КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розрахунок і вибір допоміжного устаткування
2.7.1 Загальні відомості Сушильна установка будь-якого типу складається з ряду елементів, що по значимості виконуваних ними функцій умовно поділяють на основні і допоміжні. Найбільше повний і характерний такий розподіл для конвективних сушильних установок, основний елемент яких - сушильна камера різного типу. До допоміжного устаткування відносять: пристрої для отримання сушильного агента з заданою температурою (парові, газові або вогневі, електричні калорифери; топки і спалювальні пристрої); джерела теплоти, розташовані всередині сушильної камери (у тому числі інфрачервоні і діелектричні нагрівачі); тягодуттєві пристрої, що забезпечують переміщення сушильного агента в установці і відведення з неї вологи, яка випаровується з об'єкта сушіння (вентилятори, повітродувки, димососи, ежектори, витяжні труби); пиловловлюючі пристрої для частинок пилоподібного відносу цінних, токсичних і інших матеріалів, що забруднюють сушильний агент, який викидається в атмосферу (циклони, фільтри, димососи-пиловловлювачі й ін.); пристрої для утилізації теплоти відпрацьованого сушильного агента (теплообмінники, теплові насоси й ін.); пристрої для завантаження, розвантаження і транспортування матеріалу через сушильну камеру (живильники, дозатори, затвори, конвеєри, транспортери, візки й ін.); пристрої для попереднього нагрівання матеріалу перед сушінням і охолодження після сушіння. До допоміжного відносять також устаткування, специфічне для окремих способів сушіння (наприклад, сушіння сублімацією) або типів сушильних установок (наприклад, вакуум-сушарки, сушарки з замкнутою циркуляцією сушильного агента й ін.). Допоміжне устаткування складає значну частину устаткування сушильної установки, а правильність його розрахунку і підбору, надійність його роботи визначають надійність і ефективність роботи сушильної установки. При оцінці досконалості сушильної установки показники її продуктивності і питомих витрат необхідно відносити до всієї установки в цілому, з врахуванням допоміжного устаткування. Це особливо необхідно у випадку установок, оснащених складним допоміжним устаткуванням. Розрізняють стандартне і нестандартне допоміжне устаткування. Стандартне устаткування підбирають за допомогою каталогів на підставі оцінних розрахунків по спрощених методиках. Нестандартне устаткування розраховують по методиках, приведеним у спеціальній літературі. Там же викладені методики механічних конструктивних розрахунків, розрахунків конвеєрів, приводів сушильних установок і ін. У курсовій роботі необхідно підібрати до сушильної установки, що розраховуються, найбільш типові елементи допоміжного устаткування, циклон, спалювальний пристрій, вентилятор, димосос і приводні електродвигуни. 2.7.2 Вибір спалювальних пристроїв Задача вибору. На основі вище отриманих результатів підібрати спалювальний пристрій, здатний забезпечити спалювання палива. Для сушильної установки, що розраховується, підібрати типорозмір і кількість нормалізованих пальників типу ГНП конструкції теплопроекту з поліпшеним змішанням для спалювання природного газу низького тиску. 2.7.2.1 Визначаємо об'ємну витрату газу, що надходить на пальники по формулі (2.84) де Bo=101,3 кПа – нормальний атмосферний тиск; Pп=2,4 кПа - надлишковий тиск газу перед пальником. . 2.7.2.2 Приймаємо кількість пальників n=3 шт. 2.7.2.3 Визначаємо пропускну здатність кожного з пальників: . . 