Узагальнення результатів контролю та їх використання в управлінні довгостроковими біологічними активами тваринництва

Біологічні активи в порівнянні з іншими активами підприємства є частиною живої природи, а тому вимагають відмінних підходів до проведення аналізу та організації їх обліку. Специфіка використання даних активів прямо залежить від сучасних ринкових умов, у яких провадять свою діяльність сільськогосподарські підприємства.

Внутрішній контроль на сільськогосподарському підприємстві сфери тваринництва здійснюється з метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів, забезпечення ефективного функціонування підприємства, тощо. Саме тому на підприємствах створюються інвентаризаційні комісії, які в основному, складаються з штатних працівників (керівників різних відділів). Така комісія на чолі з головним аудитором здійснює контроль за фінансово-господарським станом підприємства, що дозволяє його керівникам приймати правильні управлінські рішення та виправляти помилки, які були виявлені під час однієї з таких перевірок.

Узагальненням результатів контролю є результативна стадія інвентаризації довгострокових біологічних активів тваринництва, на якій зіставляються порівняльні відомості, вирішуються спірні питання, складаються інвентаризаційні описи, протокол за результатами проведеної інвентаризації, приймаються остаточні рішення та передаються документи суб’єкту, що призначив інвентаризацію.

Відомо, що без рішення інвентаризаційної комісії, суб’єкт господарювання не має право заносити дані господарської діяльності свого підприємства, до річної фінансової звітності. Тому кінцевим етапом в проведенні інвентаризації є відображення фінансових результатів.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце). Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку.

На ПрАТ «Менське племпідприємство» основними формами звітності, що стосуються безпосередньо довгострокових біологічних активів тваринництва є: форма №24 с. – г. «Стан тваринництва» (додаток 21), в ній відображається рух поголів’я тварин за звітний період (надходження, вибуття), кількість продукції що надійшла, корми що було згодовано тваринам тощо; форма №50 с. – г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (додаток 22), в даній формі зазначаються види продукції, що виготовляє підприємство, її собівартість, кількість виготовленої та реалізованої продукції, чистий дохід від реалізації продукції, та інші показники економічної діяльності. Ці форми статистичної звітності необхідні для того, щоб мати змогу проаналізувати стан господарства та в разі необхідності внести корективи в його фінансово-господарську діяльність.

Як статистичну так і фінансову звітність на підприємстві складає та подає головний бухгалтер.

Окрім вище наведеної статистичної (спеціалізованої) звітності, дані про стан довгострокових біологічних активів тваринництва наведені також у фінансовій звітності а саме: форма 1 «Баланс» (звіт про фінансовий стан) (додаток 23); форма 2 «Фінансові результати» (додаток 24); форма 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (додаток 25).

Здійснення внутрішньогосподарського контролю на підприємстві дозволяє керуючим органам приймати управлінські рішення за для покращення фінансового стану свого господарства.

Однією з головних проблем є те, що у процесі здійснення господарської діяльності не на кожному сільськогосподарському підприємстві існує ефективна система внутрішнього контролю. Ряд теоретико-методичних питань щодо контролю біологічних активів тваринництва цього часу не набули належного висвітлення і потребують більш докладного дослідження. [20].

Суб’єктом проведення внутрішнього контролю є структурний підрозділ підприємства або штатний його працівник. Однак, в сучасних умовах розвитку сільськогосподарських підприємств, введення окремої посади внутрішнього контролера, а тим більше спеціалізованого контролюючого підрозділу, неможливе. На сам перед, це відбувається через те, що сільськогосподарські підприємства не згодні нести витрати на утримання власного контролера, оскільки всі контрольні функції в межах функціональних повноважень може виконувати керівник підприємства або головний бухгалтер.

Ще однією причиною є те, що відсутні розвинені методики внутрішнього контролю фінансової звітності сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх галузевих особливостей.

