Приведіть види процедур при внутрішньому аудиті грошових коштів

В процесі проведення внутрішнього аудиту грошових коштів доцільно застосовувати наступні аудиторські процедури:

- аудиторські процедури по суті використовуються в процесі проведення перевірки грошових коштів на суттєвість. До даних процедур відносяться інспектування та перегляд документів, запитання і підтвердження. За допомогою даних процедур здійснюється взаємна звірка документів банківської

установи з бухгалтерськими документами організації на їх достовірність;

- аудиторські процедури, які використовуються у ході проведення внутрішнього аудиту касових та банківських операцій. До даних процедур відносяться: відображення порядку обліку грошових коштів в обліковій політиці підприємства; зіставлення даних синтетичного обліку з журналами-ордерами та Головною книгою; арифметична перевірка правильності виведення

залишків на кінець дня і підрахунку оборотів з прибутку та витратами грошових коштів у виписках банку, звітах касира і облікових регістрах з руху грошових коштів на підприємстві та ін.;

Для використання даних процедур аудитору необхідно мати чітку технологію та методику проведення перевірки, яка розробляється на стадії планування та спрямована на збір аудиторських доказів з метою проведення

аналізу та впровадження заходів щодо підвищення ефективності використання грошових коштів.

Технологія проведення аудиту операцій з грошовими коштами повинна бути спрямована на: повну перевірку первинних облікових документів і облікових регістрів, їх оформлення і зміст; перевірка звітів касира, касової книги, грошових чеків, їх взаємозв'язку в обліковому процесі; перевірка звіту про рух грошових коштів і відповідність його даних даним облікових регістрів;

зіставлення показників виписки банку з даними документів, які додаються до неї; проводиться звірка даних виписок з обліковими регістрами по руху і залишкам грошових коштів; звірка даних облікових регістрів із записами в головній книзі.

Вважаємо що проведення внутрішнього аудиту операцій з обліку грошових коштів повинно складатися з наступних етапів:

1) на першому етапі аудиту грошових коштів необхідно провести перевірку на: наявність договорів матеріальної відповідальності; своєчасність та повноту проведення інвентаризації каси та грошових еквівалентів. Аудитором може бути розроблена модель із проведення інвентаризації, що передбачає наступні основні положення:

- повинен бути визначений склад інвентаризаційної комісії й дата проведення інвентаризації;

- в інструкції повинна бути висвітлена техніка перевірки;

- виявити наявність вказівок про порядок складання й надання інвентаризаційних й (або) порівнювальних відомостей;

- перевірити наявність договорів про матеріальну відповідальність;

- одержати від матеріально-відповідальної особи письмове пояснення про виявлені надлишки та нестачу грошових коштів;

- скласти службову записку, у якій привести думку про причини виявлених розбіжностей між фактичними й обліковими даними;

- дослідити ефективність системи внутрішнього контролю: наявність обладнаного місця касира, замків та сейфу; провести перевірку правильності використання РРО та обчислюваної техніки; звірення даних синтетичного й аналітичного обліку; порядок відшкодування нестач або надлишків грошових коштів; порядок і строки подання звітів касира.

Внутрішній аудитор повинен звернути увагу на правильність відображення в обліку надходження та вибуття грошових коштів по рахункам 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» та 33 «Інші кошти».;

2) другий етап аудиту грошових коштів спрямовано на перевірку

надходження грошових коштів. Аудитор повинен перевірити своєчасність і правильність документального оформлення оприбуткування грошових коштів та їх еквівалентів первинними документами типової форми;

3) третій етап спрямовано на контроль вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. На даному етапі внутрішній аудитор здійснює документальну перевірку, яка починається з перевірки первинних документів, а закінчується перевіркою зведених документів (наприклад, звіт касира);

4) четвертий етап спрямовано на підтвердження інформації про фактичні

залишки грошових коштів та їх еквівалентів у касі та на поточних рахунках в банківських установах. На даному етапі аудитору слід здійснити перевірку відомостей обліку грошових коштів та їх еквівалентів, оборотно-сальдові відомості, Головну книгу, Баланс та Звіт про рух грошових коштів на предмет ідентичності сум. Факт того, що ці суми збігаються із записами в облікових регістрах дає змогу внутрішньому аудитору констатувати ефективність роботи бухгалтерії та контрольно-ревізійного відділу;

5) п'ятий етап спрямовано на проведення аналізу грошових коштів.

На даному етапі на підставі первинних документів та аудиторських процедур внутрішній аудитор повинен дати оцінку:

- загальному рівню забезпеченості грошовими коштами;

- руху грошових коштів;

- впливу руху та стану грошових коштів на розрахункові операції;

- ефективності використання грошових коштів та ін.

У ході проведення внутрішнього аудиту операцій з грошовими коштами здійснюється аналіз за наступними напрямами: аналіз динаміки грошових коштів; аналіз структури грошових коштів; аналіз грошових потоків; аналіз ліквідності підприємства; аналіз ділової активності.

Дані аналізу дозволяють внутрішньому аудитору визначити фактори, які

впливають на ефективність здійснення операцій з грошовими коштами;

6) шостий етап внутрішнього аудиту грошових коштів є заключним та спрямованим на складання та подання аудитором аудиторського висновку. У висновку розкриваються результати перевірки. У разі виявлення порушень чи

недоліків, аудитор визначає заходи щодо вирішення та поліпшення проблемних

питань.

На даному етапі аудитор також визначає основні напрями щодо підвищення ефективності використання грошових коштів та здійснює розрахунок оптимального залишку грошових коштів на поточному рахунку.

Визначення оптимального залишку грошових коштів на поточному рахунку підприємства являє собою одну з найважливіших задач управління підприємством. У теорії і практиці існує ряд моделей і методів розрахунку оптимального залишку грошових коштів, серед яких слід виділити модель Баумоля, модель Міллера-Орра, модель Стоуна, імітаційне моделювання за методом Монте-Карло.

Для суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність

на території України, найбільш прийнятними моделями можна вважати модель

Баумоля і модель Міллера-Орра. Це обумовлено тим, що більшість з існуючих моделей і методів є трудомісткими і складними в практичному їх застосуванні на українських підприємствах.

Саме тому, застосування наведених моделей у роботі внутрішніх аудиторів дозволить розробити ефективну політику управління грошовими коштами на підприємстві.

Дата добавления: 2017-01-13