Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

Тема 9. Страхування відповідальності

9.1 Необхідність, зміст і структура страхування відповідальності

9.2 Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

9.3 Страхування професійної відповідальності

9.4 Страхування кредитних ризиків

9.1. Необхідність, зміст і структура страхування відповідальності.

Страхування відповідальності є однією з найважливіших галузей страхування. Вона захищає майнові інтереси фізичних та юридичних осіб – страхувальників, пов'язані з покриттям збитків перед третіми особами внаслідок завдання шкоди їх життю, здоров'ю або майну своєю дією чи бездіяльністю.

На сьогодні законодавством України передбачено обов'язкове страхування відповідальності на підприємствах з підвищеним ризиком виробництва і обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Об'єктом страхуванні відповідальності виступає відповідальність перед третіми, юридичними або фізичними, особами, які можуть понести збитки внаслідок будь-якої дії або бездіяльності страхувальника. Таким чином, страхування відповідальності як явище і як послуга страхового ринку виникло з метою захисту осіб, які, потенційно, що можуть заподіяти збитки.

Страхування відповідальності має свої особливості:

- по перше, у цьому виді страхування третьою особою можуть виступають необумовлені в договорі страхування особи;

- по-друге – страхова сума заздалегідь не встановлюється.

У страхуванні відповідальності можна визначити наступні види страхування:

- страхування цивільної відповідальності;

- страхування професійної (фахової) відповідальності;

- інші види страхування відповідальності.

Страхування відповідальності власників транспортних засобів в Україні є обов'язковим видом страхування. Цей вид страхування являється надійною системою соціального захисту власників транспортних засобів та третіх осіб – потерпілих в ДТП (дорожньо-транспортних пригодах).

Метою обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих під час ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об’єктом страхування виступає цивільна відповідальність власників транспортних засобів, як джерела підвищеної небезпеки, за шкоду, заподіяну третім особам – їх життю, здоров'ю, майну внаслідок ДТП.

За полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності страхове відшкодування одержує не власник поліса, а потерпілий, що отримав збиток від дій власника поліса.

До суб'єктів обов'язкового цивільного страхування відповідальності власників транспортних засобів відносяться:

1. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

2. Страхувальники – юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали зі страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

3. Потерпілі - треті юридичні або фізичні особи, життю, здоров’ю та\або майну яких внаслідок ДТП транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

4. Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ).

Моторне (транспортне) страхове бюро України в рамках обов’язкового страхування власників транспортних засобів відіграє важливу роль і створює такі резервні фонди: фонд страхових гарантій та фонд захисту потерпілих в ДТП.

Відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” укладаються такі види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

- внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

- договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності („Зелена картка”).

Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.

Договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена картка”, посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом „Зелена картка”, що визнається і діє в цих країнах.

Крім того, існує два види договорів страхування цивільно-правової відповідальності:

- звичайні;

- додаткові.

Звичайні - укладаються з власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні або тимчасово введеного на її територію для користувача.

Додаткові - діють на території держав визначених в страховому полісі відповідно до умов, обумовлених Моторним страховим бюро зі страховими організаціями цих держав.

Страховим випадком при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів є ДТП, що спричинило збиток.

Відшкодуванню страховиком підлягає прямий збиток, заподіяний третій особі під час руху транспортного засобу. При цьому обов’язково повинен бути документальний доказ зв'язку між його рухом і заподіяним ним збитком.

Страхова сума являє собою грошову суму, яку страхувальник зобов'язаний виплатити третій особі в разі страхового випадку.

Страхова сума що виплачується страхувальнику складається із шкоди, що заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого і шкоди, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана:

- з лікуванням потерпілого;

- з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- із стійкою втратою працездатності потерпілим;

- із смертю потерпілого.

За договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюється обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені ліміти.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

- для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

- для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

- для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чиним законодавством.

У зв'язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування.

Страхове відшкодування за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності, виплачується не рідше одного разу на місяць до відновлення працездатності потерпілого.

В випадку смерті третьої особи страховик виплачує відшкодування в розмірі страхової суми.

Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі або спадкоємцям протягом 15 робочих днів після отримання страховиком документів.

Існують випадки, коли страхове відшкодування виплачує Моторне транспортне бюро. Це торкається тільки шкоди, заподіяної життю і здоров'ю третьої особи, у разі:

- коли транспортний засіб, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, не встановлений, або коли власник транспортного засобу не мав договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, був винний у скоєні дорожньо-транспортної пригоди і загинув;

- коли ДТП скоїлась внаслідок угону чи викрадення транспортного засобу страхувальника;

- надання страхувальником свого транспортного засобу працівникам міліції та охорони здоров'я згідно з чинним законодавством;

- коли страховик (страхова організація) - член МТСБУ неплатоспроможний за своїми зобов'язаннями згідно з договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

- коли дорожньо-транспортна пригода була скоєна інвалідом-громадянином України, що керував спеціально обладнаним автомобілем для перевезення інвалідів.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен надати страховику такі документи:

- заяву про виплату страхового відшкодування;

- довідку УВС про обставини здійснення ДТП;

- довідку експерта про розмір майнового збитку;

- довідку медичної установи про терміни тимчасової непрацездатності або міру інвалідності при її виникненні (копію посвідчення про смерть).

Особливе значення при проведенні обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів має розрахунок страхових платежів, а при настанні страхового випадку визначення страхового відшкодування.

На території України страхові платежі визначаються на основі діючих тарифних ставок.

Розміри індивідуальних страхових платежів (внесків, премій) встановлюються страховиками самостійно шляхом добутку базового платежу та відповідних коригуючих коефіцієнтів.

Базовий платіж та коригуючі коефіцієнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на основі статистичних даних та рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який становить не менш як один рік.

Клієнт, який протягом року не звертався до страхової компанії за одержанням відшкодування, має право на знижки зі страхової премії у розмірі 10% за кожний рік безаварійної експлуатації, але не більше ніж 50%.

Страховик також має право підвищувати розміри страхових платежів власникам транспортних засобів з вини яких сталися страхові випадки, але не більше, ніж 50% розміру страхового платежу.

За додатковими договорами обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, страхові платежі визначаються на основі діючих тарифних ставках (євро).

У разі укладання додаткового договору страхування, дія якого поширюється на всі країни, що є членами «Зеленої картки», застосовуються страхові платежі, які обчислюються у гривнях за офіційним обмінним курсом, встановленим НБУ на дату укладання договору.

У разі укладання договору, дія якого поширюється на країни східної Європи (Болгарія, Румунія, Молдова та Білорусь), страхові тарифи зменшуються на 50%.

Страхові платежі при страхуванні інших форм відповідальності визначаються за тарифними ставками встановленими страховими компаніями.

Дата добавления: 2015-08-31