Фізико-географічний опис району робіт

М-35-30

М-35-30

Щоб отримати геодезичні координати вершин рамок трапеції карт масштабу 1:5 000, трапецію карти масштабу 1: 100 000 поділяють на 256 частин.

М-35-30-(169,170,185,186)

51°07'30''   51°06'15''   51°05'00'' 47°15'00''  

Маючи геодезичні координати вершин рамки трапеції масштабу 1:10 000, визначають номенклатури чотирьох трапецій масштабу 1:5 000, що відповідають цій території.

Координати вибираємо за значеннями широт В та кутів l аналогічно, як і для масштабу 1:25 000. Відмінність полягає лише в обчисленні L0. Довготу L0 осьового меридіана вибирають кратною 3° і такою, щоб значення l не перевищувало 1°30`.

Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:5 000 із номенклатурами М-35-30-(169,170,185,186)

B	L	26°45'00" 27°00'00" -0°15'00"	26°46'52,5"	26°48'45" 27°00'00" -0°11'15"
Абсциси Х, м
51°07'30'' 51°06'15'' 51°05'00''	5 666 121,2 5 663 803,4 5 661 485,7	5 666 114,7 5 663 796,9 5 661 479,2	5 666 108,2 5 663 790,4 5 661 472,7
Ординати У, м
51°07'30'' 51°06'15'' 51°05'00''	-17 502,5 -17 510,4 -17518,2	-15 314,7 -15 321,6 -15 328,45	-13 126,9 -13 132,8 -13 138,7

Таблиця 2

a₁=43,76 см; а₂=43,76 см;

a₃=43,80 см; с₁=46,36 см;

c₂=46,35 см; d₁=63,75 см;

d₂=63,77 см; P₁=5,07 га;

P₂=5,07 га.

а₁ а₁

c₁ d₁ d₁

P₁ P₁

a₂ a₂

c₂

d₂ P₂ d₂ P₂

a₃ a₃

Викреслюємо ще раз трапецію рамки карти масштабу 1:100 000, поділяють її на 256 частин і отримують рамку трапеції масштабу 1:5000, в яку входить заданий аркуш карти масштабу 1:2 000.

51 ° 20 ' 00 ''

	51°07'30'' 51°06'15''   51°00'00''

27°00'00"

26°30'00" 26°45'00" 26°46'52,5"

51°07'30''     51°06'15''  

М-35-30-(169)

	26°45'00" 26°46'52,5"

Для обчислення координат вершин трапеції М-35-30-(169-а) масштабу 1:2 000, трапецію М-35-30-(169) поділяють на 3 частини по широті і три по довготі.

М-35-30-(169)

	51°07'30''   51°07'05''     51°06'40''     51°06'15''

а	б	в
г	д	є
ж	з	і

	26°45'00" 26°46'52,5"

  51°07'30''   51°07'05''  

М-35-30-(169-а)

Обчислюємо прямокутні координати трапеції М-35-30-(169-а) у таблиці.

Виконавши лінійні інтерполювання,вводять поправки у значення отриманих абсцис рамок трапецій за кривину паралелі. Тобто віднімаю від отриманих координат абсцис стрілки прогину h₁=h₂=0,077.

Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:2 000 номенклатури М-35-30-(169-а)

	26°45'00" 27° -0°15'00"	26°45'37,5"	26°46'15"	26°46'52,5" 27° -0°13'07,5"
	Значення абсцис
51°07'30'' 51°07'05'' 51°06'40'' 51°06'15''	І ІV	5666121,2 5665348,6 5664576,0 5663803,4		5666119,03 5665346,43 5664573,83 5663801,23		5666116,86 5665344,26 566457,66 5663799,06	ІІ ІІІ	5666114,7 5665342,1 5664569,5 5663796,9
	Значення ординат
51°07'30'' 51°07'05'' 51°06'40'' 51°06'15''	І ІV	-17502,5 -17505,14 -17507,77 -17510,4		-16773,23 -16775,76 -16778,28 -16780,8		-16043,96 -16046,38 -16048,79 -16051,20	ІІ ІІІ	-15314,7 -15317,0 -15319,3 -15321,6
	Остаточні значення абсцис
51°07'30'' 51°07'05'' 51°06'40'' 51°06'15''	І ІV	5666121,2 5665348,6 5664576,0 5663803,4		5666118,95 5665346,35 5664573,75 5663801,15		5666116,78 5665344,18 566457,58 5663798,98	ІІ ІІІ	5666114,7 5665342,1 5664569,5 5663796,9
	Остаточні значення ординат
51°07'30'' 51°07'05'' 51°06'40'' 51°06'15''	І ІV	9482497,5 9482494,86   9482492,23   9482489,60		9483226,77 9483224,24   9483221,72   9483219,20		9483956,04 9483953,62   9483951,21   9483948,80	ІІ ІІІ	9484685,30 9484683,00   9484680,70   9484678,40

1.3.1.Рельєф та гідрографія:

За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Півчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Кременецькі гори, де розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.

Рівненщина багата на поверхневі води (річки, озера, водосховища, ставки). Всього налічується 171 річка завдовжки понад 10 км кожна. Основний напрям течії річок з Півдня на Північ, що зумовлене загальним зниженням поверхні в цьому напрямі. Всі річки належать до басейна Дніпра. На крайньому Північному Заході області тече Прип'ять. Головна водна артерія - притока Прип'яті Горинь (довжина у межах Рівненщини 386 км), яка справа приймає Случ зі Ставом, Бобером і Серегівкою, а також Зайчисько; зліва - Вілію зі Свитенською, Устю, Стублу, Мельницю, Вирку. У межах області ще дві притоки Прип'яті: на Північному сході - Ствига з Львою і Плавом та дві ділянки р. Стару (на Південному Заході приймає Ікву, Пляшівку і Слонівку, на Північному Заході в Стир впадає Стубла). У межах Полісся річки мають невеликі похили (0,3 - 0,6 м/км), широкі, заболочені заплави, в долинах багато стариць, озер. У південній частині, в межах Волинської височини, похили зростають (1,0 - 3,0 м/км), що сприяє збільшенню швидкості течії; долини вузькі та глибокі, ширина заплав невелика. Пересічна густота річкової сітки від 0,21 - 0,31 км/км2 на Півдні до 0,3 - 0,43 км/км2 на Півночі. Основне джерело живлення річок - талі снігові води (55 - 60% для річок Полісся, 25 - 45% для річок

Лісостепу). Решта стоку припадає на підземне та дощове живлення. В області понад 500 озер різного походження (карстові, заплавні та інше). Серед них - Нобель, Біле озеро, Лука, Велике Почаївське озеро, Річицьке, Озерце. Збудовано 31 водосховище (найбільші Хрінниківське водосховище, Млинівське, Боярське) та понад 30 ставків загальною площею водного дзеркала 11,2 тис. га.

Дата добавления: 2015-08-31