереси трудящих, передбачає можливості реалізації їхніх потреб в культурно-побутовому медичному обслуговуванні, відпочинку. Складність проблеми проектування міст полягає не тільки в створенні цікавого і своєрідного архітектурного обрису міста, але й в необхідності довгострокового прогнозування прогресу в галузі наук, що пов’язані з містобудуванням, у визначенні можливостей використання перспективних досягнень науки і техніки з урахуванням існуючого рівня планувальних рішень міст та їхнього інженерного благоустрою і додержання принципу спадкоємності в розвитку міста як складного живого організму. До того ж вирішити проблеми міста – це в першу чергу означає вирішити його транспортні проблеми.

Метою курсу «Планування міст і транспорт» є ознайомлення студентів із сучасними принципами та методами територіально-планувальної організації та забудови міст, оснащення їх засобами міського та зовнішнього транспорту, проектування шляхів сполучення.

Завдання курсу – навчити студентів аналізувати містобудівну ситуацію та визначати основні параметри міського розвитку, створювати соціальну й транспортну інфраструктуру, вирішувати інженерні питання проектування міста та міського транспорту.

Населені місця поділяються на 2 види:

- міські, до яких належать міста і поселення міського типу;

- сільські – радгоспні, колгоспні, фермерські. а також дачні поселення.

Класифікація міст для містобудівних цілей базується на таких основних принципах:

- чисельність населення;

- адміністративно-політичне значення міста (республіканський, обласний, районний центр);

- народногосподарське значення міста (промисловий центр, транспортний вузол, порт, курорт);

- місцеві природні і історичні особливості.

Найбільш чітко визначаючою, узагальнюючою ознакою є чисельність населення. Вся решта ознак, хоча і істотно впливають на вирішення містобудівних задач, але не можуть бути єдиною, вирішальною ознакою для віднесення міста до тієї чи іншої категорії. Так, наприклад, місто може бути адміністративним центром (обласним, районним) і одночасно промисловим, як це звичайно й буває. Портові міста майже завжди бувають промисловими, а в деяких випадках до того ж і адміністративними центрами (наприклад, Миколаїв).

В містобудівних цілях для отримання можливості диференціювати планувальні норми міста і поселення міського типу залежно від чисельності населення поділяються на класи (табл. 1). В таблиці класифікація поселень наведена відповідно до ДБН 360-92**/7,8/, а також курсивом виділена класифікація за СНиП 2.07.01-89/31/. При наявності розбіжностей в класифікаційних ознаках перевагу слід віддавати нормам України.

При проектуванні вся решта характерних для міста ознак враховується як при виборі планувальних норм, так і при вирішенні окремих містобудівних задач.

Таблиця 1

Класифікація міських і сільських поселень

Групи поселень	Населення, тис. чол.
міст	сільських поселень
Найзначніші (крупніші)	Понад 1000
Значніші (крупні)	Понад 500 до 1000 (250 – 500)	Понад 5 Понад 3 до 5
Великі	Понад 250 до 500 (100 – 250)	Понад 1 до 3 Понад 0,5 до 1
Середні	Понад 100 до 250 Понад 50 до100	Понад 0,2 до 0,5 (0,2 – 1,0)
Малі (в т.ч. селища міського типу)	Понад 20 до 50 Понад 10 по 20 До 10	Понад 0,05 до 0,2 До 0,05

Більшість міст України належать до категорії малих (330) і середніх (54 міста). Малі й середні міста в більшості є центрами однойменних адміністративних районів, наприклад, Скадовськ у Херсонській, Лозова у Харківській області.

Багато малих міст і селищ міського типу є осередками обслуговування туристів та людей, які відпочивають і лікуються. До них належать: Немирів, Трускавець у Львівській області, Алупка, Алушта, Євпаторія, Ялта та інші в Республіці Крим.

