Види аналізу ситуацій і технологічних систем

Аналіз виробничих ситуацій і систем

ЛЕКЦІЯ 2

План.

1. Види аналізу ситуацій і технологічних систем.

2. Властивості аграрних систем і аналітичні показники.

3. Виробнича ситуація та управління нею.

Постановка і вирішення будь-яких виробничих задач вимагає з’ясуван­ня ситуації, що склалася, виявлення суперечностей і невідповідностей, при- чинно-наслідкових зв’язків. Таку інформацію одержують за результатами проведення аналізу ситуації, системи або показників її функціонування.

Аналіз — це метод дослідження, який полягає в умовному або практич­ному розчленуванні об’єкту на складові частини (ознаки, властивості тощо) і оцінки їх ролі в системі.

Об’єктами аналізу можуть бути технічні і технологічні системи, їх властивості і показники роботи, властивості і взаємодії окремих елемен­тів, а також умови і закономірності функціонування систем. Поширені в інженерній практиці види аналізу наведені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Види аналізу систем.

Системний аналіз як методологія дослідження полягає в структуризації системи, вивченні її властивостей через властивості і взаємодії елементів, вну­трішні і зовнішні зв’язки. Системний аналіз передбачає вивчення властивос­тей окремих елементів з урахуванням їх місця і ролі в системі, бо взаємозв’язки і взаємодії елементів забезпечують нові системні властивості об’єктів. Звідси випливає важливий принцип трирівневого вивчення системи, а саме: аналіз властивостей системи; вищий рівень — функціонування системи в надсистемі (середовищі); нижчий рівень — аналіз елементів системи.

Вивчення динамічних систем може мати два аспекти — функціональ­ний і генетичний або еволюційний.

Функціональний аналіз спрямований на вивчення структури і влас­тивостей системи, закономірностей її функціонування у певних умовах. Функціональні залежності проявляються при взаємодії окремих елемен­тів між собою, між елементами і системою в цілому, між системою і се­редовищем. Ці взаємодії потребують узгодження в просторі і часі як по горизонталі, тобто між складовими частинами одного ієрархічного рівня (координація), так і по вертикалі (субординація). Субординація вказує на підпорядкованість складових системи, їх неоднакове значення для функ­ціонування системи.

Генетичний (еволюційний) аналіз вивчає систему в розвитку. Кожна технічна чи технологічна система проходить певні етапи життєвого циклу (див. п. 1.2). Ретроспективний аналіз дозволяє з’ясувати причини і пере­думови становлення саме такого вигляду і стану системи, що дає важливу інформацію для визначення напрямків удосконалення, тобто перспектив­ного розвитку системи. Це особливо важливо в умовах інтенсивного тех­нологічного прогресу, коли наступає швидке моральне старіння систем та їх елементів. Еволюційний аналіз передбачає виявлення закономірностей розвитку за історичними умовами.

Так, система машин для сільського господарств склалася під визна­чальним впливом колективізації виробництва. Становлення різних форм власності на землю і засоби виробництва вимагає відповідних змін у структурі системи машин.

За метою і змістом аналіз може бути комплексним або мати вузьке спрямування.

Інженерний аналіз спрямований на вивчення властивостей технічних систем і закономірностей їх функціонування. Його об’єктами стосовно до специфіки машиновикористання є конструкція машин, їх надійність, агротехнологічні, маневрові і енергетичні властивості, показники роботи та інше. На основі інженерного аналізу здійснюється удосконалення кон­струкції технічних засобів, їх технічного і технологічного обслуговуван­ня, усунення несприятливих відхилень у ході виробничих процесів, узго­дження параметрів і режимів роботи машин.

Економічний аналіз спрямований на вивчення економічних показни­ків ТС і ТхС (експлуатаційні витрати, собівартість робіт, термін окупності систем, ціноутворення, тощо).

У зв’язку з тим, що економічні показники виробничих систем тісно пов’язані з структурою і параметрами технічних складових, технологі­єю і організацією процесів, соціально-економічними факторами вини­кає необхідність проведення комплексного техніко-економічного аналізу. В умовах ринкових відносин і економічного механізму господарювання роль техніко-економічного аналізу значно зросла, бо він дозволяє вияви­ти ефективність реалізації нових систем, виявити резерви виробництва, визначити напрямки удосконалення технічних і виробничих систем.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є технологією комплексного сис­темного дослідження функцій спрямований на забезпечення необхідних спо­живацьких властивостей об’єктів з мінімально можливими затратами ресурсів.

