Список програмних музичних творів

УІ семестр

У семестр

Екзаменаційні (залікові) вимоги

1. Загальна характеристика світової музичної культури ХХ століття: проблема цілісності сприйняття; історично-соціальний контекст; культурологічні аспекти аналізу; спрямованість основних музичних процесів; варіанти періодизації.

2. Поняття музичного модернізму: полемічні термінологічні аспекти; визначення; внутрішня періодизація; провідні стильові явища; головні закономірності.

3. Стильовий тандем «імпресіонізм – символізм» в європейській музичній культурі: взаємодоповнюючий характер взаємодії; співвідношення естетичних та технологічних компонентів; особливості вияву в творчості європейських композиторів першої третини ХХ ст.

4. Феномен музичного експресіонізму: ідеологічна ґенеза; образна специфіка; характер взаємозв’язку з романтичною естетикою; новації у сіфері музичної мови.

5. Антиромантична природа музичного неокласицизму: мистецька «автономність» явища; ідея збереження тональності; спільність принципів з іншими стильовими явищами міжвоєнного періоду; особливості вияву в різних національних школах.

6. Неофольклоризм як стильове явище доби модернізму: термінологічний аспект; естетична платформа; два типи неофольклоризму; основні риси; представники.

7. Французька композиторська школа рубежу ХІХ-ХХ століть: протистояння академізму та сучасних тенденцій у композиторській творчості, представники різних композиторських поколінь. Г.Форе. Творчий портрет.

8. К. Дебюссі як новатор музичного мистецтва ХХ ст.: зміст і характер художніх новацій, вплив на творчу практику О. Мессіна, композиторів-авангардистів, стильові компоненти музичної мови, періодизація творчої біографії та огляд жанрів творчості.

9. Симфонічна творчість К. Дебюссі: нові жанрові різновиди, характер програмності, образна палітра, виражальна специфіка, особливості оркестрової мови (на прикладі «Пополудневого відпочинку Фавна» та «Ноктюрнів»).

10. М. Равель як носій унікального композиторського методу: місце митця в музичній культурі ХХ ст., специфіка творчої індивідуальності, новаторські ідеї композитора, складність стильової природи творчості, особливості музичної мови.

11. Оркестрова творчість М. Равеля: театральна природа образності, індивідуалізація жанрових рішень, особливості оркестрової мови (на прикладі «Іспанської рапсодії» та «Вальсу»).

12. Проблеми і здобутки оперного жанру на рубежі ХІХ-ХХ століть: поширення модерністських тенденцій на композиторську практику музичного театру, запровадження нових жанрових та композиційно-драматургічних моделей, впровадження та подолання вагнерівських оперних підходів, формування сучасної оперної естетики.

13. Музичний театр Дж. Пуччіні як модерністське художнє явище: формування явища авторського музичного театру, поєднання традиційних класико-романтичних та сучасних жанрових підходів, запровадження актуальної ідейної проблематики, нові прийоми оперної драматургії.

14. Опера Б. Бартока «Замок герцога «Синя Борода» як типовий зразок модерністського стильового синтезу: основні риси музичного театру композитора, вагнерівський компонент його оперної естетики, сутність ідейного комплексу опери, риси модерністської стилістики, неофольклорні елементи музичної мови твору.

15. Музичний театр Р. Штрауса на шляху від експресіонізму до неоклассицизму: загальний огляд оперної творчості композитора, поєднання пізньоромантичних та модерністських ідейних мотивів, композиційно-драматургічні засади, опера «Саломея» в контексті естетики декадансу.

16. Оркестрова творчість Б. Бартока в аспекті композиторського неофольклоризму: історичне значення; огляд жанрів; особливості музичної мови; специфіка циклічності; драматургічні рішення «Концерту для оркестру» та «Музики для струнних, ударних і челести».

17. А. Шенберг як лідер нововіденської композиторської школи: масштаб творчої особистості; суперечливість художніх поглядів; доля творчої спадщини у наш час; сутність музичних новацій; періодизація творчості.

18. Вокальний цикл А. Шенберга «Місячний П’єро» як «біблія музичного експресіонізму»: ідейний контекст атонального періоду творчості; шляхи переосмислення магістрального для німецької музичної культури ХІХ ст. жанру; зв’язок назви твору з його ідейним комплексом, особливості втілення експресіоністської образності у вокальній та інструментальній партіях.

19. Постать А. Берга в сучасній музичній історії: особливий характер зв’язку з класико-романтичної традицією; самостійність творчої позиції; приховані смислові аспекти музичних текстів композитора; специфіка індивідуального композиторського стилю.

20. Концерт для скрипки з оркестром А. Берга як втілення найвищих художніх принципів митця: риси «інструментального реквієму»; свобода застосування додекафонної техніки, жанрові новації та виконавська історія твору.

21. А. Веберн як провозвісник музичного авангардизму: роль творчої спадщини композитора у формуванні авангардистської музичної естетики; специфіка вебернівського експресіонізму; образні та стилістичні новації індивідуальної музичної мови.

22. Оркестровий цикл «5 п’єс для оркестру» ор.10 як еталонний зразок вебернівського інструментального циклу: ідейно-історичний фон створення; концепція мініатюризації жанру; образне наповнення твору; особливості тематизму та оркестровки; поняття вебернівського «оркестру солістів».

23. П. Хіндеміт як головний представник німецького музичного неокласицизму: масштаб творчої особистості; естетичні та теоретичні погляди; реалізація ідеї розширеної тональності.