2.7.2.4 По отриманому вище значенню = м 3/ с і Pт=2,4 кПа визначаємо по номограмі для одноструменевих пальників, рис. 5.9, [9] тип горілочного пристрою - ГНП-2БП. 2.7.2.5 Для обраного типорозміру згідно рекомендацій [9] визначаємо необхідний надлишковий тиск повітря перед пальником Pп,о=0,3 кПа. 2.7.2.6 Визначаємо необхідний тиск повітря при температурі навколишнього середовища по наступній залежності: (2.85) . 2.7.3 Вибір пилоочисних пристроїв Задача підбору. Необхідно вибрати зі стандартного ряду пилоочисний пристрій – циклон, що здійснює очищення сушильного агента, який виходить з тунелю. 2.7.3.1 Визначаємо абсолютну температуру повітря в циклоні: Tц=(t2-5)+273=(120-5)+273=388 К. 2.7.3.2 Приймаємо абсолютний тиск повітря в циклоні рівним: Pц=В=758,8 мм.рт.ст. 2.7.3.3 Визначаємо об'ємну витрату сушильного агента через циклон з наступного виразу: ,(2.86) . 2.7.3.4 Визначаємо густину сушильного агента в циклоні: (2.87) де ro– густина повітря при нормальних умовах, кг / м 3. . 2.7.3.5 Задаємося швидкістю газів у циклоні wц=2,5 м / c. 2.7.3.6 По знайденому вище значенню об'ємної витрати сушильного агента через циклон Vц=1,2 м 3/ c, по каталогу підбираємо чотири циклона типу ЦН 15-800х1УП (код: 36 4651 2004) [3] з такими основними параметрами: 1) площа циліндричної частини корпуса F=0,502 м 2; 2) маса m=800 кг. 3) діаметр D=800 мм. 2.7.3.7 Визначаємо гідравлічний опір циклона по формулі: , (2.88) де xц=105 – безрозмірний коефіцієнт гідравлічного опору циклона. . 2.7.3.8 Визначаємо дійсну оптимальну швидкість газу в циклоні: , (2.89) . 2.7.4 Вибір тягодуттєвих пристроїв. Задача вибору. Підібрати дуттєвий та витяжний вентилятори для сушильної установки, що розраховується, за умови, що дуттєвим вентилятором буде переборюватися аеродинамічний опір пальникових пристроїв, а витяжним вентилятором - сушильного тунелю і циклона. 2.7.4.1 Розрахунок продуктивності дуттєвого вентилятора і його підбір. а) Визначаємо масову витрату абсолютно сухого повітря, яке подається на горіння і розмішування продуктів згоряння по формулі: , (2.90) . б) Визначаємо масову витрату вологого повітря, яке подається з навколишнього середовища, по співвідношенню: , (2.91) . в) Визначаємо густину атмосферного зовнішнього повітря: , (2.92) де Rв=287 кДж /(кг∙К) – газова постійна повітря. . г) Визначаємо об’єм вологого повітря по наступній залежності: , (2.93) . д) Визначаємо об'ємну витрата зовнішнього повітря по формулі: , (2.94) . е) Визначаємо розрахункову витрату повітря з урахуванням поправки на можливість підсмоктування повітря або втрат сушильного агента у повітропроводах, газоходах і інших елементах сушильної установки, з виразу: , (2.95) де k=(1,1...1,15) – коефіцієнт запасу. . ж) Обчислюємо об'ємну продуктивність вентилятора загального призначення, яка приймається як аеродинамічний параметр при підборі машини: , (2.96) . з) Визначаємо повний тиск, по якому необхідно підбирати вентилятор: , (2.97) де Pп(Тп) – тиск повітря при даній температурі, Па; rст – стандартна густина повітря, кг / м 3. . и) Підбираємо по отриманим вище значенням повного тиску Pv=0,285 кПа та об'ємної продуктивності Q=0,242 м 3/ c з [10] відцентровий вентилятор ОРГРЭ 0,6-126 Ц6-40 №4 з частотою обертання диска n=550 об/хв і ККД h=0,83. 