Шкала болю - М. Вейсса

Бали	Індивідуальна оцінка болю
	– відсутність больових відчуттів;
	– відчуття втоми;
	– відчуття дискомфорту;
	– слабке відчуття печіння;
	– легкий тупий біль;
	– біль нижче середнього;
	– середній біль;
	– больові відчуття вище середнього;
	– сильний біль:
	– дуже сильний біль:
	– максимально можливий біль:

3. Методи педагогічного дослідження:

– спостереження;

– опитування.

Спостереження велося за проведенням фізіоребілітаційних заходів з хворими на ревматоїдним артритом колінного суглоба. У ході спостереження виявлялися зміни стану колінного суглобу хворих у результаті використання зазначених заходів.

На початку дослідження проводили опитування хворих для визначення основних факторів виникнення ревмотоїдного артриту та загального стану здоров’я досліджуваних.

Питання були наступними:

– Ваша стать та вік;

– Стадія захворювання визначена лікарем за рентгенологічними даними;

– Ступінь протікання хвороби;

– Тривалість хвороби;

4. Методи математичної статистики:

– узагальнення математичних даних;

– порівняння;

– критерій Ст’юдента;

Критерій Стьюдента – загальна назва для класу методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента. Найчастіші випадки застосування t-критерію пов’язані з перевіркою рівності середніх значень у двох вибірках.

2.3. Організація дослідження

Дослідження було проведено на базі ДУ СМСЧ №1 у стаціонарному відділенні м. Енергодару. Дослідження проводилося з 10 листопада 2013 року по 10 лютого 2014 року.

Дослідницька робота проводилася на стаціонарному етапі – 15-18 днів.

У досліджені приймали участь 16 пацієнтів (10 чоловіків та 6 жінок) у віці від 30 до 40 років. З них було обстежено 8 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу основної групи і 8 хворих на ревматоїдний артрит колінного суглобу, які склали контрольну групу.

Взагалі під спостереженням знаходились особи з класичним ревматоїдним артритом: повільно прогресуюче протікання і швидко прогресуюче, остеопороз + звуження суглобової щілини. У більшості пацієнтів були виявлені порушення функцій опірно-рухового апарату. Пацієнти були охарактеризовані по наступним критеріям класифікації РА (за результатами опитування): за стадією захворювання, за рентгенологічними даними (І – навколо суглобовий остеопороз, II – остеопороз + звуження суглобової щілини (одиничні узури)), за стадією захворювання – ОГ (І стадія – з особи та ІІ стадія 5 осіб), КГ (І стадія – 4 особи та ІІ стадія 4 особи); за ступенем сективності процесу (мінімальний – 5 осіб, середній – 11 осіб), по протіканню хвороби (швидко прогресуюче – 4 особи і повільно прогресуюче – 12 осіб), за тривалістю хвороби (від 5 років до 8), за віком (30-40 років).

Усім досліджуваним хворим на лікарняному етапі, напівпостільний режим було призначено: дієтотерапія, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, електрофорез.

В основній групі окрім зазначених засобів було використано лікувальну гімнастику.

2.3.1. Методика відновлення при ревматоїдному артриті колінного суглобу.

Лікування пацієнтів контрольної групи проводилося за допомогою дієтотерапії, медикаментозного лікування, масажу та фізіотерапевтичних методів. Для пацієнтів основної групи до методики реабілітації було додано вправи ЛФК відповідно етапу лікування пацієнтів. Схеми занять лікувальної гімнастики у напівпостільному та вільному режимах наведемо у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Схема занять з лікувальної гімнастики у напівпостільному та вільному режимах[38]

Частина заняття	Зміст	Тривалість, хв.	Методичні вказівки
Вступна	Загальнорозвиваючі вправи (для неушкоджених суглобів) з в.п. лежачи і сидячи, для великих м’язів з полегшенням або з допомогою. Вправи на розслаблення.	5-7	Темп повільний, для вправ з допомогою – середній
Основна	Загальнорозвиваючі вправи з в.п. сидячи, стоячи і лежачи. У 2-й половині – ходьба. Спеціальні вправи для уражених суглобів з полегшених в.п. і з допомогою, махові, в розгойдуванні. Вправи на розслаблення, дихальні, коригуючі.	15-20	Темп повільний і середній. Чергувати спеціальні вправи з розслабленням, масажем, загальнорозви-ваючими вправами
Заключна	Загальнорозвиваючі вправи з в.п. лежачи і сидячи, дихальні, на розслаблення. Масаж уражених кінцівок	5-7

Розроблена методика фізичної реабілітації включає в себе наступні методи:

– Лікарняний період – напівпостільний режим: дієтотерапія, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, ультразвук, лікувальна гімнастика.

– Лікарняний період – вільний режим: лікувальний масаж, магнітотерапія, лікувальна гімнастика, спеціальні вправи для ураженої кінцівки.

Дану програму фізичної реабілітації побудовано так, щоб поліпшити загальний стан пацієнтів, підтримати м’язові сили та відновити амплітуду рухів в ураженому суглобі.

Підібраний комплекс фізичної реабілітації повинен сприяти затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискорювати нормалізацію функцій ураженого суглоба.

Методика фізичної реабілітації ревматоїдного артриту колінного суглоба в основній групі

1. Дієтотерапія. При ревматоїдному артриті в першу чергу необхідно уникати їжі, яка може стимулювати протікання запальних процесів і викликати алергію, і, навпаки, включити в раціон їжу з високим вмістом «корисних» жирів, що допомагають організму боротися із запаленням. Особливо корисні продукти, багаті антиоксидантами: брюссельська капуста, журавлина, чорниця, броколі, перець, апельсини, шпинат. Щодня необхідно випивати кілька чашок зеленого чаю, цілющі протизапальні властивості якого при лікуванні артриту вже давно доведені.

Основа збалансованої дієти при ревматоїдному артриті – продукти, багаті жирними кислотами омега-3: яйця, лосось, макрель, оселедець, лляна олія. Найчастіше при ревматоїдному артриті спостерігається низький рівень вітаміну Е, компенсувати недолік якого можна за рахунок цільних злаків, зелені, ківі, горіхів, насіння соняшника.

При ревматоїдному артриті особливо необхідний кальцій, джерела якого – молоко й інші молочні продукти. При алергії на молочні продукти як альтернативу можна вибрати тофу, сою, каші, насичені кальцієм соки. Крім того, необхідно включити в раціон продукти, багаті протеїном, що підсилюють імунну систему організму: м’ясо птахів, рибу, яйця, боби, нежирне червоне м’ясо.

Збалансований раціон необхідно поєднувати з регулярними фізичними навантаженнями, які допоможуть збільшити рухливість суглобів і запобігти розвитку інших захворювань, що звичайно супроводжують ревматоїдний артрит – у тому числі діабет і серцеві захворювання [47].

2. Медикаментозне лікування.

Основними в терапії ревматоїдного артриту в умовах поліклініки є медикаментозні засоби, а саме: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вибір препарату і його дози проводиться емпірично, застосовують препарат до того часу, поки він проявляє свою протизапальну дію і не дає побічних наслідків. Досліджуваним пацієнтам було призначено: індометацін (75-150 мг), ібупрофен (0,8-1,2 г), сургам (0,6 г), вольтарен (100-150 мг) на добу в 2-3 прийоми. Дані препарати надали ефект через 2-3 дні використання. І були призначені до застосування протягом 15 днів [44].

3. Лікувальний масаж (масаж гомілки, стегна та колінного суглобу)

Положення хворого – лежачи на спині, під колінами валик, та лежачи на животі. Погладжування: обхоплююче прямолінійне поверхневе, потім глибоке, починаючи від пальців стопи до підколінної ямки однією рукою чи двома руками, які рухаються послідовно, гладження, хрестоподібне погладжування.

