Дипломна робота 1 страница

Р-7

Р-6

Р-5

Р-4

Р-3

Р-2

Р-1

Транскрипти інтерв`ю з фахівцями

Умовні позначення:

І – інтерв’юер;

Р – респондент;

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Рада відповісти на будь-які запитання.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?

Р: Я є працівником Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, а саме є менеджером соціальних проектів.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я працюю у ГО «Самопоміч» близько 5 років, проте, на діяльність пов’язану із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування я приділяю вже понад три з половиною роки.

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: На мою думку, основними потребами дітей є те, що діти виростають у школах-інтернат, де вихователі не мають можливості сповна приділити час кожній дитині індивідуально. Діти потребують уваги, потребують підтримки. Також, це проблеми матеріального характеру. Діти не мають особистих коштів, і як наслідок не мають знань та навичок як раціонально ці кошти використовувати, діти позбавлені можливості одягатись так, як їм того хочеться, оскільки вибір одягу для малозабезпечених дітей є досить обмеженим. Часом це психологічні проблеми. Через обставини в яких опиняються діти, часом, виникають проблеми із психічним здоров’ям, діти стають замкнутими в собі, не виявляють бажання йти на контакт, важко долучаються до групових занять, є самітниками. Це безсумнівно впливає на їх подальше життя. Ще однією проблемою є те, що діти мають обмежений вибір дозвілля та відпочинку. Школи-інтернат не мають можливості забезпечувати дітей широким вибором гуртків, ігор, матеріальних пристроїв та обладнання, необхідного для організації різного виду відпочинку, як інтелектуального, так і активного.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Ми намагаємось чим частіше приходити до дітей у школи-інтернат, де з ними проводимо певне заняття чи організовуємо для дітей активний та цікавий відпочинок. Також ми намагаємось долучати дітей до святкування та організації будь-яких свят, відкриттів дитячих майданчиків, святкових ярмарків, до спортивних заходів, до заходів творчого спрямування. Діти залюбки долучаються до спільної співпраці. Їм подобається проявляти себе, демонструвати свої таланти, отримувати за це подарунки та приємні і позитивні емоції.

І: З якими проблемами до ГО “Самопоміч” найчастіше звертаються працівники школи-інтернат?

Р: Хм, ну в більшості це навіть не проблеми, а скоріше прохання з боку працівників школи-інтернат. Зокрема, при візиті до дітей, працівники школи-інтернат можуть звернутись до нас і запропонувати провести певний захід, чи просять нас допомогти їм у організації певних заходів у стінах школи чи за її межами. Часом ці прохання пов’язані із забезпеченням технічного обладнання, допомога з декором приміщень чи територій, допомога з забезпеченням, для прикладу, безкоштовних білетів у театр, чи на певну екскурсію. Такого плану проблеми та прохання.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності ГО “Самопоміч” м. Львова, та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р:, ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги

І: Якою була поведінка дітей коли Ви вперше завітали до них у школу-інтернат №2 в рамках проекту «Подаруй тепло»?

Р: реакція була різною. Більшість дітей з зацікавленням спостерігали за нами, розпитували нас, що ми будемо робити, чи ми будемо в щось гратись, чим саме будемо займатись і т.д. Молодші діти з допитливістю розглядали наші особисті речі та спорядження для організації дозвілля. Поводили себе активно. Проте, були діти, особливо старшого віку, які не з такою ініціативою спілкувались з нами, поводили себе не зацікавлено та навіть виявляли яскраво виражене небажання долучатись до спільних видів діяльності.

І: Якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів та ярмарків. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Ну, в принципі, що стосується дітей молодших класів то вони як були активними, так і залишаються такими. З радістю нас зустрічають, проявляють ініціативу щодо спільної зайнятості, активно долучаються до запропонованих нами дійств. Що можна сказати про дітей старшокласників, то вони мають тепер більш довірливе ставлення до нас. Це проявляється тим, що діти періодично пропонують нам поговорити про їхнє життя, про їхні успіхи, діляться з нами своїм життєвим досвідом і т.д. Діти почали самі проявляти ініціативу до організації свят, пропонують нам своє бачення та свої ідеї щодо певних заходів.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: Були випадки, коли ми з дітьми пішли на екскурсію по печерах, що на території Домініканського собору, і один з вихователів на декілька хвилин відлучився. За цей час декілька хлопців підійшли до нас і поставили перед фактом, що в них є справи в центрі міста і що їм необхідно відлучитись. Діти поспішили нас залишити, проте, ми наполягли на тому, щоб вони залишились і дочекались дозволу вихователя. Звісно, дітям заборонили йти в центр міста самостійно. Тобто ця ситуація нам показала шо діти здатні на певні хитрості та обмани для досягнення своїх цілей.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?