2.7.4.2 Розрахунок продуктивності витяжного вентилятора і його підбір. а) Визначаємо об'ємну витрату сушильного агента на виході з циклона при нормальних умовах по формулі: , (2.98) , б) Визначаємо абсолютну температуру перед витяжним вентилятором по співвідношенню: =(t2-5)+273=(120-5)+273=388 K. в) Приймаємо втрати повного тиску DР*<3000 Па, тоді абсолютний тиск сушильного агента перед витяжним вентилятором Pа»В=101100 Па. г) Визначаємо об'ємну витрата сушильного агента, приведену до умов на виході із сушильної установки по формулі: , (2.99) . д) Визначаємо об'ємну продуктивність витяжного вентилятора з врахуванням поправок на можливість підсмоктування повітря або втрат сушильного агента у повітропроводах, газоходах і інших елементах сушильної установки: , (2.100) де к=(1,1...1,5) – коефіцієнт запасу. . е) Визначаємо об'ємну продуктивність прийняту як аеродинамічний параметр при підборі машини, з врахуванням гарантійного запасу з виразу: , (2.101) . ж) Визначаємо повний тиск, по якому необхідно підбирати витяжний вентилятор по наступній залежності: , (2.102) де Rса=10...15 Па · с / м – питомий опір потокові сушильного агента в тунелі. . з) Визначаємо втрати повного тиску приведені до стандартних умов: , (2.103) . и) Визначаємо втрати повного тиску приведені до робочих умов: , (2.104) . Так як DР*<3000 Па, тоді вище прийнята умова вірна й абсолютний тиск сушильного агента перед витяжним вентилятором Pа»Во=101100 Па. к) Підбираємо по отриманим вище значеннях повного тиску Pv=479,88 Па й об'ємної продуктивності Q=0,46 м 3/ c з [10] відцентровий вентилятор ВРН №10 з частотою обертання диска n=300 об/хв і ККД h=0,64. 2.7.5 Вибір приводних електродвигунів Задача розрахунку. Підібрати електродвигуни для дуттєвого і витяжного вентиляторів, що забезпечують необхідну циркуляцію сушильного агента по сушильному тракту. 2.7.5.1 Загальні зауваження до вибору електродвигунів Електродвигун для привода вентилятора або димососа вибирають по розрахованій установочній потужності з переліку двигунів, рекомендованих заводом-виготовлювачем, тягодуттєвих машин для обраних типу вентиляторів і перевірених за умовами пуску. Вентилятори однієї і тієї ж продуктивності комплектують різними двигунами в залежності від розрахункового аеродинамічного опору системи. У сушильній техніці використовують в основному асинхронні одношвидкісні електродвигуни. Конструктивне виконання двигунів (відкриті, захищені, вибухобезпечні) визначається умовами, у яких вони експлуатуються. Приводний електродвигун нарівні з вентилятором визначає ККД сушильної установки. 2.7.5.2 Визначаємо потужність на робочому колесі вентилятора (без врахування втрат на тертя) по формулі: , (2.105) де y - коефіцієнт стискальності газу у вентиляторі (y=1 при Рv<9810 Па). , . 2.7.5.3 Визначаємо потужність на валу вентилятора: , (2.106) де hмех=0,95...0,97 – механічний ККД вентилятора, що враховує втрати на тертя в підшипниках і диска колеса вентилятора об повітря. , . 2.7.5.4 Визначаємо потужність на валові електродвигуна: , (2.107) де hп – ККД передачі від вала електродвигуна до вала вентилятора, рівний 0,9...0,92 при з'єднанні валів клинопасовою передачею. , . 2.7.5.5 Приймаємо установчу потужність електродвигуна не менш ніж (2.108) де Сt – коефіцієнт, що враховує температуру навколишнього середовища, у якій працює двигун; Кз – коефіцієнт запасу, що враховує пусковий момент електродвигуна, який залежить від потужності Nел на валові двигуна і типу вентилятора. Значення коефіцієнтів Кз і Сt вибирають по табл.5.14,[1]. , . 2.7.5.6 Підбираємо по довіднику [1] електродвигуни: - для дуттєвого вентилятора з відповідною установочною потужністю і частотою обертання вала: 4А71А4УЗ, Nуст,д=0,55 кВт, n=1500 об/хв. - для витяжного вентилятора з відповідною установочною потужністю і частотою обертання вала: 4А71В4УЗ, Nуст,д=0,75 кВт, n=1500 об/хв.
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 782; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |