Завдання. Й розділ - Аналіз техногенної безпеки об’єкта

Висновок.

Й розділ - Аналіз техногенної безпеки об’єкта.

Й розділ – Теоретична частина.

Вступ.

1.1. Виробництва, де існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження. Причини виникнення техногенних аварій.

1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням та за.

1.3. Фактори техногенних вибухів і пожеж, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технологічного устаткування і забруднення довкілля.

1.4. Техногенна безпека об'єктів господарювання.

2.1. Ідентифікація потенційно небезпечного об’єкта із складанням Повідомлення.

2.2. Ідентифікація для виявлення об’єктів підвищеної небезпеки, яким слід розробляти Декларацію безпеки.

2.3. Прогнозування і оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах надзвичайної ситуації.

На хімічному підприємстві, розміщеному у сельбищній зоні, знаходиться склад продуктів синтезу. Це три горизонтальні наземні резервуари зі зрідженими газами: пропан, бутан, ізобутан.

Розрахункові дані:

1) Маса зріджених газів в резервуарах:

· Є-1=8,5т (бутан)

· Є-2=6,6т (пропан)

· Є-3=4т (ізобутан)

2) Віддаль до житлового масиву, L₁=210м

3) Віддаль до адміністративного корпусу, L₂=230м

4) Маса газу, що приймає участь у вибуху m=14т

Вступ

Щодня в світі фіксуються тисячі подій, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призве­сти або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат. Такі події називаються надзвичайними ситуаціями.

Проблема промислової безпеки значно загострилась з появою крупномасштабных хімічних виробництв в першій половині нашого сторіччя. Основу хімічної промисловості склали виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має, по суті, природних обмежень. Постійне зростання продуктивності зумовлене значними економічними перевагами великих настанов. Як слідство, зростає зміст небезпечних речовин в технологічних апаратах, що супроводжується виникненням небезпек катастрофічних пожеж, вибухів, токсичних викидів і інших руйнівних явищ.