Розтирання: площинне та обхоплююче прямолінійне і спіралеподібне розтирання долонною поверхнею, її опорною частиною, пальцями, гребенеподібне розтирання, пиляння, спіралеподібне розтирання та штрихування окістя переднього краю великогомілкової кістки, щипцеподібне розтирання. Прямолінійне погладжування та розтирання повторюється декілька разів, що дає можливість виконати ці прийоми на всіх поверхнях суглобу.

Розминання: окремо масажують м’язи переднього, бічного (в положенні на спині) та заднього (в положенні на животі) відділів гомілки. Масаж м’язів переднього відділу: від великого пальця до внутрішнього краю великогомілкової кістки, від інших пальців до головки малогомілкової кістки проводять щипцеподібне розтирання сухожилків, поздовжнє, поперечне розминання, натискування, зміщення передньої групи м’язів пальцями, опорною частиною кисті, гребенеподібне розминання.

Розминання м’язів бічного відділу проводять в напрямку від бічної кісточки до головки малогомілкової кістки: розминання поздовжнє, поперечне, щипцеподібне, натискування, зміщення, гребенеподібне розминання. Розминання м’язів заднього віддфілу: поздовжнє і поперечне розминання однією та двома руками у висхідному та низхідному напрямках і спіралеподібним розтиранням місць початку та прикріплення, сухожилка. Стискання та валяння м’язів. При захворюваннях колінного суглоба найчастіше відбувається підвищення тонусу триголового м’яза литки. У такому випадку проводять більш щадну методику масажу.

Вібрація: прийоми переривчастої чи безперервної вібрації залежнос від функціонального стану м’язів. Закінчують погладжуванням и.

4. Фізіотерапевтичне лікування:

Магнітотерапія дозволяє нагріти суглоб і прилеглі до нього м’язи і зв’язки на 2-3 градуси за Цельсієм, навіть якщо суглоб знаходиться на глибині 9-12 см від поверхні тіла. Ця процедура покращує кровообіг в області ураженого суглоба, сприяє розсмоктуванню набряків, активізує механізми відновлення хрящової тканини суглоба.

Вплив на хворий суглоб ультразвуком активізує в ньому обмінні процеси, за рахунок чого зменшується запалення, швидше сходить набряк, швидше починають відновлюватися тканини суглоба. Призначалося 10-12 процедур лікування ультразвуком протягом 10 хвилин щодня.

Оскільки ультразвук погано відбивається від повітря, при лікуванні застосовуються контактні середовища, такі як вазелін і гліцерин. При артриті був призначений ультрафонофорез гідрокортизоном: використовувалася лікарська суміш у вигляді мазі [18].

4. Лікувальна гімнастика (для основної групи):

Комплекс вправ у напівпостільному режимі:

В.П. – Лежачи на спині.

1. Згинання і розгинання колінного суглобу.

3. Поперемінне і одночасне згинання та розгинання ніг в колінних суглобах та гомілковостопних суглобах.

4. Поперемінне відведення і приведення прямої ноги, ковзаючи нею по площині ліжка.

5. Ізометричне напруження м’язів стегна (2-3 с).

6. Імітація їзди на велосипеді (поперемінно здоровою і хворою ногою).

7. Кругові рухи стопами.

8. Зовнішня та внутрішня ротація стегна.

В.П. – Лежачи на животі.

1. Поперемінне згинання ніг в колінних суглобах.

2. Поперемінне відведення ноги.

3. Рухи ногами як при плаванні стилем «брас».

Вправи виконують в спокійному темпі, повторюючи кожну 6-8 разів, дихання вільне [15].

Комплекс вправ у вільному руховому режимі

В.П. – сидячи на стільці.

1. Згинати і розгинати стопи (6-8 разів).

2. Спиратися поперемінно на зовнішній край стільця то однією, то іншою стопою (8-10 разів).

3. В.П. – носки разом, п’яти – нарізно. По черзі піднімаємо п’яти (6-10 разів).

4. В.П. – ноги разом. Пальцями і передньою частиною підошви однієї ноги ковзаємо від низу до верху по гомілці іншої ноги (8-10 разів).

5. Розгинання коліна з опором (10-15 разів).

6. Утримання коліна у розігнутому стані (6-8 разів по 8-10 секунд).

