Розділ 1. Рефінансування комерційних банків з допомогою проведення кредитних аукціонів

ВСТУП

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маузер В.М., Лісові культури. – К.: сільгоспосвіта, 1995. – 328с.

2. Дебринюк Ю.М., Гузь М.М., Іванюк А.П. Методичні вказівки для самостійної роботи по виконанню курсового проекту з лісового розсадника та лісових культур для студентів напрямку 1304 “Лісове та садово-паркове господарство” спеціальності 7.130401 “ Лісове господарство” стаціонарної та заочної форми навчання. – Львів: УкрДЛТУ, 2003.–122с.

3. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х.. М’якуш І.І., Мельник О.С. Лісовирощування в західному регіоні України. – Львів: Світ. 1994. – 408с.

4. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення.–Львів.:Світ,1994.-408с.

5. Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники. – К.: ІСДОУ, 1995. – 92с.

6. Справочник механизатора лесного хазяйства Албяков М.П., Ильин Г.П., Климов Г.Б. и др.. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 296с.

7. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебренюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури. – Львів.: "КАМУЛА " 2005. – 607с.

Особливої актуальності дослідження та вдосконалення механізмів рефінансування з допомогою проведення кредитних аукціонів набуває в сучасних умовах, коли банківська система України перебуває у кризовому стані. Саме тому і виникла необхідність удосконалення вже існуючих та запровадження нових механізмів рефінансування, які сприяли б виходу з кризи у банківській системі, адже на сьогоднішній день саме рефінансування є чи не єдиним джерелом підтримання ліквідності банківської системи.

Окремі питання організації механізму рефінансування в Україні досліджували такі вітчизняні вчені: Стельмах В.С., Епіфанов А.О., Гребенюк Н.І., Міщенко В.І., Тиркало Р.І. Проте, у вітчизняній фінансовій літературі поки що недостатньо наукових досліджень, присвячених даній проблемі. В Росії дослідженню механізму рефінансування приділяють значно більшу увагу. Так даній тематиці присвятили свої розробки Гагарин С.В., Никольский Ю.Б., Шамаев Г.А., Коробова Г.Г., Лакшина О.А.

МЕТОЮ дослідження є визначення основних проблем розвитку рефінансування в Україні з допомогою проведення кредитних аукціонів в умовах фінансової кризи та розробка пропозицій щодо його удосконалення інструментів рефінансування комерційних банків.

АКТУАЛЬНІСТЬ роботи визначається необхідністю дослідження механізму та інструментів регулювання ліквідності банківської системи в умовах світової фінансової кризи.

Об'єктом дослідження є визначення основних способів проведення рефінансування Національним банком України комерційних банків з допомогою проведення кредитних аукціонів.

Предметом вивчення є відносини, що виникають при здійсненні кредитування Національним банком України комерційних банків з допомогою проведення кредитних аукціонів.

Перед даною курсовою роботою постають такі практичні завдання:

ü розкрити суть кредитних відносини між Центральним банком та комерційними банками;

ü ознайомитися з еволюцією кредитних відносин НБУ з комерційними банками;

ü визначити економічну сутність і значення кредитів, що надаються Центральним банком комерційним банкам з допомогою проведення кредитних аукціонів;

ü визначити коло основних проблему у проведенні НБУ політики рефінансування в сучасних умовах з допомогою проведення кредитних аукціонів;

ü визначити основні способи удосконалення інструментів рефінансування комерційних банків з допомогою проведення кредитних аукціонів.

РЕФІНАНСУВАННЯ(refinancing) – операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку. Основною метою рефінансування є регулювання ліквідності банків на виконання Національним банком функції кредитора останньої інстанції. Для цього Національний банк використовує такі кредити рефінансування: 1) постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт; 2) кредити рефінансування строком до 90 днів.

За потреби підтримки ліквідності банків на більш тривалий строк Національний банк України може прийняти рішення щодо здійснення рефінансування шляхом проведення тендерів строком до 360 днів [15].

1.1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ КРЕДИТІВ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ КОМЕРЦІЙНИМ БАНКАМ

Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто тільки цей банк може задовольнити додаткову потребу економіки в кредитах. Якщо комерційні банки та інші кредитні установи використали всі можливості для збільшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефінансування активів на фондовому ринку або на ринку міжбанківських кредитів, вони звертаються до центрального банку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV, Національний банк виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування [1].Тобто тільки цей банк може задовольнити додаткову потребу економіки в кредитах. Якщо комерційні банки та інші кредитні установи використали всі можливості для збільшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефінансування активів на фондовому ринку або на ринку міжбанківських кредитів, вони звертаються до центрального банку.

Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може кредитувати комерційні банки через: операції з рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування строком до 90 днів); операції репо; операції з власними борговими зобов'язаннями; операції з державними облігаціями України.

Економічна сутність кредитів Національного банку на макрорівні полягає в тому, що через кредитування комерційних банків та інших кредитних установ здійснюється емісія грошей в обіг і розширюється обсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для експансії кредитної діяльності банків.

На мікрорівні кредити Національного банку сприяють підтриманню комерційними банками своєї ліквідності на необхідному рівні, зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитної допомоги своїм клієнтам.

Національний банк також використовує свої кредити для розв'язання певних економічних завдань, зокрема для фінансового підтримання окремих галузей, здійснення санаційних заходів щодо деяких підприємств, реструктурування виробництва на користь продукції широкого вжитку тощо [2, c. 152].

Кредити Національного банку України, що спрямовувалися на цілі рефінансування банківських установ, починаючи з 1991 р. набули значного розвитку та зазнали чималих змін. Це є характерним не лише для України, а й для інших країн з перехідною економікою.

З початку створення Національного банку кредитні відносини між ним та комерційними банками мали суто адміністративний, а не ринковий характер. Того часу НБУ здійснював кредитні емісії на такі цілі:

— завершення розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості між підприємствами;

— покриття дефіциту державного бюджету;

— надання кредитної допомоги окремим державним підприємствам [3, c.97].

Між комерційними банками ресурси розподілялися з урахуванням розміру статутного фонду, мережі банківських установ тощо. Кредитні емісії здійснювалися відповідно до постанов Верховної Ради України, указів Президента України та рішень Кабінету Міністрів України.

Дата добавления: 2015-08-31