Організація та матодика дослідження

Магістерське дослідження здійснюється за наступними логічно-поступальними етапами:

1. Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості.

2. Вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження.

3. Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямів дослідження з огляду на його мету.

4. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.

5. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.

6. Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження.

7. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.

8. Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.

Вибір теми, обґрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості. Вдало і обґрунтовано обрана тема значною мірою визначає доцільність і результативність усього дослідження. Після узгодження тема роботизатверджується наказом ректора. Мотивом вибору теми дослідження можуть бути необхідні для розв’язання проблеми досвід, творчий потенціал випускника магістратури. При цьому необхідно враховувати і наявність потрібної для майбутнього дослідження матеріальної бази, відповідних технічних засобів тощо.

Тематика магістерських робіт розробляється випускаючою кафедрою при узгодженні з регіональними органами виконавчої влади і місцевого самоврядування і повинна відображати проблеми історії, розвитку та сучасного стану державного управління (місцевого самоврядування); питання державного регулювання економіки; перспективи розвитку інституту державної служби (служби в органах місцевого самоврядування) і т.п. Формою узгодження може бути замовлення органу державного управління на виконання тої чи іншої магістерської дослідницької роботи.

Примірний перелік тем магістерських робіт наведено у Додатку А.

Слухачі обирають напрям, тему роботи і узгоджують її з керівниками та завідувачем випускаючої кафедри. Завідувач кафедри подає списки слухачів із зазначенням обраних тем та наукових керівників і консультантів до деканату (центру), який готує проект відповідного наказу ректора про затвердження тем магістерських робіт, призначення наукових керівників. Науковими керівниками можуть бути доктори (професори) та кандидати наук (доценти), висококваліфіковані фахівці центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, які обіймають посади державних службовців 1-4 категорії.

Важливо!

1. Тема магістерської роботи має бути пов’язана з профілем обраної слухачем спеціалізації.

2. Теми магістерської роботи слухачів заочної форми навчання погоджуються з керівниками тих органів виконавчої влади на прикладі яких буде виконана робота.

Актуальність магістерської роботи залежить від того, наскільки її результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань або усуненню протиріч у сфері державного управління чи місцевого самоврядування. Новизна дослідження може полягати у відкритті нових закономірностей, визначенні шляхів їх використання для практичних потреб людини, суспільства.

Вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдань дослідження. При визначенні об’єкта та предмета дослідження слід пам’ятати, що об’єкт – це матеріальна або ідеальна система, яка підлягає дослідженню (органи влади, підприємства, заклади, організації, інші господарські та організаційні системи). Предметом дослідження виступають властивості, характеристики об’єкта дослідження у вигляді структури системи, закономірностей взаємодії елементів системи, закономірностей розвитку, якості системи тощо.

Предметом дослідження можуть бути:

· правове регулювання: а) діяльності у певній галузі (сфері); б) механізмів функціонування державної служби; в) діяльності державного службовця при виконанні державно-владних, виконавчо-розпорядчих відносин та державно-службових правових відносин;

· державна служба, як комплексний складний адміністративно-правовий інститут;

· суспільні відносини, зумовлені практичним функціонуванням державної служби;

· основні напрямки реформування державної служби;

· забезпечення режиму законності в ділянках державної служби;

· правове забезпечення політики державної служби;

· зовнішня побудова системи управління (принципи організації, управлінська структура) в певній галузі (сфері) діяльності, форми співпраці органів державного управління різних рівнів між собою та з органами місцевого самоврядування;

· внутрішня організація органів державного управління;

· організація управління, процесів підготовки і прийняття рішень, розпорядчих, виконавчих та консультативно-дорадчих функцій по їх виконанню;

· процеси реформування в галузі, сфері управлінської діяльності;

· досвід роботи органів державного управління і місцевого самоврядування в умовах становлення ринкових відносин;

· мистецтво організації управлінської праці, елементи управлінських дій (планування і прийняття рішень, формування програм і бюджетів, організація виконання);

· персонал в системі структур державного управління, кадрова політика;

· трудові відносини в системі державної служби;

· організаційне забезпечення функцій державних службовців, діяльності державного органу;

· соціально-правовий захист державних службовців;

· ефективність діяльності органу, посадової особи, державного апарату;

· ступінь і форми реалізації інтересів громадян при реалізації державно-владних відносин.;

· організація, мотивація, оцінювання та стимулювання професійної діяльності державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування: психологічний, соціально-економічний та інші аспекти;

· еліти та лідерство в державному управлінні та місцевому самоврядуванні;

· професійна діяльність та професійна компетентність державних службовців у напрямі гарантування економічної безпеки держави.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми. Як правило, її вбачають у виявленні залежностей між певними факторами, з’ясуванні зв’язків між явищами, встановленні умов усунення недоліків у процесах, розкритті можливостей удосконалення процесів, пізнанні закономірностей і тенденцій розвитку та ін. Мета дослідження конкретизується в його завданнях, які дають уявлення про спрямованість магістерської роботи. Завдання розкривають мету дослідження, і у сукупності повинні бути адекватними їй.

