Розділ іv: охорона праці в господарстві

Основні засади управління охороною праці визначені в „ Методичних рекомендаціях про систему управління охороною праці на підприємствах і в організаціях Міністерства сільського господарства і продовольства України”,

Затверджених наказом Мінсільгосппроду України від 27.10.95 р. №291, та „ Положенні про систему управління охороною праці у сільському господарстві”, затвердженому наказом Мін АПК від 14.12.1998 р. №361.

Управління охороною праці на підприємстві ТзОВ «Теофіпілка» співпадає із загальною системою управління підприємством. В господарстві особою, що приймає рішення, є керівник підприємства, по галузях виробництва – керівники галузей, а на робочих місцях – керівники робіт. Забезпечення охорони праці є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Керівник підприємства – Сказка Степан Йосипович несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров′я працівників, дотримання вимог чинного законодавства на підприємстві. По галузях виробництва, цехах і підрозділах питання створення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на керівників галузей, цехів, підрозділів, головних спеціалістів, які повинні забезпечити раціональне планування та організацію виробничих процесів, робіт, встановити оптимальний режим праці та відпочинку працівників, забезпечити дотримання прав працівників на охорону праці та відпочинку працівників, забезпечити дотримання прав працівників на охорону праці, гарантованих чинним законодавством, створювати належні санітарно – побутові умови для працівників, здійснювати контроль за охороною праці на робочих місцях.

Відповідальність за забезпеченість безпечних і нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях в господарстві покладається на керівників робіт.

Спеціаліст з охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Права спеціаліста з охорони праці:

- безперешкодне відвідування усіх виробничих об′єктів;

- зупинка роботи дільниці, машин, обладнання, виробництва, що не відповідає вимогам нормативних актів;

- видання керівникам структурних підрозділів принципів щодо усунення порушень;

- надсилання до керівника господарства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до Закону України „ Про загальнообов′язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” керівник господарства застрахував усіх робітників.

Господарство зареєстроване у представництві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцем знаходження господарства і відбувається перерахунок встановленого розміру страхових внесків.

Між керівником підприємства та профспілковою організацією в особі голови профспілкового комітету укладено колективний договір.

Мета: регулювання соціально – економічних, трудових відносин та узгодження інтересів між адміністрацією та трудовим колективом.

У договорі регулюється такі питання: організація виробництва, нормування та оплата праці, встановлення пільг, надбавок, встановлення тривалості робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, дотримання вимог чинного законодавства.

Важливим питання організація охорони праці в господарстві є навчання працівників з питань охорони праці. Згідно закону усі працівники проходять навчання.

Види навчання та порядок його проведення встановлюється „Типовим положенням про навчання з питань охорони праці на підприємстві”. Ним передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів господарства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Навчання та перевірка знань у посадових осіб та спеціалістів проводиться перед початком виконання ними посадових обов′язків та періодично раз на три роки.

Перед початком навчання в господарстві керівник підприємства і спеціаліст з охорони праці проходять навчання, що проводяться в галузевих навчальних закладах чи центрах охорони праці.

Працівники господарства, які виконують роботи, що належать до ”Переліку робіт з підвищеною небезпекою ” проходять перед початком робіт спеціальне навчання та періодично раз на рік. Посадові особи, які керують цими роботами проходять раз на три роки перевірку знань.

До переліку робіт підвищеної небезпеки в господарстві належать: управління транспортними засобами, використання електроінструментів та електрообладнання, роботи з пестицидами, хімічними речовинами, робота з догляду за бугаями – плідниками, кнурами та жеребцями, охорона власності.

З працівниками в господарстві проводиться навчання у формі інструктажів з охорони праці – вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Перевірка знань проводиться усним опитуванням.

Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, яких приймають на роботу в господарство. Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці. Проведення його реєструється у ” Журналі реєстрації вступного інструктажу” з обов′язковими підписами особи, яка інструктувала. При проведенні інструктажу працівник знайомиться з основними умовами діяльності в господарстві.

Первинний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці, який вперше буде виконувати нову роботу чи переведений з іншого робочого місця.

