Структура та обсяг роботи

И т.д

(7)

Статья «Дополнительная зарплата производственных рабочих» учитывает выплаты, предусмотренные трудовым законодательством за не проработанное время: трудовой, социальный (отпуск по образованию без отрыва от производства, льготные часы подросткам и др.) отпуска.

Затраты по данной статье рассчитываются по формуле:

, (8)

где % Зп доп – процент дополнительной заплаты производственных рабочих.

Статья «Отчисления в Фонд социальной защиты населения»

, (9)

где % _фсзн – процент отчислений в Фонд социальной защиты населения, согласно действующего законодательства Республики Беларусь.

Статья «Взносы по обязательному страхованию от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний»

, (10)

где % Воб.страх – это процент отчислений по обязательному страхованию от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний, согласно действующего законодательства Республики Беларусь.

Статья «Амортизация» рассчитывается в соответствующем проценте от основной зарплаты производственных рабочих (процент здесь и далее может быть установлен по согласованию с консультатом).

, (11)

где %Ам – процент амортизации

Статья «Накладные расходы» - это затраты, связанные с организацией, обслуживанием и управлением производства. Рассчитываются в соответствующем проценте от основной зарплаты производственных рабочих.

, (12)

где % н.р. – процент накладных расходов

Полная себестоимость включает в себя все выше перечисленные статьи.

(13)

Все расчёты сводятся в таблицу 1.

Таблица 1- Калькуляция себестоимости проектируемой модели

№ п/п	Наименование статей	Сумма, руб.
	Основная зарплата производственных рабочих Дополнительная зарплата производственных рабочих

Продолжение таблицы 1

	Отчисления в Фонд социальной защиты населения Взносы по обязательному страхованию от несчастных случаев и профзаболеваний Амортизация Накладные расходы
	Полная себестоимость

Прибыль – конечный финансовый результат деятельности организации.

Прибыль услуги рассчитывается исходя из уровня рентабельности по формуле:

, (14)

где Р – рентабельность услуги, %.

с/с – полная себестоимость услуги, руб.

Рентабельность услуги показывает уровень доходности, степень прибыльности выполнения определённой услуги. Процент рентабельности принимается по данным организации, в которой учащийся проходил преддипломную практику и по согласованию с консультантом.

3 РАСЧЁТ СТОИМОСТИ МОДЕЛИ

Стоимость модели (С) включает в себя полную себестоимость (С/с), прибыль (П), косвенные налоги (Нк).

(15)

Косвенные налоги включают в цену товаров, услуг в виде надбавок и оплачиваются покупателем. Перечень налогов и их процентные ставки принимаются на момент написания дипломного проекта в соответствии с налоговым законодательством Республики Беларусь.

4 РАСЧЁТ ПОЛНОЙ ЦЕНЫ МОДЕЛИ

Цель данного подраздела определить полную цену модели (т.е. во сколько услуга обойдётся клиенту с учётом применяемых парфюмерно-косметических препаратов).

Для расчёта полной цены модели необходимо к стоимости модели (С) прибавить стоимость парфюмерно-косметических препаратов (С мат), используемых при выполнении парикмахерских работ (по расходным нормам, определяемым в технологическом разделе ДП) по ценам их приобретения. (Необходимо указать страницу в ДП, где приводятся расходные нормы парфюмерно-косметических препаратов по проектируемой модели)

Расчёт стоимости парфюмерно-косметических препаратов для модели сводится в таблицу 2.

Таблица 2 - Расчёт стоимости парфюмерно-косметических препаратов для модели

Наименование услуги	Наименование материалов	Норма расхода материалов	Цена за единицу измерения, руб.	Сумма затрат, руб.
Единица измерения	количество

Таким образом, полная цена модели определяется по формуле:

(16)

Вывод

Необходимо сделать обобщённые выводы по экономическому разделу дипломного проекта.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Головачев, А. С. Экономика предприятия: учеб.-метод. комплекс / А. С. Головачев, Минск, МИУ, 2007

2. Ильин, А. И. Экономика предприятия. Краткий курс. / А. И. Ильин, Минск, Высшая школа, 2008

3. Крум, Э. В. Экономика предприятия / Э. В. Крум, Минск, Высшая школа, 2010

4. Михарева, В. А. Прикладной маркетинг / В. А. Михарева, Минск, Вышэйшая школа, 2007

5. Нехорошева, Л. Н. Экономика предприятия: Учеб. пособие / Л. Н. Нехорошева, Минск, Высшая школа, 2010

6. Типовые нормы времени на услуги парикмахерских, утверждённые Государственным объединением "Белбыт", Минск, 2005

3.1. Вимоги до структури дипломної роботи

Дипломна робота повинна бути зброшурована і мати тверду палітурку. Не допускається з’єднання її аркушів скріпкою або швидкозшивачем.

