Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розділ IV 1 страница. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами




 

НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

 

Глава 19

 

Набуття права на землю громадянами
та юридичними особами

 

Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель
державної та комунальної власності

{ Назва статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }

1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та
права користування земельними ділянками із земель державної або
комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або
органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень,
визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. { Абзац
перший частини першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 509-VI (509-17) від 16.09.2008 }

 

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на
земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою
статті 128 цього Кодексу.

{ Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, N 489-V (489-16)
від 19.12.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008; в редакції Закону
N 309-VI (309-17) від 03.06.2008 }

2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або
надання їх у користування.

 

3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
провадиться у разі:

 

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у
користуванні громадян;

 

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації
державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ
та організацій;

 

в) одержання земельних ділянок із земель державної і
комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,
визначених цим Кодексом.

 

4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян
у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по
кожному виду використання.

 

5. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи
користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність
чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи
користування ними в порядку, визначеному законом.

{ Частина п'ята статті 116 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17)
від 06.09.2012 }

Стаття 117. Передача земельних ділянок державної власності у
комунальну власність чи земельних ділянок
комунальної власності у державну власність

 

1. Передача земельних ділянок державної власності у
комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями
відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи
комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим
Кодексом.

 

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи
комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної
ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення,
відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку,
обмеження у її використанні.

 

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну
чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої
земельної ділянки.

 

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого
самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи
комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої
земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права
власності держави, територіальної громади на неї.

 

2. До земель державної власності, які не можуть передаватися
у комунальну власність, належать земельні ділянки, що
використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на
території України на підставі міжнародних договорів, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні
ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти
нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки,
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади,
державних підприємств, установ, організацій, крім випадків
передачі таких об’єктів у комунальну власність.

 

3. До земель комунальної власності, які не можуть
передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на
яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна
комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у
постійному користуванні органів місцевого самоврядування,
комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків
передачі таких об'єктів у державну власність.

{ Стаття 117 в редакції Закону N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }

Стаття 118. Порядок безоплатної приватизації земельних
ділянок громадянами

 

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки,
яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного
органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який
передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у
власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього
Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності
розташована за межами населених пунктів і не входить до складу
певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної
Республіки Крим.

{ Частина перша статті 118 в редакції Закону N 3123-VI (3123-17)
від 03.03.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у
місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що
підтверджують розмір земельної ділянки.

 

3. Громадяни - працівники державних та комунальних
сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також
пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у
власність земельних ділянок, які перебувають у постійному
користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються
з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає
земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність
відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
{ Частина третя статті 118 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }

 

4. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган
виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає
дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку
проекту приватизації земель.

 

5. Передача земельних ділянок у власність громадянам -
працівникам державних та комунальних сільськогосподарських
підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх
числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у
порядку, встановленому цим Кодексом.

 

6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність
земельної ділянки із земель державної або комунальної власності
для ведення фермерського господарства, ведення особистого
селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та
обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
(присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва,
будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної
приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні
ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно
до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні
зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її
орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з
кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких
зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження
землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває
у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід
роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в
аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки
для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна
ділянка державної власності розташована за межами населених
пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до
Ради міністрів Автономної Республіки Крим. { Частина шоста статті
118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008; в редакції Законів N 1702-VI (1702-17) від
05.11.2009, N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011; із змінами,
внесеними згідно із Законами N 3523-VI (3523-17) від 16.06.2011,
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012, N 5395-VI (5395-17) від
02.10.2012 }

 

7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи
комунальної власності у власність відповідно до повноважень,
визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у
місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у
його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути
лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів,
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних
планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем
землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та
охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів
землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів,
затверджених у встановленому законом порядку. { Абзац перший
частини сьомої статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 5245-VI (5245-17) від
06.09.2012 }

 

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання,
що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки,
що обумовлюються угодою сторін. { Абзац другий частини сьомої
статті 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5394-VI
(5394-17) від 02.10.2012 }

{ Частина сьома статті 118 в редакції Законів N 509-VI (509-17)
від 16.09.2008, N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009 }

8. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
{ Частина восьма статті 118 в редакції Законів N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009, N 5395-VI (5395-17) від 02.10.2012 }
{ Зміни до частини восьмої статті 118 див. в Законі N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

 

9. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи
комунальної власності у власність відповідно до повноважень,
визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня
отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової
державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом
- після отримання позитивного висновку такої експертизи
(974-2006-п)) приймає рішення про затвердження проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у
власність.

{ Частина дев'ята статті 118 в редакції Законів N 1626-IV
(1626-15) від 18.03.2004, N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009;
із змінами, внесеними згідно із Законами N 3123-VI (3123-17) від
03.03.2011, N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }

10. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого
самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або
залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
{ Частина десята статті 118 в редакції Закону N 1702-VI
(1702-17) від 05.11.2009 }

 

11. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу
місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність
або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому
порядку.

 

Стаття 119. Набуття права на земельну ділянку за давністю
користування (набувальна давність)

 

1. Громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно
користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають
документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну
ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради
міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або
надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки
встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

{ Частина перша статті 119 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011 }

2. Передача земельної ділянки у власність або у користування
громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку,
встановленому цим Кодексом.

 

Стаття 120. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття
права на жилий будинок, будівлю або споруду

 

1. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи,
припиняється право власності, право користування земельною
ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула
право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені
на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,
переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на
якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

 

2. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на
земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття
права власності на ці об'єкти до набувача переходить право
користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих
самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього
землекористувача.

 

3. У разі переходу права власності на будинок або його
частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання
право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця
земельна ділянка належала попередньому землевласнику
(землекористувачу).

