Мовностилістичні особливості оформлення тексту роботи

На використані джерела

Загальні правила цитування та посилання

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. При цьому необхідно дотримуватися загальних вимог до цитування й посилання:

а) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При цьому текст цитати оформлюють лапками й наводять у граматичній формі джерела цитування, із збереженням особливостей авторського написання, а посилання на джерело цитування в тексті роботи оформлюється таким чином: [3, c. 125], де 3 – номер джерела посилання, 125 – номер сторінки наведеної цитати. Номери сторінок, на які дано посилання в роботі наводяться й тоді, якщо використовують матеріали з джерел, які мають велику кількість сторінок;

б) цитування повинно бути повним, без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається й позначається трьома крапками;

в) посилання на джерела без цитування в тексті роботи оформлюють згідно з їхнім переліком у квадратних дужках без зазначення сторінок, наприклад, при посиланні на багато джерел – «...висвітлені в працях видатних вітчизняних учених …. [1-7]», або [2, 12], на одне джерело – [4];

г) посилання на ілюстрації, таблиці або формули, використані в дослідженні, вказують відповідно до їхнього порядкового номера. Наприклад: «рис. 1.1», «див. табл. 1.1.» тощо.

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Текст у роботі має бути викладеним у науковому стилі. Науковий стиль характеризують такі складові: змістовна логічність, цілісність, об’єктивність, лаконічність, ясність, зрозумілість, завершеність, доказовість суджень. Науковий стиль також передбачає вживання в тексті наукової термінології. Текст викладається від третьої особи, наприклад: вважаємо, на нашу думку. Найважливішими засобами логічного зв’язку є спеціальні функціонально-синтаксичні конструкції, що вказують послідовність розвитку думки. Наприклад, для відображення причинно-наслідкових зв’язків слід використовувати такі вислови: тому; відповідно до чого; внаслідок того, що; у зв’язку з тим, що; крім цього та ін. Вислови перш ніж вказати на; слід розглянути та ін. слід застосовувати для переходу до іншої думки. Висновки, як правило, починаються з таких зворотів: таким чином; отже; проведене дослідження дозволило дійти таких висновків; вищесказане дозволяє констатувати, що…; дослідження засвідчило, що; узагальнюючи, слід визначити та ін.

Характерними для наукового стилю є речення з чіткими синтаксичними зв’язками, наприклад: відповідно до; згідно з; у результаті; зважаючи на…; порівняно з…та ін.

Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу є джерело, на яке посилається студент. У цьому випадку слід вживати такі слова й словосполучення як: на думку…; за такими даними та ін.

Науковий стиль передбачає також широке використання пасивних конструкцій, наприклад: з’ясовано необхідні умови; розглянуто; проаналізовано, обґрунтовано та ін.

Типовими елементами мовностилістичного оформлення роботи є також такі конструкції:

«Актуальність дослідження визначається...»

«Аналіз праць із питань… [1, 3, 7], засвідчив, що…».

«Мета дослідження полягає в…»

«Завдання дослідження зумовлені його метою і передбачають:

- охарактеризувати….;

- визначити…;

- дослідити…;

- з’ясувати…».

«Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань...».

«У роботі застосовано такі методи...».

«Практичне значення дослідження полягає...».

«Одержані результати дослідження полягають у тому, що…».

«Дослідження... показало (продемонструвало, засвідчило), що…».

«Результати дослідження засвідчили, що».

«На підставі аналізу досягнень…»

«Результати порівняльного аналізу засвідчили, що…»

Дата добавления: 2017-01-13