Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Своєрідність стилю та мотивів поетичних творів Сергія Жадана

РАСЧЕТ ПОЛНОЙ СЕБЕСТОИМОСТИ

 

Таблица 14.

 

№ пп Наименование затрат Сумма, руб.
  Сырье и основные материалы 12 203 720
  Вспомогательные материалы 500 000
  Энергозатраты на технологич. нужды 187 500
  Зар. плата основн. и вспомогательных   производственных рабочих 816 000
  Отчисления на соц. Нужды 25% от п.4 204 000
  Общепроизводственные расходы 2 435 000
  Общехозяйственные расходы 129 600
  Производственная себестоимость (п.1-п.7) 16 475 820
  Внепроизводственные расходы 3% от п.8 494 275
  Полная себестоимость 16 970 095

 

Расчет прибыли.

 

Прибыль от реализации продукции без НДС

 

Пр = выручка - полная себестоимость = 37 152 000 - 16 970 095 = 20 181

 

905 руб.

 

Прибыль за вычетом налога на прибыль 30%

 

Пч= Пр х (100-30/100) = 20 181 905 х (100-30/100) = 14 127 334

 

Рентабельность продукции

 

Рп = Пр/С х 100%= 20 181 905 /16 970 095 х 100% = 118,93% Срок окупаемости капитальных затрат

Капитальные затраты для укрупненного расчета принимаются как стоимость всех основных фондов (К=Ф)

Т=К\П =9 800 000\14 127 334= 7 месяцев.


 

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

 

Проанализировав планируемые показатели работы мини-пекарни, я пришла к выводу, что это очень выгодное вложение денежных средств, так как окупаемость производства составляет всего 7 месяцев.

Рентабельность производства очень высокая-118,93%. Это позволяет уже к концу первого года работы окупить вложенные средства и получить хорошую прибыль. А прибыль, соответственно, позволит улучшить материальное положение моей семьи, увеличить зарплату сотрудникам и начать расширение производства.

Все показатели говорят о том, что необходимо начинать работу по организации мини-пекарни, чтобы осуществить мою мечту вести семейное дело.

Сміх, що має до мене назавтра прийти, розпізнаю сьогодні поміж плачу я. За хвилину до того, як з'явишся ти, — я тебе передчую. Сергій Жадан   Сергій Жадан став відомим сучасним читачам насамперед як один із засновників літературної корпорації харківських поетів «Червона Фіра» (1991), до якої належали також Р. Мельників і І. Пилипчук. У своїй творчості поети взяли за основу неофутуризм, і це визначило їхню літературну концепцію. Невеличке коло однодумців стало своєрідним східноукраїнським аналогом «Бу-Ба-Бу», ще раз підтвердивши, що українська література на пострадянському просторі продовжує розвиватися, підхоплена хвилею постмодерністського напряму. Це було схоже на марш-кидок, настільки потужно, на повний голос заговорили молоді письменники, вони ніби очікували тієї жаданої миті сказати своє слово, що переповнювало їх, особливо після розпаду СРСР. Жадан у своїй поетичній творчості, як зазначають літературні критики, зумів поєднати українську поетичну традицію — ідеться зокрема про футуристичну, так звану семенківську — із панк- і рок- субкультурами, що дає підстави (як і раніше, коли з'являлося щось нове) для критичних літературних дискусій, що тривають і досі. Про творчість Сергія Жадана оригінально висловився О. Бойченко: «Жадан... і до вбивства силаботоніки був дуже сильним поетом, але тепер, остаточно освоївши вірші, що за своєю структурою нагадують хмари, став тим, ким його хотіла бачити історія культури початку століття: її безнадійно застудженим горлом...» Оскільки поет ґрунтовно вивчав творчість Михайля Семенка, то не дивно, що багато поезій написані під впливом великого майстра, який задекларував високий рівень розвитку футуризму в Україні.   Для прозових творів Жадана характерна постмодерністська гра зі словом та його значенням. Авторська мова інколи перевантажена сучасним молодіжним сленгом і так званою «нецензурщиною», проте він по-новому, цілком оригінально розуміє українську та всесвітню історію, по-своєму сприймає нашу сучасність, так само, як і майбутнє. Він не ставить собі за мету сподобатися читачам, письменник пише свої твори, ніби промовляючи до всіх: ось такий я є, ось таким я бачу довколишній світ, я живу поруч з вами і я теж родом із дитинства.   Свої почуття та мимовільні думки й асоціації письменник висловлює переважно в поетичних творах, передаючи їх читачам через поетичну медитацію за допомогою лаконічного підбору виражальних засобів. Здається, що авторські переживання й роздуми не матимуть тієї гостроти вираження, якщо не виллються у віршовані рядки. Це помітно, наприклад, у вірші «На цьому майдані все на диво пов'язане...» Подібні твори називають рефлексіями, тож ми маємо зразок інтимної лірики, написаний під час рок-фестивалю «Тарас   Бульба» в Дубенському замку, де ліричний герой переживає чергове романтичне захоплення. Такі роздуми, переплетені з асоціативним сприйняттям довколишніх краєвидів, спостерігаємо також у вірші «Тут певно колись було море...», коли «відчуття ірреального проникає по цей бік дійсного». Вірш був написаний «по дорозі додому». Ландшафти рідного краю (Луганщина) з крейдяними виступами спонукають до думки про те, що тут колись були давні моря, поет ніби запрошує пофантазувати разом із ним.   Оригінальний за задумом вірш «Музика, очерет...» (із збірки «Балади про війну і відбудову», 2001) належить до інтимно — медитативної лірики поета. Основний мотив твору — розлука двох молодих закоханих людей, які зрозуміли, що довкола світ змінився від їхніх почуттів, і вони відчули, «як проступа тепло через ріки, міста» і душі стають ніби окриленими: «Все, що у нас було — тільки ця висота». Минув час, і зникло дивне й красиве почуття, ліричний герой констатує: «Поїзд твоїх химер не зупиняє біг...» І смуток осідає в душі, його важко стримати: «Все, що трималось вій, голос печальний, плач, я скидаю на твій автовідповідач». Чи надовго ця розлука? Важко відповісти, адже для них тепер «падає різний сніг», у них «нарізно кров поспіша». Але пережите почуття невимовно хвилююче й красиве, тому для ліричного героя «солодко шириться лет», і, напевне, в таку мить свого життя він вдосконалюється у своєму внутрішньому світі, мудрішає, відчуває впевненість, і в нього «тихо росте душа, мов ламкий очерет». Це справді такий ніжно-тендітний процес, коли хочеться сумувати й посміхатися водночас. Читаючи цю ліричну поезію, важко позбутися відчуття про присутність самого автора у творі. Відверта розповідь про пережиті почуття, передані лаконічною мовою, викликає прихильну симпатію до ліричного героя, а відтак — і до самого автора. Провідна думка поезії — почуття, красиві й високі, не обмежуються ні часом, ні віком.   Поетична творчість Сергія Жадана схожа на калейдоскоп вражень, думок, почуттів, переживань, заперечень, спротиву. Він весь час у пошуку, у бажанні бути зрозумілим для всіх, бо молоде покоління по-іншому дивиться на перетворення, що відбуваються в суспільстві. «Жадан жадає... коли не вистрибнути..., то бодай виповзти за межі крейдяного кола того маразму, в якому було приречене народитися, а тоді й жити покоління нашого автора» (Павло Загребельний).