 

4. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду кількома особами право на земельну ділянку
визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого
будинку, будівлі або споруди.

 

5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю
або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у
власності земельних ділянок, до них переходить право користування
земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля
або споруда, на умовах оренди.

 

6. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права
власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий
номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з
набуттям права власності на ці об'єкти.

 

Укладення договору, який передбачає набуття права власності
на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом
права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення
цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого
кадастрового номера.

 

У разі набуття права власності на жилий будинок (крім
багатоквартирного), який розташований на землях державної або
комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи,
та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки,
що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір
земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених
статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли
формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

{ Стаття 120 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
(997-16) від 27.04.2007; в редакції Закону N 1702-VI (1702-17)
від 05.11.2009 }

Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок
громадянам

 

1. Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм
земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в
таких розмірах:

 

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі
земельної частки (паю), визначеної для членів
сільськогосподарських підприємств, розташованих на території
сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське
господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради
розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір
земельної частки (паю) визначається як середній по цих
підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських
підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки
(паю) визначається як середній по району;

 

б) для ведення особистого селянського господарства - не
більше 2,0 гектара;

 

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

 

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку,
господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не
більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в
містах - не більше 0,10 гектара;

 

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше
0,10 гектара;

 

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше
0,01 гектара.

 

2. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно
громадянину для ведення особистого селянського господарства, може
бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної
частки (паю).

 

3. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно
громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності
на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір
земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений
частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної
ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

{ Статтю 121 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 1702-VI (1702-17) від 05.11.2009 }

Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної
Ради Автономної Республіки Крим, органів
місцевого самоврядування щодо передачі земельних
ділянок у власність або у користування

 

1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки
у власність або у користування із земель комунальної власності
відповідних територіальних громад для всіх потреб.

 

2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні
ради передають земельні ділянки у власність або у користування з
відповідних земель спільної власності територіальних громад для
всіх потреб.

 

3. Районні державні адміністрації на їхній території
передають земельні ділянки із земель державної власності, крім
випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у
власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного
значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

 

а) ведення водного господарства;

 

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів
територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень,
підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої
цієї статті;

 

в) індивідуального дачного будівництва.

 

4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних
ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи
передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення
державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою
цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

 

5. Обласні державні адміністрації на їхній території
передають земельні ділянки із земель державної власності, крім
випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї
статті, у власність або у користування у межах міст обласного
значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки,
що не входять до складу певного району, або у випадках, коли
районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

 

6. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації
у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель
державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою
і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх
потреб.

 

7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території
Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель
державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою,
четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у
межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та
за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує
передачу таких земель у власність або у користування районними
державними адміністраціями на їхній території для будівництва
об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної
громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств
торгівлі тощо).

 

8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із
земель державної власності у власність або у користування у
випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні
ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки
сільськогосподарського призначення державної власності до
статутного капіталу державного земельного банку, який
стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

 

9. Державні органи приватизації здійснюють продаж земельних
ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають
приватизації.

{ Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3404-IV
(3404-15) від 08.02.2006, N 509-VI (509-17) від 16.09.2008,
N 3123-VI (3123-17) від 03.03.2011, N 4539-VI (4539-17) від
15.03.2012, N 5070-VI (5070-17) від 05.07.2012; в редакції
Закону N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }

Стаття 123. Порядок надання земельних ділянок державної або
комунальної власності у користування

 

1. Надання земельних ділянок державної або комунальної
власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної
Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

 

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів
землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

 

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

 

формування нових земельних ділянок.

 

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках
здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою
щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому
випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі
дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого
самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією
земельною ділянкою. { Абзац п'ятий частини першої статті 123 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

 

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких
розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна, що
перебувають у державній та комунальній власності, передаються
особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього
Кодексу, лише на праві постійного користування. { Частину першу
статті 123 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }

{ Частина перша статті 123 в редакції Закону N 5395-VI (5395-17)
від 02.10.2012 }

2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної
ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом
землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про
надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої
влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до
повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у
власність або користування такі земельні ділянки. { Абзац перший
частини другої статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5245-VI (5245-17) від 06.09.2012 }

 

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної
ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються
викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні
матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір
земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена
нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). { Абзац другий
частини другої статті 123 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5395-VI (5395-17) від 02.10.2012 }

 

3. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає
клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо
відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його
наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише
невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам
законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а
також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної
документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань
використання та охорони земель адміністративно-територіальних
одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території
населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

 

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту
землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування
об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади
або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього
Кодексу.

 

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо
відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним
замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.
Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

4. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки
погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
{ Частина четверта статті 123 в редакції Закону N 5395-VI
(5395-17) від 02.10.2012 }

{ Зміни до частини четвертої статті 123 див. в Законі N 5462-VI
(5462-17) від 16.10.2012 }

5. У разі якщо місце розташування об'єкта, розміри і межі
земельної ділянки, що пропонується до вилучення (викупу), та умови
вилучення (викупу) цієї ділянки погоджені згідно з вимогами
статті 151 цього Кодексу, які під час розроблення проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки не змінилися, проект
погодженню не підлягає.

 

6. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого
самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту
землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі
необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи
землевпорядної документації згідно із законом - після отримання
позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання
земельної ділянки у користування.

 

7. Якщо земельна ділянка надається у користування за
погодженням з Верховною Радою України, погоджений проект
землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій, які із своїми
пропозиціями та позитивним висновком державної експертизи
землевпорядної документації подають зазначений проект до Кабінету
Міністрів України, який розглядає ці матеріали та подає їх до
Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 223; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.105 сек.