Інструктаж проводить керівник робіт. Працівника знайомлять з умовами діяльності на робочому місці. Проведення його реєструється в ” Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці ”, який є наявним у кожного керівника робіт.

Повторний інструктаж проводиться керівником робіт усіма працівниками періодично раз у шість місяців, а на роботах підвищеної небезпеки – один раз у три місяці за програмою первинного інструктажу, і реєструється у ” Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці ” з обов′язковими підписами підписами.

Позаплановий проводиться керівником робіт у разі порушення працівником вимог нормативних актів з охорони праці; при перерві у виконанні роботи більше як на 60 днів, а для робіт підвищеної небезпеки більше як на 30 днів.

Цільовий проводиться при виконанні працівником разових робіт, що не пов′язані з основною роботою.

Крім вище перерахованого з працівниками, які вперше починають виконувати роботу на новому місці проводиться стажування на робочому місці не менше 2- 15 робочих змін.

По його завершенню керівник перевіряє знання у працівника і дає дозвіл на самостійне виконання робіт.

Відповідно до Кодексу Законів України про працю в господарстві тривалість робочого тижня не перевищує 40 годин, а для осіб віком від 16 до 18 годин 36 годин на тиждень. Робочий тиждень шести денний з одним вихідним днем неділею. Тривалість робочого дня становить 7 годин, а останній шостий день 5 годинний. Для відпочинку встановленні також святкові і вихідні дні. Нормування робочого часу в господарстві встановлюється при укладанні колективного договору та визначається у правилах внутрішнього трудового розпорядку для кожного виробничого підрозділу. Початок і закінчення робочого дня визначається головними спеціалістами, керівниками підрозділів.

Для відпочинку працівникам надається щорічна основна та додаткова оплачувані відпустки. Тривалість її не менше 24 календарних днів, а для осіб до 18 років 31 календарний день. Додаткова відпустка надається за роботу у шкідливих умовах праці певним категоріям працівників за результатами атестації роботи і ненормований робочий день до 7 календарних днів. За перший рік роботи на підприємстві відпустка надається після перших шести місяців роботи, а в наступні роки будь – який період року. Відпустка може ділитися на частини, причому більша частина повинна бути не менше 14 календарних днів. Для осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи тривалість відпустки становить не менше 30 календарних днів.

Для виконання роботи працівники безкоштовно, відповідно до встановлених норм, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. В господарстві працівники майже повністю не забезпечені ЗІЗ.

З метою оцінки стану здоров′я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку професійних захворювань господарства організовує медичні огляди – попередній та періодичний. Проводяться медичні огляди за кошти підприємства.

Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті на роботу для встановлення фізичної і психофізичної придатності його до виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, посадою та допуску до роботи осіб віком до 21 року. Направляє на медичний огляд керівник господарства.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Санітарно – епідеміологічний заклад визначає щорічно контингент осіб, які підлягають медоглядам.

Санітарно – побутове забезпечення працівників включає туалети, їдальню, буфет.

За станом охорони праці в господарстві державний нагляд здійснюють: державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно – епідеміологічна служба, служба охорони праці державних адміністрацій.

Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробництва на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснює спеціаліст з охорони праці господарства, керівник.

Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України ” Про пожежну безпеку ” та ” Правилами пожежної безпеки в Україні ”. Забезпечення пожежної безпеки покладається на керівника господарства та керівників виробничих підрозділів. До первинних засобів гасіння відносяться вогнегасники, які розміщуються із розрахунку один вогнегасник на 200 м площі приміщення.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На сьогоднішній день підприємство має як багато позитивного так, і негативного. Основною галуззю, в якій спеціалізується підприємство є рослинництво. За останні роки приділили значну увагу галуззі рослинництва, а саме вирощуванню зернових. Завдяки змінні розмірів площі посіву вдалося збільшити обсяги валового збору зернових. Однак із ростом обсягів виробництва зернових зросли і витрати на їх вирощування. Це пояснюється насамперед недостачею техніки, виконанням багатьох робіт вручну, що звичайно не тільки зростило витрати, а й знизило продуктивність праці. Організація праці є об'єднанням усіх факторів в одну єдину систему.

