КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Худых М.И. Ремонт текстильных машин – М: Ростехиздат, 1974
Вступ Міст 1 Ремонтно-механічна частина 1.1 Вибір методів ремонту 1.2 Періодичність і трудомісткість ремонтів 1.3 Розробка об'єму робіт при середньому чи капітальному ремонті 1.4 Планування ремонту обладнання 1.5 Розрахунок оборотної кількості вузлів 1.6 Розрахунок кількості слюсарів - збиральників 1.7 Організація праці ремонтної бригади 1.8 Розробка структури ремонтних майстерень 1.9 Вибір обладнання ремонтних майстерень 1.10 Технічна характеристика обладнання майстерень 1.11 Технологія відновлення деталі 1.12 Охорона праці, техніка безпеки при роботі в майстернях чи при виконанні ремонтних робіт 2 Висновки 2.1 Література
Вступ Ефективність виробництва багато в чому залежить від стану обладнання. Працездатність парку машин підтримується за допомогою системи роботи і технічного обслуговування, заснованої на принципі планомірного проведення профілактичних заходів, що попереджають виникнення розладів у машинах, що зумовлює знос і поломку їхніх деталей і вузлів. Така система ремонту і догляду називається планово-попереджувальною. Через недостатню надійність і довговічність обладнання об'їм робіт з його ремонту і догляду за ним дуже великий. Так, весь парк машин хімічної промисловості 2-3 рази на рік піддається середньому ремонту і майже одна чверть, а в деяких виробництвах до половини всього обладнання, щорічно проходить капітальний ремонт. На проведення таких робіт витрачається багато часу і праці, велика кількість конструкційних матеріалів, запасних частин, інструментів і значні кошти. Ремонтними роботами зайнята дуже велика кількість ремонтників, механіків, слюсарів, верстатників, ковалів, зварників і робітників інших фахів.
У ремонті обладнання беруть участь центральні або цехові майстерні, а також заводи, що виготовляють запасні частини для машин. Великий штат робітників зайнятих доглядом за машинами і їхнім технічним обслуговуванням (мастильник, чистильники, слюсарі, електрики та ін.). Зниження витрат часу на ремонт і технічне обслуговування обладнання, а також скорочення простоїв машин досягають шляхом використання прогресивної технології і раціональної організації праці.
1 РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА ЧАСТИНА 1.1 Вибір методів ремонту
Таблиця 1.1- Методи ремонту технологічного обладнання
Продовження таблиця 1.1- Методи ремонту технологічного обладнання
1.2 Періодичність і трудомісткість ремонтів
Таблиця 1.2 – Періодичність і трудомісткість ремонтів
1.3 Розробка об'єму робіт і норм часу на ремонт машини Таблиця 1.3 - Об'єм робіт на середній ремонт рівничної машини
Продовження таблиці 1.3
1.4 Планування ремонту обладнання Для планування роботи ремонтно-механічного відділу розробляється річний графік капітального і середнього ремонтів.
При складанні графіку ремонту розраховується кількість капітальних, середніх ремонтів по кожному виду обладнання та склад, та складається зведена відомість ремонтів. 1.4.1 Розрахунок кількості середніх ремонтів обладнання за рік nср, рем.
(1.1)
де N – кількість машин в заправці; і ср - періодичність середнього ремонту, міс; і к - періодичність капітального ремонту, міс. Для прядильної машини 2114К
1.4.2 Розрахунок кількості капітальних ремонтів обладнання за рік n к.р,рем.
(1.2)
Для прядильної машини 2114К
Розрахунки ведуться за формулами і заносяться до таблиц Таблиця 1.4 – Зведена відомість ремонті
1.5 Розрахунок оборотної кількості вузлів При організації вузлового методу ремонту необхідно розрахувати оборотну кількість вузлів, які ремонтуються вузловим методом
Кількість вузлів, які ремонтуються при середньому ремонті Св.с., вузл.
(1.3)
Кількість вузлів, які ремонтуються при капітальному ремонті Св.к., вузл.
, (1.4)
де Сср, Скр – кількість вузлів, які ремонтуються при середньому і капітальному ремонті одній машини, вузол; а – коефіцієнт запасу, якій дорівнює 1,05 - 1,07
Складається зведена відомість вузлів, які ремонтуються при вузловому чи комбінованому методі ремонту Таблиця 1.5 – Зведена відомість трудомісткості ремонту вузлів за рік
Продовження таблиці 1.5
1.6 Розрахунок кількості слюсарів-збиральників Кзб, чол. (1.5)
де Н0 - загальна трудомісткість ремонту вузлів вузловим методом, люд-год; Нр - річний час одного працюючого, дорівнюється 2002год; К – коефіцієнт завантаженості, дорівнюється 0,85
Приймаємо 4 слюсаря – збиральника
1.7 Розробка схеми технологічного процесу ремонту машин . 1.7 Організація праці ремонтної бригади
1.7.1 Розрахунок кількості бригади КР, чол. (1.6)
де Тр –річний фонд часу ремонтника, год; Кз - коефіцієнт завантаженості
Приймаємо 5 человек 3 бригад
1.7.2 Склад ремонтних бригад
Таблиця 1.6– Склад ремонтних бригад
1.7.3-Погоний график середнього ремонту Таблиця 1.7 – Погодинний графік середнього ремонту чесального апарату CR-24
1.8 Розробка структури ремонтних майстерень КПВ
1.9 Вибір та обґрунтування ремонтних майстерень 1.9.1 Кількість металорізальних верстатів Rв, верст.