Нагромадження необхідної наукової інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження; вибір напрямів дослідження з огляду на його мету. Розпочинають дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Для цього слухач магістратури ретельно аналізує доступні законодавчі й нормативні документи, вивчає літературні джерела, статистичні матеріали. Для виявлення джерел та посібників необхідно звернутись до спеціальних довідково-бібліографічних, реферативних та інших інформативних видань. Результатом такої роботи повинен стати бібліографічний перелік опрацьованих літературних джерел, нотатки використаних матеріалів, конспект чи реферат.

Після вивчення стану проблеми складають програму (план) дослідження, мета якої полягає в забезпеченні систематичності й послідовності робіт у процесі дослідження. Програма передусім передбачає конкретну методику дослідження – сукупність і взаємозв’язок дослідницьких способів, методів і прийомів. У ній обґрунтовують вибір теми, розкривають її актуальність і наукову новизну, визначають мету й завдання дослідження, складають календарний план робіт, формулюють гіпотезу дослідження. Обґрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі яких обрано проблему, розкривати чинники, які зумовлюють необхідність здійснення аналізу. Ними можуть бути розвиток науки, суспільні потреби, необхідність узагальнення певного досвіду та ін.

Наявність мети й завдань є передумовою для обґрунтованого вибору методів, засобів дослідження, методів оброблення результатів дослідження, способів, за допомогою яких вони будуть інтерпретовані й відповідно оформлені. Передбачений програмою календарний план робіт сприяє чіткому розподілу часу на кожний етап дослідження. Відсутність його породжує невизначеність, а нерідко й порушення термінів виконання окремих етапів дослідження, ритмічності всієї роботи, спричинює зниження дослідницьких результатів.

Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання. Важливим елементом дослідження є його гіпотеза – можлива (передбачувана) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Складається вона з передбачуваних зв’язків між досліджуваними фактами. Формулювання гіпотези починається під час роздумів над метою і завданнями дослідження. Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує над необхідністю з’ясувати передусім актуальніші питання, сформувати попередні уявлення про зв’язки, які можуть існувати між відомими фактами. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати широкий кругозір у сфері, до якої належить досліджувана проблема, добре знати її історичні передумови, теоретичні засади.

Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети. Для систематичного накопичення матеріалів застосовують різноманітні методи наукового дослідження. Їх вибір залежить від мети і завдання дослідження. Усі методи повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих у гіпотезі передбачень. Принагідно зазначимо, що у науці не існує універсального методу дослідження. Кожен пошуковець обирає найзручніший метод, зважаючи на особливість своєї теми.

Обробка й аналіз результатів експериментального дослідження. Важливу роль у підтвердженні гіпотези відіграє експеримент. Головною метою експерименту може бути виявлення властивостей досліджуваних об’єктів, перевірка справедливості гіпотези і на цій основі всебічне і глибоке вивчення теми наукового дослідження.

Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків. Наступною складовою підготовки магістерської роботи є зведення результатів дослідження. На цьому етапі упорядковують, систематизують, перевіряють на достовірність або здійснюють статистичну оцінку зібраних матеріалів. Надалі їм надають зручної для аналізу форми (таблиці, графіки, математичні формули тощо). Зведені результати дослідження можуть виявитися недостатньо достовірними чи статистично значущими. З огляду на це виникає необхідність зібрати додатковий дослідний матеріал, провівши дослідження (спостереження, вимірювання, експеримент тощо) за тих самих умов, що й основні.

Зведені результати дослідження всебічно вивчають й аналізують, приділяючи увагу усвідомленню і встановленню сутності і зв’язків між досліджуваними факторами, процесами, явищами. Визначальними при обробленні результатів дослідження є методи аналізу і синтезу, індукції й дедукції. Окремо їх застосовують тільки під час вивчення поодиноких явищ чи процесів. Для аналізу чисельних результатів, пов’язаних із складними процесами, явищами, використовують їх комбінування. Отримані дані аналізують, порівнюючи з гіпотезою дослідження. Навіть негативні результати дослідження мають свою цінність, тому не слід недооцінювати їхнє значення. У багатьох випадках вони допомагають правильно змінити уявлення дослідника про досліджувані об’єкти, процеси чи явища.

На основі аналізу формулюють висновки та пропозиції. Результативність такої роботи значною мірою залежить від рівня кваліфікації й ерудиції дослідника, його уміння стисло, чітко і зрозуміло розкрити, оцінити все нове і суттєве, що є результатом дослідження, визначити шляхи подальших пошуків.

