Нейрофiзiологiчнi механiзми cтресу: нервова вiсь

Будь-який стимул, до того, як він зможе викликати стресову реакцію, повинен якимось чином зіткнутися з організмом. Першими його сприймають сенсорні рецептори периферичної нервової системи. Отриманий сигнал не несе ніякої інформації про важливість подразника. Далі цей сигнал по сенсорним шляхам передається в головний мозок, де і відбуватиметься вся його обробка. Спочатку по розгалуженій системі мереж нервових колатералей інформація надходить в ретикулярну формацію, яка оцінює ступінь важливості сигналу. Несуттєвий сигнал в більш складні структури мозку допущений не буде, а так і залишиться на несвідомому рівні. На цьому рівні може проявлятися так звана «емоційна реакція внутрішніх органів» [20, 33].

Якщо ж інформація важлива, або надзвичайно небезпечна, то вона набуває емоційне забарвлення і направляється в гіпоталамус і лімбічне коло, а потім і в неокортекс. Розпочата на цьому рівні когнітивна інтерпретація стимулу завершується знову в лімбічному колi. Якщо ця неокортикально-лімбічна інтерпретація оцінює вплив як загрозливий або неприємний, то слідом за цим настає емоційне збудження. Якщо стресор є не зовнішнім, а являє собою внутрішню психічну діяльність самого організму (спогади, фантазія), відповідно, стимул мине фазу периферичного сенсорного сприйняття. Таким чином, як зазначалося Сельє, людина реагує не на сам стимул, а на його когнітивну інтерпретацію або емоційне збудження [28, 59].

Першими основними шляхами активації стресової реакції є симпатичний і парасимпатичний відділи автономної нервової системи, тому що їх вплив здійснюється через швидкодіючі нервові механізми. Сигнал, що пройшов неокортикально-лімбічну інтерпретацію і оцінений як загрозливий, передається або в задні відділи гіпоталамуса (при симпатичнiй активації), або в передні відділи (при парасимпатичнiй активації). Далі нервовий імпульс по симпатичних нервових шляхах спускається через грудний і поперековий відділи спинного мозку, через ланцюжок симпатичних гангліїв у відповідні внутрішні органи, де відбувається соматична реакція. По парасимпатичних нервових щляхах він спускається через черепний і крижовий відділи спинного мозку до кінцевих органiв. Зміна активності внутрішніх органів відбувається під впливом медіатора норадреналіну в симпатичних нервових закінченнях. У парасимпатичних його замінює нейротрансміттер ацетилхолін. Симпатична активація являє собою загальне збудження внутрішнього органу, «ерготропну» реакцію по Нессу [20, 35]. Активація через парасимпатичну систему викликає гальмування, уповільнення або нормалізацію (після надмірного збудження) функціонування органу, «трофотропну» реакцію [20, 39]. У людини симпатична реакція збудження при стресі виникає частіше, але при сильному ступені емоційного і вегетативного реагування вона змінюється парасимпатичним гальмуванням, що повертає внутрішні органи до їх нормального функціонування.Однак стресова реакція на рівні нервових осей носить короткочасний і негайний характер. Це пояснюється тим, що організм не може тривалий час виробляти потрібні гормони у великій кількості. Тому для збільшення часу протікання стресовій активації організм задіє другу психофізіологічну вісь стресу, що отримала назву «вісь битви-втечі».

Дата добавления: 2015-08-31