Визначення поняття об'єктно-орієнтованого програмування

Загальний огляд технологій об'єктно-орієнтованого програмування.

Вступ

Курсова робота

з курсу “Розподілені програмні технології”

на тему:

«Розробка інформаційного та програмного забезпечення для автоматизації процесу обліку та роботи піцерії»

Bиконав:

студент групи ІУСс-11

Козлов Юрій

Прийняв:

Зварич Р.О.

Львів – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………..…………...31. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТЕХНОЛОГІЙ ОБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ..…………………………....................………………………4

1.1. Визначення поняття ООП....................…………………………………...4

1.2. Історія ООП...............................…………………………….......…........... 6

1.3. Фундаментальні поняття ООП.........……………………..……................7

2. РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ У ОБЛІКУ РОБОТИ КУР’ЄРА…………………..11

2.1. Загальний опис програми та обґрунтування

вибору СУБД та засобів розробки ………….…………………….…...11

2.1.1 Переваги використання технології ADO.NET……………………...12

2.2. Аналіз предметної області …………….………………………………. 13

2.3. Реалізація бази даних…………………………………………………….14

2.4. Інтерфейс програми……………………………………………………...15

ВИСНОВОК………...………………………………………………………………20

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...……………….……………………….21

ДОДАТКИ

Для забезпечення діяльності будь-якої організації, установи чи підприємства необхідні певні ресурси — матеріали, робоча сила, обладнання, приміщення тощо в умовах ринкової економіки, за всі ці фактори необхідно платити, а для ефективної діяльності установ чи підприємств потрібна інформація про кількість ресурсів, способи їхнього фінансування та результати їхнього використання. Інформацію також потребують і зовнішні користувачі, тобто люди, які не повязані з діяльністю установи чи підприємства вони також мають бажання мати уяву про діяльність підприємства. У своїй діяльності підприємства можуть використовувати різну за характером інформацію як фінансового, так і нефінансового характеру, але в будь-якому випадку потрібне сховище для даних

З розвитком інформаційних технологій дані стало зручно зберігати в електронному вигляді. А для структуризації інформації при великому обсязі та складності вироблених з нею операцій проблема ефективності засобів організації зберігання, доступу та обробки даних набуває особливого значення.

Для оперативного, гнучкого і ефективного управління підприємствами, фірмами та організаціями різних форм власності, телекомунікаційними засобами цивільного і військового призначення, інформаційно-обчислювальними, екологічними, радіолокації, радіонавігації системами широко впроваджуються системи автоматизованого управління, ядром яких є бази даних (БД).

Метою курсової роботи є створення програмного продукту, який призначений для автоматизації обліку закладів, у яких використовується кур’єрська доставка. Розробка серверної частини для програми автоматизації роботи піцерії.

Об'є́ктно-орієнто́ване програмува́ння (ООП) — одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину «об'єктів», що взаємодіють між собою. Основу ООП складають три основні концепції: інкапсуляція, успадкування та поліморфізм. Одною з переваг ООП є краща модульність програмного забезпечення (тисячу функцій процедурної мови, в ООП можна замінити кількома десятками класів із своїми методами). Попри те, що ця парадигма з'явилась в 1960-тих роках, вона не мала широкого застосування до 1990-тих, коли розвиток комп'ютерів та комп'ютерних мереж дозволив писати надзвичайно об'ємне і складне програмне забезпечення, що змусило переглянути підходи до написання програм. Сьогодні багато мов програмування або підтримують ООП або ж є цілком об'єктно-орієнтованими (зокрема, Java, C#, C++, Python, PHP,Ruby та Objective-C, ActionScript 3).

Об'єктно-орієнтоване програмування сягає своїм корінням до створення мови програмування Симула в 1960-тих роках, одночасно з посиленням дискусій про кризу програмного забезпечення. Разом із тим, як ускладнювалось апаратне та програмне забезпечення, було дуже важко зберегти якість програм. Об'єктно-орієнтоване програмування частково розв'язує цю проблему шляхом наголошення на модульності програми.

На відміну від традиційних поглядів, коли програму розглядали як набір підпрограм, або як перелік інструкцій комп'ютеру, ООП програми можна вважати сукупністю об'єктів. Відповідно до парадигми об'єктно-орієнтованого програмування, кожний об'єкт здатний отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожен об'єкт — своєрідний незалежний автомат з окремим призначенням та відповідальністю.

Об'єктно-орієнтоване програмування - це метод програмування, заснований на поданні програми у вигляді сукупності взаємодіючих об'єктів, кожен з яких є екземпляром певного класу, а класи є членами певної ієрархії наслідування. Програмісти спочатку пишуть клас, а на його основі при виконанні програми створюються конкретні об'єкти (екземпляри класів). На основі класів можна створювати нові, які розширюють базовий клас і таким чином створюється ієрархія класів.

На думку Алана Кея, розробника мови Smalltalk, якого вважають одним з «батьків-засновників» ООП, об'єктно-орієнтований підхід полягає в наступному наборі основних принципів:

· Все є об'єктами.

· Всі дії та розрахунки виконуються шляхом взаємодії (обміну даними) між об'єктами, при якій один об'єкт потребує, щоб інший об'єкт виконав деяку дію. Об'єкти взаємодіють, надсилаючи і отримуючи повідомлення. Повідомлення — це запит на виконання дії, доповнений набором аргументів, які можуть знадобитися при виконанні дії.

· Кожен об'єкт має незалежну пам'ять, яка складається з інших об'єктів.

· Кожен об'єкт є представником (екземпляром, примірником) класу, який виражає загальні властивості об'єктів.

· У класі задається поведінка (функціональність) об'єкта. Таким чином усі об'єкти, які є екземплярами одного класу, можуть виконувати одні й ті ж самі дії.

· Класи організовані у єдину деревоподібну структуру з загальним корінням, яка називається ієрархією успадкування. Пам'ять та поведінка, зв'язані з екземплярами деякого класу, автоматично доступні будь-якому класу, розташованому нижче в ієрархічному дереві.

Таким чином, програма являє собою набір об'єктів, що мають стан та поведінку. Об'єкти взаємодіють використовуючи повідомлення. Будується ієрархія об'єктів: програма в цілому — це об'єкт, для виконання своїх функцій вона звертається до об'єктів що містяться у ньому, які у свою чергу виконують запит шляхом звернення до інших об'єктів програми. Звісно, щоб уникнути безкінечної рекурсії у зверненнях, на якомусь етапі об'єкт трансформує запит у повідомлення до стандартних системних об'єктів, що даються мовою та середовищем програмування. Стійкість та керованість системи забезпечуються за рахунок чіткого розподілення відповідальності об'єктів (за кожну дію відповідає певний об'єкт), однозначного означення інтерфейсів міжоб'єктної взаємодії та повної ізольованості внутрішньої структури об'єкта від зовнішнього середовища (інкапсуляції).

Дата добавления: 2015-08-31