Підготовка до захисту і захист наукового дослідження. Закінчена магістерська робота разом з відгуком наукового керівника, зовнішньою рецензією, довідками про апробацію (якщо такі є) подається завідувачу кафедри, який допускає роботу до захисту. Після отриманого допуску магістерська робота подається координатору програми підготовки магістрів державної служби. Термін подання роботи - за 10 днів до дати захисту. Відповідальність за виконання затвердженого плану підготовки магістерської роботи покладається безпосередньо на слухача та наукового керівника.

Дотримання послідовності етапів наукового пошуку забезпечує високий професійний рівень дослідження і ефективність впровадження результатів магістерської роботи. Її написання повинно проходити у процесі постійного консультування з керівником роботи, який призначається наказом ректора університету з числа викладачів та керівників органів державної виконавчої влади (місцевого самоврядування).

Графіком навчального процесу для слухачів магістратури, які навчаються за денною формою, передбачено 8 тижнів, вільних від занять, впродовж яких триває написання випускної кваліфікаційної дипломної роботи. Стосовно слухачів, які навчаються за заочною формою, то відповідно до п.20 Положення про порядок прийому осіб на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за спеціальністю "Державна служба" в освітній галузі "Державне управління" та працевлаштування випускників (затверджене урядовою постановою від 26 травня 2005 р. № 402) на період підготовки магістерської роботи їм надається додаткова відпустка за місцем основної роботи строком на два місяці.

3. ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Магістерська робота повинна містити: вступ в якому висвітлено актуальність, мету та завдання дослідження, визначено предмет, об’єкт та методи дослідження їх практичне значення та результати апробації, структуру роботи; виклад основного матеріалу за результатами дослідження як правило в трьох розділах роботи: перший – висвітлення теоретичних основ розвитку проблематики досліджуваної теми; другий – аналіз сучасного стану й окреслення проблем; третій - конструктивна частина у вигляді пропозицій варіанту (варіантів) розв’язання досліджуваної проблеми; загальні висновки та список використаних джерел.

Змістовна частина роботи має показати:

· ступінь оволодіння магістром основними елементами теорії державного управління і державної служби;

· вміння узагальнювати та аналізувати наукові джерела та фактичний, зокрема статистичний матеріал;

· здатність працювати з нормативно-правовими актами;

· здатність використовувати сучасні методи дослідження, та застосовувати обчислювальну техніку;

· вміння магістра відшукати аналоги розв’язання проблеми у вітчизняній та зарубіжній практиці та адаптувати їх до конкретного предмета (об’єкта) діяльності при виконанні державно-службових обов’язків;

· здатність випускника забезпечити інноваційну діяльність на державній службі;

· вміння магістра визначити функції державного службовця в розв’язанні конкретних завдань духовного, політичного, економічного та соціального життя суспільства та здатність виконувати ним ці функції;

· вміння організовувати та координувати роботу на відповідній ділянці державної служби;

· готовність здійснювати дії щодо розвитку (або сприяння розвитку) всіх сфер життєдіяльності людини.

Рекомендований обсяг магістерської роботи - приблизно 90-110 сторінок комп’ютерного тексту. Рекомендується така орієнтовна структура магістерської роботи:

Реферат. Зазначається обсяг: кількість сторінок, кількість, таблиць, рисунків, додатків та кількість використаних джерел. Надається стисла анотація (0,5 стор.) роботи. Великими літерами перелічуються ключові слова роботи.

Зміст. Вказуються назви розділів, підрозділів, сторінки, на яких вони розміщені.

Вступ. Визначається актуальність теми, її наукова новизна і практична значимість для державного управління, ступінь висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, предмет і об’єкт дослідження, мета і завдання дослідження, методологія дослідження. У вступі вказується на практичне значення одержаних результатів, інформація про апробацію результатів роботи та публікації.

Основна частина. Основна частина магістерської роботи складається з 3-х розділів, підрозділів.

У першому розділі викладаються основні теоретичні і методологічні положення, проблеми, що існують в практиці державної служби, дискусійні та невирішені аспекти теми, загальна методика та методи дослідження,

У другому розділі здійснюється аналіз нормативно-правового забезпечення відповідної сфери управлінської діяльності, аналіз та критична оцінка практики управлінської діяльності стосовно визначеного об’єкта дослідження, висвітлюється зарубіжний досвід розв’язання проблеми.

У третьому розділі висвітлюються результати досліджень автора з викладом його власних підходів та пропозицій щодо вирішення проблеми, визначаються основні напрями удосконалення діяльності державних службовців й в окресленій дослідником проблематиці.

Наприкінці кожного розділу автором подаються висновки.

Висновки. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні висновки. Подається обґрунтоване рішення щодо вибору оптимального шляху досягнення поставленої мети роботи. Визначаються позитивні та негативні сторони пропонованого рішення, можливості практичного застосування результатів дослідження.

Список використаних джерел.

Додатки (таблиці, схеми, діаграми, графіки, програмне забезпечення тощо).

Дата добавления: 2015-08-31