Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Густота лісових культур та розміщення садивних місць




Розміщення посадкових місць визначається віддаллю між ряд­ками посадкових (посівних) місць і віддаллю між посадковими (посівними) місцями в ряду. Від цих параметрів безпосередньо залежить густота створюваних культур.Як бачимо, три основні типи змішання залежно від способів

Вибір параметрів розміщення посадкових місць залежить на­самперед від трьох факторів: біологічних особливостей деревних порід і чагарників, що вводяться в.гісові культури, типу лісорос-линних умов і необхідності максимальної механізації садіння і сів­би культур і робіт по-догляду за ними.

Густота культур — це кількість деревних і чагарникових рос­лин, що вирощуються на одиниці лісокультурної площі (ГОСТ 17559-82). Від густоти культур залежать біологічна стійкість і про­дуктивність майбутніх насаджень. При заниженій густоті залиша­ється не використаною потенційна продуктивність даних умов; при завищеній густоті культури відстають у рості, а можуть бути ви­падки їх загибелі або депресії. Занижена густота відтягує також період зімкнення лісових культур, що потребує проведення біль­шої кількості доглядів. Але більша густота вимагає використання більшої кількості садивного матеріалу, що збільшує собівартість лісових культур.

Оптимальна густота — поняття динамічне в тому розумінні, що вона змінюється з віком. Це наслідок біологічних властивостей лісових дерев, які з віком вимагають щораз більшого життєвого простору. Базою для регулювання густоти в процесі росту є по­чаткова густота, тобто кількість посадкових місць" під час садіння або сівби лісових культур.

Початкову густоту визначають з урахуванням наступних фак­торів: біологічні та лісівничі властивості деревних порід. Для світло­любних порід приймається менша густота, для тіневитривалих — більша, для швидкорослих — менша, для, повільнорослих — більша; едафічні умови. У більш сухих умовах і на бідніших грунтах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повіль­ніше, а в оптимальних умовах вологості й родючості грунту гу­стота може бути меншою, оскільки рослини тут ростуть інтен­сивніше.

Початкову густоту культур і відповідне розміщення посадкових місць визначають окремо за лІсорослинними зонами, підзонамн і лісокультурними районами.

Густота лісових культур визначається кількістю рослин на 1 га лісокультурної площі.

густота лісових культур розраховується за формулою:

де N – густота культур, шт/га;

A – ширина міжрядь, м;

b – крок садіння, м.

 

При нормальному природному віднов­ленні на 1 га налічуються сотні тисяч сходів деревних порід. Але у міру того як вони ростуть і розвиваються, їх кількість постійно зменшується й у віці головної рубки на 1 га залишається 300— 600 дерев. У багатих типах їх більше, в бідних — менше. В ре­зультаті такої диференціації виживають найбільш стійкі та висо­копродуктивні екземпляри.

Із практики ведення лісового господарства відомо, що неви­гідно вирощувати загущені або зріджені лісові культури. Густі насадження повною мірою використовують сонячну енергію, Але через сильну конкуренцію за поживні речовини, а часто й за воло­гу дерева ростуть ослабленими, пригніченими, бонітет насадження знижується. Рідкі насадження більшою мірою пошкоджуються вітровалами, стовбури дерев збіжисті та сучкуваті, знижується продуктивність, втрачається лісова ситуація.

із лісівничих та економічних причин насаджувати велику кіль­кість сіянців на 1 га недоцільно й неможливо, тим більше не мож­на чекати, поки відбудеться природна диференціація висаджених екземплярів. Тому слід узяти за основу певну густоту лісових куль­тур, де кількість садивних місць була б оптимальною або близькою до неї.

Густота залежить насамперед від категорії лісокультурної пло­щі, типу лісу, біологічних особливостей порід, з яких створюється насадження, складу культур, видусадивного матеріалу, наяв­ності природного відновлення, економічних умов, методу створен­ня лісової культури. Культури, що створюються садінням, менш густі, ніж створені сівбою. Те ж саме стосується часткових і суціль­них штучних лісових насаджень.

Основним критерієм успішного створення лісових культур, які б максимально використовували потенційні грунтозо-кліматичні умови, були б високопродуктивними і біологічно стійкими, є оп­тимальна густота деревостанів, яка, крім перелічених вище факто­рів, залежить також від цільового призначення дереіюстанів, ви­користання засобів механізації для створення і догляду за лісо­вими культурами, віку головної рубки насаджень тощо. Різнома­нітність грунтово-кліматичних, економічних та інших умов не дає змоги розробити стандартні рекомендації щодо густоти лісових культур. Крім того, слід мати на увазі, що при одній і тій самій густоті, але при різних способах і схемах змішування взаємовплив між деревними породагли буде різний, від чого певною мірою залежать продуктивність і стійкість майбутнього насадження.

Одні й ті ж самі породи в різних типах мають неоднакову енергію росту, що необхідно враховувати при виборі густоти на­садження. Зокрема, культури сосни звичайної в борах і бідних суборах для їх швидкого змикання створюють густими — 10 тис. шт./'га і більше, а в свіжих сугрудах — не більше 7,0 тис. шт./га.

Ширина міжрядь повинна становити переважно 2,5—3,0 м. Це обмежує густоту культур 5,5—6,6 тис. шт./га. При меншій ширині міжрядь робочими органами механізмів пошкоджуються фізі­ологічно активні корені й ріст культур погіршується. При біль­шій ширині міжрядь і відсутності природного відновлення грунт швидко задернюється і потребує додаткового обробітку.

Розрахунки ведемо на 1 га лісокультурної площі. З врахуванням ширини міжрядь, кількість рядів порід на 1 га буде: 100 м / 3 м = 33 ряди. Один цикл змішування складає 7 рядів. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватись наступним чином: 2131 2131 2131 2131 212. З них, модрини – 10 рядків, липи – 5 рядів, дуба – 14 рядів, клена – 4 ряди. Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:

- модрини – 100 м / 1,0 м = 100 шт. в ряду;

- липи – 100 м / 1,0 м = 100 шт. в ряду;

- дуба – 100 м / 0,8 м = 125 шт. в ряду;

- клена – 100 м / 1,0 м = 100 шт. в ряду.

Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:

- модрини – 100 шт.· 10 рядів = 1000 шт./га;

- липи – 100 шт. 5 рядів = 500 шт./га;

- дуба – 125 шт. 14 рядів = 1750 шт./га;

- клена – 100 шт. 4 ряди = 400 шт./га.

Таким чином, загальна початкова густота культур становитиме 3650 шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: 3650 шт./га – 100 %, а 1000 шт./га – Х %. Звідси Х = 27,4 % або 3 одиниці. Таким же шляхом розраховуємо участь в початковому складі культур і інших порід.

Отже, початкова формула складу культур за кількістю садивних місць на лісокультурній ділянці №1 буде мати наступний вигляд: 3Мдє1Лп5Д1Клг.

Лісокультурна ділянка №2:

Лісові культури проектуємо створити за наступною схемою змішування: 5р.Д 2р.Яс 1р.Мдє 1р.Клг; ширина міжрядь – 2,5 м; крок садіння в рядах: дуба – 0,8 м, ясена – 1,2 м, модрини – 1,5м та клена – 1,0м.

Розрахувавши кількість посадкових місць на 1 га, таким самим чином як і на лісокультурній ділянці №1, загальна початкова густота культур буде становити 4330 шт./га.

Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць – 7Д2Яс1Клг+Мдє.

Розрахувавши густоту культур за породами, визначимо вартість садивного матеріалу, необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках (таблиця 3.1).

 

 

Таблиця 3.1

Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу

Назва породи Вид садив- ного матеріалу Вік сад. мат.(р.)/ вартість 1 тис. шт. (грн.) Кількість садивного матеріалу, шт Вартість садивного матеріалу, грн
на 1га на всю площу на 1га На всю площу
Лісокультурна ділянка №1 (S=3,7га)
Модрина європейська сіянці 2/500        
Липа дрібнолиста сіянці 2/70       129,5
Дуб звичайний сіянці 2/80        
Клен гостролистий сіянці 2/120       177,6
Р а з о м - -       2675,1
Лісокультурна ділянка №2 (S=2,2га)
Дуб звичайний сіянці 2/80       1953,6
Ясен звичайний сіянці 2/100     244,2 537,24
Модрина європейська сіянці 2/500     499,5 1098,9
Клен гостролистий сіянці 2/120     177,6 390,72
Р а з о м - -     1809,3 3980,46

 

Отже, для створення лісових культур на лісокультурній ділянці №1, необхідно 2675,1 грн., щоб придбати 2-річні сіянці деревних порід, з яких будуть створені культури; на лісокультурній ділянці № 2 – 3980,46 грн.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 6400; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.