Великих міст в Україні налічується 40, з них 16 розташовані в Донбасі й Республіці Крим. Це Горлівка, Єнакієве, Краматорськ, Луганськ, Макіївка, Слов'янськ, Севастополь, Сімферополь, Керч. Великих міст немає у Львівській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. До категорії найзначніших в Україні належать п'ять міст: Київ (2,6 млн. чол.), Харків (1,47 млн. чол.), Дніпропетровськ (1,065 млн. чол.), Донецьк (1,016 млн. чол.), Одеса (1,05 млн. чол.).

До міських поселень належать також селища міського типу. Це поселення з населенням менше 10 тис. чол., в яких більше ніж 85% населення зайнято в сільському господарстві.

За адміністративно-політичним значенням виділяють міста:

- столичні,

- центри областей, країв,

- центри низових адміністративних районів.

Адміністративно-політичне значення впливає на розмір зовнішніх зв'язків, набір і кількість установ. Так, у столиці є Верховна Рада, Верховний Суд, Академія наук, міністерства, музеї, вузи, театри, в обласних центрах – обласні організації, музеї, виставки, театри, але в меншій кількості.

За характером функцій, які виконує місто, можуть бути виділені населені пункти, що спеціалізуються на:

- промисловому виробництві (індустріальні центри);

- транспортному обслуговуванні - портове місто, залізничний вузол (питома вага зайнятих у промисловості нижче зайнятих на транспорті);

- культурно-побутовому обслуговуванні населення - центри туризму, міста - музеї, оздоровчі центри (понад 10% працездатного населення зайнято в охороні здоров'я);

- наукових дослідженнях (наукові центри);

- сільськогосподарському виробництві.

Більшості міст властива поліфункціональність.

Проміжний тип - місто-супутник, що виконує функції «житлової філії» біля великого міста, або місто, в якому має переважний розвиток один вид промисловості.

Як правило, функціональний характер впливає на планування міста, надає йому специфічні риси. Так, на території промислового міста розташована велика кількість промислових об'єктів (до 50% території) і, як правило, залізниці, товарні станції, під'їзні шляхи, санітарно-захисні зони. При проектуванні враховується розміщення промисловості, боротьба з шкідливими викидами. В архітектурі значну участь беруть промислові об'єкти, наприклад, міста Харків, Запоріжжя.

Портові міста розташовують на морях, великих річках. Специфіка їх полягає в тому, що план міста часто віялоподібний, де центр міста розташований, як правило, біля моря; для вантажного порту необхідна залізниця; якщо є курорт, то характерна велика кількість туристів та відпочиваючих; наявності великого простору відповідає архітектурний силует. Приклад портового міста на морі - Одеса, на річці – Запоріжжя, Київ.

Специфіка міста - залізничного вузла: територія розчленована залізницею, що ускладнює транспортний зв'язок усередині міста; як правило, кілька залізничних станцій; наявність залізничного депо, складів. Приклад: Харків, Москва, невелике місто – Казатин.

Міста – курорти розташовують частіше на морі, в гірський місцевості. Призначення їх – лікування, відпочинок, туризм. Специфіка – екзотична природа, море, гори та ін. Влітку населення збільшується в декілька разів, звідси питання тимчасового розміщення великої кількості людей та їх обслуговування. Приклад - Судак, населення – 12 тис. чол., а відпочиває 170 тис. чол. Значна територія під санаторіями, будинками відпочинку, турбазами; велика кількість готелів, кафе, ресторанів, розважальних установ; відсутність великої промисловості, все – для обслуговування курорту. В архітектурі значна вага унікальних, архітектурних рішень, багато зелених насаджень. Приклад: Ялта, Алушта, Хмельник.

Міста-музеї - це добре збережені старовинні міста, які цікаві з точки зору знайомства з історією країни. Специфіка: велика чисельність туристів, що визначає кількість готелів, обслуговуючих установ, тощо. Нова забудова підпорядкована історичній забудові міста.

Міста науки – це новий вид міст, що виник у ХХ ст., показує зростаючу роль науки. Специфіка: розміри міста невеликі; розташовуються в гарних природних умовах (частіше – ліс); в забудові значна вага НДІ, будинків вчених, книжкових магазинів; підвищені вимоги до тиші. Наприклад, Сибірське містечко АН, Дубна.

Дата добавления: 2017-01-14