Типові помилки у мовленні майбутніх учителів-нефілологів

Типи норм

Розрізняють такі структурно-мовні типи норм:

1. орфоепічні норми (вимова);
Наприклад: [молод'ба́]

2. акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);
Наприклад: вихо́дити- ви́ходити

3. лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);

4. словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);

5. морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);

6. синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);

7. стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);

8. орфографічні норми (написання слів);

9. пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

На ґрунті теоретичних знань про літературні норми сучасної української мови у майбутніх учителів-нефілологів формуються уміння і навички професійної вербальної комунікації, правильність і чистота мовлення. Проведений моніторинг якостей мовлення студентів (836 осіб) шести педагогічних вишів різних регіонів України надав можливість дослідити великий інформаційний масив — тексти письмових творчих робіт, виконані студентами тестові завдання, відповіді на запитання анкети, усні висловлювання під час інтерв’ю. Одержані показники рівнів сформованості мовнокомунікативної професійної компетентності відображають часто повторювані помилки в усному і писемному мовленні майбутніх педагогів, які можна вважати типовими. Мета статті — аналіз цих помилок та з’ясування об’єктивних і суб’єктивних чинників, що викликають порушення студентами мовних норм. Проблемі анормативів — порушень мовних норм — у площині взаємозв’язку понять "мова", "мовлення", "спілкування" присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних мовознавців і лінгводидактів (Н. Бабич, А. Барінова, Т. Бондаренко, М. Вашуленко, Б. Головін, О. Григор’єва, Л. Демиденко, С. Єрмоленко, А. Капелюшний, В. Капінос, А. Капська, Ю. Красіков, О. Кукушкіна, Т. Ладиженська, М. Львов, Л. Мацько, М. Пентилюк, М. Пилинський, О. Пономарів, В. Різун, Л. Сахарний, О. Селіванова, О. Сербенська, О. Сиротиніна, М. Соловейчик, Л. Струганець, О. Текучов, С. Цейтлін та ін.). Поняття "мовна помилка" визначено М. Львовим як "порушення правил, норм і традицій слововживання, творення граматичних форм, побудови словосполучень і речень, надфразних єдностей, а також порушення комунікативної доцільності, вимог стилістики і культури мови" (переклад наш — К.К.) [2, с. 173]. За М. Львовим, до видів мовних помилок відносять: а) словникові, чи лексичні; б) морфологічні; в) синтаксичні; г) помилки словотвору; д) стилістичні. Поряд із мовленнєвими помилками вчений виділив мовленнєві недоліки — логічні і композиційні порушення, перекручування фактів, не пов'язані з порушенням будь-яких правил, норм, відсутність комунікативних якостей мовлення (точності висловлювань, лексичного багатства, доречності, виразності). Розмежовує поняття "помилка" і "недолік" і російська лінгвометодист В. Капінос: помилка — порушення правильності мовлення, норм літературної мови ("так сказати не можна, це неправильно"), а недолік — це порушення рекомендацій, пов’язаних із гарним, комунікативно доцільним мовленням [1, с. 177]. Класифікуючи помилки, які зустрічаються в мовленні учнів, М. Пентилюк поділяє помилки на ті, що зустрічаються в усному і писемному мовленні (помилки у змісті висловлювання; мовленнєві помилки — лексичні, фразеологічні, стилістичні; граматичні — морфологічні, синтаксичні), ті, що зустрічаються тільки в писемному мовленні (орфографічні і пунктуаційні), ті, що зустрічаються тільки в усному мовленні (орфоепічні помилки) [3, с. 94]. Основні положення названих вище педагогічних і лінгвістичних праць створили наукове підґрунтя для систематизації типових помилок у мовленні студентів педагогічних вишів: 1. Помилки і недоліки, що зустрічаються в усному і писемному мовленні: Змістові, логічні та композиційні недоліки; комунікативні недоліки — відсутність точності висловлювань, лексичного багатства, доречності, виразності мовлення; порушення норм мовного етикету спілкування; мовленнєві помилки (порушення правильності мовлення) — лексичні, фразеологічні, словотвірні, стилістичні; граматичні — морфологічні, синтаксичні, синкретичні (комбіновані). 