Дипломна робота повинна містити:

1. Титульний аркуш (додаток Б).

2. Завдання на виконання дипломної роботи.

3. Реферат (додаток Д).

4. Зміст роботи (додаток З).

5. Перелік умовних позначень, скорочень, термінів (за необхідністю).

6. Вступ.

7. Основна частина роботи.

8. Висновки.

9. Список використаної літератури.

10. Додатки (за необхідності).

Дипломні роботи випускників різних ОКР мають практично однакову структуру, але відрізняються за змістом та обсягом. Рекомендований обсяг дипломної роботи: - бакалавра – 60-70 сторінок тексту, за винятком використаної літератури і додатків; - спеціаліста і магістра – 90-100 сторінок тексту, за винятком використаної літератури і додатків.

Основними структурними складовими дипломної роботи є: зміст, вступ, основна частина (яка передбачає кілька розділів), висновки, список використаної літератури, додатки (у разі потреби). Структура і зміст роботи, співвідношення її розділів визначаються обраною темою, її характером і масштабністю.

Незважаючи на те, що якихось жорстких вимог до кількості розділів і підпунктів у роботі немає, тут потрібно керуватися здоровим глуздом. Зрозуміло, що робота не повинна складатися з одного розділу, а розділ – з одного підпункту. Прийнято писати не менше трьох розділів (у дипломній роботі може бути 2 розділи). У будь-якому випадку краще, якщо подальші пункти плану будуть певним чином логічно випливати з попередніх, а також будуть збалансовані між собою за обсягом (кількістю сторінок) (додаток З).

3.2. Написання вступної частини

Вступ має бути чітким, лаконічним. Він є своєрідним показником роботи молодого науковця: він свідчить про методологічну і методичну підготовку, вміння довести правильність вибору теми, її актуальність, чіткість формулювання завдань дослідження; тут виявляється, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план роботи. Обсяг вступу обмежується 3-4 сторінками.

У вступі обґрунтовуються: актуальність роботи,її об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження (методи лише перераховуються), наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, апробація результатів дослідження, структура роботи.

Актуальність теми.

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами обґрунтовують актуальність та доцільність роботи в галузі тієї чи іншої наукової парадигми.

Наприклад.

Актуальність дослідження зумовлена постійним зростанням потреби у ефективному професійно–психологічному відборі персоналу, у новому баченні щодо правильної оцінки кандидатів. Ми говоримо про те, що кандидати у нас є, головне — не помилитися при виборі і узяти кращого, а потім грамотно побудувати систему ситуативного керівництва.

Зараз майже нікого не потрібно переконувати в тому, що «правильні» люди, мотивовані, навчені, такі, що володіють необхідними для даної роботи і даної організації компетенціями, у дуже великій мірі визначають успіх бізнесу. Майже не залишилося монопольних ринків, будь-яке «ноу-хау» швидко підхоплюють конкуренти, тому, як правило, тепер перемагає той, у кого краща команда.

Останнім часом все частіше з'являються статті про те, що при оцінці інвестиційних ризиків і при визначенні ринкової вартості компанії аналізується команда: у ряді випадків — лише топ-менеджери, у ряді випадків — команда повністю.

Розгляду питань професійно-психологічного відбору присвятили свій час українські вчені сучасності, такі як М.С. Корольчук, М.В. Макаренко та інші вчені. Вони є розробниками теорії та практики професійно-психологічного, професійно–фізіологічного відбору, працездатності людини, розробниками інноваційних методик, спеціалізованих апаратних комплексів.

Об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження завжди вужчий за об’єкт і міститься в його межах. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об'єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження.

Наприклад:

Об’єктом нашого дослідження є професійно-психологічний відбір кандидатів на посади, визначення технологій встановлення ефективності відбору та адаптацію персоналу ще на початкових стадіях, як вірно оцінити кандидата тощо.

Предметом роботи є особливості проведення професійно-психологічного відбору персоналу сучасного підприємства.