24. Симфонія «Художник Матис» як приклад хіндемітівського варіанту неокласицизму: морально-етична складова ідейного змісту; зв'язок твору з однойменною оперою; специфіка композиційно-драматургічного рішення твору; співвідношення архаїчного та сучасного тематичних комплексів.

25. Музичний театр К. Орфа як явище модернізму: новаторські підходи композитора до оновлення музично-театральної практики та актуалізації її неоперних форм; іменна паралель Хіндеміт – Орф; риси неофольклоризму в творчості К. Орфа; концепція елементарної музичної мови.

26. Сценічний триптих «Тріумфи» як вершинна реалізація нового підходу К. Орфа до музичного театру: наскрізна ідея триптиху; особлива роль мовного фактору; спільні та відмінні риси у композиції та драматургії трьох кантат; специфіка музичної мови композитора.

27. Італійська музична культура першої половини ХХ століття в модерністському художньому контексті: історико-соціальний фон розвитку; особливості італійської версії музичного модернізму; прояви інструментального ренесансу; стильові тенденції розвитку; огляд представників «покоління 80-х».

28. Засади композиторського лідерства О. Респігі серед представників його покоління: палітра творчих зацікавлень митця; етапи професійного зростання; огляд жанрів творчості; особливості поєднання рис імпресіонізму та неокласицизму в творчості О. Респігі.

29. Триптих «Римських» симфонічних поем О. Респігі як приклад італійського музичного модернізму: загальна характеристика циклу; спільні композиційні та колористично-темброві прийоми; особливості художнього рішення поеми «Фонтани Риму».

30. Англійська музична культура першої половини ХХ століття в аспекті ідей національного музичного Відродження: специфіка англійського музичного модернізму; огляд провідних жанрово-стильових тенденцій; представники до-бріттенівської композиторської школи.

31. Б. Бріттен – композитор-класик сучасної музики: значення творчості для англійської та світової музичної історії; прояви класичності мислення; жанрові конфігурації творчості; засади індивідуального композиторського стилю; опера «Поворот гвинта» як зразок оперного методу композитора.

32. Французька «Шістка» та шляхи розвитку музичного модернізму у міжвоєнний період: історія виникнення та функціонування; естетична платформа; роль Ж. Кокто; модерністські закономірності художньої політики Е. Саті: незвичність обставин творчої біографії; огляд жанрів творчості; провідні художні ідеї та їх сучасна рецепція.

33. А. Онеггер в історії музики ХХ ст..: історичні оцінки творчості; жанрова двонаправленість; діалектика традиційного та новаційного в композиторській практиці А. Онеггера; засади індивідуальної музичної мови.

34. Симфонія № 3 “Літургічна” А. Онеггера в контексті еволюції модерністського симфонізму: ідейний зміст та історичне значення; сутність програмного задуму; композиційно-драматургічне рішення; риси симфонізму Онеггера.

35. Співвідношення традиціоналізму і новацій в творчості Ф. Пуленка: місце композитора в історії музики ХХ ст., полярність проявів творчої натури; жанровий спектр; особливості музичної мови.

36. Особливості історичного розвитку американської музичної культури першої половини ХХ століття: основні етапи становлення; співвідношення академічної та популярної сфер; діалог із модерністською культурою Західної Європи.

37. Специфіка творчої біографії Дж. Гершвіна: рух від джазу до академізму, від пісні до опери; огляд основних творчих досягнень; риси індивідуального композиторського стилю; рапсодія «Американець в Парижі» в контексті музичного урбанізму.

Г. Форе: Оркестрова сюїта «Пеллєас і Мелізанда».

П. Дюка: Оркестрове скерцо «Учень чародія».

К. Дебюссі: Оркестрова прелюдія «Пополудневий відпочинок Фавна»; оркестровий триптих «Ноктюрни»; триптих оркестрових ескізів «Море»; опера «Пеллєас і Мелізанда»; «Бергамаська сюїта» для ф-но; Прелюдії для ф-но.

М. Равель: «Іспанська рапсодія» для оркестру; «Вальс» для оркестру; сюїта № 2 з балету «Дафніс і Хлоя»; опера «Дитя і чари»; «Благородні і сентиментальні танці» для ф-но.

Р.Штраус: опера «Саломея».

Дж. Пуччіні: оперний Триптих.

Б. Барток: Концерт для оркестру; Музика для струнних, ударних і челести

А. Шенберг: Струнний секстет «Просвітлена ніч»

Камерно-вокальний цикл «Місячний П’єро»

Кантата «Свідок із Варшави»

Три фортепіанних п’єси ор. 11

А. Берг: Концерт для скрипки з оркестром

Опера «Воццек»

А. Веберн: Оркестрові твори ор. 1, 10

П. Хіндеміт: Симфонія «Художник Матис»

«Ludus tonalis» для ф-но

К. Орф: Сценічні кантати «Carmina burana», «Catulli carmina»

А.Онеггер: Симфонії № 3, 5; «Пасифік –231»

Ораторія «Жанна д’Арк у вогнищі»

Ф. Пуленк: Соната для кларнету і фортепіано

Опера «Голос людський»

О. Респігі: симфонічна поема «Фонтани Риму»

Б. Бріттен: Опера «Поворот гвинта»

Дж. Гершвін: симфонічна рапсодія «Американець в Парижі»

Дата добавления: 2017-01-13