Об’єктами техніко-економічного і функціонально-вартісного аналі­зу можуть бути ТС і ТхС, технології, а також їх окремі елементи, органі­заційні та інформаційні структури. Ці два види аналізу за своєю суттю є технологіями обґрунтування рішень, які вбирають в себе певний арсе­нал методів аналізу.

Екологічний аналіз стосовно до умов сільськогосподарського вироб­ництва розвинутий ще недостатньо, незважаючи на гостроту і актуаль­ність екологічних проблем. Аграрні ТС і ТхС безпосередньо впливають на природне середовище, є причиною порушення біоценозів, машинної де­градації ґрунтів, забруднення довкілля, тощо. Тому важливо сформувати систему показників оцінки екологічних властивостей техніки і технологій.

В основі аналізу систем лежить їх структуризація, тобто встановлення меж системи і середовища (надсистеми), виділення складових частин на різних ієрархічних рівнях та зв’язків між ними.

Глибина структуризації системи визначається кількістю ієрархічних рівнів і здатністю до розчленування елементів нижнього рівня. Якщо ці елементи не піддаються подальшій деталізації, то структуризація прове­дена до граничної глибини.

Наприклад, при аналізі системи машиновикористання структуриза­ція може бути здійснена до окремих машин, функціональних блоків або узлів, деталей. Структуризація до окремих деталей характеризує гранич­ну глибину. Поняття граничної структуризації до певної міри умовне. Так, з функціональної точки зору кульковий підшипник можна розглядати як неподільний елемент конструкції. З іншого боку, навіть на окремій дета­лі можна виділити зони концентрації напружень або «слабкі» місця, які впливають на надійність деталі і машини в цілому. За глибиною і масшта­бом структуризації розрізняють макро- і мікроаналіз.

При макроаналізі (макропідході) об’єкт аналізу вивчають неначе ззов­ні, без деталізації його внутрішніх зв’язків і взаємодій. У цьому випадку встановлюють загальні тенденції розвитку систем, узагальнені показники і закономірності функціонування.

При мікроаналізі (мікропідході) вивчається внутрішня структу­ра об’єкту, властивості і взаємозв’язки окремих елементів, фактори, що впливають на часткові і загальні показники функціонування системи. При цьому структуризація здійснюється до елементарного рівня.

Таблиця 2.1 Приклади задач аналізу з різною глибиною структуризації

Об’єкт аналізу	Задачі аналізу
Макропідхід	Мікропідхід
Технічна система (МТП, виробничі об’єкти, машини)	З’ясування тенденцій розвитку. Оцінка технічного рівня Встановлення загальних закономірностей. Оцінка відповідності параметрів системи реальним умовам.	Аналіз структури і властивостей систем, внутрішніх зв’язків і суперечностей. Виявлення факторів, що впливають на хід процесів, несправностей та їх причин.
Технологія	Порівняння технологій за узагальненими показниками. Оцінка відповідності комплексу машин вимогам технології	Дотримання агровимог до операцій. Встановлення структури експлуатаційних затрат, показників екологічності, резервів вдосконалення.
Виробничий процес, операція	Оцінка рівня механізації і організації робіт відповідно до вимог і умов	Аналіз ритмічності і узгодженості операцій; виявлення резервів підвищення ефективності праці, зниження втрат часу і продукції
Виробнича ситуація	Загальна оцінка ситуації і можливостей керування нею	Аналіз причинно-наслідкових зв’язків, встановлення керованих факторів і вибір засобів впливу на ситуацію
Інформація	Встановлення загальних закономірностей і потоків інформації	Оцінка повноти та якості інформації, ефективності її використання
Рішення	Оцінка відповідності результатів рішення до поставленої мети	Встановлення критеріїв, аналіз і оцінка альтернатив, можливих результатів

Макро- і мікроаналіз можуть бути етапами дослідження і вдоскона­лення систем. На рівні господарства мікропідхід є основним інструмен­том вияву резервів виробництва. Ступінь деталізації при аналізі залежить також від виробничої ситуації та рівня організації робіт. Якщо мають міс­це явні упущення і втрати, то резерви вдосконалення виробництва мо­жуть бути встановлені порівняно простими методами аналізу на макро- рівні. Варто пам’ятати, що усунення втрат — першочергова задача аналізу і вдосконалення виробництва.

Дата добавления: 2015-07-13