Розрахунок площі деревно – чагарникової шкілки

Сівозміни в посівному відділенні

Процес безперервного вирощування садивного матеріалу на одному і тому ж місці приводить до суттєвого зменшення виходу садивного матеріалу. Для щоб подібного не траплялося, застосовуються різні схеми сівозмін, відповідно до природних умов.

У постійних розсадниках сівозміни є основою впровадження високої агротехніки, відновлення структури та підвищенню родючості ґрунту. Завдяки застосуванню сівозмін покращуються фізико-механічні властивості ґрунту, проводиться ефективніше очищення полів від бур'янів та збільшується запас вологи в родючому горизонті. І що характерно сівозміни начебто розплановують та упорядковують використання виробничих площ розсадника.

Сівозміною називають період, протягом якого через кожне поле пройдуть у певній послідовності всі культури і пар.

Як вже було вище зазначено ми застосовуємо трипільну сівозміну за схемою: I поле – сидеральний пар, II поле – однорічні сіянці, III поле – двохрічні сіянці. Для прийнятої нами сівозміни складаємо ротаційну таблицю (табл. 1.2). Вихідні дані для даної таблиці беремо з табл. 1.1.

Таблиця 1.2

Ротаційна таблиця у посівному відділенні з переходом до нормальної сівозміни (площа, га)

	Перше поле	Друге поле	Третє поле
	Сосна звичайна 1 0.115 Горіх чорний 1 0.03 Дуб звичайний 1 0.64 Вяз шорсткий 1 0.11 Каштан кінський 1 0.04 0.935	Сосна звичайна 1 0.115 сільськогосподарське користування - 0.82 0.935	ПАР
	Ялиця біла 2 - 0,07 Бук лісовий 2 - 1 Дуб звичайний 2 - 0,53 Клен-явір 2 - 0,04 Черешня 2 - 0,07 Туя західна 2 - 0,01 Модрина європейська 1 - 0,105 1,825	ПАР	сільськогосподарське користування - 1,825 1,825
	ПАР	Ялиця біла 2 - 0,07 Бук лісовий 2 - 1 Дуб звичайний 2 - 0,53 Клен-явір 2 - 0,04 Черешня 2 - 0,07 Туя західна 2 - 0,01 Модрина європейська 1 - 0,105 1,825	Ялиця біла 1 - 0,07 Бук лісовий 1 - 1 Дуб звичайний 1 - 0,53 Клен-явір 1 - 0,04 Черешня 1 - 0,07 Туя західна 1 - 0,01 Модрина європейська 1 - 0,105 1,825

Як бачимо з таблиці, перехід до нормальної сівозміни відбувається на третій рік після первинного освоєння, а повна ротація проходить протягом трьох років.

Вихідним матеріалом для розрахунку площі деревно-чагарникової шкілки є планове завдання виходу саджанців. Для об'єктивного розрахунку площі даної шкілки планове завдання необхідно збільшити на 15 %, у які входять відпад та нестандартні сіянці.

При посадці у шкільному відділку сіянці, взяті з посівного відділу, висаджуються окремо, дістаючи при цьому власну площу живлення. Після висаджування сіянець називають саджанцем.

Площу щорічного садіння для кожної породи розраховують за наступною формулою:

(1.3)

де: S – площа одного поля, га; N – щорічний плановий вихід саджанців з врахуванням відпаду, шт.; P – площа живлення одного саджанця, м². Площа одного поля дорівнюватиме сумі площ щорічного садіння саджанців заданого асортименту порід, а площа деревно-чагарникової шкілки – добутку кількості полів у сівозміні на площу одного поля.

Кількість полів, потрібна для вирощування заданої кількості садивного матеріалу, повинна бути на одне поле більше ніж термін вирощування. На кожному з полів вирощуються саджанці певного віку, одне поле відводиться під пар. В нашому випадку приймаємо трьохпільну сівозміну. Отримані результати після розрахунків зводимо в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Розрахунок площі деревно-чагарникової шкілки

Породи	Планове щорічне завдання з врахуванням відпаду (10%), тис. шт.	Тер­мін виро-щу-ван-ня, років	Схема са­діння, м х м	Площа живлення одного саджанця, м^2	Площа щоріч­ного са­діння, га.	Кількість полів у сівозміні, шт.	Загальна площа виро-щува-ння, га.
Липа американська			0,3 Х 0,8	0,24	0,53
1,98
Калина звичайна			0,25 Х 0,8	0.20	0,66
Всього	-	-	-	-	1,19	-	3,57

З даної таблиці ми бачимо, що площа щорічного садіння становить 1,19га, але враховуючи кількість полів у сівозміні, загальна площа деревно-чагарникової шкілки становить 3,57га.

Дата добавления: 2015-08-31