Розмноження– загальна властивість всіх живих організмів створювати нові покоління особин того ж виду

Антропометричні інструменти і пристосування

Для вимірювання фігури застосовують спеціальні інструменти і пристосування.

Вимірювання контурів поверхні тіла виконують за допомогою сантиметрової стрічки (рис. 4.5, а). Це дугові, обхоплювальної, поперечні і поздовжні виміру по поверхні тіла.

Вимірювання проекційних розмірних ознак виконують за допомогою спеціальних лінійок: лінійка з гоніометром для вимірювання глибин вигинів хребта лінійка для вимірювання глибин на лінії талії - в);

лінійка для вимірювання глибин на рівні лопаток г) з насадкою для встановлення

Значення: забезпечує безперервність існування виду, дає можливість збільшити загальну чисельність виду.

Типи розмноження:

Нестатеве Відбувається за участю соматичних клітин(2n). У ньому бере участь одна клітина і один організм

Вегетативне Відбувається багатоклітинними частинами тіла (вегетативними органами)

Статеве Відбувається за участю статевих клітин (n). Уньому приймає участь два організми і дві клітини

Форми нестатевого розмноження:

1) поділ клітин за допомогою мітозу чи амітозу (одноклітинні);

2) спороутворення – розмноження спорами (рослини, гриби);

3) клонування – вирощування цілого організму з окремої клітини(соматичної).

Форми вегетативного розмноження:

У тварин:

1) брунькування – утворення „бруньок” шляхом поділу клітин певної ділянки тіла (кишковопорожнинні, дріжджі);

2) фрагментація – розмноження фрагментами тіла (нитчасті водорості, черви);

У рослин: живцями, бульбами, цибулинами, кореневищами, коренями, щеплення.

Форми статевого розмноження:

1) гермафродитизм – примітивна форма, коли в одному організмі є чоловічі і жіночі статеві залози (черви, кишковопорожнинні, ракоподібні);

1) партеногенез – розвиток жіночої гамети в нову особину без запліднення у тварин (оси, бджоли);

3) апоміксис – партеногенез у рослин;

4) поліембріонія – розвиток декількох зародків із однієї яйцеклітини (народження близнюків).

Статеві клітини (гамети – n)

Чоловічі:Жіночі:

у тварин – сперматозоїди яйцеклітини

у рослин – спермії

Статеве розмноження організмів. Будова статевих клітин.

Зустрічається у представників усіх типів рослинного і тваринного світу. Воно пов'язане з утворенням особливих статевих клітин (п): жіночих -яйцеклітин і чоловічих - сперматозоїдів (у рослин сперміїв)

Будова статевих клітин. Статеві клітини виконують функцію передачі спадкової інформації від особин батьківського покоління нащадкам. Порівняно з нестатевим(соматичними) клітинами вони мають половинний (як правило гаплоїдний) набір хромосом, що забезпечує при їхньому злитті відтворення в заплідненій яйцеклітині типового для організмів набору хромосом (як правило, диплоїдного). На відміну від нестатевих клітин, гамети характеризуються низьким рівнем процесів обміну.

Яйцеклітини відрізняються від сперматозоїдів більшими, оскільки здебільшого містять запас поживних речовин, потрібних для розвитку зародка, та можуть бути вкриті різноманітними оболонками. Наприклад, у птахів яйцеклітина додатково вкрита товстою білковою оболонкою, двома тоненькими підшкаралуприми, твердою вапняковою шкаралупою і зовнішнім тоненьким кутикулярним шаром. Ці оболонки виконують захисну функцію, а білкова - є також джерелом води для зародка, що розвивається.

Розміри яйцеклітин залежать від кількості запасних поживних речовин в її цитоплазмі. Наприклад, у плацентарних ссавців, зародок яких дістає поживні речовини від материнського організму через плаценту, розміри яйцеклітини (без оболонки) варіюють від 50 мкм (полівки) до 180 мкм (вівці, діаметр яйцеклітини людини становить 90 мкм. Якщо в цитоплазмі яйцеклітини накопичується значний запас поживних речовин (жовток), її розміри (без оболонок) можуть досягти кількох оболонок розміри таких яйцеклітин ще більші. Так, у африканського страуса довжина яйця може бути понад 150 мм при масі 1,5-2 кг.

Сперматозоїди менші за яйцеклітину. їхня довжина становить від 10 до 800 мкм, однак інколи може досягати 8000 мкм (деякі ракоподібні). Сперматозоїди рухаються переважно за допомогою джгутика. Будова цих джгутиків подібна до будови джгутиків різних типів клітин еукаріот, вони забезпечують поступальний рух у рідкому середовищі. Сперматозоїди з джгутиками характерні для різних груп організмів (зелені та бурі водорості, папороті, плауни, хвощі, мохи, хордові тварини тощо).

Розглянемо будову сперматозоїдів ссавців. Вони мають коротеньку головку, в якій міститься ядро. На її передньому кінці є особлива органела - акросома, що формується за рахунок елементів комплексу Гольджі. Акросома забезпечує проникнення сперматозоїда в яйцеклітину, виділяючи ферменти, що розчиняють оболонку останньої, а також забезпечує її активацію - перехід від стану спокою до розвитку. За головкою розташована шийка, а за нею -коротенький проміжний відділ. У ньому містяться центріолі, оточені мітохондріями, які генерують енергію для роботи джгутика, розташованого на задньому кінці клітин.

У частини вищих рослин (більшість голонасінних, покритонасінні), деяких водоростей (червоні) і грибів, а також у деяких груп тварин (аскариди, річковий рак тощо) спермії і сперматозоїди джгутиків не мають.

Утворення статевих клітин.

Дата добавления: 2015-07-13