Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання до підсумкового модульного контролю




Тест 10

Тест 9

Тест 8

Тест 7

Тест 6

Тест 5

Тест 4

Тест 3

Тест 2

Тест 1

Тести вихідного рівня знань

Патогенез

• обструкція дихальних шляхів (бронхоспазм, порушення відходження (дренажу) харкотиння, запальний набряк, експіраторний стеноз, сторонні тіла)

• рестрикція альвеол (запальна інфільтрація, інтерстиціальний набряк, пневмосклероз, плеврит, пневмоторакс)

• дифузійні розлади при потовщенні альвеоло-капілярної мембрани (інтерстиціальний набряк, колагенози, силікоз)

• розлади легеневого кровотоку (порушення вентиляційно-перфузійного балансу, розлади легеневої мікроциркуляції, редукція судинного русла при первинній легеневій гіпертензії, мікроемболії)

• зменшення легеневої функціонуючої тканини (пневмонія, туберкульоз, резекція легені, ателектаз, кісти).

Клініка. Легенева недостатність − це синдром, що поєднує такі симптоми як задишка, ціаноз, зниження рівня фізичної активності та якості життя.

Залежно від виразності задишки розрізняють три ступені легеневої недостатності:

І ступінь – задишка при звичайному фізичному навантаженні (рівень навантаження індивідуальний для кожного пацієнта в залежності від його фізичної підготовки); функція зовнішнього дихання істотно не порушена

ІІ ступінь – задишка при незначному фізичному навантаженні (при ході по рівній місцевості); помірне порушення функції зовнішнього дихання

ІІІ ступінь – задишка в спокої, різке порушення функції зовнішнього дихання, артеріальна гіпоксемія, ціаноз.

Для хронічної легеневої недостатності характерний компенсаторний еритроцитоз зі зміною форми еритроцитів, збільшення гемокоагуляції.

Лікування легеневої недостатності:

1.лікування тих захворювань бронхолегеневої системи, які стали причиною її розвитку.

2. оксигенотерапія (концентрація кисню не більше 40%, швидкість подачі 2-3 л/хв., тривалість процедури не менше 15 годин)

3. дозований відбір крові при гематокриті >55 (300мл за 1 процедуру)

4. в/в інфузії засобів, що поліпшують реологію крові (рефортан)

5. осмотичні діуретики (сорбітол, манітол) сприяють активній дегідратації тканин без зменшення ОЦК.

Профілактика полягає в раціональному лікуванні гострих і загострень хронічних запальних процесів у легенях.


Яке захворювання бронхолегеневої системи не належить до інфекційно-деструктивних захворювань?

А. Абсцес

В. Гангрена

С.Фіброзуючий альвеоліт

D. Бронхоектатична хвороба

Яка з перерахованих стадій не є стадією розвитку абсцесу?

А. Стадія інфільтрації

В. Стадія розпаду і утворення порожнин.

С.Прорив абсцесу і його вивільнення

D.Загоювання

Е. Стадія організації

За механізмом розвитку бронхоектази розрізняють:

А. Ретенційні бронхоектази

В.Деструктивні бронхоектази

С.Ателектатичні бронхоектази

D.Рестрективні

За перебігом розрізняють абсцес:

А. Гострий

В. Затяжний

С. Хронічний

D. Латентний

Який збудник найчастіше викликає абсцедування пневмонії?

А. Пневмокок

В. Хламідії

С.Стафілокок

D. Протей

Який характер харкотиння при ІДЗ бронхолегеневої системи?

А.. Серозний

В. Хільозний

С. Гнійний

D. Серозно-фібринозний

При лабораторному дослідженні харкотиння хворих на ІДЗ бронхолегеневої системи неспецифічним показником є:

А. Детрит

В. Кристали жирних кислот

С. Пробки Дітриха

D. Спіралі Куршмана

Яке захворювання легень необхідно виключити в першу чергу при локалізації абсцесу у верхній долі легені?

А. Туберкульозна каверна

В. Пневмонія

С. Пневмоконіоз

D. Рак легень

Яке ускладнення ІДЗ бронхолегенгевої системи не є абсолютним показником до хірургічного лікування?

А. Профузні рецидивуючі кровотечі

В. Піопневмоторакс

С.Емпієма плеври

D. Легеневе серце

З якиої групи медикаментозних засобів одночасно призначаються два-три препарати?

А. Відхаркувальні засоби

В. Нестероїдні протизапальні засоби

С. Антибактеріальні препарати

D. Дезінтоксикаційні засоби

 

Клінічні задачі для самопідготовки (включаючи задачі «КРОК 2»)

Задача 1.

