Основи гідравлічної класифікації

Гідравлічна класифікація

Щільне падіння тіл у середовищі

У практичних умовах вуглезбагачення частки рухаються не вільно, а в масі й в обмеженому просторі, тобто в щільних умовах.

Швидкість щільного падіння залежить від розпушеності маси часток, що рухаються, і кінцевої швидкості їхнього вільного падіння. Розпушеність характеризується коефіцієнтом розпушення, що являє собою відношення обсягу пустот між частками зваженого шару до загального обсягу цього шару:

де V_п = V–V_т - сумарний обсяг пустот у зваженому шару, м³;

V – загальний обсяг зваженого шару, м³;

V_т – обсяг твердих часток у матеріалі, м³;

Гідравлічною класифікацією називають процес поділу суміші дрібних часток на окремі класи по швидкості їхній падіння в потоку води.

Гідравлічну класифікацію застосовують для відділення шламу від дрібного вугілля і визначення гранулометричного складу дрібного вугілля (седіментаційний аналіз).

Крупність матеріалу, що піддається гідравлічної класифікації, не перевищує 13 мм.

Гідравлічну класифікацію здійснюють в апаратах, називаних гідравлічними класифікаторами, у горизонтальному, вертикальному або криволінійному потоку.

У класифікаторах із горизонтальним потоком поділ матеріалу по висоті відбувається в неоднакових умовах. У верхній частині класифікатора пульпа більш рідкіша, у нижній частині відбувається масове осадження зерен.

Швидкість поділу матеріалу не є постійною і змінюється від максимального значення при вільному падінні на початку процесу до значення, близького до нуля, наприкінці.

Експериментально встановлено, що класифікація матеріалу відбувається тим швидше, чим рідкіша пульпа і чим більше різниця в крупності часток, що розділяються.

Граничною крупністю класифікації називають розмір d_ч часток вугілля, можливість улучення яких у продукти поділу однакова.

Коефіцієнтом шкалие гідравлічної класифікації називають відношення послідовних швидкостей потоків води в класифікаторі:

де – швидкість потоку води в класифікаторі, м/с.

Дата добавления: 2015-07-13