Розділ 3. Роль та місце контрольно наглядових органів в Україні

Судова влада в Україні

Нарівні з виконавчою та законодавчою гілкою влади є однією з гілок влади відповідно до ст. 6 Конституції України. Органи судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Конституцією України та відповідно до Законів України.

В Україні кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях. Заборона діяльності об'єднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань, основи організації та діяльностіадвокатури визначається виключно Законами України.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суди можуть приймати:

· Вироки;

· Постанови;

· Рішення;

· Ухвали.

Судова система України

· Судочинство

Важливе Місце в механізмі Українській державі займають органипрокуратури, систему якого очолює Генеральний прокурор України. Згідно зКонституцією України прокуратура виконує такі обов'язки: · Підтримка державного обвинувачення в суді.Ця функція одна із пріоритетних напрямів в Основному Законі. Вона єодним із основних принципів судочинства (п.5 с.3 ст. 121 КонституціїУкраїни) Зазначені конституційні положення покладають на прокуратуру покладають на прокуратуру[2,с.472]обов’язок керуватися у своїй діяльності не тільки нормами законів, якірегулюють діяльність прокурора, але й нормами, які регламентуютьсудочинство Стефанюк В. Напрями реалізації Конституції судами. //ПравоУкраїни, 1997. № С. 50-52.; · У випадках, визначених законом, представляє інтереси громадянина чидержави в суді. [2,c.111]Цю функцію визначила Конституція України (п. 2 ст. 121) не можнавважати принципово новою, оскільки і до прийняття Конституції прокурормав право звертатися до суду (арбітражного суду) з заявами про захистправ та законних інтересів громадянина та держави і представляти їхніінтереси в суді (статті 20,35 Закону України “Про прокуратуру”. · Здійснює нагляд за дотриманням законів органами, що проводятьоперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудовий наслідок.Згідно з Конституцією України прокурорський нагляд за додержаннямзаконів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність (ОРД),дізнання і досудове слідство, є однією з основних функцій прокуратури,реалізується Генеральним прокурором України і підпорядкованим йомупрокурорами. · Здійснює нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень укримінальних справах, а також при застосуванні інших способівпримусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої волі громадян.Головним завданням у цьому напрямі його діяльності – не припуститипорушення прав і законних інтересів засуджених та інших осіб, тимчасовообмежених у свободі і, внаслідок цього, нездатних повною міроюсамостійно захищати свої права. Чинне законодавство наділяє прокурораширокими повноваженнями у цій галузі нагляду, і вони мають дістати своєзакріплення і в новому законі про прокуратуру Давиденко Л. Функціїпрокуратури України згідно з новою Конституцією України. //ПравоУкраїни, 1997. № 6. С. 45.. Виходячи з вимог Конституції України щодо самостійності прокуратурияк державної системи, правове положення прокуратури в проекті новогоЗакону України про прокуратуру, слід визначити як щось середнє міжвиконавчою і судовою владою. Таке становище прокуратури дає об’єктивнуможливість виконувати незалежний нагляд за законністю органів, що ведутьборотьбу зі злочинністю та проводять оперативно-розшукову діяльність, атакож адміністраціями місць позбавлення волі Шумський П.В.ПрокуратураУкраїни, Київ, “Вентурі”, 1998, с.9-10..Кожна гілка влади повинна чітко, компетентно і відповідально, в повномуобсязі виконувати притаманні їй функції. Тоді буде надійно, міцною іспроможною вся державна влада. Як пише відомий український вчений академік АПН М.В.Цвік Цвік М.В.Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму в системінародовладдя. //Вісник Академії Правових наук України, хоча в умовах перехідного періоду за розхитаності державноїдисципліни й ознаках паралічу влади об’єктивно необхідним є зміцненнявиконавчої влади, це однак не можна робити за рахунок делегування їйзаконодавчих повноважень. Передача виконавчій владі функцій чій владі функцій законотворення розхитує принцип розподілу влад, порушує баланс гілок влади, послаблює парламент, ставить його під президентом і урядомКривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних. Такий підхід свідчить і про неможливість делегування законодавчій,виконавчій та судовій гілкам влади контрольно-наглядових повноважень заумов існування самостійних контрольно-наглядових органів державноївлади. Серед визначених контрольно-наглядових органів держави тількиКонституційний Суд України може бути визнаний повністю незалежним тому,що всі інші органи контрольно-наглядової діяльності залежні від органівзаконодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Повинний також існувати контроль і нагляд за відповідністю діяльностіорганів виконавчої влади і судової системи Конституції України і чинногозаконодавства. Зокрема, реальний, діючий контроль за діяльністю органіввиконавчої влади може сприяти викорінюванню корупції в державнихструктурах.Крім того, контрольно-наглядова діяльність необхідна в таких сферах якосвіта, медицина, спорт та ін. 1. Що стосується сфер суспільних відносин стосовно котрих контроль інагляд не повинні бути застосовані і не застосовується як формапримусового впливу, то серед них можна виділити такі: особисте життялюдини; мирна діяльність партій, і інших об'єднань громадян. 2. Мирні збори громадян; відношення з приводу листування, телефоннихрозмов, телеграфної або іншої кореспонденції; свободи пересуваннялюдини. [2,c.84]З метою переборення такої ситуації можливо доцільними будуть такізаходи, що у перспективному плані бачаться як розвиток самостійноїконтрольно-наглядової гілки влади. Найбільш ефективним було б об’єднанняусіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілкавлади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, толише у питанні формування цієї структури. Контрольно-наглядова гілкавлади повинна мати вищій орган у своїй ієрархічній структурі, який бирегулював питання розмежування сфер контролю і нагляду між окремимиланками цієї структури.Що стосується формування структури цих органів то можна запропонуватидва варіанти.По-перше, це варіант формування контрольно-наглядових органів черезучасть у цьому процесі усіх гілок влади з висуненням пропорційного їхпредставництва.По-друге - формування контрольно-наглядових органів влади за допомогоювсього населення України, тобто через референдум. Оскільки роль контролюі нагляду є дуже великою у державі, то висунення кандидатур на ключовіпосади у контрольно-наглядовій гілці влади можна було б здійснювати задопомогою всенародного голосування. [1,cт.141] ВИСНОВКИ 1. Контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, в законах України та у більшості науково-правової літератури нерозглядається як система органів, що утворюють самостійну гілкудержавної влади. 2. Конституційний Суд є контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функції входить рішення питань про відповідністьКонституції України законів і інших нормативних актів держави, щорозглядаються тільки по зверненнях суб’єктів означених КонституцієюУкраїни. 3. Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядовихорганів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежноювід інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формуванняцієї структури. 4. В країні числяться більше 40 різних контролюючих органів. Але багаточисленні податкові адміністрації, цінові інспекції, регіональніуправління Національного банку і Фонду державного майна,Контрольно-ревізійної служби та інші, покладений на них нагляд задотриманням закону, м’яко кажучи невідповідає Конституції.Навряд чи можна досягти цього, відмовившись від прокурорського нагляду,мета якого – забезпечення верховенства Закону, зміцнення законності,захист прав і свобод громадян. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1)Використана література: Політологічний енциклопедичний словник. — К.:Генеза, 1997

