Порядок виконання курсової роботи

I. ВСТУП (обсяг 1-2 сторінки). Студент обґрунтовує вибрану тему, визначає важливість цієї теми для господарства, вплив на економічний стан господарства, розповсюдженість цього захворювання в районі, області, країні.

Дати характеристику епізоотичної та епідеміологічної ситуації по даному захворюванню.

Сформулювати мету і завдання курсової роботи.

II. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ (20 % від загального обсягу роботи).

Студент узагальнює дані вітчизняної та зарубіжної літератури з досліджуваного питання за останні 10‑15 років. На кожне літературне джерело необхідно робити бібліографічне посилання. При вивченні літератури слід дотримуватись таких вимог:

- при викладенні матеріалу особливу увагу приділяють першоджерелам. Дані реферативних журналів мають допоміжне значення;

- центральне місце в цитованій літературі повинні займати монографії, окремі наукові статті, тематичні збірники наукових праць, підручники, навчальні посібники. Також слід використовувати і офіційні матеріали (рекомендації Державного департаменту ветеринарної медицини, не включені у «Ветеринарне законодавство», автореферати дисертацій та ін.);

- літературні джерела краще вивчати переходячи від простих до більш складних;

- необхідно чітко відрізняти головні питання від другорядних, які не мають прямого зв’язку з темою дослідження;

Треба описати захворювання, чим воно характеризується, які клінічні форми має хвороба та який перебіг (надгострий, гострий, підгострий, хронічний), до якої групи збудників відносять збудника цього захворювання (вірусне, бактеріальне, грибкове тощо), які тварини сприйнятливі до захворювання (вік, стать), розвиток захворювання - патогенез; клінічні ознаки, патологоанатомічні зміни, методи діагностики, рекомендовані методи лікування та профілактики інфекційних захворювань з літературних джерел,а також впровадження нових методів лікування, нових препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, які проявляють ефективну дію з мінімальними витратами.

III. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ (70 ‑ 75 % від загального обсягу роботи).

3.1. Характеристика господарства та його ветеринарно-санітарний стан.

В цьому розділі визначити географічне розміщення господарства, його направлення, фінансовий стан, розподіл земельних угідь, наявність тварин за видом, віком, статтю, породним складом, вгодованості, продуктивності, одержання приплоду та збереженість молодняку, спосіб утримання поголів’я, його розміщення, наявність профілакторіїв, пологових відділень, їх підготовленість до функціонування. Визначити рівень годівлі, збалансованість раціону, стан підготовки кормів до згодовування, контроль за якістю кормів, умови їх збереження.

Студенти під час практики знайомляться з матеріалами статистичних даних за 3-5 звітних років, використовуючи дані журналів Ф № 1-вет - реєстрації хворих тварин, Ф № 2-вет – протиепізоотичних заходів, Ф № 3-вет – епізоотичний стан району, а також актів на проведення ветеринарно-санітарних заходів, епізоотологічного обстеження господарства тощо.

Розкриваючи цей розділ необхідно вивчити наступні питання:

а) благополуччя господарства та сусідніх населених пунктів у ретроперспективі з інфекційних хвороб, стан діагностики захворювання;

б) виконання оздоровчих ветеринарно-санітарних заходів, якщо господарство було неблагополучне, особливо при хронічних інфекційних захворюваннях, систематичні діагностичні дослідження, особливо прижиттєва діагностика на туберкульоз, лейкоз, сап тощо, ізоляція хворих, дезінфекція об’єктів;

в) епізоотологічні особливості хвороби за видами тварин, віковим складом (для гострих захворювань по днях) по місяцях, роках – хронічних захворювань. Визначити фактори передачі, шляхи занесення збудника інфекції в господарство.

г) при появі інфекційних захворювань тварин в господарстві провести аналіз захворювання людей на дані хвороби визначити, по можливості, шляхи передачі збудника хвороби від тварини до людини.

3.2. Характеристика конкретного випадку інфекційної хвороби.

Описати захворювання, чим характерне воно, до якої групи збудників відносять збудника цього захворювання (вірусне, бактеріальне, грибкове тощо), які тварини сприйнятливі до захворювання (вік, стать), студент визначає шляхи занесення збудника, розвиток захворювання – патогенез.

Студенти описують, клінічну картину хвороби при спостереженні, виміряють температуру тіла, пульс, дихання – дані можна відобразити графіком. Обстежують слизові оболонки, лімфатичні вузли, характер слизу, сечі, фекалій, молоко. При хронічних захворюваннях проводять алергічні дослідження (туберкулінізацію), або серологічні дослідження – в лабораторії.

При описанні клінічної картини захворювання у тварин при спостереженні, студенти можуть використовувати дані літератури, вказуючи авторів літературних джерел.

Студент описує дані протоколу розтину трупа тварини при загибелі або вимушено забитої тварини з діагностичною метою в послідовному описанні за схемою всіх систем. При описанні в роботі студент може доповнити матеріалами даних літератури, описати результати лабораторних досліджень, біопроби.