Хворий, 18 років, скаржиться на кашель з гнійним харкотинням до 150 мл на добу, випадки кровохаркання, експіраторну задишку, субфебрилітет, загальну слабкість, схуднення. Неодноразово хворів на пневмонію. Об’єктивно: зниження харчування, шкіра бліда, ціаноз губ, пальці у вигляді барабанних паличок. Тимпанічний відтінок легеневого звуку, ослаблене жорстке дихання, численні різнокаліберні звучні вологі хрипи. У крові: ер. – 3,5 х10 12\л, л.-5,2х10 9/л, ШОЕ – 55 мм/год. Рентгенологічно: легеневі поля емфізематозні, лівий корінь деформований, розширений. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Бронхоектатична хвороба з локалізацією бронхоектазів у лівій нижній частці;

В. Лівобічна нижньочасткова пневмонія

С. Хронічний абсцес лівої нижньої частки

D. Лівобічна кістозна гіпоплазія

Е. Лівобічний плеврит

Задача 2.

Чоловік, 50 років, скаржиться на біль у грудній клітці справа під час глибокого дихання, кашель з гнійно-кров’янистим харкотинням, загальну слабкість. Головний біль. Захворів після переохолодження. Об’єктивно: температура тіла – 39,2◦С, ЧД – 28 за 1 хв, пульс – 110 за 1 хв, АТ – 110/70 мм.рт.ст. Стан тяжкий. Шкіра бліда, акроціаноз. Аускультативно: справа нижче від лопатки – ослаблене дихання, різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно: у нижніх відділах правої легені – інфільтрація, дві тонкостінні порожнини. Який збудник найбільш імовірно призвів до захворювання пацієнта?

А. Стрептокок

В. Стафілокок

С. Пневмокок

D. Мікоплазма

Е. Легіонелла

Задача 3.

Хворий, 52 роки, хронічний алкоголік, звернувся за допомогою у зв’язку з сильним кашлем і виділенням великої кількості харкотиння. Рентген обстеження робив 5 років тому. Захворювання почалося гостро. З ознобу, високої температури тіла (39-40◦ С), яка трималася три тижні. Відзначає сильне схуднення. Під час вислуховування в нижній частці правої легені - багато вологих різнокаліберних хрипів, у міжлопатковій ділянці біля нижнього кута правої лопатки – амфоричне дихання. На оглядовій рентгенограмі в шостому сегменті правої легені відзначається велика порожнина розпаду 6х7 см з горизонтальним рівнем рідини. Мікобактерії туберкульозу мікроскопічно не виявлено. Який попередній діагноз?

А. Бульозна емфізема легень

В. Кавернозний туберкульоз легень

С. Кіста легень

D. Гострий абсцес правої легені

Е. Пухлина з розпадом

 

Задача 4.

Під час перкусії легень визначено ділянку з тимпанічним звуком, амфоричним диханням. Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?

А. Прорив абсцесу легені у бронх

В. Гангрену легені

С. Сухий плеврит

D. Бронхоектатичну хворобу

Е. Пневмонію

Задача 5.

Чоловік, 56 років, алкоголік, раптово захворів: температура тіла підвищилася до 40 ◦С, загальна слабкість, з’явився кашель з темним харкотинням. Об’єктивно: стан тяжкий, ЧД – 30/хв., ЧСС – 106/хв., АТ – 110/70 мм.рт.ст. У легенях справа вологі хрипи. Тони серця приглушені, ритм правильний. Тахікардія. На рентгенограмі легень: затемнення верхньої частки справа. Яке ускладнення, найбільш імовірно, може розвинутися у хворого?

А. Ендокардит

В. Бронхоектази

С. Перикардит

D. Абсцес легені

Е. Легенева кровотеча

Задача 6.

Хворий скаржиться на нестерпний кашель з виділенням до 600 мл за добу гнійного харкотиння шоколадного кольору з гнилісним запахом. Захворів гостро, температура тіла – 39 ◦С, гарячка неправильного типу. На рентгенограмі ділянка затемнення з порожниною у центрі, з неправильними контурами та рівнем рідини. Яку хворобу можна запідозрити в першу чергу?

А. Бронхоектатична хвороба

В. Абсцес легені

С. Кавернозний туберкульоз

D. Гангрена легені

Е. Рак легені з розпадом

Задача 7.

