Поділ влади, як принцип організації роботи державного апарату

Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову має давню історію і традиційно пов'язується з ім'ям французького вченого Ш.-Л. Монтеск'є (1689—1755). Особливість його поглядів на «три влади» полягає у тому, що кожна з них оголошувалася самостійною і незалежною. Тим самим виключалася узурпація влади будь-якою особою або окремим органом держави. Вже в підході до принципу поділу влади Монтеск'є містилися засади стримування їх одна одною, що згодом в США при створенні Конституції 1787 р. було названо системою «стримувань і противаг».

У вітчизняній історії ще задовго до Ш.-Л. Монтеск'є мали місце спроби («Пакти і Конституції» Пилипа Орлика, 1710 р.) створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади, їх єдності і взаємодії: законодавча влада — Генеральна Рада, що обирається; виконавча влада — гетьман, генеральна старшина та обрані представники від кожного полку; судова влада. «Пакти і Конституції» П. Орлика, написані під впливом західноєвропейського парламентаризму, заклали основні принципи республіканської форми державного правління. [4, С. 96 ].

Принцип поділу влади включає систему вимог:

1) розподіл функцій і повноважень (компетенції) між державними органами відповідно до вимог поділу праці;

2) закріплення визначеної самостійності кожного органа влади при здійсненні своїх повноважень, неприпустимість втручання в прерогативи один одного і їхнє злиття;

3) наділення кожного органа можливістю протиставляти своя думка рішенню іншого органа і виключення зосередження всієї повноти влади в однієї з галузей;

4) наявність в органів влади взаємного контролю дії один одного і неможливість зміни компетенції орган держави позаконституційним шляхом.

Принцип поділу влади не абсолютний. З однієї сторони існує потреба узгодження і взаємного правового контролю діяльності різних галузей влади. З іншого боку - здійснення судового контролю над законністю діяльності управлінського апарата означає порушення принципу розподілу влади, тому що подібним чином судова влада втручається у виконавчу. Таким чином, принцип поділу влади не можна реалізувати цілком.

Форми і ступінь здійснення принципу поділу областей залежать від національних традицій, від конкретної соціально-економічної і політичної ситуації.

Влада в демократичній державі у виді її трьох галузей (законодавчої, виконавчої, судової) є політичною формою вираження влади народу. Будучи «розділеної», влада в державі повинна залишатися цілісної, цільної, тому що мова йде про поділ не влади, а функцій здійснення цієї влади. І не тільки про поділ, але і взаємодії даних функцій.

Юридичний прояв єдності і гармонійності влади полягає в тому, що:

1) органи державної влади в сукупності мають компетенцію, необхідної для здійснення функцій і виконання задач держави;

2) різні органи держави не можуть наказувати (їм і тим же суб’єктам при тих самих обставин взаємовиключні один одного правила поведінки. [4, С 96-97 ].

Дата добавления: 2015-08-31