Передумови етичного розвитку у немовлячому віці

ТЕМА 22. ЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

ПЛАН

1. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці

2. Етичний розвиток у ранньому дитинстві

3. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років

4. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої

5. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника

6. Недоліки етичного розвитку дошкільників

Література

1. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколи-енко, В. К. Котырло. - К.: Рад. школа, 1987. - 174 с.

2. Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Про-колиенко. - К.: Рад. школа, 1991. - С. 208-245.

3. Коломинский Я. Л. Психология детского коллектива. - Минск: Народная асвета, 1984. - 240 с.

4. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. - К.: Рад. школа, 1991. - 221 с.

5. Котырло В. К. Растет гражданин. - К.: Рад. школа, 1980. - 79 с.

6. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - С. 339-345.

7. Непомнящая Н. И. Становление личности ребенка 6-7 лет. - М.: Педагогика, 1992. - 160 с.

8. Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

9. Приходько Ю. О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. - К.: Рад. школа, 1987. - 126 с.

10. Психологические проблемы нравственного воспитания детей / Под ред. Ф. И. Михайлова, И. В. Дубровиной, С. Г. Якобсон. - М.: Педагогика, 1977.

11. Психолого-педагогические проблемы нравственного воспитания детей дошкольного возраста / Под ред. Т. С. Комаровой. - М., 1983.

12. Смирнова Е. О. Детская психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. зав. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - С. 327-333.

13. Титаренко Т. М. Нравственное воспитание дошкольников в семье. - К.: Рад. школа, 1985. - 95 с.

14. Субботский Е. В. Ребенок открывает мир. - М.: Просвеще-ние,1991. - 207 с.

15. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр "Академия", 1997. - 336 с. - С. 264-281.

16. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / Под ред. В. К. Котырло. - М.: Педагогика, 1987. -142 с.

17. Якобсон С. Г. Психологические проблемы этического развития детей. - М.: Педагогика, 1984. - 144 с.

Дитина від свого народження стає членом суспільства. Її вроджені потреби задовольняються соціально зумовленими способами, вона включається у спілкування з оточуючими людьми - носіями суспільно вироблених зразків поведінки, які передають малюкові свій досвід, що акумулює надбання всіх попередніх поколінь людства. Соціальне життя людей будується за певними нормами їх взаємовідносин, які консолідують суспільство, забезпечують його існування. Засвоєння цих норм становить один із напрямів довгого та складного процесу розвитку особистості дитини. Зріла особистість, як соціальна істота, діє на користь іншим людям, а ті у свою чергу піклуються про неї.

У немовлячому віці закладаються передумови засвоєння етичних норм дитиною. Першою школою таких норм виступає спілкування з близьким дорослим. Дорослий висловлює дитині свою любов, піклується про неї. З перших днів життя дитина переживає свій зв'язок із дорослим, залежність від нього у задоволенні своїх життєво важливих потреб. На цій основі в першому півріччі у дитини розвивається потреба в спілкуванні з дорослим, в отриманні позитивних переживань під впливом його ласкавих звертань. При задоволенні потреби малюка у безпосередньо-емоційних контактах з дорослим в нього виникає веселий і бадьорий настрій, підвищується психічна активність у формі допитливості, уваги, зосередження.

Поступово дитині відкривається певна динаміка емоційних контактів у ході спілкування з дорослим. Вона чутливо реагує на зміни у настрої дорослого, виражені емоційним тоном його мовлення, мімікою та жестами. У ситуаціях, коли догляд за малюком відбувається належним чином, дорослий радіє, схвалює дії дитини. Якщо під час купання чи одягання малюк поводиться спокійно, не кричить, не плаче, це викликає ласкаві й схвальні слова дорослого. Якщо дитина вередує, крутиться, то у дорослого виникає незадоволений вираз обличчя, емоційний тон мовлення змінюється на строгий і вимогливий. Так дитина починає реагувати на вимоги дорослого, прагнучи подовжити період гарного настрою дорослого, ще й ще раз викликати його ласкаве схвалення та уникати моментів, коли дорослий сердиться, має похмурий настрій.

З другого півріччя малюк починає розуміти слова дорослого. Він реагує на заборони, супроводжувані строгим тоном і мімікою дорослого відмовою від дій, що не отримали схвалення. Дитина тягнеться до скляної вази, але дорослий каже "Не можна" - і вона забирає ручки. А ось вазу у руках мами можна розглянути, доторкнутись до її поверхні пальчиками. Крок за кроком з поведінки дитини відсіюються дії, що викликають невдоволення дорослого, виробляються соціально схвалювані способи дій. Значно розширює можливості засвоєння таких способів здатність дитини наприкінці немовлячого віку виконувати дії під впливом прохання дорослого: "Нахили головку" (щоб легше одягнути шапочку); "Привітайся з бабусею" (малюк піднімає ручку).

Так закладаються основи подальшого формування слухняності у дітей, як їх здатності приймати та виконувати вимоги дорослих, що відображають етичні норми людського співжиття.

ВИСНОВКИ про особливості етичного розвитку немовляти:

- етичний розвиток становить важливий напрям формування особистості дитини і полягає у засвоєнні дитиною норм взаємовідносин з оточуючими;

- у немовлячому віці закладаються передумови засвоєння етичних норм, що полягають в орієнтації поведінки дитини на емоційно-позитивне ставлення дорослого;

- поява розуміння мовлення дорослого дозволяє виробити у дитини елементарні форми етичної поведінки.

Дата добавления: 2017-01-13