Вивчення технології каменеобробних робіт

Техніка безпеки при роботі на огранювальному верстаті

Техніка безпеки при роботі на свердлильному верстаті

1. загальні положення.

- До роботи допускаються студенти які прослухали техніку безпеки.

- Забороняється палити, їсти в лабораторії.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

- Перевірити заземлення, освітлення, індивідуальний захист.

- Прибрати робоче місце.

- Не допускати роботу на несправному верстаті.

- Перед запуском верстата перевірити чи на місці ключ для закріплення деталей у патроні.

- Впевнитись що запуск верстата нікому не зашкоджує.

3. вимоги безпеки під час виконання робіт.

- Надійно вставити і закріпити виріб.

- Перед зупинкою забрати інструмент.

- Студент повинен виконувати ту роботу яку йому доручили.

4. вимоги безпеки після закінчення роботи.

- Студент повинен прибрати робоче місце.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

- Якщо виріб обертається із свердлом то необхідно зупинити верстат негайно.

1. загальні положення.

- До роботи допускаються студенти які прослухали техніку безпеки.

- Забороняється палити, їсти в лабораторії.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

- Впорядкувати робочий одяг.

- Перевірити справність верстата.

- Перевірити міцність кріплення конусів шпіндиля диска в опорах підшипника.

- Перевірити кріплення оброблювального виробу в пристрої.

3. Вимоги безпеки під час виконання робіт.

- Періодично перевіряти робочий інструмент.

- У разі потреби працювати з переносною лампою, що має напругу 12-36 В.

4. вимоги безпеки після закінчення роботи.

- Студент повинен прибрати робоче місце.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

- У випадку аварійної ситуації потрібно вимкнути верстат і негайно повідомити викладачу.

Технологія – вчення про майстерність. Цей термін прийшов з 22-х років.

Запровадження у виробництво нової техніки і технології встановлення та розвиток ринкових відносин та нових форм господарювання. Зростання обсягу знань про перетворення матеріалів, енергії та інформації в інтересах людини вимагають підвищення рівня технологічної культури підростаючого покоління.

Технологія – сукупність процесів способів та прийомів отримання обробки або переробки сировини, матеріалів та інструментів, а також на пів фабрикатів та виробів.

Технологія обробки каменю включає ряд технологічних процесів в результаті яких каменю надається певна форма та розміри, а його лицьова поверхня має поліровану фактуру.

При любому способі обробки існують наближені і точні схеми виробництва. До наближених відносять: розмітка, розколювання, розпилювання, термообробка та інші.

До точних процесів відносять: окантовка, фактурна обробка, кінцева термообробка, тесання.

Існує багато способів розпилювання механічне, лазерне, ручне. Основні стадії розпилювання – це запилювання, власне розпилювання, опилювання.

Шліфування це процес надання каменю рівної поверхні. Шліфування поділяється на: обдирку, власне шліфування, тонке шліфування або лощення.

Полірування це надання відшліфовані поверхні дзеркального блиску. В залежності від бажання він може бути сильніший і слабший.

2.1. Технологія обробки ювелірного каменю.

До ювелірного каміння відносять: топаз, сапфір, алмаз, рубін, цирконій, перли та інші.

Ювелірному каменю налається огранка. В залежності від розміру кристала йому підбирається певний вид огранки з певною кількістю граней. Найбільше число наданих граней це 240 граней.

Процес обробки ювелірного каміння починається з вибору сировини. Після чого ми її сортуємо цей процес проводиться в ручну. Наступний процес це розмітка. Під час цього процесу знаходять директив каменю і підбирають як краще розпиляти щоб не втратити дорогоцінну сировину. Після розмітки кристал закріплюють у квадрантові за допомогою суміші зробленої з клею та мидицинського гіпсу у співвідношенні 1 до 1. Цей квадрант відправляють на пару хвилин у піч щоб суміш застигла. Тільки тоді його передають на розпилювання де його розпилюють на таких верстатах як СРБ та ШП-2 їхній робочий інструмент це бронзовий диск діаметром 76мм на який наносять алмазну пасту. Після розпилювання камінь передають на моделювання або обточку в залежності від виду огранки, цей процес проводиться на ОАБ-4 з чагуним диском та алмазною пастою. Тільки після цього процесу власне і проводиться огранка тобто шліфування та полірування, і проводиться огранка на верстаті ОАБ-4.після огранки камінь промивається у 6% кислоті. Після чого камінь оцінюють.