7. В.П. – спертися на м’яч внутрішніми краями стоп. Катати його круговими рухами (4-6 разів).

8. В.П. – затиснути м’яч внутрішніми краями стоп. Піднімаючи одну стопу вгору, а іншу опускаючи вниз, перекочувати м’яч по гомілці (4-6 разів).

9. В.П. – нога на нозі. Кругові рухи стопою (4-6 разів).

10. В.П. – стоячи. Ходьба з високим підніманнім стегна (8-10 разів).

11. В. П. – стоячи. Випади вперед (8-10 разів)

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ефективність запропонованої програми фізичної реабілітації оцінювалася за результатами обстежень пацієнтів контрольної та основної груп, що проводилися до і після курсу реабілітації. Статистична обробка результатів дослідження виконана за допомогою коефіцієнта Ст’юдента, розходження вважали достовірними при < 0,05-0,01.

3.1. Медико-біологічні результати.

До проведеного експерименту у досліджуваних пацієнтів визначилися температура тіла та артеріальний тиск (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Показники стану організму досліджуваних пацієнтів до експерименту(n=16)

Показники, одиниці виміру	До експерименту	Р
Основна група	Контрольна група
Температура тіла, ˚С	37,5 0,6	37,56 0,6	≥0,05
АТс, мм рт. ст.	144,3 16,23	135 16,1	≥0,05
АТд, мм рт. ст.	82,8 6,5	84,5 3,24	≥0,05

За отриманими даними у таблиці 4.1 видно, що основні показники стану організму досліджуваних пацієнтів на початку експерименту в обох групах знаходилися майже на одному рівні: ˚t вища за нормальну на 2,5%, АТ сістоличний становив в ОГ – 144,3 мм рт. ст., в КГ – 135 мм рт. ст., що являється верхньою межею норми, АТ діагностичний сягав в ОГ – 82,8 мм рт. ст., а в КГ – 84,5 мм рт. ст., також дані значення являються верхньою межею. Достовірна відмінність у даних показниках у пацієнтів ОГ та КГ була відсутня.

Наприкінці експерименту було проведено повторне дослідження температури тіла та артеріального тиску досліджуваних та встановлено наступні дані (табл. 4.2).

Таблиця 3.2

Показники стану організму досліджуваних пацієнтів наприкінці експерименту(n=16)

Показники, одиниці виміру	Наприкінці експерименту	Р
Основна група	Контрольна група
Температура тіла, ˚С	36,55 0,4	36,47 0,5	≥0,05
АТс, мм рт. ст.	124,5 9,5	128,3 11,2	≥0,05
АТд, мм рт. ст.	77,4 4,3	79,8 5,1	≥0,05

Дані таблиці 3.2 вказують на те, що наприкінці дослідження у пацієнтів основної групи температура тіла була 36,55˚С, а в контрольній – 36,47˚С, що являється нормою і вказує на задовільний стан досліджуваних.

АТс в ОГ пацієнтів наприкінці дослідження був менший на 3,8 мм рт. ст. ніж в КГ, а АТд відповідно – на 2,4 мм рт. ст.. Треба зазначити, що основні показники стану організму пацієнтів наприкінці дослідження становили в межах норми.

Визначені нами відмінності між основною та контрольною групами після експерименту по температурі тіла та АТ не значимі.

На протязі дослідження було оцінено силу болю у колінному суглобі за шкалою болю Вейса. Результати досліджень занесено до таблиці 3.3. та проілюстровано на рис. 3.1.

Середні показники тестування за шкалою болі на початку експерименту у ОГ складали 6,8 балів, а в кінці зменшились до 2,0 бала, у КГ з 6,3 балів до 3,6 бала відповідно. Всі зміни статистично достовірні, що свідчить про ефективність засобів фізичної реабілітації для зменшення болю в обох групах. Але, слід зазначити, що наприкінці дослідження різниця між показниками ОГ та КГ була також статистично вірогідною, що доводить більшу ефективність засобів відновлення у ОГ.

Таблиця 3.3.

