Навчання та сім'я

Вступ

План

1. Загальні проблеми встановлення та функціонування студентської сім*ї.

2. Навчання та сім'я.

Сім'я́, або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Студентська сім'я – явище особливе. Про неї пишуть науковці і публіцисти, вивчають соціологи, філософи, психологи, педагоги. Проте, питань залишається набагато більше, а ніж відповідей на них, а студентська сім’я, як і саме студентство, залишається таким же далеким від усталених і загальноприйнятих стандартів. І скоріше всього - через те, що створюється та існує наперекір проблемам і стереотипам, і, розвиваючись, поєднує в собі кращі риси та традиції поколінь з властивим лише молоді максималізмом та прагненням незалежності.

Студентські роки – це роки активної соціалізації, коли молоді люди вибудовують власну ієрархію цінностей, здобувають освіту, професійні навички, засвоюють принципи дорослого спілкування і дорослого способу життя, намагаючись жити без опіки батьків. А та частина студентства, яка під час навчання створює сім’ю, вирішує ще складніші завдання, засвоюючи також і нові соціальні ролі – дружини чи чоловіка, батька чи матері, навчаючись жити і вчитись «всередині» нового, створеного спільними зусиллями «ми».

Звичайно ж, створення студентської сім’ї це процес складний і суперечливий, оскільки властиве кожній молодій сім’ї прагнення до матеріальної, житлової, соціальної незалежності від батьків у більшості випадків є недосяжним, що часто веде до конфліктів і ускладнень. Необхідність поєднувати навчання і сімейні обов'язки (особливо, якщо сім’я проживає у гуртожитку) викликає втому, перевантаження і певне розчарування, виступаючи додатковим негативним чинником, особливо у порівнянні з безтурботним життям однокурсників. При цьому оточення батьків, викладачів, однокурсників – не завжди позитивно сприймають студентські сім’ї, демонструючи кращі прояви суспільних стереотипів, перш за все гендерних –від необхідності чоловіку забезпечувати родину (чого студент самостійно зробити не може) до перекладання всього обсягу домашньої роботи на дружину (особливо при народженні дитини). А факт народження дитини під час навчання у вищому навчальному закладі нерідко сприймається і батьками, і самими студентами як перешкода для подальшого навчання, особливо по відношенню до матері-студентки.

Життя та побут студентської сім’ї, майже неможливо уявити без зовнішньої допомоги, а необхідність поєднувати сімейне життя з навчанням лише додає труднощів – часто приходиться змінювати форму навчання на заочну, йти в академічну відпустку, шукати вимушені компроміси, внаслідок яких втрачаються час, гроші, можливості.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC'%D1%8F

1. Загальні проблеми встановлення та функціонування студентської сім*ї.

Проблема сім'ї відіграє важливу роль у соціально-економічній ситуації країни, особливо проблеми молодіжної сім'ї, що є основою формування майбутнього будь-якого суспільства. Потрібно відзначити, що останнім часом поширена тенденція зростання кількості студентських шлюбів. Саме тому актуальною є проблема формування у молодого покоління готовності до створення в нових умовах сім'ї та сімейного життя.

Дослідженням проблем молодої сім'ї займались такі вчені, як:

Л. Андрієнко, І. Гребеннікова, 3. Зайцева, А. Капська, О. Карпенко, А. Карасевич, С. Ковальова, А. Макаренка, I. Панкова, А. Харчева та інші. На готовність молоді до створення сім'ї впливає низка чинників: омолодження шлюбів, недостатня економічна і соціальна захищеність, загальне послаблення моральних норм у суспільстві, поширення нетрадиційних форм шлюбу, раннє фізіологічне дозрівання дівчат і хлопців, що поєднується з психологічною та духовно-моральною безвідповідальністю стосунків, небажання мати дітей або відкладання цього акту на невизначене майбутнє. Значне погіршення матеріально-побутового становища переважної більшості населення України не сприяє формуванню готовності до сімейного життя: збільшується кількість розлучень, у тому числі з ініціативи жінок, внаслідок чого зростає кількість неповних сімей і дітей, які виховуються без одного з батьків та зростає чисельність позашлюбних дітей, девальвується сама цінність сім'ї, глибокі почуття, на яких ґрунтуються міцні шлюбні відносини.

