Висновок. В даній курсовій роботі я дослідив тему «призначення покарання»

В даній курсовій роботі я дослідив тему «призначення покарання». В першому розділі проаналізовано принципи призначення покарання, та для того щоб покарання було справедливим, воно повинно базуватися на всіх принципах кримінального права:

1) законності покарання;

2) визначеності покарання в судовому Вироку;

3) обґрунтованості й обов'язковості мотивування покарання у Вироку;

4) гуманності покарання;

5) індивідуалізації і справедливості покарання.

В другому розділі дослідив обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини що зазначені в частині 1 статті 66 КК України. Обставини, які пом'якшують покарання, маючи відповідну систему, характеризують знижений ступінь суспільної небезпеки особи злочинця та вчиненого ним діяння і служать критерієм індивідуалізації покарання.

Обставини, що обтяжують покарання, - це визначені у КК України фактори, які характеризують підвищений ступінь суспільної небезпеки особи винного та вчиненого ним злочину.

На відміну від обставин, які пом'якшують покарання, Закон (стаття 67 ККУ) встановлює вичерпний перелік обставин, які обтяжують покарання. Тому суд не вправі визнавати як такі, що обтяжують покарання, обставини, які не вказані в статті 67 КК України, і має чітко дотримуватися змісту обставин, визначених у частині 1 статті 67 КК України.

В третьому розділі визначив покарання за сукупністю злочинів. При сукупності злочинів особа вчиняє два або більше злочини, кожен з яких передбачений різними статтями або різними частинами статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності. Серед них можна вирізнити такі:

а) система повного (абсолютного) складання покарань;

б) система обмеженого складання покарань;

в) система поглинення;

Отже, покарання є логічним, найбільш характерним наслідком вчинення злочину. Воно є методом кримінально-правової боротьби зі злочинністю. Саме шляхом застосування справедливого, невідворотного і своєчасного покарання держава стримує злочинність, веде "наступ" на неї, маючи на меті її приборкання й максимальне обмеження її проявів. До того ж наявність караності як ознаки кожного злочину, а також реальне застосування покарання сприяє профілактиці злочинності на всіх її рівнях і у всіх її проявах.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Кримінальний кодекс України. Київ"А.С.К." 2003.від 5.04.2001 року.

3. Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України, за редакцією М.І.Мельника, М.І.Хавронюка; Київ "Атіка"2003.

4. Кримінальне право України. Загальна частина. Конспект курсу лекцій.

5. Закон України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 р. (ст.3).

6. Постанова ПВС №7 від 24 жовтня 2003 р. Про практику
призначення судами кримінального покарання".

7. Постанова ПВС від 1 квітня 1994р."Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини "

8. Кримінальне право України. / за редакцією М.І. Бажанова,В.В. Сташиса, В.Я. Тація./ Київ -Харків Юрінком Інтер- Право,2001.

9. Коржанський М. И. Кримінальне право і законодавство України. Київ Атіка, 2001.

10. Вісник ВСУ №3.– С. 13-22. Практика застосування судами конфіскації майна. 2000.

Дата добавления: 2015-08-31