Тема 1. Держава як основний суб’єкт міжнародного права

В науці міжнародного права питання суб’єктів міжнародного права вважається основним. Його сутність, природа є похідними від природи і сутності суб’єктів міжнародного права поміж яких безспірно основне місце посідають держави.

При написанні контрольної роботи перш за все треба розглянути поняття міжнародної правосуб’єктності, виникнення суб’єктів міжнародного права та їх види, визначити особливості міжнародної правосуб’єктності держав (як простих так і складних), а також постійно-нейтральних держав, основні права й обов’язки держав в системі міжнародно-правового регулювання.

Виникнення нових держав безпосередньо пов’язане з такими процесами в міжнародному праві як визнання та правонаступництво. При розгляді питання про міжнародно-правове визнання держав треба розкрити наступні положення: поняття і види визнання, теорії визнання, форми і засоби визнання та юридичне значення визнання в процесах міждержавного спілкування. Щодо правонаступництва держав то тут в першу чергу треба ознайомитися з Віденською конвенцією про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. і Віденською конвенцією про правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів 1983 р., після чого розкрити поняття правонаступництва держав, об’єктів правонаступництва та обставини виникнення правонаступництва держав, види правонаступництва, а також права та обов’язки держав у галузі правонаступництва.

Необхідно визначити коли Україна стала суб’єктом міжнародного права і яким чином були вирішенні питання щодо її визнання та правонаступництва після припинення існування СРСР. Обов’язковим є посилання на акти національного законодавства України та міжнародні договори укладені між колишніми республіками СРСР.

План

1. Міжнародна правосуб’єктність держав.
2. Міжнародно-правове визнання держав.
3. Правонаступництво держав.
4. Україна як суб’єкт сучасного міжнародного права.

Література

1. Бабурин С.Н. Територия государства: правове и политические проблемы. –М.: Изд-во МГУ, 1997.
2. Баскин Ю.А., Фельдман Д.И. История международного права. М.: „Международные отношения”, 1990.
3. Курс международного права. В 7 т. // Наука. – М., 1990. – Т.3: Основные институты международного права.
4. Международно-правовое признание // Международное публичное право / Под ред. К. А. Бекяшева. М., 1999. С. 114-120.
5. Шевцов В.С. Государственный суверенитет (вопросы теории). – М.: Наука, 1979.
6. Венская конвенція о правоприемстве государств в отношении дооворов 1978 г. // Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.
7. Венская конвенція о правоприемстве государств в отношении государственной собственности, государственных Архипов и государственных долгов 1983 г. Международное право в документах: Учеб. пособие. // Сост. Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ЦПЛ, 2003.
8. Ю.М. Колосов, Э.С.Кривчикова. Действующее международное право в 3 т. М., 1996. Т.1. – С. 474; 476-482; 482-485;494-496.
9. Денисов В., Мельник А. Правонаступництво держав як міжгалузевий інститут сучасного міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – №2. – С. 105-118.
10. Про правонаступництво: Закон України від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №46. – Ст.617.

Дата добавления: 2015-08-31