Для постановки діагнозу студент використовує комплексну систему: епізоотичні, клінічні, патолого-анатомічні показники, лабораторні дослідження: бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, гематологічні, алергічні.

Для лабораторної діагностики необхідно відібрати правильно патологічний матеріал і описати всі зміни які описані в протоколі розтину. Визначити, в яку лабораторію направляють патологічний матеріал. Якщо, при хронічних захворюваннях студент проводе алергічне дослідження, необхідно описати результат досліджень, а також доповнити даними літератури, інструкціями, положеннями.

Студент під час практики за допомогою спеціалістів ветеринарної медицини проводе лікування тварин за розробленою схемою: застосовуючи специфічні методи лікування та загальні, симптоматичну терапію, сироватки, біопрепарати, дієтотерапію. Студенти, в курсових роботах розкриваючи тему, що до лікування сучасними методами, повинні визначити найефективніші методи лікування, вказуючи на характеристику біопрепаратів, їх дозу, кратність введення, шляхи введення, економічну ефективність.

3.3. Аналіз загальних та спеціальних заходів з ліквідації або профілактики захворювання.

У цьому розділі студент надає план профілактичних протиепізоотичних заходів, що складається в господарстві терміном на 1 рік і включає три основних розділи: діагностичних досліджень тварин, імунізація тварин та ветеринарно-санітарні заходи, які включають обробку тварин, дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію тощо.

При складанні плану профілактики тварин інфекційних захворювань, з’ясовується епізоотичний стан регіону, уточнюється кількість поголів’я тварин по віковим групам. При виникненні інфекційного захворювання, проводять аналіз причин захворювання і загибелі тварин, птиці.

Виходячи із об’єму плануючих робіт, спеціалісти ветеринарної медицини проводять розрахунок кількості біопрепаратів, медикаментів, дезінфекційних препаратів, спецодягу тощо.

При складанні планів студент керується інструкціями, положеннями по даній хворобі. План виконується по формі (додаток 2-А, Б, В). Студент представляє копію плану в курсовій роботі, яка завірена головним лікарем ветеринарної медицини господарства.

Студент підводе підсумок проведення всіх заходів, робе висновок як виконаний план за якістю, обсяг поголів’я, у якої кількості тварин були ускладнення під час проведення, щеплення (поствакцинальні ускладнення). Якщо план не виконано на 100 %, визначити причину невиконання і науково обґрунтувати наслідки, особливо під час проведення оздоровчих заходів, при плануванні санітарного ремонту приміщень для тварин, витрати повинні бути передбачені відповідно до плану.

По цьому пункту студент описує виконання плану в кількісних показниках.

При проведені діагностичних заходів визначити кратність їх проведення кількість досліджених тварин, результати досліджень які необхідно представити у формі акту.

При вакцинації тварин студент разом з лікарем ветмедицини господарства визначає кількість біопрепаратів, їх термін використання, визначає дози відповідно існуючої інструкції і складає акт проведення вакцинації.

Відповідно до плану проведення ветеринарно-санітарних заходів визначається об’єкт для дезінфекції, проводиться розрахунок дезінфекційних засобів, визначається норма дезінфекційних розчинів, якщо при оздоровчих заходах проводиться поточна і заключна дезінфекція – врахувати витрати дезінфекційних засобів і провести аналіз якості дезінфекційних розчинів, (представить копію експертизи лабораторних досліджень).

Студент описує ті заходи, які були проведені ним самостійно в господарстві.

3.4. Розрахунок економічної ефективності.

При виконанні плану оздоровчих заходів в неблагополучних пунктах господарств студент визначає збитки від загибелі тварин, недоодержання продукції, приплоду, зниження якості продукції, вимушеного забою тварин, тощо. При лікувальних заходах необхідно визначати вартість препаратів їх ефективність, застосувати препарати різної вартості, спостерігати їх ефективність і розрахувати їх економічну ефективність. Данні необхідні для розрахунків наведені у додатку 3.

У разі відсутності інфекційних захворювань тварин в господарстві, студент розраховує попереджений збиток профілактичних заходів, порівнюючи ефективність вакцини та загальні методи профілактики.

Показники цифрових даних використовувати на підставі одержаних даних господарства з бухгалтерії, розрахунок проводиться по установленим формулам, даним літератури.

IV. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Студент – практикант підводе підсумок проведеної роботи по профілактиці інфекційних захворювань чи їх ліквідації, визначає свою роль в виконанні певних заходів, дає оцінку своєї роботи, визначає позитивні і негативні сторони діяльності ветеринарної служби господарства, вносить свої пропозиції щодо покращення положення.

Висловлюють найбільш важливі результати, які повинні викладатись чітко та локанічно.

Перший висновок повинен відображати актуальність взятої теми. Добре б привести в ньому цифри, що підтвержують написане, наприклад захворюванність інфекційною хворобою склала 98%, смертність - 22%, летальність - 48%.