Ландшафти Києва в романах В.Шкляра "Ключ" і Люко Дашвар "Рай.центр"

Ключ — роман популярного українського письменника Василя Шкляра виданий в 1999 році.

Роман зібрав цілу колекцію нагород – премію “Золотий Бабай” за кращий гостро сюжетний роман, премію журналу «Сучасність», премію журналу «Олігарх», міжнародну премію конвенту фантастів «Спіраль століть». Роман видавався в Україні 12 разів. Він перекладений болгарською, шведською, вірменською та російською мовами.

В.Шкляр написав дуже цікавий роман «Ключ», де описує легкість написання, відкритість, і в теж час загадковість персонажів, просто радують, і буквально захоплюють, так як важко відірватися.
Читається неймовірно легко, не перевантажує мозок, із-за чого можна її почитати після трудового дня. Гарне опис Еротичних сцен, занурюють в атмосферу закоханості, а почуття ейфорії дарує фінал, який, до речі, досить несподіваний

А як він описує будинки сквери,ось наприклад декілька рядків з роману.

Віднедавна я зрозумів‚ що це мені не ввижається‚ що в цьому помешканні й справді не вистачає повітря‚ і тепер мене дивує‚ чому люди так люблять старі будинки з високими стелями: ніби й багато простору‚ а закуриш цигарку‚ то дим із кімнати не вивітриш‚ він залишається тут назавжди‚ облягає стелю і стіни‚ які домішують до тютюнового духу запах старого передавненого пороху.

Або такий опис.

Я доплуганив до знайомої вулиці і без зайвих пригод знайшов третій номер. Старезна п’ятиповерхова будівля похмуро бовваніла за невеличким сквериком‚ відступивши від дороги і решти будинків кроків на тридцять. Колись мені доводилося редагувати довідник з історії Києва‚ і я знав‚ що ця вулиця поміняла вже кілька назв‚ одну із них навіть пам’ятав — Бульйонна.

Коли ти читаєшь і винекае почуття що ти сам знаходися там і це відбуваеться з тобою.

А Люко Дашвар також описувала будинки ніби роздягала їх.

Київський Поділ ще багатий на щурячі кутки. Поряд із пафосними новобудовами — стара та давня архітектурна розкіш. По ранжиру. Якій пощастило потрапити до списку пам'яток, тій — реставрація. А іншим... На підфарбований фасад глянеш — чисто стара повія на заробіток налаштувалася. А як затягне в арку-горлянку та викине у внутрішньому дворику — то отут вам і справжній старий Поділ. Облуплені стіни, дерев'яні веранди, персональні сходи-драбини до помешкань на другому поверсі, сарайчики з поламаними дверима, огірки упереміж зі страшенно красивими ружами під єдиною на увесь двір вишнею. І крім знаних кожним житцем дворику котів ніхто не сміє по тій красі товктися. Навіть щури, бо, хоч житці і вчать котів за щурами ганятися, ті однаково тут царюють.

Ці автори описують сучасність яка є у нас зараз. Описують як ми живем і де живем,що ми відчуваем в теперішнім часі. Я рекомендую прочитати ці книги.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Общепроизводственные расходы | Да, я понимаю
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 1305; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.