Розділ ііі

Стислий аналіз пожежної небезпеки приміщень, що захищаються АУПГ та АУПС

Для вирішення питання щодо необхідності АППЗ та його виду (автоматичної установки пожежогасіння, автоматичної установки пожежної сигналізації) використовується нормативний і розрахунково-графічний методи. Суть нормативного методу полягає в тому, що необхідність застосування АППЗ та його вид (автоматичної установки пожежогасіння, автоматичної установки пожежної сигналізації) приписуються для конкретних виробничих, адміністративних та інших приміщень чи об’єктів відповідними нормативними актами з пожежної безпеки в залежності від призначення приміщень, характеру технологічних процесів, площі приміщень та інших факторів.

Пожежонебезпека цеху з виробництва та ремонту дерев’яної тари полягає у зберіганні великої кількості горючих матеріалів, джерелами запалювання та можливістю швидкого поширення вогню на великі площі. Джерелами запалювання в приміщенні є: іскри механічного походження, іскрові розряди при несправностях електропроводки та електроприладів, іскрові розряди блискавки, самозаймання тирси, просоченої маслом. Пожежі характеризуються швидким поширенням по площі та сильним тепловим випромінюванням. Швидкість поширення полум’я залежить від вологості пиломатеріалу та способу її укладання.

Ширину проходу між штабелями приймають не менше 0,8 м. Навпроти дверного прорізу складу залишають проходи шириною, рівною ширині дверей, але не менше 1 м. Повітроводи виконують з неспалимих матеріалів з обладнанням їх оберненими клапанами з пристроєм самозачинення. Приміщення періодично очищують від тирси, пилу та інших відходів. Строки чистки вказують в цехових інструкціях. Підлога цеху повинна бути виготовлена з негорючого матеріалу.

Пожежна небезпека складу вовни характеризується:

1. Наявністю великої кількості горючого матеріалу;

2. Можливість утворення ВНС:

- при нормальних роботах умови ВНС не утворюється, так як пил, що утворюється в процесі виробництва видаляється місцевою вентиляцією;

3. Наявність джерел запалювання

- Відкритий вогонь та іскри (зварювальні та інші вогневі роботи, куріння в невстановлених місцях і т.д.);

4. Наявність шляхів розповсюдження полум’я

- По сировині

- По системі вентиляцій;

5.Умови, що ускладнюють гасіння пожежі та евакуації людей

- Велика температура при пожежі;

- Сильне задимлення приміщення;

- Можливість вибуху;

- Загромадження шляхів евакуації сировиною і готовою продукцією;

- Токсичність продуктів горіння

2.

Вибір типу установки пожежегасіння.

Згідно з вимогами ДБН В 2.5-13-98 тип установки пожежогасіння та вогнегасна речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів, що зберігаються, виробляються або застосовуються.

Горючою речовиною на складі вовни є безпосередньо вовна. Враховуючи фізико-хімічні властивості бензину, значну площу захисту та економічну доцільність застосування вогнегаоної речовини для гасіння можливої пожежі у складі вовни приймаємо воду, як найбільш ефективний засіб, що має добрі охолоджуючі властивості.

Враховуючи, що швидкість, з якою горить бензин, досить значна, для гасіння можливої пожежі приймаємо загально-поверхневий метод гасіння. Остаточно для гасіння пожежі приймаємо дренчерну установку водяного пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників економічності, надійності.

Автоматичні установки пожежегасіння впроваджуються за двома основними напрямками. Один з яких здійснюється на підставі аналізу пожежної небезпеки речовин, що обертаються та використовуються в приміщенні, що розглядається, інший бере за основу нормативні акти. Для забезпечення оптимального та ефективного захисту приміщення від пожежі, правильного вибору автоматичної установки пожежегасіння необхідно використати обидва методи.

Згідно кн.1 табл.4.1 (справочник Баратова), речовина вовна найбільш ефективно гаситься водою, піною.

При горінні вовни виділяється велика кількість тепла, і диму а згідно фізико-хімічних властивостей води відомо, що вона понижує температуру, якщо пожежа буде розповсюджуватись по горизонтальній площі, гасячою речовиною є вода.

Виходячи із завдання, пожежа має координати осередку X=0, Y=0, то приймаємо кутову форму розвитку з кутом 90⁰.

Площу для кутової пожежі з кутом 90⁰ визначаємо за формулою, що наводиться в «Довіднику Керівника гасіння пожежі»:

,

Де: R- радіус пожежі.

Радіус пожежі визначаємо за формулою:

Де: V_л – лінійна швидкість розповсюдження полум’я;

t - час.

Лінійна швидкість розповсюдження полум’я визначається по Довіднику КГП (керівника гасіння пожежі) і рівна 0,3 м/с.

Проведемо розрахунок площі в залежності від часу:

Приймаємо:

При t=10 с R₁=0,5∙0,4∙10=2 м S_п=2²∙3,14/2=6,28 м²

При t=20 с R₂=0,5∙0,4∙20=4 м S_п=4²∙3,14/2=25 м²

При t=30с R₃=0,5∙0,4∙30=6 м S_п=6²∙3,14/2=56,5 м²

При t=40с R₄=0,5∙0,3∙40=8 м S_п=8²∙3,14/2=100,5 м²

Автоматичне включення дренчерних установок передбачаю від одного з видів технічних засобів, а саме від спонукальної системи за допомогою пожежних сповіщувачів.

Дата добавления: 2015-08-31