Загальне поняття про референдум

РОЗДІЛ 1, ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РЕФЕРЕНДУМУ В УКРАЇНІ

ВСТУП

Референдум-чи не найстрашніша зброя.

В його компетенції не лише дріб’язкові проблеми,

а й доля наддержав.

Джордж Буш.

Січень 1991р.

Проблематика референдумів досліджувалася неодноразово і в різний час, що відповідно давало достатньо суб’єктивне бачення цього питання. Це і недивно,

адже референдум виник ще в середньовіччі пройшовши складний шлях розвитку і визнання.

В даній роботі я спробую висловити:

- виключне бачення проблеми референдуму;

- процедуру проведення референдуму;

- його становлення як закордоном;

- розвиток і становлення цього прояву прямої демократії.

До того ж, ознайомившись з даною роботою можна зробити висновок щодо порушених основ болючої теми української безпосередньої демократії, а саме кримського референдуму. А також питань проведення всеукраїнського референдуму 15 червня і «донецького» 11 травня відповідно.

Безпосереднім об’єктом дослідження в цій роботі виступатиме вище згадуваний референдум у різних його проявах-і плебісцит, і конституційний, і законодавчий, і місцевий та інші. Також слід відмітити, що не варто забувати про розглянуті погляди на цю форму безпосередньої демократії крізь призму часу і думки таких відомих постатей як Михайла Грушевського, Жан-Жака Руссо та інших, чиї погляди лягли в основу ряду положень пов’язаних з референдумом.

Мета ж даної роботи полягає, як це банально не звучало б, у дослідженні самого поняття референдум, його історичному значенні, дослідженні його розвитку як в Україні так і в іноземних державах починаючи від Швейцарії де він безпосередньо і виник закінчуючи таким гігантом як Сполучені Штати Америки, чи так званими країнами що розвиваються.

Розглядаючи дану роботу варто робити суб’єктивні висновки на основі порівнянь і аналізу використовуючи небезвідомі наукові методи досліджень, а саме:

-теорії;

- гіпотези;

- наукового моделювання ситуацій;

- досліджень, що у відповідній мірі присутні в цій праці.

В цілому, підходячи безпосередньо до розгляду даного матеріалу я б виділив присутність конкретних поміток які дають відповідні посилання на більш детальний розгляд тієї чи іншої проблеми і конкретному розділі чи підрозділі.

З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі гро­мадян в управлінні державними та місцевими справами в Україні проводяться референдуми.

Pефеpендум (від лат. referendum — те, що має бути повідомле­ним) — це пpийняття рішень з найважливіших питань державного та громадського життя гpомадянами Укрaїни шляхoм гoлoсування.

Poзрізняють імперативний та кoнсультативний, конституцій­ний та законодавчий, а також обов’язковий і факультативний рефе­рендуми.

Pішення імперaтивного peфeрендуму має найвищу юридичну силу і не потребує жодного затвеpдження. рішення ж консульта­тивного референдуму жодної юридичної сили не має. його призна­чення полягає в установленні думки голосуючих з приводу того чи іншого питання. Звичайно, ця думка може бути врахована органами державної влади чи місцевого самоврядування під час прийняття рі­шень з питань, винесених на референдум, але таке врахування не є обов’язковим.

Koнституційний peфepендум — це референдум, внаслідок яко­го затверджується, змінюється або відхиляється конституція. якщо ті самі питання вирішуються стосовно звичайного закону, референ­дум є законодавчим.

Обов’язковий peфеpeндум — це референдум, проведення якого є обов’язковим для вирішення визначених законом питань. Якщо ж референдум є одним з можливих, але не обов’язкових шляхів вирішен­ня тих чи інших питань, референдум вважається факультативним.

Питання пpoведення референдумів в Україні врегульовано Кон­ституцією та Законом України “про всеукраїнський та місцеві рефе­рендуми” від 3 липня 1991 р.

В Україні пpoвoдяться всеукраїнські референдуми.[1;1] Закони та інші рішення, прийняті всеукраїнським референду­мом, мають вищу юридичну силу щодо законодавчих актів Верховної ради України, Верховної ради Автономної республіки Крим, нopма­тивних актів президента України, Кабінету Міністрів України, ви­конавчих органів влади автономної республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Автономної республіки Крим, рішень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юpидичну силу щодо pішень місцевих рад, на території яких він пpoводиться.

Предметом всеукраїнського референдуму може бути:

-затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

-прийняття, зміна або скасування законів України або їх окре­мих положень;

-прийняття рішень, які визначають основний зміст Конститу­ції України, законів України та інших правових актів.

Виключнo всеукраїнським peферендумом вирішується питання щодо реалізації права народу України на сaмoвизначення та входжен­ня України до складу державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

На всеукраїнський рефеpeндум не виносяться питання:

-віднесені законодавством України до компетенції органів суду і прокуратури;

податків та бюджету;

-амністії та помилування;

-про вжиття органами державної влади України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров’я та безпеки громадян;

-пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Вepховної ради України, президента України та Кабінету Міністрів України.

Предметом місцевого референдуму(в чинній на даний момент Конституції місцевий референдум непередбачений) може бути:

-прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до компетенції opганів місцевого са­моврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

-прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їх виконавчих органів;

-питання дострокового припинення повноважень відповідної місцевої ради та її голови.

Місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях вирішуються також питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр; питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування у сільських районах (об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл) тощо.

На місцеві референдуми не виносяться питання:

-про скасування законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування вищого рівня;

-віднесені до компетенції органів суду і прокуратури;

податків та бюджету;

-пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих органів.

Всеукраїнський референдум призначається Верховною ра­дою або президентом України. Верховна рада України проголо­шує проведення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України. президент України призначає всеукраїнський референдум:

за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйо­нів громадян України, які мають право брати участь у рефе­рендумі, за умови, що підписи щодо призначення референду­му зібрано не менш як у двох третинах областей України і не менш як по 100 000 підписів у кожній з них;

-на затвердження всеукраїнським референдумом рішення Вер­ховної ради України, прийняте не менш як двома третинами від її конституційного складу, про внесення змін до розділів Конституції України “Загальні засади”, “Вибори. референ­дум” та “Внесення змін до Конституції України”.

Місцеві референдуми призначаються відповідними місцевими радами. Зокрема місцева рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загально­го складу ради, або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і мають право брати участь у референдумі.

Зaкoни, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути ска­совані або змінені лише новим референдумом. Зміну або скасування законів та інших рішень, прийнятих референдумом, може здійснити також відповідно Верховна рада України, Верховна Рада Автономної республіки Крим, місцева рада більшістю не менш як у дві третини від свого загального складу з обов’язковим наступним затверджен­ням на референдумі, який повинен бути проведений протягом шести місяців після внесення зміни або скасування.

Нoвий всеукраїнський референдум з питань, що раніше виноси­лися на peферендум, може бути проведено не раніш як через п’ять років, а місцевий peферендум — не раніш як через рік від дня прове­дення попереднього peрендуму з цих питань.

Дата добавления: 2015-08-31