Середні показники болю та анкетування пацієнтів на початку та вкінці експерименту

Показники	На початку дослідження, М±m	Наприкінці дослідження, М±m	Р
ОГ	6,8±1,2	2,0±0,3	<0,01
КГ	6,3±1,5	3,6±0,4	<0,01
Р	≥0,05	<0,05

Рис. 3.1 – Результати оцінки болю у пацієнтів з РА протягом дослідження (бали)

1- КГ

2- ОГ

3.2. Результати оцінки функціонального стану колінного суглобу

В ході експериментального дослідження ми визначали не лише вплив комплексу фізичної реабілітації на стан організму та колінного суглоба, а і розвиток функціональних можливостей даного суглоба.

Рівень амплітуди рухів ураженого суглоба до експерименту в обох групах був майже однаковим (табл. 3.4.).

Таблиця 3.4

Показники амплітуди рухів колінного суглобу пацієнтів обох груп до експерименту

Функції суглоба	Норма	До експерименту	Р
Основна група	Контрольна група
Згинання	135°	114,1°±7,6°	118,6°±8,2°	≥0,05
Розгинання	180°(0°)	159,2°±12,2°	154,9°±9,2°	≥0,05

За отриманими даними видно, що основні показники функціонального стану колінного суглобу на початку дослідження дуже відрізнялися від норми: рівень згинання у суглобі в середньому мав відхилення у бік зменшення – 114-118°, розгинання – 154-159°,, що говорить про значне зниження функціонального стану ураженого суглобу досліджуваних пацієнтів. Визначені відмінності між основною та контрольною групами на початку експериментального дослідження були незначними.

Ефективність реабілітаційних заходів, а саме застосування вправ ЛФК з боку функціонального стану ураженого суглобу відобразимо за допомогою змін амплітуди рухів у колінному суглобі у таблицях 3.5 та 3.6.

Таблиця 3.5

Показники амплітуди рухів колінного суглобу пацієнтів основної групи до та наприкінці експерименту

Функції суглоба	Норма	Основна група	Р
До експерименту	Після експерименту
Згинання	135°	114,1°±7,6°	124,5°±5,3°	≥0,05
Розгинання	180°(0°)	159,2°±12,2°	175,3°±9,1°	<0,01

За наведеними даними видно, що показники функціонального стану колінного суглобу основної групи пацієнтів наприкінці дослідження значно поліпшилися і майже досягли норми. Хоча статистично значущій приріст показників спостерігався лише при розгинанні.

Обсяги рухів у колінному суглобі КГ наприкінці дослідження також поліпшилися, в результаті було отримано наступні дані (табл. 3.7). Хоча, слід зазначити, що вірогідної різниці між досліджуваними показниками не спостерігалося.

Таблиця 3.7

Показники амплітуди рухів колінного суглоба пацієнтів контрольної групи до та наприкінці експерименту

Функції суглоба	Норма	Контрольна група	Р
До експерименту	Після експерименту
Згинання	135°	118,6°±8,2°	121,4°±4,5°	≥0,05
Розгинання	180°(0°)	154,9°±9,2°	160,0°±7,6°	≥0,05

Визначені нами відмінності між основною і контрольною групами у функціональних можливостях колінного суглоба становили: при згинанні – на 3°, більше в ОГ, а ніж в КГ, при розгинанні – на 9°. Відмінності між основною та контрольною групами не були статистично значимими на рівні більше ніж 5% при вимірювані амплітуди рухів у колінному суглобі.

Таблиця 3.8

Показники амплітуди рухів колінного суглоба пацієнтів обох груп після експерименту

Функції суглоба	Норма	Після експерименту	Р
Основна група	Контрольна група
Згинання	135°	124,5°±5,3°	121,4°±4,5°	≥0,05
Розгинання	180°(0°)	169,3°±9,1°	160,0°±7,6°	≥0,05

На підставі отриманих результатів ми довели достатньо високу ефективність проведення запропонованого реабілітаційного комплексу (поєднання дієтотерапії, фізіотерапії, медикаментозного лікування, масажу та ЛФК) для лікування осіб із ревматоїдним артритом (суттєво знизився біль та підвищилася рухова активність ураженого суглоба).

