Предмет і сутність

навчальної дисципліни “Розвиток персоналу”

Як зазначається у [41] завершеністю уявлень про поняття “розвиток” стосовно людини виступають тези доповіді про людський розвиток, що здійснили фахівці ПРООН у 1990 році, згідно з якими метою розвитку є сама людина, розширення її можливостей і свободи. До уваги береться теза про орієнтацію на соціально-економічний розвиток, тобто на перший план виходять цінності іншого порядку, ніж тільки фізіологічні потреби, а саме: “прагнення до економічної та політичної свободи, творчості, дозвілля, поваги, залучення до культури та науки, творча і суспільна активність, збереження природи і життя у злагоді з нею” [41, с. 28].

Таким чином, розвиток персоналу доцільно розглядати в контексті функціонування соціально-економічної системи, яка, з одного боку, має економічні цілі, а з іншого – враховує інтереси переважної кількості персоналу. Спад ділової активності вітчизняних підприємств, зумовлений розвитком світової фінансової кризи, унеможливлює впровадження й використання провідних технологій розвитку персоналу в процесі діяльності підприємства.

Розвиток персоналу – одна з функцій HR-служби підприємства, і в кожному окремому випадку фахівці з розвитку персоналу обирають свій метод реалізації цієї функції. При цьому враховується план стратегічного розвитку підприємства, зокрема, стратегія персоналу – беретьсядо уваги інформація про рівень професійного й особистісного розвитку кожного співробітника.

З огляду на сказане можна сформулювати основні категорії роз-витку персоналу.

Об'єктом дисципліни виступає персонал підприємства.

Предметом дисципліни є розвиток персоналу підприємства на основі підвищення інтелектуальної праці, творчого й культурного потенціалу працівників, задоволення їх потреб у профнавчанні, плануванні трудової кар’єри й професійно-кваліфікаційного просування, соціальний розвиток.

У визначенні сутності розвитку персоналу значення мають такі поняття [65]:

1) особистість – стійка система соціально значимих рис, які всебічно характеризують індивіда. Формування особистості здійснюється в процесі соціалізації індивідуумів і цілеспрямованого виховання;

2) гармонійний розвиток особистості – всебічний процес набуття й удосконалення фізіологічних, психологічних, моральних якостей особистості в їх органічній взаємодії;

3) професійний розвиток особистості – підготовка й адаптація особистості до робота за конкретною професією або спеціальністю.

Розвиток персоналу – це один з елементів системи роботи з персоналом, який передбачає здійснення кількісних та якісних перетворень, що стосуються такого: підвищення професійно-компетентнісного рівня, кар’єрними сходами, ступеня адаптованості та професійної орієнтації до певних умов господарювання, рівня мотивації; проведення оцінювання та сертифікації персоналу; формування дієвої організаційної культури.

Із поняттям “розвиток” пов’язано ряд категорій дидактики:

освіта – це тривалий процес навчання, метою якого є підготовка індивіда до виконання різноманітних ролей у суспільстві: ролі громадянина, працівника, члена родини [36];

навчання – будь-яка навчальна активність, що веде до безпосереднього засвоєння специфічних знань і навичок, необхідних для професійної діяльності [36];

розвиток – будь-який навчальний процес, що спрямований на рішення майбутніх, а не поточних проблем і в більшому ступені відноситься до кар’єрного зростання, ніж до короткострокових результатів [36].

Якщо розвиток персоналу розглядати з точки зору системного підходу, то він включає ряд елементів:

1) професійне навчання (первинна професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації);

2) адаптація;

3) оцінка;

4) рух кадрів;

5) стимулювання;

6) соціальний розвиток;

7) планування й прогнозування розвитку персоналу.

Навчання персоналу може проводитися силами фахівців з навчання усередині підприємства, персонал може вчитися тренером-консультантом, найнятим для виконання проектної роботи, або підприємство може звернутися до послуг навчального центру. Підприємства використовують змішані форми навчання, а великі компанії – створюють для себе власні навчальні центри й корпоративні університети.

Професійне навчання персоналу – це цілеспрямований процес формування у працівників підприємства теоретичних знань, умінь і практичних навичок за допомогою спеціальних методів і форм, необхідних персоналу зараз або в майбутньому. Воно спрямоване на забезпечення трудової самореалізації особистості, формування в неї поглиблених професійних знань, умінь і навичок, одержання першої або нової професії або спеціальності на основі наявного освітнього рівня й досвіду попередньої практичної роботи, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності персоналу в умовах ринкової економіки.

На підприємстві професійне навчання персоналу забезпечує первинну професійну підготовку робітників, перепідготовку або підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою.

Джерела фінансування розвитку персоналу:

кошти державного або місцевого бюджетів;

кошти підприємства;

кошти приватних інвесторів;

кошти самого працівника.

Розвиток персоналу важливий як для підприємства, тому що висока кваліфікація працівників впливає на ефективність технологічного розвитку, підвищення обсягу випуску продукції і її відновлення, поліпшує результати фінансової діяльності, так і для окремих працівників у зв’язку з підвищенням їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Дата добавления: 2017-01-13