Безпека функціонування хімічно небезпечних об'єктів (ХНО) залежить від багатьох чинників: фізико-хімічних властивостей сировини, полупродуктів та продуктів, від характеру технологічного процесу, від конструкції і надійності обладнання, умов зберігання і транспортування хімічних речовин, стану контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації, ефективності засобів протиаварійного захисту і т.д. Крім того, безпека виробництва, використання, зберігання і перевезень хімічних речовин в значному ступені залежить від рівня організації профілактичної роботи, своєчасності і якості планово-запобіжних ремонтних робіт, підготовленості і практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технічних засобів проти аварійного захисту.Наявність такої кількості чинників, від яких залежить безпека функціонування ХНО, робить цю проблему вкрай складною. Як показує аналіз причин великих аварій, що супроводжуються викидом хімічних речовин, на сьогодні не можна виключити можливість виникнення аварій, що призводять до ураження виробничого персоналу.Аналіз структури підприємств, що виробляють або що споживають хімічні речовини, показує, що в їхніх технологічних лініях обертається, як правило, незначна кількість токсичних хімічних продуктів. Значно більша по обсягу кількість хімічних речовин міститься на складах підприємств. Це призводить до того, що при аваріях в цехах підприємства в більшості випадків має місце локальне зараження повітря, обладнання цехів, території підприємств. При цьому ураження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.Необхідно відзначити, що на промислових об'єктах звичайно зосереджена значна кількість різноманітних легкозаймистих речовин, в тому числі хімічних речовин. Крім того, багато хімічних речовин вибухонебезпечні, а деякі хоча і негорючі, але представляють значну небезпеку в пожежному відношенні. Цю обставину слід враховувати при виникненні пожеж на підприємствах. Більш того, сама пожежа на підприємствах може сприяти виділенню різноманітних отруйних речовин.Тому при організації робіт по ліквідації хімічно небезпечної аварії на підприємстві і її наслідків необхідно оцінювати не тільки фізико-хімічні і токсичні властивості хімічних речовин, але і їх вибухо - і пожежонебезпечність, можливість утворення в ході пожежі нових хімічних речовин і на цій основі приймати необхідні міри по захисту персоналу, що бере участь в роботах.Для будь-якої аварійної ситуації характерні стадії виникнення, розвитку і спаду небезпеки. На ХНО в розпал аварії можуть діяти, як правило, декілька чинників, що вражають - пожежа, вибухи, хімічне зараження місцевості і повітря та інші. Дія хімічних речовин через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи впливу, призводить до поразки людей.З цих особливостей хімічно небезпечних аварій слідує: захисні заходи і, насамперед, прогнозування, виявлення і періодичний контроль за змінами хімічної обстановки, оповіщення персоналу підприємства повинні проводитися з надзвичайно високою оперативністю. Локалізація джерела надходження хімічних речовин в навколишнє середовище має вирішальну роль в попередженні масової поразки людей. Швидке здійснення цієї задачі може направити аварійну ситуацію в контрольоване русло, зменшити викид хімічних речовин і істотно знизити збитки.Особливістю хімічно небезпечних аварій є висока швидкість формування і дії чинників, які поражають, що викликає необхідність прийняття оперативних мір захисту.В зв'язку з цим захист від хімічних речовин організується по можливості заздалегідь, а при виникненні аварій проводиться в мінімально можливі терміни.Захист від хімічних речовин являє собою комплекс заходів, здійснюваних з метою виключення або максимального послаблення поразки персоналу і збереження його працездатності.Комплекс заходів по захисту від хімічних речовин включає:· Інженерно-технічні заходи по зберіганню і використанню хімічних речовин;· Підготовку сил і засобів для ліквідації хімічно небезпечних аварій;· Вивчення порядку та правил поведінки в умовах виникнення аварій;· Забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;· Забезпечення безпеки людей і використання ними засобів індивідуального і· колективного захисту;· Повсякденний хімічний контроль;· Прогнозування зон можливого хімічного зараження;· Попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу поразки хімічних речовин;· Тимчасову евакуацію з районів, що знаходяться під загрозою;· Хімічну розвідку району аварії;· Пошук і надання медичної допомоги постраждалим;· Локалізацію і ліквідацію наслідків аварії.Обсяг і порядок здійснення заходів по захисту залежать від конкретної обстановки, що може скластися в результаті хімічно небезпечної аварії, наявність часу, сил і засобів для здійснення заходів по захисту і інших чинників.Передусім захист від хімічних речовин організовується і здійснюється безпосередньо на ХНО, де основну увагу приділяється заходам по попередженню можливих аварій. Вони носять як організаційний, так і інженерно-технічний характер і направлені на виявлення і усунення причин аварій, максимальне зниження можливих ушкоджень і втрат, а також на створення умов для вчасного проведення локалізації і ліквідації можливих наслідків аварії.Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах відносяться до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.Протягом жовтня 2006 року зареєстровано 14 НС техногенного характеру. За масштабами НС розподілилися наступним чином:· місцевого рівня - 6; · об'єктового рівня - 8. Порівняно із вереснем (12 НС) кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру збільшилася в 1,2 рази. Внаслідок НС загинуло 23 особи, у тому числі 7 дітей, постраждало - 5 осіб. У вересні загинуло 32 особи, у тому числі 4 дитини, постраждало - 82 особи.

Серед НС техногенного характеру, що сталися у жовтні, переважали НС, пов'язані із пожежами та вибухами - 4, катастрофи на транспорті - 4, аварії на системах життєзабезпечення - 4. Одна НС була пов'язана із викиданням небезпечної хімічної речовини (НХР) на промисловому об'єкті. Ще одну НС зареєстровано на електроенергетичних системах.

У територіальному розрізі НС техногенного характеру виникали у Донецькій області - 3, Київській і Львівській - по 2. По одній НС - у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Луганській, Рівненській, Сумській, Тернопільській областях і м. Києві.

До ліквідації наслідків НС техногенного характеру залучалося 283 чол. та 69 одиниць техніки, у тому числі 53 чол. особового складу підрозділів і 18 одиниць техніки МНС. Матеріальні збитки перевищили 400,8 тис. гривень.

Протягом жовтня 2006 року зареєстровано 4 випадки транспортних аварій (катастроф), які було віднесено до надзвичайних ситуацій об'єктового рівня.

Зазначені НС сталися у Донецькій, Київській, Львівській областях та у м. Києві. Внаслідок цих НС загинуло 11 осіб, у тому числі 3 дитини, та 5 осіб - постраждало.

Порівняно з вереснем (3 НС, внаслідок яких загинуло 18 осіб та 6 - постраждало) кількість НС на транспорті дещо збільшилася, проте кількість загиблих та постраждалих зменшилася.

