Дослідно-фільтраційна відкачка

Буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини

Розвідувально-експлуатаційна свердловина бурилась з метою вивчення хімізму і мінералізації підземних вод ділянки, для визначення гідрогеологічних параметрів горизонту і оцінки експлуатаційних запасів мінеральних вод

На ділянці розвідки пробурена одна розвідувально-експлуатаційна свердловина глибиною 620 м. Проходка свердловини в інтервалі від 0 до 544 м здійснювалася без відбору керна, а від 544 до 620 - з підйомом керна. Вихід керна склав 63%. Початковий діаметр буріння свердловини до глибини 226 м склав 328 мм. Кріплення стінок свердловини здійснювалося трубами д-8 з подальшою цементацією затрубного простору.

Подальше буріння до глибини 544 метри здійснювалося д-190.5 мм. Кріплення стовбура здійснювалося «впотай» на замку і сальнику трубами д-146мм. Голова колони знаходилася на глибині 236м. В інтервалі 544-620 буріння здійснювалося д-132 мм. Фільтрова колона д-108 мм встановлена ​​«впотай» на замку і сальнику. Голова колони встановлена ​​на глибині 530 м, фільтр в інтервалі від 588.3 м до 606 м, а відстійник із зворотним клапаном - в інтервалі 606 до 615 м.

Промивання свердловини здійснювалася через зворотній клапан, після чого проводилася розбивка прядив'яного сальника. Буріння в інтервалі від 0 до 226 м здійснювалося з промиванням нормальним глинистим розчином. В інтервалі буріння від 226 м до 544 м промивка здійснювалася малоглиністим розчином на основі гіпану. Буріння в інтервалі від 544 м до 652 м здійснювалося з промиванням розчину на основі екструзивного крохмального реагенту.

Основним видом робіт, на даній стадії розвідки, було проведення дослідно-фільтраційних робіт для отримання достовірних відомостей про фільтраційні властивості порід. Визначення розрахункових гідрогеологічних параметрів. З цією метою проведена дослідно-експлуатаційна відкачка.

Відповідно до існуючих рекомендацій та інструкцій для підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод та визначення фільтраційних параметрів на ділянці робіт в районі санаторію «Пролісок» та свердловини №3031, обладнаної на водоносний горизонт в нижньо тріасових відкладеннях, виконана дослідно-експлуатаційна відкачка.

Відкачка проведена в двох режимах - безперервному і переривчастому. В якості водопідіймального обладнання свердловина №3031 пробурена на ділянці, що безпосередньо примикає до території санаторію «Пролісок». Спостережні свердловини №3030 і №3029 знаходяться на відстані 12.6 м і 4.5 м. Відповідно від розвідувальної. Пошукова свердловина №2870 знаходиться в 7.6 м від розвідувальної. Вона використовувалася для режимних спостережень, а в період дослідно-експлуатаційної відкачки - для визначення можливості перетікання і взаємозв'язку слабко мінералізованих вод верхньої частини нижньо тріасових водоносного горизонту з мінеральними водами його нижньої частини.

Дебіт в процесі дослідно-експлуатаційної відкачки склав 2 дм³ / с, зниження рівня на кінець як безперервного, так і переривчастого режимів, залишало 8.95 м, питомий дебіт - 0.22 дм³ / с. Зниження рівня в спостережних свердловинах: №3030 склало 0.41 м, №3029 - 0.32 м. Впливу дослідної відкачки на зміну рівня в спостережної свердловині №2870 не відзначалося.

Темп зниження рівня в свердловинах дозволив вести виміри з частотою один замір на хвилину протягом перших 15 хвилин відкачування, потім виміри виконувалися через 10, 20 і 30 хвилин в наступні півтора години, потім виміри виконувалися через годину і далі через кожні дві години. Спостережна свердловина №3030 зреагувала через 6 хвилин від початку відкачки, а свердловина №3029 через 11 хвилин. Результати відкачування оброблялися графо-аналітичним методом.

Аналізуючи хід дослідно-експлуатаційної відкачки, можна відзначити, що передача обурення від центральної свердловини до спостережної відбувається досить швидко. Воронка депресії, сформована в процесі відкачки, плоска. При відкачці спостерігалося встановлення стаціонарного режиму фільтрації. Стабілізація рівня в розвідувальної свердловини наступила через 566 годин, а в спостережної - 584 години.

На графіку тимчасового простежування зниження рівнів виділяються три ділянки. На першій ділянці точки графіка не лягають на загальну пряму. Ця ділянка відображає експотенціальну залежність зниження рівня в часі в умовах пружного режиму.

Через 2-3 години з початку відкачки починає формуватися друга прямолінійна ділянка графіка, який відображає закономірності зміни знижень при квазістаціонарному режимі фільтрації. Тривалість другого періоду становить близько 36 годин від початку відкачування. Цей період відповідає істинним значенням параметрів горизонту в зоні впливу.

Третя ділянка графіка, де крива переходить в горизонтальну ділянку, відповідає настанню стабілізації рівнів.

При проведенні відкачування в переривчастому режимі, спостерігалося синхронне зниження і відновлення рівня, як у центральній, так і в спостережних свердловинах. Зниження рівня в розвідувально-експлуатаційної свердловини при переривчастому режимі склало 8.95 м, а в наглядових - 0.41 м і 0.32 м. В процесі щодобових зупинок відкачування протягом 12 годин відновлення рівнів до статистичних не відбувалося.

Після закінчення переривчастого режиму дослідно-експлуатаційної відкачки виконані спостереження за відновленням рівня. Повне відновлення до статистичного рівня відбулося через 120 годин. Аналізуючи отримані графіки тимчасового простежування відновлення рівнів води в розвідувальної і спостережних свердловинах, можна виділити три ділянки.

На першій ділянці графіків точки не лягають на загальну пряму.

Друга ділянка проявляється в спостережних свердловинах через 0.1 години; 0.3 години від початку відкачки, а в розвідувальної - 2 години. Він відображає закономірність зміни рівня при квазістаціонарному режимі фільтрації. Тривалість другої ділянки графіка становить порядку однієї години по наглядовою свердловинах і дванадцяти годин по розвідувально-експлуатаційної. Цей період відповідає істинним значенням параметрів водоносного горизонту в зоні впливу.

Третя ділянка графіків, де крива випологовуються і кут нахилу практично не змінюється до настання повного відновлення рівня. Дебіт свердловини №3031 замірявся три рази на добу.

Результати спостережень коливання динамічного рівня і дебіти фіксувалися в журналах відкачок. Відомості про дебіт свердловин і тривалості відкачування поміщені в таблиці.

Таблица коливання дин.рівня.

№	Режим відкачки	№ Скв.	Дебіт, дм^3/с	Пониж., м	Тривалість	Тип водопод. оборуд.	Спосіб заміру рівня
Відкачка, г	Восстан., г
	Безперервний			2.1		-	ЭЦВ-8	хлопушка
	Переривчастий			2.1			ЭЦВ-8	хлопушка

Скидання відкачуємої води здійснювався в зливний колодязь каналізації.

Дата добавления: 2015-07-13