На цьому фоні особливо гостро постає проблема створення саме студентської сім'ї. Студентська сім'я - досить складний і ще маловивчений об'єкт досліджень. Відповідно літератури з даної теми не багато, дослідження як правило відносяться до кінця 80-х, початку 90-х років минулого століття. Загалом, під студентської сім'єю розуміється така, в якій обоє - студенти денного відділення вищого навчального закладу.

Студентська сім'я з близькості ідейно-моральних характеристик подружжя має потенційну здатність до успішного функціонування. Однак існує ряд соціально-економічних, педагогічних та адміністративно-правових факторів, що ускладнюють реалізацію позитивних установок на успішне функціонування сім'ї в студентські роки.

Сучасна студентська сім'я стикається з низкою проблем, таких як: соціальна незрілість молоді, відсутність матеріальної бази і власного житла, несумісність навчання у вузі та виконання сімейних функцій, проблеми взаєморозуміння з батьками. Отже, зупинимось на основних.

По-перше, потреба у поповненні бюджету сім'ї та пов'язана з цим робота значно відволікають сімейних студентів від основного виду їх діяльності - навчання. Таким чином, матеріальні труднощі аж ніяк не сприяють успішному оволодінню знаннями. Відомо, що майже будь-яка молода сім'я сьогодні потребує матеріальної допомоги, та студентська сім'я не є винятком. Така сім'я живе сьогодні в дуже важких матеріальних умовах. Більшість молодих людей на початку свого сімейного життя стикаються з проблемами, про які вони, можливо, раніше й чули, але не думали, що їм доведеться їх вирішувати. Зокрема, такий маленький бюджет, який має в своєму розпорядженні молода сім'я, вимагає особливої ретельності ведення господарства. І тут необхідні хоча б елементарні знання та вміння. Аналіз бюджету студентських сімей, проведений соціологом П. П. Звідріньшем, показав, що, незважаючи на певну матеріальну допомогу батьків, в матеріальному відношенні вони живуть у менш сприятливих умовах, ніж сім'ї молодих людей, зайнятих у виробництві.

По-друге, одним з головних питань, з якими стикаються студенти, вступаючи у шлюб, є житлове питання. Добре, коли молоді починають спільне життя в окремій квартирі, але таке трапляється вкрай рідко. Житлову проблему сімейних студентів в певній мірі дозволяють вирішувати студентські гуртожитки. Надання кімнати в гуртожитку молодій сім'ї безпосередньо залежить від матеріального забезпечення того чи іншого вищого навчального закладу. Студентським сім'ям надають місця в гуртожитках тільки лише близько половини ВНЗ.

По-третє, серйозною проблемою для стійкості і гармонійності шлюбних відносин у молодої сім’ї є характер взаємовідносин з батьками. Якщо молода сім’я не отримує батьківського схвалення, то це не може не відбитися на між сімейних та внутрішньо сімейних відносинах. Однією з причин нестабільності шлюбу є нерозуміння подружжям справжнього значення сім’ї, її стійкість – не в безконфліктності відносин, а в умінні їх толерантно вирішувати, в усвідомленні того, що фізичне та моральне здоров’я людини залежить у першу чергу від сім’ї.

Отже, держава повинна підтримувати молоді сім’ї, зокрема студентські. Потрібно вирішувати житлову проблему, надавити матеріальну допомогу і створювати додаткові робочі місця для студентів.

Джерело: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Psihologia/12_87959.doc.htm

Пропоную розглянути одну з найважливіших проблем для студентських сімей. Це поєднання навчання та виконання сімейних обов’язків. Як відомо, студентство є основним джерелом відтворення інтелектуального потенціалу країни. Незабаром йому належить узяти на свої плечі справу розвитку науки і техніки, культури і мистецтва, нести відповідальність за долю Батьківщини. Від якості набутих знань, соціальної позиції, моральної зовнішності сучасного студента у великій мірі залежить прогрес суспільства. (Соціальну зрілість студентства характеризує його ставлення до навчання - головної праці студентів). Противники студентського шлюбу в якості вирішальних аргументів вказують на соціальну незрілість молоді, відсутність матеріальної бази і власного житла, несумісність навчання у вузі і виконання сімейних функцій. Чи так це насправді?