Після 2 тижнів занять за програмою ФР у пацієнтів ОГ спостерігався кращий приріст таких показників як: згинання колінного суглобу, розгинання, та зниження таких показників, як: біль та нормалізація значень температури тіла та АТ.

Застосовувані в нашому дослідженні реабілітаційні заходи сприяють затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискорюють нормалізацію функцій ураженого суглоба.

ВИСНОВКИ

1. Ревматоїдний артрит – хвороба невідомої етіології із складними автоімунними процесами в сполучній тканині переважно опорно-рухового апарату, що характеризується затяжним або хронічним перебігом. При ревматоїдному артриті найчастіше вражаються колінні суглоби.

До основних відновлювальних заходів при РА відносяться психотерапія, дієтичний режим, медикаментозне лікування, фізіотерапія та лікувальна фізкультура, масаж та працетерапія. Лікувальну фізичну культуру при ревматоїдному артриті застосовують на всіх етапах реабілітації хворих.

2. Дослідницька робота проводилася на етапі лікарняного періоду (стаціонарному). Усім досліджуваним хворим було призначено: дієтотерапія, медикаментозне лікування, лікувальний масаж, електрофорез та ультразвук. В основній групі окрім зазначених засобів було додатково використано лікувальну гімнастику у напівпостільному та вільному режимі, яка включала вправи, спрямовані на збільшення амплітуди рухів у колінних суглобах та сили м’язів, а також зменшенню больових відчуттів.

3. Отримані дані дослідження вказують на те, що наприкінці експерименту у пацієнтів обох груп нормалізувалась температура тіла (36,55˚С в ОГ та 36,47˚С в КГ), знизились показники АТ. Треба зазначити, що ці зміни були статистично недостовірні, але знаходилися в межах норми.

Наприкінці експерименту видно, що у пацієнтів обох груп за допомогою програм реабілітації знизилися больові відчуття у колінному суглобі на статистично достовірному рівні. Але слід зауважити, що зміни у ОГ відбулися більш значущі (зниження середнього показника болю в КГ на 2,7 бали, а в ОГ на 4,8 бали)

Оцінка амплітуди рухів у суглобах також довела ефективність використання засобів ЛФК. Так у КГ показник згинання збільшився на 3°, а в ОГ на 10°, показник розгинання на 9° та 16° відповідно.

На підставі отриманих результатів ми можемо зробити висновок про достатньо високу ефективність проведення запропонованого реабілітаційного комплексу (поєднання дієтотерапії, фізіотерапії, медикаментозного лікування, масажу та ЛФК) для лікування осіб із ревматоїдним артритом (суттєво знизився біль, підвищилася рухова активність ураженого суглоба.). Застосовувані в нашому дослідженні реабілітаційні заходи сприяють затуханню запальних змін, розсмоктуванню набрякової рідини у суглобі і навколо суглобових тканинах та прискорюють нормалізацію функцій ураженого суглоба.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Бадокини В.В. Ревматология. Клинические лекции. / В.В. Бадокин. – Изд.: Литтера. – 2012. – 592 c.

2. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. / В.К. Бальсевич // М.: Теория и практика физической культуры, 2000. – 275 с.

3. Башкиров В.Ф. Комплексная реабилитация спортсменов после травм опорно-двигательного аппарата / В.Ф. Башкиров – М.: Медицина. 2000. – 240 с.

4. Бедненко В.С. Методы оценки и коррекции функционального состояния человека. / В.С. Бедненко // М.: Медицина, 2001. – 110 с.

5. Белая Н.А. Лечебная физкультура и массаж / Н.А. Белая – 2-е изд. – М.: Советский спорт, 2004. – 272 с.

6. Бельдяев С.Н. Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры / С.Н. Бельдяев – М.: Медицина, 2000. – 124 с.

7. Бойчук Т. Основи діагностичних досліджень у фізичній реабілітації / Т. Бойчук, М. Голубєва, О. Левандовський, Л. Войчишин. – Л.: ЗУКЦ, 2010. – 240 с.