(1.7)
де Нв – трудомісткість верстатних робіт, верст. – год.; Тв – дійсний річний фонд робочого часу верстата, год.; Кв – коефіцієнт завантаження верстатів, дорівнює 0,75-0,85. Примітка – Трудомісткість верстатних робіт складає 30-35% від загальної трудомісткості.
Трудомісткість верстатних робіт Нв, верст. – год
(1.8)
верс-год.
Приймаємо 6 верстатів
Таблиця 1.8- Об’єм майстерень
1.11 Технічна характеристика обладнання майстерень 1.11.1 Токарно – гвинторізний верстат 16К20 Найбільший діаметр заготовки, що обробляється, мм під станиною 400 під супортом 220 Кількість швидкостей шпинделя 23 Частота обертання шпинделя, хв..-1 12:2000 Поздовжня подача, мм/об 0,17:4,14 Потужність електродвигуна, кВт 10 Габаритні розміри, мм
довжина 2502 ширина 1190 висота 1500
1.11.2 Поперечно-строгальний верстат 7М37 Довжина ходу повзунка, мм 150:700 Найбільша відстань від опорної поверхні різця до станини, мм 840 Габаритні розміри, мм довжина 2785 ширина 1750 висота 1650
1.11.3 Універсально-фрезерний верстат 6Р82Г Розміри робочого столу,мм вертикального 320 горизонтального 1250 Кількість швидкостей шпинделя 18 Потужність електродвигуна, кВт 8 Габаритні розміри, мм довжина 2305 ширина 1915 висота 1680
1.11.4 Заточний верстат 3Б633 Кількість шліфувальних кругів 2 Частота обертання шпинделя, хв.-1 1800 Потужність електродвигуна, кВт 1,7 Габаритні розміри, мм довжина 810 ширина 610
1.11.5 Вертикально-свердлильний верстат 2Н135 Найбільший діаметр свердлення, мм 35 Найбільший хід шпинделя, мм 225 Кількість швидкостей 9 Потужність електродвигуна, кВт 4,5 Габаритні розміри, мм довжина 1030 ширина 825 висота 2535
Таблиця 1.9 Назва деталі: вісь редуктора Матеріал та термічна обробка: Сталь 40Х ГОСТ 4543-71
1.12 Техніка безпеки при роботі в майстернях До основних умов безпеки при роботі в майстернях загальних верстатах відносяться приміщення огорож зон безпеки обробки металів, а також пристосовувань що виступають и деталей що обробляються и надійне кріплення делатей и пристосувань приміщення для подріблення струшки її прибирання і зберігання и заземлення електрообладнання и правильно організація робочого місця, приміщення індивідуальних засобів захисту. Підлога біля сталеворіжечего обладнання повинна бути ривною. Зняття і встановлення на верстати тяжких деталей массою 90 кг и більше, проводяться за допомогою технічних пристосувань. Для проведення газозварюваних робіт на підприємстві легкової промисловості приміняють переносні антиякові апарати низького (до 10кПа) І сере день (від 10 до 15кПа) тиску. В апараті створюеться в результаті розчину корбиду кальцию воднию. Корбид кальцію не обхідно зберегати в сухому місці. При єксплоатації переносних аустеленових апаратів газозваривальником забороняеться залишати без нагляду заряджении балони, або аустеленовий генератор, при перервах, або закинченю робіт, відігрівати замерзлі генератори відкритим вогнем. При електрозварюварних роботах потрібно виконувати наступні вимоги. Перед початком електрозварювання робітник повинен перевірити ізоляцію зварювальних проводів і електро тримачів заземлити електрозварювальні устаткувань які не знаходяться під напругою під час роботи, а також конструкці що зварюються. Крім того для забезпечення електро и газозварювальних робіт необхідно виконувати заходи і до цих робіт допускати осіб не молодше 18 років які прийшли медичний огляд спеціального навчання і інструктаж і атестацію.
2.ВИСНОВКИ При проектуванні ремонтних майстерень апаратно-прядильного виробництва в системі КСК потужністю 18 чесальних апаратів по виробництву рівниці для напіввовняної пряжі лінійної густини 84 текс були використані останні досягнення у області організації ремонтної служби текстильного машинобудування, останні досягнення науки, техніки. Було розроблене об’єм робіт на середній ремонт Ровничной машине, розраховано кількість капітальних та середніх ремонтів обладнання. По розрахункам для ремонту всього обладнання необхідно 4слюсарь-збиральник і15 слюсарів ремонтників. Складений погодинний графік середнього ремонту ровничной машине. В виробництві передбачені спеціалізовані майстерні, а також майстерні загального призначення зварювальна, слюсарно-механічна, миюча. Розроблена технологічна карта відновлення вісі редуктора і вибрано обладнання слюсарно-механічної майстерні та дана технічна характеристика обладнання майстерні. В графічній частині було виконано: Розміщення обладнання механічної майстерні Креслення вала, який підлягає відновленню
Література
1 Матеріали Верховної Ради та Уряду України 2 Закон України “Про зайнятість насілення ” 3 Закон України “Про оплату праці ” 4 ГОСТ 2.105-95. ЕСКД. “Общие требования к текстовым документам” 5 Худых М.И. Ремонт и монтаж оборудования текстильной и легкой промышленности – М: Легпромбытиздат, 1987
Дата добавления: 2015-08-31; Просмотров: 1107; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |