Тема. Класифікація турів і маршрутів. Технологія формування турів

План

Тема. Базові поняття туроперейтингу.

1. Головні учасники туроперейтингу

2. Основні відмінності між туроператором та турагентом

Література:

1. Організація туризму: підручник / І.М. Писаревський, С.О. Погасій, М.М. Поколодна та ін.; за ред. І.М. Писаревського. – Х.:ХНАМГ, 2008. – 541 с.

2. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф. Орлова. – К.: Грамота, 2006. – 264 с.: - Бібліогр. 260 с.

Відповідно до Закону України “Про туристичну діяльність” суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є:

– туристичні оператори;

– туристичні агенти;

– інші суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, а також екскурсійні, розважальні та інші види туристичних послуг;

– гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу;

– фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.

Учасниками туризму є:

– споживачі – туристи, що споживають туристичний продукт у вигляді поодиноких або комплексних послуг, робіт і товарів;

– організатори туризму – індустрія відправки та індустрія прийому, в тому числі посередники – туроператори і турагенти. Останні достатньо чітко відносяться до категорії організаторів за суттю їх видів діяльності, а підприємства туристичної індустрії (перевізники, засоби розміщення, харчування тощо) є виконавцями предметних елементів турпродукту – різноманітних послуг, робіт, а також продавців товарів для туристів;

– держава, яка очікує податкових надходжень до бюджету від будь-яких видів діяльності, в тому числі і від туристичної діяльності.

Проте, вважаємо, що держава не є суб’єктом ринку туристичних послуг, оскільки вона опосередковано приймає участь в туристичній діяльності, шляхом прийняття законодавчих актів, а також отримання надходжень у вигляді податкових платежів.

Враховуючи положення ЗУ “Про туризм” та особливості туристичної діяльності, на рис.1 виділено дві групи її суб’єктів.

До першої групи таких суб’єктів віднесено споживачів туристичних послуг, до яких безпосередньо належать туристи, тобто суб’єкти, в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

До другої групи включено виконавців, яких, в свою чергу, також можна поділити на дві групи: суб’єкти, які здійснюють і забезпечують туристичну діяльність та інші суб’єкти. До суб’єктів, які здійснюють і забезпечують туристичну діяльність належать туристичні оператори та туристичні агенти.

Згідно ЗУ “Про туризм” до туристичного оператора відносяться юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних і супутніх послуг і які отримали в установленому порядку ліцензію на туроператорську діяльність.

До туристичного агента належать юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг та які в установленому порядку отримали ліцензію на туристичну діяльність.

Таким чином, туристичні підприємства (і туристичні оператори, і туристичні агенти), по суті, не надають туристичних послуг, а лише здійснюють посередницькі функції між споживачами і безпосередньо виробниками послуг (готельні підприємства, транспортні організації, заклади харчування, культури, екскурсійні бюро тощо). У законодавчих актах деяких країн світу туристичних операторів та агентів так і називаються, відповідно до їхнього призначення і характеру функцій, - організаторами туризму.

До складу інших суб’єктів належать суб’єкти, які можуть надавати послуги з тимчасового розміщення, харчування, екскурсійні, розважальні та інші види туристичних послуг. До даної групи можна віднести перевізників, підприємства готельної індустрії, заклади харчування, страхові компанії, банківські та інші фінансові установи, а також перекладачів, екскурсоводів. Тобто, це суб’єкти, які забезпечують сам процес використання туристичного продукту.

Розглянемо більш детально діяльність суб’єктів, які здійснюють і забезпечують туристичну діяльність. Законом України “Про туризм” здійснено чіткий розподіл туристичних фірм на туристичних операторів та турагентів, яким надано різні можливості та, відповідно, яких наділено різними обов’язками.

Основні відмінності між туроператором та турагентом подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Основні відмінності між туроператором та турагентом

Отже, поділ на туроператорів та турагентів туристичних підприємств відбувається за обсягами та характером діяльності, організацією виробничого процесу цих підприємств. При цьому, туроператори є виробниками туристичного продукту, вони формують тури, розробляючи маршрути, замовляють різного роду туристичні послуги у їх безпосередніх виробників – готельних підприємств, транспортних організацій, підприємств харчування, закладів культури, екскурсійних бюро тощо. Туроператор найчастіше виступає як оптовий продавець, реалізуючи свої путівки за допомогою турагента на підставі договорів (агентських угод).

Одночасно туроператор може продавати свої путівки самостійно.

Турагент може бути як юридичною особою, так і фізичною – СПД, на відміну від туроператора, який обов’язково має бути зареєстрований як юридична особа.

Зобразимо процес взаємодії суб’єктів туристичної діяльності схематично (рис. 2).

З рис. 2 видно, що туристичні оператори взаємодіючи з іншими суб’єктами (перевізниками, закладами харчування, розміщення), формують туристичний

продукт. Зазвичай туроператор реалізує туристичний продукт туристичним агентам, хоча може його реалізовувати безпосередньо кінцевим споживам – туристам.

При цьому туристичні агенти самостійно не виробляють туристичний продукт, а виступають як посередники, між туристичними операторами та туристами.

Такі особливості та відмінності в діяльності туристичних операторів та агентів безпосередньо впливають на методику бухгалтерського відображення їх господарської діяльності. Але, існують й інші фактори, які безпосередньо здійснюють вплив на процес облікового відображення, зокрема організаційні форми туризму (рис. 3).

Дата добавления: 2017-01-13