Страхова формальність

Валютні формальності.

Митні формальності.

Практично у всіх державах існує порядок, що товари особистого користування, що ввозяться і вивозяться туристами, звільняються від митних платежів і зборів. Але від туриста можуть зажадати пояснень і доказів того, що він везе речі саме для особистого користування. Коли мова йде про кількість перевезених через кордон предметів особистого користування, вводиться поняття "в розумних кількостях".

Є також обмеження щодо безмитного переміщення певної кількості тютюнових виробів, вина і міцних алкогольних напоїв, парфумерії, кави та чаю, а також ліків для особистого споживання.

Вивезення валюти регламентується Інструкцією ЦБ де записано, що "туристам можна вивести іноземну валюту в еквіваленті 1000 дол. США, перевищення цієї суми повинно бути підтверджено дозволом уповноваженого банку (діє протягом одного року)". Дорожні чеки і кредитні картки не декларуються.

У різних країнах світу діють різні правила і порядок ввезення-вивезення валюти, тому важливо їх уточнити безпосередньо перед поїздкою. Скажімо, в США потрібно декларувати ввезення-вивезення валюти на суму понад 10 тис. Дол., В Норвегії - при перевищенні суми в 25 тис. Крон, Португалії - понад 2,5 млн ескудо, в Фінляндії вся валюта при ввезенні-вивозі реєструється для складання платіжного балансу країни, в Австралії - при перевищенні 5 тис. австралійських дол. вимагається заповнення статистичного бланка.

Слід зазначити, що всього лише три валюти "абсолютно вільні для купівлі-продажу": долар США, фунт стерлінгів Великобританії і євро. Понад 70 держав світу мають обмежено конвертовані валюти. Рекомендації СОТ щодо валютних формальностей:

- Дозволити ввезення валюти за умови внесення всієї суми в митну декларацію;

- Повна інформація потенційних відвідувачів і туристів, щоб звести до мінімуму їх незручності і фінансові труднощі;

- Можливість зворотного обміну валюти при виїзді з країни;

- Обмін валюти на національні гроші, тільки за бажанням туриста;

- Наявність при в'їзді на КПП на видному місці правил, що регулюють обмін валюти, виходячи з поточного курсу;

- При виїзді своїх туристів дозволяти мати їм достатні суми своїх грошей для зворотної поїздки по своїй країні.

Оскільки валютні формальності також досить часто змінюються, турфірмам необхідно їх регулярно уточнювати і негайно доводити до відома туристів.

Страхування туристів відповідно до міжнародних діючих угод передбачає:

· розширення співпраці національних туристичних адміністрацій з органами охорони здоров'я у справі надання достатньої туристичної інформації медичного характеру всім зацікавленим особам;

· укладання дво- та багатосторонніх державних договорів на медичне страхуванню та надання медичної допомоги всім без винятку туристам;

· у разі захворювання в тяжкій формі або смерті негайне повідомлення до консульства та родичам;

· перевезення тіла на батьківщину або його поховання;

· швидке оформлення необхідних документів за форс-мажорних обставин;

· гарантування безпеки подорожей.

Під безпекою подорожі розуміють особисту безпеку туристів, збереження їх майна, організації та проведення подорожей в екологічно чистих місцевостях. Таким чином, страхування туристів є частиною заходів гарантування безпеки туристів.

Страхування буває обов'язковим або добровільним. За видами воно поділяється на страхування самого туриста, його майна, медичне страхування. Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримки транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованої особи на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, вказаних у путівці або ваучері.

У більшості країн світу передбачено обов'язкове страхування автотуристів.

Отримуючи страховий поліс турист обов'язково має звернути увагу на:

· правильність написання даних, а саме імені, прізвища, серії та номера закордонного паспорта;

· термін перебування за кордоном;

· яка страхова сума вказана в полісі (для Західної Європи вона має бути не менше 30 тисяч євро, для країн близького зарубіжжя достатньо 10 тисяч євро).

У страховому полісі, який є договором між: страховою компанією та клієнтом, обов'язково обумовлюються чіткі умови страхування, а саме:

· на яку допомогу може розраховувати клієнт;

· що є страховим випадком;

· дії клієнта при настанні страхового випадку.

Вартість страхового полісу залежить від суми страхового покриття, терміну перебування за кордоном, країни перебування, віку туриста, мети поїздки та виду туризму (страховий поліс буде коштувати дорожче для деяких видів туризму, таких як гірськолижний, сафарі, екстремальний, оскільки ці види туризму більш пов'язані з ризиком для життя і здоров'я туриста), кількості осіб, які від'їжджають (сімейні пари та групові поїздки).

Як правило, маючи страховий поліс, при настанні страхового випадку можна розраховувати на:

· амбулаторне і стаціонарне лікування при раптовому захворюванні та нещасному випадку;

· невідкладну швидку допомогу (в тому числі на місці пригоди);

· медичну евакуацію та видатки на транспортування;

· медикаментозне забезпечення;

· невідкладну стоматологічну допомогу;

· репатріацію;

· видатки на відновлення закордонного паспорта при втраті або його викраденні за кордоном.

Дата добавления: 2017-01-13