Мета дослідження.

Мета формулює загальне спрямування роботи. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”. Мета визначається дуже стисло (буквально в межах одного речення чи абзацу).

Наприклад:

Мета роботи полягає у розгляді методів оцінки кандидатів під час проведення професійно–психологічного відбору, оцінки на предмет їх ефективності.

Після цього вказуються конкретні завдання наукової роботи, котрі випливають з мети (3-5 завдань).

3авдання дипломної роботи є частиною мети, її конкретизацією. Формулювання завдань зазвичай роблять у формі перерахування:

— вивчити …

— описати...

— встановити...

— показати роль...

— проаналізувати...

— визначити …

Наприклад:

1. Проаналізувати літературні джерела щодо теми та питань, які розглядаються в науковій роботі.

2. Встановити і розглянути структури та етапи процесів професійно-психологічного відбору персоналу, методів та методик, які можуть впливати на ефективність цих процесів та особливостей, які необхідні для досягнення належних результатів.

3. Визначити психологічні особливості досягнення належних результатів в умовах проведення професійно-психологічного відбору персоналу сучасного підприємства.

4. Надати методичні рекомендації щодо організації та проведення професійно-психологічного відбору.

Наступною йде гіпотеза дослідження, яка відповідає на запитання: «Що може бути, якщо …» і також визначається дуже стисло (у межах одного речення). Але можлива присутність декількох гіпотез.

Наприклад.

Гіпотеза дослідження: від адекватності технології відбору персоналу залежить відбір найкращих кандидатів на вакантні посади і відповідно успішність роботи підприємства.

Методи дослідження.

Після опису завдань наукової роботи потрібно розповісти про методи її виконання.

Загальні методи пізнання можна поділити на три групи, грані між якими визначені приблизно: методи емпіричного дослідження; методи, які використані на емпіричному та теоретичному рівнях; методи теоретичного дослідження. Наприклад до складу методів емпіричного дослідження належать: методи спостереження, порівняння, вимірювання, експерименту, моделювання, експертної оцінки та ін. Перераховувати методи потрібно коротко та змістовно.

Наприклад:

Методи дослідження. Вирішення завдань здійснювалося за допомогою теоретичного аналізу і узагальнення психологічної літератури, опитування (анкетування) респондентів, контент-аналізу, використовувався метод експертної оцінки. Для обрахунку інформаційного масиву використовувався пакет статистичної обробки даних «Statistika for Windows».

Наукова новизна отриманих результатів (вказується в тому випадку, якщо такі елементи є в роботі).

Наприклад: дослідження обраної теми є однією із спроб комплексного вивчення ефективності методів професійно–психологічного відбору.

Практичне значення отриманих результатів.

У роботі треба подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час ваших подальших досліджень, або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати дипломної роботи (під час розробки спецкурсів чи спецсемінарів, наукових робіт, у подальших наукових дослідженнях).

Наприклад:

Практичне значення отриманих результатів полягає у поглибленому вивченні ефективності методів професійно–психологічного відбору, опрацюванні емпіричного матеріалу; теоретичні засади можуть бути використані для підготовки відповідних спецкурсів і спецсемінарів у вищих навчальних закладах. Результати, що отримані у процесі дослідження, можуть знайти прикладне застосування в галузі бізнесу, допоможуть обрати адекватні підходи до побудови процесу досліджень, для цілеспрямованого формування пакету найбільш адекватних методів і методик досліджень.

Апробація результатів роботи.

Розділ факультативний (необов’язковий) і використовується в разі наявності виступів на конференціях, участі в різних конкурсах, наукових семінарах.

Наприклад:

Апробація основних положень і висновків дослідження здійснювалась таким чином: виступ «Особливості проведення професійно–психологічного відбору» був здійснений на Міжнародній науково–практичній конференції за назвою: «Соціальна робота в Україні: національні традиції та міжнародний досвід». Конференція відбулася 1 червня 2011 року в Національному авіаційному університеті.

Публікації.

Цей пункт передбачається за наявності статей або тез конференцій (форумів, семінарів, симпозіумів тощо) у фахових чи не фахових наукових збірниках.

Наприклад:

1. Особливості організації проведення психологічного тренінгу. Вісник. Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. Випуск 12. – К.: КиМУ, 2008. – С. 9–23.

Дата добавления: 2017-01-13