2.Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.

3.Грошевой Ю.М. Прокурорский надзор в Украине. Учеб.пособие.- К., 1993.-С.96.

4.України: пропозиції до законодавства. // Право України.- 1997.- №6.-С.43-46.5.Копейчиков В.В. Загальна теорія держави і права. К.:Юрінком,- 1997.-С.482.6.Кривенко Л. Тріада влади. Перша серед рівних. // Віче.- 1994.- №7.-С.327.Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективирозвитку. // Право України. - 1998.- №4.- С.5-98.Основы государства и права. /Под ред. П.И.Орлова. Харьков.: Основа.-1997. –С.248.9.Трубин Н.С. Прокурорский надзор за соблюдением законов органамидознания. М.,- 1982.- С.129.10.Цвік М. Взаємодія законодавчої і виконавчої гілок влади та референдуму всистемі народовладдя. // Вісник Академії Правових наук України.- 1995.-№3.- С.27-35.11.Шумський П.В. Прокуратура України. К.: Вентурі.- 1997.- С.334.

12.Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна. – К.,2003.

13.Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 2005.

14Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. – К., 1999.

15Гаєвський Б. Українська політологія. – К., 2001.

16.Гелей С., Рутар С. Основи політології. -Львів, 2006.

17.Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології. Навч. посібник. – К., 2003. Потульницький В. Історія укрГетьманчук М. П. Політологія. — Львів, 2000. — 290 с.

18.Кириченко В. М. Теорія держави і права. — Київ, 2008. — 430 с.

19.Машков А. О. Основи загальної теорії держави і права. — Київ, 2004. — 305 с.

20.Гіда Є. О. Теорія держави і права. — Львів, 2009. — 510 с.

21.аїнської політології. – К., 2001

2)Закони України:

Закон України “Про Антимонопольний комітет України”. // Відомості

1.Верховної Ради України. - 1993.- №50.- С.4722.Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. //3.Відомості Верховної Ради України. - 1993.- №13.- С.111. 4.Закон України “Про державну податкову службу”. // Відомості Верховної5.Ради України. - 1994.- №5- С.84.6.Давиденко Л. Функції прокуратури України згідно з новою Конституцією 3)Интернет джерела: 1.Радник. Український юридичний портал: http://radnuk.info/pidrychnuku/konst/513-kravchenko/11529-3---.html

2.UA-referat.com:

http://ua-referat.com/

3.Вікіпедія:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0

Дата добавления: 2015-08-31