Однак на досліджуваному підприємстві ця проблема відсутня. Адже головним контролером є особа, що не являється штатним працівником даного підприємства, а винаймається як ревізор. Посаду даної особи було затверджено на загальних зборах акціонерів терміном на три роки.

Це рішення є досить правильним, адже дозволяє зменшити рівень корумпованості і власної вигоди ревізора та дозволяє йому зробити незалежний висновок, що справедливо відображатиме фінансово-господарську діяльність підприємства.

ВИСНОВКИ

Отже в результаті теоретичного дослідження методики обліку довгострокових біологічних активів тваринництва, а також в результаті дослідження ПрАТ «Менського племпідприємства», можна сформулювати такі висновки і пропозиції:

1. Сьогодні в Україні не створені правові передумови для оцінки біологічних активів за справедливою вартістю. Це пов’язано з тим, що більшість довгострокових біологічних активів тваринництва покупці бажають бачити у вигляді готової продукції (м’ясо, шкіри), а тому у деяких випадках, визначення справедлива вартість здійснюється на основі цін, що склалися на відповідну продукцію на активному ринку, що не зовсім точно відображає їх вартість. Крім того, за наявності кількох активних ринків на біологічні активи їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати ці активи. Виникає питання, як оцінити біологічні активи, які підприємство передбачає продавати на кількох активних ринках, якщо ціна на цих ринках значно різниться?

2. Ще одним моментом, який не дозволяє застосовувати положення П(с)БО 30 в практичній обліковій роботі є невизначеність питання коригування суми витрат виробництва при оприбуткуванні отриманих з власного виробництва додаткових біологічних активів тваринництва (приплоду), які оцінюються за справедливою вартістю. Так, відповідно до Методичних рекомендацій з обліку біологічних активів, при первісному визнанні приплоду тварин, який оцінюється за справедливою вартістю на різницю між сумою, що визначена за справедливою вартістю та витратами виробництва, що пов'язані з отриманням приплоду (залежно від співвідношення сум витрат та справедливої вартості) робиться коригувальний запис з віднесенням відповідної суми на доходи чи витрати. Виникає питання, як практикуючому бухгалтеру на момент визнання додаткового біологічного активу визначити суму витрат, віднесених на приплід, якщо заіснуючою методикою обліку об'єктом обліку витрат в даному випадку є група тварин, тобто основне стадо ВРХ. І розподіл витрат між видами продукції цієї групи (молоко та приплід) здійснюється в сільськогосподарських підприємствах в кінці року, при обчисленні фактичної собівартості продукції за методикою, передбаченою Методичними рекомендаціями № 132. Як такий розподіл здійснити протягом року ні в стандарті, ні в Методичних рекомендаціях не визначено.

3. У більшості сільськогосподарських підприємств не були внесені зміни в наказ про облікову політику в зв'язку з прийняттям стандарту й змінами в Плані рахунків та Інструкції щодо його застосування.

Пропозицією, щодо поліпшення обліку в сільськогосподарських підприємствах, а саме в ПрАТ «Менському племпідприємстві» є внесення наступних змін до наказу про облікову політику підприємства.

· визначити об'єкти обліку біологічних активів;

· внести зміни в робочий план рахунків;

· змінити методи оцінювання сільськогосподарської продукції та біологічних активів;

· внести зміни в пункти, що стосуються витрат та доходів, врахувавши виникнення нових видів доходів і витрат від продажу біологічних активів, від їх первісного визнання та переоцінки.

4. Порядок визначення справедливої вартості є найбільш незрозумілим та неврегульованим законодавчо. Для вирішення даної проблеми, ми пропонуємо сільськогосподарським підприємствам збільшити затрати часу на визначення справедливої вартості, та затрати коштів на залучення кваліфікованих спеціалістів та безпосереднє створення відповідальних Комісій, по визначенню справедливої вартості активів. Це допоможе на практиці більш точно та правильно здійснювати оцінку довгострокових біологічних активів тваринництва.

Дата добавления: 2015-07-13