Р: Звісно в умовах школи-інтернат діти не мають можливості навчатись так успішно, як діти які додатково займаються з репетиторами або ж за спеціальними шкільними програмами. Діти не так часто читають художню та наукову літературу, не так часто дивляться пізнавальні телешоу та програми, не так активно вивчають історію нашої культури, особливості нашого віросповідання і т.д. Це, частково, пояснюється недостатньою кількістю ресурсів, які б посприяли всебічному розвитку дитини.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Ну як такої різниці спершу не відчутно. Діти як діти. Кожен особливий та цікавий по-своєму, кожен з своїм характером з своїми вподобаннями та інтересами. Кожен з різним рівнем особистісного розвитку та вміннями між особистої взаємодії. Особливості характеру і його важкі сторони не можуть витупати ознакою якоїсь відмінної від решти дітей поведінки.

І: Чи помічали Ви, що діяльність ГО впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Так, наша діяльність та послуги які ми надаємо дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування відчутно впливає на розвиток дітей у різних напрямках, як культурному, так духовному, освітньому та особистісному розвитку.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Було б добре регулярніше приходити з візитом до дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це б дозволило частіше співпрацювати з закладами інтернатного типу, долучати дітей до спільної зайнятості та допомагати дітям у вирішенні їх проблем та задоволенні потреб дітей, які ми маємо можливість задовольняти.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Ну, моя думка є позитивною і мені б хотілось вірити, що наша діяльність несе позитивний результат і впливає на якість та рівень життя дітей. Ми намагаємось своєю діяльністю задовольняти потреби дітей, надавати їм необхідне обладнання, одяг, натуральну допомогу, також наша діяльність скерована на те, щоб діти мали можливість всебічно розвиватись.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Ну перш за все, це є часом неготовність дітей йти нам на зустріч та на контакт. Часом ми заплануємо провести певний захід, проте, діти з такою неохотою долучаються до нього, що попередня ідея цього заходу втрачає свій сенс. Або ж через малу організованість дітей ми часто витрачаємо великий проміжок часу щоб їх вгамувати та долучити до спільної справи чи виконання певного завдання.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Моя думка є такою, що якщо б ми регулярніше приходили до дітей вони б з більшою відкритістю та з більшою охотою проводили з нами своє дозвілля. Також свою роль відіграє недостатня кількість уваги з боку вихователів до дітей-сиріт та дітей-позбавлених батьківського піклування. Вихователям та педагогам слід проводити більше часу з дітьми, цікавитись їхніми правами, їхніми успіхами, допомагати їм, можливо, тоді діти б не привертали до себе стільки уваги і процес відпочинку проходив би більш інтенсивно та насичено.

І:Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я думаю, що так. І мені як працівнику ГО «Самопоміч» це неабияк помітно. Наша діяльність скерована на те, щоб навчити дитину бути самостійною, вміти вирішувати конфлікти у коректний спосіб, навчити дитину основ культурних та духовних цінностей, посприяти її розвитку та особистісного збагачення знаннями, вміннями та навичками, які їй знадобляться у подальшому житті.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

Додаток Д

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Будь ласка, я вас слухаю.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?

Р: Я є менеджером соціальних проектів, задіяна до Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я працюю із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування понад 4 рокия

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що основними проблемами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові (відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації. Діти проводять значну частину часу на вулиці в оточенні так званих «авторитетів», які часом є негативним прикладом для наслідування, і погано впливають на дітей. Діти не мають себе куди подіти, відчутним є недостатня кількість дитячих безкоштовних центрів для розваг та відпочинку, дитячих майданчиків для заняттям спортом та ігор.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Ми досить часто залучаємо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д. Ми стараємось один раз на тиждень проводити з дітьми (зазвичай, з одним із класів школи-інтернат) більшу половину робочого дня. Тобто, залучаємо діток до певних екскурсій, походів в театри, кіно, в певні розважальні центри і т.д.

І: З якими проблемами до ГО “Самопоміч” найчастіше звертаються працівники школи-інтернат?

Р: В більшості випадків працівники школи-інтернат просять нас допомогти їм у організації певних заходів за у забезпеченні необхідними матеріальними матеріалами.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності ГО “Самопоміч” м. Львова, та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги. ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як: школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс тренінгів для практичного використання. Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку. Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період.

І: Якою була поведінка дітей коли Ви вперше завітали до них у школу-інтернат №2 в рамках проекту «Подаруй тепло»?

Р: Ну, кожен відреагував по-своєму. Для них ми були чужими людьми, і тому якоїсь конкретної реакції ніхто не очікував.

І: Якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів та ярмарків. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Нас привітно зустрічають, діти нам усміхаються і спішать розказати, що в них цікавого відбулось за минулий тиждень. Діти більш активно долучаються до співпраці, проявляють більшу зацікавленість та ініціативу.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: За 4 роки співпраці з школами-інтернат були різні ситуації, різні випадки. Звичайно, що як і кожна людина, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються із стресовими ситуаціями в яких не знають як себе коректно поводити. Ці діти, насправді, є дуже вразливими, хоча стараються цього не показувати. Бувало, що діти занадто емоційно сприймали певні події,дещо занадто агресивно,дещо з проявами байдужості і т. д.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?

Р: Звісно, культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою ГО «Самопоміч» у свою чергу організовує для дітей 9 та 11 класів додаткові курси підготовки дітей до шкільних екзаменів та до зовнішнього незалежного оцінювання. Також ГО «Самопоміч» організовує для дітей пізнавальні заходи, цікаві поїздки та екскурсії на яких діти мають можливість ознайомитись із культурними і релігійними цінностями та історіями нашої держави.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено. Проте, відмінність є відчутною, коли ближче взаємодієш з дітьми-сиротами, а саме дітьми 5-8 класів. Це пояснюється тим, що дітям приділяють недостатню кількість уваги, діти бувають неорганізованими, занадто вразливими, з низьким рівнем виховання. Діти можуть вживати ненормативну лексику, відповідати ровесникам у грубій та образливій формі звертання. Також бувають випадки, коли діти не виявляють бажання прислухатись до коментарів та побажань старших та викладачів, натомість огризаються до них та проявляють зневажливе ставлення. Недостатня кількість ресурсів не дозволяє дітям пройти успішний процес соціалізації, що в свою чергу в більшій чи меншій мірі відзначається на поведінці дітей.

І: Чи помічали Ви, що діяльність ГО впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Діяльність ГО «Самопоміч» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники ГО. Заходи та акції організовані ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я". Завдяки діяльності ГО «Самопоміч» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Необхідно проводити з дітьми більше часу. А для цього необхідна більша кількість фахівців та підтримка з боку місцевого самоврядуванні в матеріальному плані.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Окрім вище перерахованих послуг працівники Молодіжного Центру надають періодично натуральну допомогу інтернатним установам в яких проводять час діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, що в свою чергу також частково впливає на покращення рівня та якості життя дітей.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Часом стає проблемою домовленість із керівництвом школи-інтернат про наш візит та про організацію запланованого заходу.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Необхідно попередньо зв’язатись із керівництвом, узгодити день та час візиту, обговорити запланований захід, домовитись про кількість людей які прийдуть від організації, обговорити певні організаційні моменти і після цього реалізувати заплановане.

І:Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я думаю, що впливає.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

Додаток Е

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я є координатором проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» і працюю на цій посаді близько 6 років.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми із кризових сімей?

Р: Відколи працюю у БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей із «неблагополучних» сімей?

Р: Думаю, що основними проблемами є: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові (відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Також дітям бракує уваги та опіки з боку дорослих, поваги з боку ровесників (однокласників), дітям бракує хорошого прикладу для наслідування, моделей поведінки стандартизованих суспільством. Ще однією проблемою для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не сприйняття їх суспільством, зокрема не сприйняття дітей вчителями у школах в яких навчаються діти.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Попри масштабні заходи до яких ми долучаємо дітей, ми щоденно проводимо з дітьми час, організовуємо їм цікаве та пізнавальне дозвілля, заняття, які сприяють підвищенню освітнього та культурного рівня дітей, творчі заняття для різнобічного розвитку особистості.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ»та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: В нас юні підопічні мають змогу не лише отримувати від БФ «Карітас-Львів УГКЦ» соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо. Також ми приділяємо час на виконання домашніх завдань дітей, які їм задають у школах. Тим самим працюємо над накопиченням знань у дітей, сприяємо підвищенню освітнього рівня, та самореалізації дитини у школі.

І: Якою була поведінка дітей коли Вам вперше випала можливість поспілкуватись з ними і якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів, футбольних турнірів, спільно проведених свят і т.д. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Ну, в принципі, реакція була в кожного своя: від активної взаємодії дитини з іншими підопічними до проявів непокори та агресії, нерозуміння з боку дитини. Натомість тепер, коли ми вже познайомились ближче, діти поводять себе вільно, відкриті до спілкування, часто з нами спілкуються, діляться таємницями, про які не знають, навіть, батьки та друзі дітей. Думаю цим все сказано…Діти відчувають довіру до нас. І це прекрасно сприяє успішній взаємодії з підопічними.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: Не можу пригадати ніяких таких випадків.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Можна відмітити, що культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою БФ «Карітас-Львів УГКЦ» займається з дітьми написання шкільних домашніх завдань, запрошують дітей долучатись до різного роду пізнавальних гуртків, до занять з вивчення комп’ютерних наук, до пізнавальних тренінгів і т.д.

І: Чи є діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Звичайно, причому, це важко не помітити. Діти стали більш самостійними, вони навчаються відповідальності за себе та за молодших підопічних, навчаються нормам поведінки у тих чи інших місцях, правилам етикету, правилам особистої гігієни і також розвивають навички кулінарії.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: Можу відзначити, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники БФ. Заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я".

І: Чи сприяє діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно, завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Та ні, не думаю. Якоїсь яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено.

І: Чи помічали Ви, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Так, цього важко не замітити. Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти стають більш організованими, навчаються відповідальності за себе та за інших, поваги до людей старшого віку, правилам поведінки із молодшими дітьми, активно вивчають правила дорожнього руху. Також засвоюють кулінарні вміння та навички, вивчають засади християнської віри, мають можливість всебічно себе розвивати і проявляти свої таланти у багатьох сферах та напрямках.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Звичайно хотілось би, щоб нас підтримували не лише меценати із закордону та громадяни нашої держави, але й наша державна влада. Хотілось би мати хоч якусь впевненість в тому,що завтра нам буде чим нагодувати дітей, буде чим покрити основні базові витрати і т.д.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування піклування після надання безкоштовних послуг БФ «Карітас-Львів УГКЦ»?

Р: Так, яскраво змінився. Діти мають змогу всебічно розвиватись, оскільки ми надаємо чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці з дітьми зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла. Ми співпрацюємо з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Першочерговою проблемою є неготовність дітей співпрацювати, їх насторожливе ставлення та відчуття небезпеки.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Час...час…і ще раз час. Спілкуючись з дітьми ми маємо можливість пізнати їх ближче, ввійти до них в довіру. Діти перестають боятись. Ми ніколи не тиснемо на дітей, не насідаємо на них. Вже досвідом показано, що з часом діти самі проявляють

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Можна відзначити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» своєю діяльністю сприяє успішному процесу соціалізації дітей, які відвідують організацію. Це пояснюється тим, що працівники БФ щоденно проводять із дітьми час, навчають їх базових вмінь та навичок, поступово залучають дітей до різного роду зайнятості, тим самим сприяють розвитку особистості та зростанню свідомого, культурного, обізнаного, освіченого та культурного громадянина.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Будь ласка.

Додаток Є

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Я вас слухаю.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я працюю соціальним педагогом у БФ «Карітас-Львів УГКЦ» і працюю на цій посаді більше 3 років.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми із кризових сімей?

Р: Відколи працюю у БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей із «неблагополучних» сімей?

Р: Думаю, що основними проблемами з якими стикаються діти є: недостатня кількість уваги та опіки з боку дорослих, поваги з боку ровесників (однокласників), дітям бракує хорошого прикладу для наслідування, моделей поведінки стандартизованих суспільством. Ще однією проблемою для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не сприйняття їх суспільством, зокрема не сприйняття дітей вчителями у школах в яких навчаються діти.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Дата добавления: 2015-07-13