8. Булич Э.Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции / Э.Г. Булич, И.В. Муравов // Олимпийская литература. – К.: 2003. – 424 с.

9. Вакуленко Л.О. Лікувальний масаж. / В.О. Вакуленко – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 448 с.

10. Васичкин В.И. Методика лечебного массажа / В.И. Васичкин – Санкт-Петербург: Лань, 2001. – 435 с.

11. Вебер К.Г. О некоторых трудностях и стратегии лечения заболеваний опорно-двигательного аппарата [Текст] / К.Г. Вебер // ЛФК и массаж. – 2005. – №5. – С. 43-47

12. Гарасева Т.С. Физическая реабилитация. Учебник для студентов высших учебных заведений, / Т.С. Гарасева, М. – 2004. – 608 с.

13. Горелова Л.В. Краткий курс лечебной физической культуры и массажа: Учеб. пос./ Л.В. Горелова. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 224 с.

14. Гупта М.К. 69 уникальных лечебных поз и упражнений от болей в позвоночнике, спине и шее. / М.К. Гупта, Здоровая жизнь, М. – 2007. – 127 c.

15. Динюбиль Н. 7 шагов к здоровью мышц, костей и суставов / Н. Динюбиль, М. – 2007. – 255 c.

16. Дорошенко Т.В. Лікувальна фізкультура в комплексній терапії хворих на ревматоїдний артрит / Т.В. Дорошенко, С.В. Ярцева, Е.Р. Линниченко // Український медичний альманах, 2008. – Т. 11. № 6 (додаток). – С. 28-29.

17. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура / В.И. Дубровский – М.: «Владос», 2004. – 624 с.

18. Дусмуратов М.Д. Восстановительное лечение больных с заболеваниями и повреждениями опорно-двигательного аппарата / М.Д. Дусмуратов, В.А. Епифанов. – Ташкент: Медицина, 2001. – 521 с

19. Евдокимов С.П. Лечение и профилактика болезней суставов. Серия: Здоровье и жизнь, 2008. – 59 c.

20. Євдокименко П.В. Велика книга здоров’я лікаря Євдокименка. / П.В. Євдокименко – Тернопiль: Навчальна книга – Богдан, 2013. – 656 c.

21. Єпіфанов В.А. Роль і місце лікувальної фізкультури в медичній реабілітації: фізіотерапія, бальнеологія і реабілітація / В.А. Єпіфанов, Т.Г. Кузбашева. – Х., 2004.− С. 3 – 5.

22. Клиническая ревматология (руководство для врачей) / (ред.) чл.-корр. РАМН проф. В.И. Мазуров. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2005. – 520 с.

23. Клинические рекомендации. Ревматология / под ред. Е.Л. Насонова. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 288 с.

24. Коваленко В.М. Ревматоїдний артрит. Діагностика та лікування / В.М. Коваленко, М.М. Шуба, Л.Б. Шолохова; за ред. В. М. Коваленко. – К.: Моріон, 2001. – 272 с.

25. Кремлева О. В. Ревматоидный артрит: влияние болезни на социальные аспекты жизни / О. В. Кремлева, Г. Б. Колотова // Ревматология. – 2004. – №2. – С. 4-18.

26. Леонов О. Контроль і самоконтроль за станом здоров’я у процесі занять фізичними вправами / О. Леонов // Початкова школа – 2009. – С. 49 – 51.

27. Лечебная физическая культура: справочник / под ред. проф. В.А. Епифанова. М.: Медицина, 2004. – 592 с.

28. Лікувальна фізична культура: Підручник / В.С. Соколовський, Н.О. Романова, О.Г. Юшковська. – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2005. – 234 с.

29. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина (Вибрані лекції для студентів) / Абрамов В.В., Клапчук В.В., Смирнова О.Л. та ін.; за ред. проф. В.В Клапчука. – Дніпропетровськ: Медакадемія, 2006. – 179 с.