Сучасна технологічна схема обробки алмазів включає в себе:

- Розколювання.

- Розпилювання.

- Попередня обдирка.

- Огранювання.

- Полірування.

- Оцінка.

Процес огранки алмаза круглої форми складається:

- шліфування площадки, напівфабрикатів після обточки.

- Шліфування 8 граней низу.

- Діамантування низу.

- Шліфування 8 граней верху.

- Діаматування верху.

- Промивка, візуальний контроль.

Проте найпростіше обробляти перли тому що для них підходить тільки свердління. А також при пошкоджені верхньої частини перламутру його можна зняти за допомогою скальелів.

2.2. Обробка ювелірно декоративного каміння.

До ювелірно декоративного каменю відносять: малахіт, лазурит, яшма, родоніт, бурштин та інші.

З цього виду каменю можна виготовляти кабошони, підсвічники, вази, шкатулки т інші вироби не великих розмірів. при обробці такого типу каменю нам потрібні верстати не значних розмірів. починається процес обробки з вибору сировини після чого ми розпилюємо її на верстаті СКРН-1-2м. діаметр алмазного диску 250мм. При розпилюванні використовуємо воду. Наступною операцією в нас буде розмітка по розмірам, проводимо її за допомогою олівця та лінійки і можемо приступати до підрізки по розмірам на верстаті СКРН-1-2м. після чого на пів фабрикат відправляємо на шліфування яке проводимо на СШПН-300 з наждачною планшайбою діаметром 200мм. Після лощення ми можемо надавати останні завершальні штрихи. Надаємо поліровку на верстаті СУШО з войлочним полірувальним кругом діаметр якого 150 мм, також нам потрібно додати пасту для покращення процесу поліровки. Після чого ми промиваємо наш виріб водою і проводимо оцінку якості.

Також можуть бути ще інші процеси такі як галтовка для виготовлення намиста, токарні верстати для виготовлення підсвічників, свердлильні для виготовлення обручок, також може бути різьба по каменю де використовують бори, фрези, скальпелі, зубила, молотки, бормашини та інші прилади.

2.3. Технологія обробки облицювального та будівельного каменю.

До цієї групи каменю належать такі породи як: габро, граніт, мармур, кварцит, базальт, пісковик та інші.

З цього виду каменю виготовляють такі вироби як балясини, столешні, сходи, облицювальну плитку, бордюри, бруківку і тому подібні.

Розпочинається процес обробки з видобутку блоків. Після чого блок везуть до розпилювального верстата,наступний процес це компоновка ставки після чого візок з ставкою закладають у верстат де і буде проводитись розпилювання. Для твердих порід використовують СМР-043 де поміщається 60 штрібсових пил. А для м’яких порід використовують СМР-032 де 40 штрібсових пил. Після розпилювання наступним технологічним процесом є розбір ставки. Після чого тверді породи відправляють на шліфування та полірування і тільки після цього процесу їх можна окантовувати, промивати та оцінювати якість обробки. А м’які породи після розпилювання відправляться на окантовку і тільки тоді на шліфування та полірування. Після чого їх промивають та оцінюють якість обробки. Для окантовки можуть використовувати СМР-014. А для шліфування та полірування СМР-030 і СМР-013А.

Основним режимним параметром процесу розпилювання блоків являється: швидкість різання, швидкість робочої подачі, глибина різання, довжина пропилу, тиск різання, витрати охолоджувальної рідини, або абразивної пульпи.

Дата добавления: 2015-08-31