Цінні папери кредитного ринку

До цінних паперів на кредитному ринку відносять: ощадні (депозитні) сертифікати, іпотечні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, сертифікати фондів фінансування будівництва, заставні.

Ощадний (депозитний) сертифікат – цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання після встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів є комерційні та центральні банки.

У світовій практиці депозитні та ощадні сертифікати різняться тим, що депозитні сертифікати – це цінні папери, що купуються юридичними особами, в той час як ощадні сертифікати призначенні для фізичних осіб. Українське законодавство не робить різниці між депозитними та ощадними сертифікатами.

Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Сертифікати можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними, номінованими як у національній валюті, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволя­ється.

Розмір відсотків за депозитними (ощадними) сертифікатами встановлюється індивідуально на підставі індикативних ставок, які затверджені у банку, і залежить від суми і терміну сертифікату. Придбання такого сертифікату в банку можна здійснити шляхом внесення наявних грошових коштів у момент його покупки або за рахунок коштів, що зберігаються у внеску.

Номінальна вартість депозитного (ощадного) сертифіката на пред'явника для фізичних осіб сумою не обмежується. При розміщенні сертифікатів банки зобов'язані залучати лише ту валюту, у якій номіновані ощадні (депозитні) сертифікати. Строк обігу ощадних (депозитних) серти­фікатів встановлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).

Депозитний сертифікат Національного банку України – це один з монетарних інструментів, що є борговим цінним папером НБУ в бездокументарній формі (з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ), який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків та їх право на отримання внесеної суми і процентів після закінчення встановленого строку.

Випуск депозитних сертифікатів НБУ здійснює в обсягах, необхідних для збалансування грошово–кредитного ринку. Рішення про розміщення, умови розміщення та реєстрації випуску депозитних сертифікатів НБУ приймає правління НБУ залежно від ситуації на грошово–кредитному ринку.

Національний банк здійснює операції з власними борговими зобов'язаннями шляхом емісії депозитних сертифікатів за такими строками: один день (овернайт); до 14 днів; до 365 днів.

Депозитний сертифікат овернайт – борговий цінний папір НБУ, який свідчить про розміщення банком коштів через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів строком на один день. Депозитні сертифікати овернайт розміщуються через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів щоденно. Розрахунковим періодом для нарахування процентів за таким сертифікатом є період фактичного залучення коштів.

Депозитні сертифікати строком до 14 днів або до 365 днів розміщуються шляхом проведення кількісного або процентного тендера щочетверга.

НБУ за допомогою засобів електронної пошти оголошує про проведення кількісного або процентного тендера з визначенням або загального обсягу залучення коштів від банків, або процентної плати за них, або без визначення таких параметрів. Повідомлення надсилається банкам щоденно для депозитних сертифікатів строком на один день (овернайт) та щосереди – строком до 14 або до 365 днів.

Заставна – це борговий фінансовий інструмент, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а у разі невиконання основного зобов'язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставні – це одні з небагатьох цінних паперів, що мають забезпечення у формі нерухомості, що будується, але не надають їх власнику прав на нерухомість.Заставна може застосовуватися виключно у відносинах іпотеки. Заставну видає іпотекодавець для іпотекодержателя, її оформлення визначається обов’язковою наявністю відповідного застереження в іпотечному договорі.

Заставна складається у письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється НКЦПФР. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про видачу заставної. Залежно від предмета іпотеки (нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва) заставна повинна мати візуальні відмінності, встановлені НКЦПФР.

Після реалізації предмета іпотеки всі заставні втрачають чинність.

Дата добавления: 2017-01-13