У хворого, 39 років, 10 днів тому з’явилася гарячка, температура тіла – 390С, озноб, кашель із кров’янистим харкотинням з неприємним запахом. Кількість харкотиння з кожним днем збільшувалася. Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Над легенями зліва нижче від кута лопатки – вкорочення перкуторного звуку, вислуховуються вологі хрипи. У крові: л. – 14х10 9/л, токсична зернистість нейтрофілів, ШОЕ – 50 мм/год. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?

А. Рак легені

В. Крупозна пневмонія

С. Бронхопневмонія

D. Бронхоектатична хвороба

Е. Абсцес легені

Задача 8.

Чоловіка 26 років після перенесеного в дитинстві кору постійно турбує кашель з виділенням слизисто-гнійного харкотиння до 200 мл, переважно вранці. Періодично підвищується температура тіла до 39 ◦С. Вислуховуються сухі, а у нижніх ділянках легень вологі, хрипи. На рентгенограмі: велика сітчаста деформація легеневого малюнка. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Пневмонія

В. Хронічний обструктивний бронхіт

С. Бронхоектатична хвороба

D. Туберкульоз легень

Е. Пневмосклероз

Задача 9.

Хворий, 30 років, скаржиться на загальне нездужання, задишку. Озноб, підвищення температури тіла до 390С. Хворіє протягом 5 днів. Дихання над усією поверхнею правої легені не вислуховується. На рентгенограмі грудної клітини справа рівень рідини сягає ІІ ребра. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Тотальна правобічна пневмонія

В. Гострий абсцес правої легені

С. Правобічна емпієма плеври

D. Тромбоемболія легеневої артерії

Е. Гангрена правої легені

Задача 10.

Пацієнт хворіє протягом 20 років на хронічний бронхіт. Останнім часом виділяє приблизно 0,5 л гнійного харкотиння на добу з максимальним виділенням харкотиння в ранкові години. Пальці у вигляді барабанних паличок, нігті за типом годинникових скелець. Яка хвороба найбільш імовірна?

А. Бронхоектатична хвороба

В. Пневмонія

С. Хронічний бронхіт

D. Гангрена легень

Е. Туберкульоз

 

Еталони відповідей до тестів: 1- С, 2- -Е, 3-А,В,С, 4-А,В,С, 5-С, 6-С, 7-D, 8-А, 9-D, 10-С.

Е т алони відповідей до задач: 1-А, 2-В, 3- D, 4-В, 5- D, 6- D, 7-Е, 8-С, 9-С, 10-А.

 

Матеріали для самопідготовки.

1. Мостовий Ю.М. Сучасні класифікації і стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів..Вінниця, 2008.

2. Сєркова В.К, Станіславчук М,А., Ю.І. Монастирський. Факультетська

терапія. Вінниця, Нова книга – 2005.

3. Чиркин А.А., Окороков А.Н. Діагностичний довідник терапевта. Мінськ -Беларусь, 1999.

4. Харрисон Т.Р. Внутренние болезни. Москва – «Медицина», 1993.

5. Крок – 2. Загальна лікарська підготовка. Київ, «Здоров’я», 2006.

 

Для нотаток

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

_______________

СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

(не захищена історія хвороби не дає права на допуск студента до підсумкового модульного контролю)

для студентів 4 курсу з теми «внутрішні хвороби»

Історія хвороби пишеться в шкільному зошиті або на листках формату А4. Обов’язково залишаються поля шириною не менше 3 см для поміток викладача. Збереження всіх роділів є обов’язковим під час написання

Оформлення титульного листка

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. Богомольця

Завідувач кафедри _____________________________

Кафедра Внутрішньої медицини №4

Історія хвороби


Призвіще, ім’я, по-батькові __________________________________________ Діагноз клінічний ________ _____________________________________ Початок курації (дата) __________________________________________
Куратор: студент IV курсу_____ гр.

медичного факультету
/прiзвище, iнiціали/

Керiвник групи:
/посада,прізвище,iнiціали викладача\


ЗМІСТ історiї хвороби

I, ПАСПОРТНА. ЧАСТИНА
Прiзвище, iм’я, по-батькові, вiк, стать.
Адреса.
Професiя, мiсцероботи, посада.
Час i дата надходження у клініку.
Побiчна дiя лiкiв
Ким направленийхворий.
Дiагноз установи, що направила хворого

Дiагноз клінічний.

 

ІІ. СКАРГИ


Основні скарги хворого при надходженні в клiніку (в розділі проводиться детальна характеристика однієї або двох основних скарг хворого).