Серед транспортних аварій (катастроф) особливо трагічні наслідки мали дві НС на автомобільному транспорті, що сталися внаслідок порушення Правил дорожнього руху:

· у Донецькій області поблизу с. Успенівка Маріїнського району на автошляху Курахове - Велика Новосілка внаслідок зіткнення двох легкових автомобілів загинуло 5 осіб (у тому числі 1 дитина) та 4 особи (у тому числі 2 дітей) - отримали травми різного ступеня важкості;

· у с. Бабинці Бородянського району Київської області водій легкового автомобіля "Toyota Camri" не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на людей. Внаслідок цієї НС загинуло 5 осіб (у тому числі 2 дитини), ще одна особа отримала ушкодження.

В іншій НС на Оболонському проспекті у м. Києві водій легкового автомобіля "Toyota Camri" Оробець Юрій Михайлович - депутат Верховної Ради України (фракція "Наша Україна"), рухаючись в напрямку проспекту Червоних Козаків, не впорався з керуванням, виїхав на роздільну смугу проспекту і скоїв зіткнення з опорою рекламного щита. Оробець Ю.М. помер на місці пригоди.

Протягом жовтня 2006 року в Україні зафіксовано 4 випадки пожеж і вибухів, які віднесено до надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

За масштабами ці НС віднесено до місцевого рівня.

Всі НС сталися у житловому секторі. Внаслідок НС загинуло 12 осіб, у тому числі 4 дитини.

Порівняно із вереснем 2006 року (6 НС, внаслідок яких загинуло 14 осіб та 86 - постраждало), зменшилася як кількість НС, так і кількість загиблих, а постраждалих - не зареєстровано.

У територіальному розрізі НС, пов'язані із пожежами та вибухами, сталися в Івано-Франківській, Луганській, Сумській і Тернопільській областях.

Трагічні наслідки мала пожежа, яка сталася у с. Плай Верховинського району Івано-Франківської області, де у приватному будинку внаслідок дитячих пустощів з вогнем сталася пожежа, в якій загинуло 3 дитини.

У м. Краснодоні Луганської області причиною пожежі стало паління у нетверезому стані у квартирі на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку. Внаслідок пожежі загинуло 3 особи.

У приватному будинку у с. Болотівці Буринського району Сумської області причиною пожежі стало порушення Правил пожежної безпеки при влаштуванні і експлуатації печей, внаслідок чого загинуло 3 особи.

У с. Старий Олексинець Кременецького району Тернопільської області у приватному будинку внаслідок необережного паління сталася пожежа, загинуло 3 особи.

Протягом жовтня 2006 року зареєстровано одну НС, пов'язану із викиданням небезпечної хімічної речовини (НХР) на виробництві (у вересні НС цього виду не було).

На території заводу ВАТ "Стіролбіотех" (м. Обухів Київської області), із непрацюючого трансформатора стався вилив 200 л речовини совтол на площі 4 кв. м. На місці розливу проведено збір грунту та його утилізацію.

Протягом жовтня 2006 року зареєстровано одну НС об'єктового рівня (інцидент) на Рівненській атомній електростанції (у вересні по одній НС на Запорізькій та Рівненській АЕС). Причиною НС була несправність обладнання на енергоблоці №3 електростанції, внаслідок чого було призупинено його роботу та припинено подачу електроенергії в об'єднану енергосистему України.

Радіаційний та протипожежний стан залишався на станції у межах допустимих норм.

У жовтні 2006 року зафіксовано 4 НС на системах життєзабезпечення.

За масшатабами ці НС віднесено до:

· місцевого рівня - 2;

· об'єктового рівня - 2.

У вересні НС на системах життєзабезпечення не зареєстровано.

Зазначені НС сталися в Донецькій (2), Дніпропетровській і Львівській областях.

НС місцевого рівня зареєстровано у м. Нікополі Донецької області, де під час проведення гідравлічних випробувань системи теплопостачання міста стався порив магістральної тепломережі. Внаслідок аварії без теплопостачання залишилося 582 житлові будинки (понад 86,8 тис. мешканців), 11 лікувальних закладів, 12 шкіл, 16 дошкільних дитячих закладів і один дитбудинок.

Іншу НС місцевого рівня зареєстровано у с. Верин Київського району Львівської області, де внаслідок довготривалої експлуатації водогону стався його порив, що призвело до припинення водопостачання м. Миколаєва (10 тис. мешканців), центральної районної лікарні, 2 гімназій, загальноосвітньої школи та 2 дитячих закладів.

Розділ 1. Теоретична частина

Дата добавления: 2015-08-31