Останні 3-4 висновки треба складати по основним підрозділам.

V. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Список використаної літератури складається в алфавітному порядку. Можуть бути використані літературні видання, учбові посібники, підручники, наукові статті, журнали, праці університетів, інформаційні листки, інструкції, автореферати, реферативні журнали, постанови, монографії тощо.

Перелік видань складається за формою: номер по порядку, прізвище та ініціали авторів, назва статті, книги, журнали, збірники, рік, видання, номер.

При використанні інструкцій на проведення щеплень, дезінфекції, дератизації, туберкулінізації, малеїнізації тощо вказати їх назву, рік затвердження Державним Департаментом ветеринарної медицини з держветінспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України.

Якщо інструкція ввійшла у видання Ветеринарного законодавства зазначити номер тома і рік видавництва.

VI. ДОДАТКИ: схеми, акти, описи, протоколи розтину трупів.

Курсову роботу студент повинен доповнити копіями документів:

- акти епізоотологічного обстеження господарства;

- акти вакцинації; туберкулінізації;

- акти дезінфекції, дератизації, дезінсекції;

- експертизи лабораторій ветеринарної медицини;

- рішення про введення і зняття карантину або обмеження.

Копії документів повинні бути завірені головним лікарем ветеринарної медицини господарства і скріплені печаткою. Студенти можуть курсову роботу доповнити рисунками, фотографіями, протоколами розтину трупів тварин, схемами, графіками, діаграмами тощо.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветеринария. Большой энциклопедический словар [Текст] / гл. ред. В.П. Шишков. - М.: НИБРЗ, 1998. - 640 с.

2. Сюрин В.Н. Вирусные болезни животных [Текст] / Сюрин В.Н., Самуйленко А.Я., Соловьев Б.В., Фомина Н.В. - М.: ВНИТИБП, 1998. - 928 с.

3. Джупина С.И. Методы эпизоотологического исследования и теория эпизоотического процесса [Текст] / С.И. Джупина. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - 142 с.

4. Козловська Г. В. Епізоотологія з мікробіологією: підруч. [Текст] / Козловська Г.В., Корніенко Л.Є., Наконечна Н.Г. та ін.; за ред. В.П. Постоя. -Вища освіта, 2006. - 543 с.

5. Законодавство України про ветеринарну медицину[Текст] / за ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К.: Урожай, 1999. - 592 с.

6. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія [Текст] / А.Ф. Каришева. - К.: Вища освіта, 2002. - 700 с.

7. Литвин В.П. Загальна епізоотологія [Текст] / В.П. Литвин, Б.М. Ярчук. - К.: Урожай, 1995.-256 с.

8. Литвин В.П. Практикум із загальної епізоотології [Текст] / Литвин В.П., Недосєков В.В., Мазур Т.В. та ін.; за ред. В.П. Литвина. - К.: ВПЦ „Київський університет", 2008. - 154 с.

9. Урбан В.П. Практикум по эпизоотологии и инфекционным болезням с ветеринарной санитарией [Текст] / В.П. Урбан. - Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1987.-272 с.

10. Конопаткин А.А. Эпизоотология и инфекционныїе болезни сельско-хозяйственньїх животних [Текст] / Конопаткин А.А., Бакулов И.А., Нуйкин Я.В. и др.; под ред. А.А. Конопаткина. - М.: Колос, 1984. - 544 с.

11. Власенко В.М. Тлумачний словник клінічних термінів ветеринарної медицини[Текст] / Власенко В.М., Левченко В.І., Рубленко М.В. та ін.; за ред. В.М. Власенка. - К.: Урожай, 2008. - 280 с.

12. Макаров В.В. Диагностическая теория и практика в эпизоотологии [Текст] // Ветеринарная газета. - 2000. - № 11.- С. 6-7.

13. Литвин В. П. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин [Текст] / Литвин В.П., Олійник Л.В., Корнієнко Л.Є. та ін.; за ред. В. П. Литвина, Л. Є. Корнієнка. - К.: Аграрна наука. - 2002. - 400 с.

14. Ладиженська К.І., Руденко А.Ф., Заболотня В.П. Робочий зошит для лабораторних занять з курсу „Організація та економіка ветеринарної справи. [Текст] Луганськ, 2004. – 94 с.

15. Ярчук Б.М. Загальна епізоотологія [Текст] / Ярчук Б.М., Вербицький П. І., Литвин В. П. та ін.; за ред. Б.М. Ярчука, Л.Є. Корнієнка. - Біла Церква, 2002 -655 с.

16. Ярчук Б.М. Практикум із загальної епізоотології [Текст] / Ярчук Б.М., Паска М.М., Корнієнко Л.Є. та ін.; за ред. Б.М. Ярчука. - Біла Церква, 1999. -168 с.

Дата добавления: 2015-08-31