Щоб організувати виробництво необхідно з'єднати трудові ресурси із засобами виробництва в єдине ціле та направити їх в єдине русло — до праці. Завдяки організації земельної території, зміні структури посівних площ і системам сівозміни, добрив, насінництва, обробітку ґрунту, захисту рослин тощо, вдалося створити оптимальні умови для розвитку і росту сільськогосподарських культур, а саме зернових. Тому вивчивши всі недоліки по організації виробництва було прийнято рішення про зміну системи сівозмін, системи добрив, вдосконалення системи обробітку грунту за допомогою техніки, яку на час польових робіт планується орендувати у

приватних підприємців.

В ТзОВ «Теофіпілка» в результаті зміни форми власності відбулося багато змін як економічно-фінансовому плані, так і в організаційно-виробничому. На підприємстві було переглянуто саму організацію виробництва. На першому етапі було вивчено організацію роботи, проаналізовано фінансово-економічні показники, проведено аналіз галузей підприємства за останні роки роботи.

ТзОВ «Теофіпілка» було створене в середині 1997 року, директором якого залишився Сказка Степан Йосипович.,виробничий напрямок – зерновий, має вигідне природне і географічне розташування, достатню кількість опадів і помірну температуру. Тривалість вегетаційного періоду – 160 – 200 днів.

Загальна земельна площа господарства у 2012 році становила 975 гектарів; в тому числі ріллі 930 гектара, що нище ніж у 2010 році. Зменшення площі відбулося за рахунок виходу частини земель із складу господарства.

У господарстві відбулося суттєве скорочення трудових ресурсів: у 2012 році середньоспискова чисельність робітників становила 17 чоловік, що на 3 чоловік менше ніж у 2010 році. Основна частка працюючих- люди пенсійного віку, дуже низька частка молоді в структурі працівників підприємства.

Основні засоби підприємства скоротилися у два рази. Відбулося погіршення фінансового стану підприємства.

Відбулося скорочення витрат підприємства майже всіх видів.

Аналіз потенціалу галузей рослинництва дав змогу виявити слідуючи негативні тенденції:, майже не вносяться органічні і мінеральні добрива, галузь мало забезпечена великою кількістю різноманітної техніки, використовувати і утримувати яку недоцільною. Трудовим потенціалом галузь майже повністю забезпечена.

Виробництво основних сільськогосподарських культур знижується, Собівартість продукції рослинництва постійно зростає.

Основні технологічні вимоги недотримуються. По озимій пшениці зміна попередника, строку сівби, сорту насіння, глибини загортання, терміну зберігання. Рослинницька галузь є рентабельною, рівень рентабельності становить 42,7%. Прибуток був отриманий лише по зерновим і по озимому ріпаку.

Зробивши аналіз діяльності підприємства можна запропонувати:

1. Вдосконалити систему управління на підприємстві, де майже 10% складає апарат управління.

2. Ввести прогресивні форми оплати праці.

3. Підвищити рівень автоматизації праці, що значною мірою відіб’ється на продуктивності праці.

4. Підвищити ступінь використання наявної техніки.

5. Удосконалити методи планування та контролю.

6. Удосконалити технологічну базу підприємства впровадженням інноваційних технологій.

7. Збільшення урожайності основних культур шляхом врахування впливу на неї метеорологічних і агротехнічних факторів; внесення на 1 гектар озимої пшениці 90 кілограм діючої речовини нітрофоски.Перераховані заходи дають змогу збільшити урожайність озимої пшениці до 42 ц/га.

8. Зниження собівартості продукції: внесення необхідної кількості добрив дає змогу знизити собівартість продукції рослинництва.

9. Збільшення ціни реалізації 1 центнера продукції шляхом покращення якісних параметрів. Внесення необхідної кількості мінеральних добрив і дотримання технології дає змогу підвищити ціну реалізації.

Дата добавления: 2015-07-13