30. Лукомский И.В. Физиотерапия. Лечебная физкультура. Массаж: Учебник/ И.В. Лукомский, И.С. Сикорская, В.С. Улащик; Под ред. В.С. Улащика. – Минск: Выш. шк., 2008. – 384 с.

31. Магльований А.В. Основи фізичної реабілітації: навч. пос. / А.В. Магльований, В.М. Мухін, Г.М. Магльована. – Львів: ВМС, 2006. – 148 с.

32. Макарова Г.А. Практическое руководство для спортивных врачей / Г.А. Макарова. – Ростовна Дону: «БАРО-ПРЕСС», 2002. – 800 с.

33. Максименко А.М. Основы теории и методики физической культуры. / А.М. Максименко – М.: 4-й филиал Воениздата, 2001. – С. 77 – 95.

34. Медицинкая реабилитация: руководство для врачей / под ред. В.А. Епифанова. – М.: МЕДпресс-Информ, 2005. – 328 с.

35. Мухін В.М. Фізична реабілітація: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту] / В.М. Мухін. – К.: Олімпійська література, 2000. – 424 с.

36. Мятыга Е.Н. Лечебная физическая культура при ревматоидном артрите на стационарном етапе / Е.Н. Мятыга, Д.С. Мятыга, Н.В. Гончарук // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2012. – № 2. – С. 128-131.

37. Назаренко Л.Д. Оздоровительные основы физических упражнений / Л.Д. Назаренко – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 240 с.

38. Назаренко Л.Д. Средства и методы развития двигательных координаций. / Л.Д. Назаренко // М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2003. – 259 с.

39. Насонов Е.Л. Лечение ревматоидного артрита: современное состояние проблемы. Русский мед. журнал, 2006. – №8. – С. 573-577.

40. Насонов Е.Л. Перспективы лечения ревматических болезней в начале XXI века // Терапевтический apxив. – 2011. – № 5. – С. 5-10.

41. Насонов Е.Л. Современные стандарты фармакотерапии ревматоидного артрита / Е.Л. Насонов, Д.Е. Каратеев, Н.Е. Чичасова [и др.] // Клин. фармакол. и терапия. – 2005. – Т. 14, № 1. – С. 72-75.

42. Нейко Є.М. Методика клінічного обстеження суглобів при ревматичних захворюваннях: навч. посіб. / Нейко Є.М., Головач І.Ю. – Івано-Фраківськ, 2001. – 69 с.

43. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова [под ред. академика РАМН Ю.Л. Шевченко]. – М.: ОЛМА-Медиагрупп, 2007. – С. 169-170.

44. Окамото Г. Основи фізичної реабілітації: [навч. посіб.] / Гері Окамото; [пер. з англ. Ю. Кобіва та А. Добриніної]. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. – 294 с.

45. Оржеховська В.М. Педагогіка здорового способу життя / В.М. Оржеховська // Основи здоров’я та фізична культура. – № 4. – 2007. – С. 20 – 22.

46. Основи реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізичної культури і масажу / за ред. В.В. Клапчука, О.С. Полянської. – Чернівці: Прут, 2006. – 208 с.

47. Полулях М.В. Програма фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при ендопротезуванні колінного суглоба / М.В. Полулях, С.І. Герасименко, І.В. Рой, Т.В. Заморський, І.А. Лазарев, В.П. Черняк // Ортопедія травматологія протезування. – 2007. – № 3. – С. 106-110.

48. Полянська О.С. Медична та соціальна реабілітація: Навчальний посібник. / О.С. Полянська, В.К. Тащук – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 232 с.

49. Порада А.М. Основи фізичної реабілітації / А.М. Порада, О.В. Солодовник, Н. Є. Прокопчук. – Київ: Медицина, 2008. – 248 с.

50. Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение / Под ред. В.Н.Коваленко. – К.: МОРИОН, 2001. – 272 с.

51. Ревматоїдний артрит: сучасний погляд на проблему / Є.М. Нейко, Р.І. Яцишин, О.В. Штефюк // Український ревматологічний журнал. – 2009. – № 2 (36). – С. 35-39.

Дата добавления: 2015-07-13