КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розділ 14. Післяпологові інфекційні захворювання
Ушкодження органів грудної клітки і порожнини живота Перелом стегнової кістки. Перелом плечової кістки. Переломи ключиці. Переломи кісток кінцівок Клінічні ознаки перелому ключиці незначні. Підокісний перелом ключиці та перелом без зміщення виявляються на 5-7 діб після народження, коли на місці перелому утворюється хрящовий мозоль. Лікування перелому ключиці зводиться до накладання фіксуючої пов’язки на плечовий пояс.
Клінічні ознаки перелому плечової кістки: - ручка нерухома; - промацуються уламки кісток; - відчувається крепітація. Лікування полягає у накладанні фіксуючої пов’язки, підклавши у пахвову ямку шматочок вати. Хвору ручку, розігнувши у в ліктьовому суглобі, прибинтовують до грудної клітки. Клінічні ознаки перелому стегнової кістки: - ніжка нерухома; - відчувається крепітація; - добре промацуються уламки кісток. Лікування: розігнуту у колінному суглобі ніжку прибинтовують до тулуба. Застосовують спеціальне витягання кінцівки. Розриви цих органів супроводжується крововиливом у черевну порожнину або легені. Діагностика важка. Характерна клінічна картина внутрішньої кровотечі. Лікування – негайна лапаротомія, зупинка кровотечі, реанімаційні заходи. Післяпологові інфекційні захворювання безпосередньо пов'язані з вагітністю і родами, розвиваються в період від 2-3 доби після пологів до кінця 6-го тижня й обумовлені інфекцією (переважно бактеріальною). Д е я к и п о н я т т я і т е р м і н и п і с л я п о л о г о в о ї і н ф е к ц і ї Внутрішньолікарняна інфекція (госпітальна) – будь-яке клінічно виражене інфекційне захворювання, яке виникло у пацієнтки протягом перебування в акушерському стаціонарі або протягом 7 діб після виписки з нього, а також у медичного персоналу, яке виникло в наслідок його роботи в акушерському стаціонарі. Більшість бактеріальних внутрішньолікарняних інфекцій виникають через 48 годин після госпіталізації (народження дитини). Проте кожен випадок інфекції слід оцінювати індивідуально в залежності від інкубаційного періоду ті нозологічної форми інфекції. Інфекція не вважається внутрішньо лікарняною за умови: - наявності у пацієнтки інфекції в інкубаційному періоді до надходження в стаціонар; - ускладнення або продовження інфекції, яка мала місце у пацієнтки на момент госпіталізації. Інфекція вважається внутрішньо лікарняною за умови: - набуття її в лікарняному закладі; - інтранатального інфікування. Профілі антибіотикорезистентності - це сполучення детермінант резистентності кожного виділеного штаму мікроорганізму. Профілі антибіотикорезистентності характеризують біологічні особливості мікробної екосистеми, що сформувалася у стаціонарі. Постійне стеження за появою та циркуляцією в окремому стаціонарі штамів умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ) з однаковими профілями антибіотикорезистентності має важливе значення для виявлення госпітальних штамів УПМ та вивчення епідеміології госпітальних інфекцій. Госпітальні штами мікроорганізмів мають множинну стійкість принаймі до 5 антибіотиків: - для штамів стафілококів – до метиціліну (оксациліну) та/або ванкоміцину; - для штамів ентерококів – до ванкоміцину; - для ентеробактерій – до гентаміцину і/або до цефалоспоринових антибіотиків Ш-ІV поколінь; - для неферментуючих бактерій - до цефалоспоринових антибіотиків Ш-ІV поколінь.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 218; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |