Класифікація результатів біологічного моніторингу

Згідно Водної Рамкової Директиви результати біологічного моніторингу поверхневих вод класифікують шляхом порівняння.

Порівнянність результатів біологічного моніторингу:

1) Держави-члени повинні започаткувати моніторингові системи для оцінки величин біологічних елементів якості, визначених для кожної категорії поверхневих вод або для істотно змінених і штучних поверхневих водних об’єктів. При застосуванні процедур, викладених нижче щодо істотно змінених або штучних водних об’єктів, посилання на екологічний стан слід тлумачити як посилання на екологічний потенціал. Такі системи можуть використовувати окремі види або групи видів, які репрезентують елемент якості в цілому.

2) Для того щоб забезпечити порівнянність таких моніторингових систем, результати систем, з якими працює кожна держава-член, повинні бути виражені як коефіцієнти екологічної якості для цілей класифікації екологічного стану. Ці коефіцієнти мають представляти відношення між значеннями біологічних параметрів певного поверхневого водного об’єкта та значеннями для цих параметрів для початкових (референційних) умов, які можуть бути застосовані для того об’єкта. Коефіцієнт повинен бути виражений числовим значенням між нулем і одиницею, при цьому відмінний

екологічний стан буде представлений величинами, близькими до одиниці, а поганий екологічний стан —значеннями, близькими до нуля.

3) Кожна держава-член повинна розділити шкалу коефіцієнта екологічної якості для своєї моніторингової системи для кожної категорії поверхневих вод на п’ять класів, починаючи з відмінного до дуже поганого екологічного стану, як визначено у розділі 1.2, встановлюючи числове значення для кожної межі між цими класами. Значення для межі між класами відмінного і доброго станів та значення для межі між добрим і задовільним станами повинні бути встановлені через здійснення інтеркалібрації, яку описано нижче.

4) Комісія повинна сприяти здійсненню цієї інтеркалібрації для забезпечення того, що встановлені межі для цих класів узгоджуються з нормативними визначеннями розділу 1.2 та є порівнянними між державами-членами.

5) У рамках цієї процедури Комісія повинна сприяти обміну інформацією між державами-членами, спрямованому на визначення ряду пунктів у кожному екорегіоні ЄС, які сформують інтеркалібраційну мережу. Мережа має включати пункти, відібрані з ряду типів поверхневих водних об’єктів, що представлені у межах кожного екорегіону. Для кожного відібраного типу поверхневого водного об’єкта мережа повинна включати щонайменш два пункти відповідно до межі між нормативними визначеннями відмінного і доброго станів, та щонайменше два пункти, що відповідають межі між нормативними визначеннями доброго і задовільного станів. Ці пункти повинні бути відібрані згідно з експертною оцінкою, що ґрунтується на спільних обстеженнях та на всій іншій доступній інформації.

6) Моніторингова система кожної держави-члена повинна бути застосована для тих пунктів інтеркалібраційної мережі, які належать як до екорегіону, так і до типу поверхневого водного об’єкта, до яких система має бути застосована згідно з вимогами цієї Директиви.

Результати цього застосування мають використовуватися для встановлення числових значень для відповідного класу меж у моніторинговій системі кожної держави-члена.

7) Протягом 3 років від дати введення в дію цієї Директиви Комісія повинна підготувати попередній реєстр пунктів для формування інтеркалібраційної мережі, яка може бути прийнята відповідно до процедур, викладених у статті.

8) Остаточний реєстр пунктів має бути встановлений протягом 4 років від дати введення в дію цієї Директиви та опублікований Комісією.

9) Комісія та держави-члени повинні завершити здійснення інтеркалібрації протягом 18 місяців від дати опублікування остаточного реєстру.

10) Результати здійснення інтеркалібрації та встановлені значення для класифікацій моніторингової системи держав-членів повинні бути опубліковані Комісією протягом 6 місяців після завершення інтеркалібрації.

Дата добавления: 2015-07-13