2. Помилки, що зустрічаються тільки в писемному мовленні: орфографічні помилки; пунктуаційні помилки. 3. Помилки, що зустрічаються тільки в усному мовленні: орфоепічні помилки; інтонаційні помилки. Найчастіше студенти перших-четвертих курсів припускаються орфографічних помилок при написанні слів іншомовного походження, власних назв, складних слів, прислівників (вдвічи, раз-по-раз, коли не коли, без перестанку), службових частин мови (по-під, немов-би, хто-небуть); при відмінюванні числівників (зокрема складних та складених — п’ятидесяти, вісімстам, двадцять чотирма та ін.) та іменників (правопис закінчень в іменників 2-ї відміни чоловічого роду у родовому відмінку — апострофу, Києву, Алжира; в орудному відмінку — газетяром, школяром, столярем; форм кличного відмінка — Грице, сестре, бабусе, Оле). Спостерігаються порушення правил написання особових дієслівних закінчень, суфіксів особливих форм дієслів — колять, хотять, починаючий актор, спостерігаючі за учнями. Нерідко студенти помиляються при утворенні форм імен та по батькові (навіть власних): Ірина Валерівна, Олег Сергієвич, Олени Семенівної. Багатьом майбутнім учителям властивий репродуктивний рівень навчальної діяльності, який зводиться до переказування орфографічного правила. При усному опитуванні першокурсників з’ясувалося, що в більшості з них відсутні знання про принципи української орфографії, недостатньо сформована орфографічна зіркість. Майбутні педагоги засвоюють на заняттях з української мови насамперед фахову термінологію іншомовного походження. Зокрема, студенти, що навчаються на факультеті іноземної філології, правильно пояснюють лексеми: синкретизм, афікс, дискурс, лексикографія, метафора, тирада, — у той час як студенти соціально-психологічного факультету не помилилися у визначеннях слів: рейтинг, сангвінік, мнемоніка, плагіат, окультизм, телекінез. Окрім того, джерелом поповнення словника студентів є неформальне спілкування молодих людей поза межами ВНЗ — у комп'ютерній мережі Інтернет, у дискоклубах, спортивних секціях, у гуртках за інтересами. Студенти добре знають іншомовні слова, часто повторювані у ЗМІ, наприклад: пантоміма, презентація, дистриб’ютор, попса, портьє, сандвіч, уїк-енд, подіум, постскриптум, папарацці, мансарда, сленг, от кутюр, репатріант та ін. Попри це, більше 50% студентів — майбутніх учителів — у процесі моніторингу якостей мовлення при виконанні тестових завдань неправильно пояснили семантику іншомовних слів, не змогли дібрати український відповідник до запозичень (див. у дужках): нюанс (виняток), опонент (захисник), спіч (декламація зі сцени), субкультура (штучно виведена агрокультура), спред (охолоджувальний напій), окультизм (порушення етичних норм), пієтет (група поетів-однодумців), поліграф (працівник друкарні), негліже (яскравий одяг), субетнос (усе населення країни). Орфографічні помилки було допущено при написанні таких слів: імміграція (іміграція), інновація (іновація), агентство (агенство), касета (кассета), кілограм (кіллограмм), екстер’єр (екстерьєр), трильйон (трильон), пріоритет (преорітет), акомпанемент (аккомпонімент) та ін. Причинами цих помилок є обмежені професійними рамками інформаційні потреби, несформований у багатьох студентів-нефілологів інтерес до читання, інтелектуальна аморфність, протиставлена креативності; відсутність бажання з’ясувати лексичне значення та написання нового слова; вплив орфографічних норм російської мови; недостатня сформованість знань з лексики, умінь і навичок їх практичного використання у професійному спілкуванні.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ:

1. http://pidruchniki.com/1040101747600/dokumentoznavstvo/kultura_movi_kultura_movlennya_komunikativni_oznaki_kulturi_movlennya

2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Культура_мови

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Мовна_норма

4. http://eprints.zu.edu.ua/9045/1/климова%20типові%20помилки.pdf

Дата добавления: 2017-01-14