Ш. Анамнез захворювання


- час i обставини початку захворювання, його першi, симптоми;

- причина захворювання на думку хворого;
- розвиток захворювання, динаміка симптомів в хронологічному порядку; проведенні дослідження, їх результати;
- проведене лікування, його ефективність;
- що послужило приводом для направлення хворого в клініку

В даноу роздiлi викладаються всі вiдомості від перших ознак захворювання до надходженяя хворого в клініку.


IV. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ


- загальнобіографічні відомості;
- житлово-побутовi умови;
— умови праці та виробничi шкідливості;
- перенесені захворювання і травми;
- сімейний анамнез, спадковiсть;
- шкідливі звички


V. РОЗПИТ ПО ОРГАНАМ І СИСТЕМАМ ( в розділі дається характеристика не основних скарг хворого з боку кожної системи, якщо вони присутні)
1. Система дихання
скарги на кашель харкотиння, бiль, задишку
2. Система кровообiгу
скарги: задишка, серцебиття, перебої, болi,
3. Система травлення
скарги: болі, диспептичні явища, нудота, блювота, апетит, випорожнення
4. Система сечовидiлення
скарги: болі, дизуричні розлади, характер, сечовиділення, забарвлення сечі
5. Опорно-руховий апарат
скарги: болi в суглобах, зміна ходи, тугорухомість у суглобах, ранкова скутість в руках

 

VI. СУчасний стан хворого
1. Огляд
- загалький стан,
- температура тiла,
- свідомість,

- положення хворого в лiжку,
- будова тiла /конституція/, зрiст,
- шкіряний покрив, волосся, нігті,
- видимі слизові оболонки,
- підшкірно-жирова клітковина,
- лімфатичні вузли,
- м’язи, суглоби, кістки

2. Система дихання
- огляд грудної клітини, голосове тремтіння,
- перкусiя топографiчна, порiвняльна,
- аускультацiя: дихання, додатковi звукові явища,
- дослідження,
3. Система кровообiгу
- огляд дiлянки серця і судин ергхт i судин,
- пальпація дiлянки серця,
- перкусiя — межа відносної та абсолютної серцевої тупостi,
- аускультаця серця тони, шуми,

- дослідження судин серця, пульс, артеріальний тиск /АТ/.
4. Система травлення
- огляд: ротова порожнина — язик, губи, ясна, живiт,
- пальпація — поверхнева i глибока,
- печiкка: розмiри по М.Г.Курлову.
5. Система сечовидiлення
- огляд дiлянки нирок і сечового міхура,
- пальпація нирок,
- симптом Пастернацького,
- перкусiя сечового мiхура.
6. Нервова система i органи чуття
7. Ендокринна система


VП. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ (діагноз обгрунтовується на основі скарг, анамнезу та обєктивного статусу хворого. Допускається встановлення декількох діагнозів зі знаком «?». Обгрунтування обов’язкове)

VIII. ДОДАТКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ (результати досліджень мають бути оцінені студентом у разі відхилень від нормальних значень)
- лабораторнi, клiнiчнi i бiохiмiчні дослiдження,
- iнструментальні дослiдження,

- консультації інших спеціалістів.

 

IX. Клінічний діагноз (Обгрунтовується на основі результатів додаткових досліджень: які зміни в даних додаткових досліджень свідчать про діагноз)

X. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ (3-5 нозологій схожих за основними скаргами. Вказати, що дозволяє виключити схожі діагнози у хворого)

ХІ. ЗАКЛЮЧНИЙ КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ (без обгрунтувань студент має написати основне захворювання, його стадію, ступінь тяжкості, фазу, ускладнення та супутні захворювання)

ХІІ. ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ (на основі сучасних поглядів на патогенез та етіологію описаного захворювання студент має викласти власний погляд на розвиток хвороби у конкретного хворого)

ХІІІ. ЛІКУВАННЯ (у розділі має бути викладено базисне лікування хворого з обгрунтуванням призначення кожного препарату, його дозування, кратність. Також лікування супутніх станів, які можуть вплинути на ефективність лікування основного захворювання. Також в розділі потрібно написати 2-3 рецепти на призначені засоби).

ХІV. ЩОДЕННИК (один, де вказується на динаміку стану хворого за період лікування).

XV. ЕПІКРИЗ (Стисло описати історію хвороби – максимальний об’єм – одна сторінка. Також вказати на результат лікування, необхідні зміни в лікування та подальші рекомендації відносно лікування, виписки, працездатності, санаторного лікування).

XVI. ЛІТЕРАТУРА (перелік літератури, яка була використана під час ниписання історії хвороби)є

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 1200; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.104 сек.