Істотну матеріальну допомогу надають і батьки студентів. Однак матеріальним становищем незадоволені 80% опитаних сімейних студентів. Потреба в поповненні бюджету сім'ї і пов'язані з цим роботи значно відволікають сімейних студентів від основного виду їх діяльності - навчання. Таким чином, матеріальні труднощі, які відчуває значне число сімейних студентів, зовсім не сприяють успішному оволодінню знаннями. Однак ми добре знаємо, що майже будь-яка молода сім'я сьогодні потребує матеріальної допомоги, і студентська сім'я не є винятком.

Прихильники студентського шлюбу, наводять свої аргументи. Сьогодні в суспільстві йдуть серйозні економічні перетворення, наростають темпи соціальної, емоційної та моральної розкутості молоді, сексуальна зрілість її стає більш ранньою. Все це породжує ряд проблем морально-психологічного та медико-біологічного порядку. У зв'язку з цим сім'я являє для студентів унікальне мікросередовище в тому сенсі, що дозволяє їм постійно задовольняти цілий ряд життєво важливих вікових потреб: в любові, відпочинку, інтелектуальному спілкуванні з обранцем, психологічному комфорті та ін. У силу цього сімейні студенти в меншій мірі відчувають статевовіковий дискомфорт і це дозволяє їм, у свою чергу, більш раціонально розподіляти свій добовий час, віддаючи навчанні його значну частину.

В ході дослідження зроблено висновок, що сім'я не є головною перешкодою для успішного навчання та участі в громадській роботі. Є інші чинники, які ускладнюють навчання у вузі. Основні з них я проаналізую. Для студентства навчання – є первинним. Але вміння і прагнення вчитися, а головне - бажання опанувати конкретною професією, як правило, не виникають самі по собі (спонтанно) по факту зарахування абітурієнтів до вищого навчального закладу. Тільки благе бажання оволодіти професією не є надійною гарантією формування схильності і професійних якостей. Рідко абітурієнт повністю уявляє собі, що становить сутність його майбутньої професії, яких знань, умінь, навичок та здібностей вона вимагає, яка система підготовки приведе до оволодіння спеціальністю та формуванню потрібних рис особистості. І тому школярі, які йдуть навчатися у вуз за формальними мотивами, прирікають себе в певною мірою на помилку вибору, що згодом позначається на їх навчанні та професійній підготовці. З 3186 обстежених студентів усвідомлено надійшли до вузу лише 35,8% (готувалися в гуртках і студіях, вчилися в заочних школах при вузі, регулярно брали участь в олімпіадах, закінчили спецшколу по майбутньої спеціальності). Більшість же (64,2%) надійшли до вузу без урахування особистих можливостей і специфіки майбутньої професії, лише з бажання отримати вищу освіту, або престижності вузу і спеціальності, або невисокого конкурсу, або за компанію з друзями.

Зрозуміло, що для становлення студента як фахівця потрібні відповідні передумови, основними індикаторами яких можуть бути професійна спрямованість і відповідна довузівська підготовка молоді. Зазвичай під професійною спрямованістю на увазі позитивне ставлення, інтерес до професії, схильність займатися нею. У поняття спрямованості також включають потреби, емоції, установки, інтереси і схильності, ідеали і переконання. Якщо довузівська підготовка відповідає вимогам системи вищої освіти, то навчання у вузі для студента створює безпосередню можливість реалізації потреби у вищій освіті. Якщо ні, то виникає необхідність у додаткових зусиллях студента щодо розвитку та вдосконалення знань, здібностей, навичок, що відповідають вимогам обраної професії. Успіх освоєння професії буде залежати від того, наскільки у студента розвинеться потреба в освоєнні професії. І в цьому сенсі не всі студенти, що потрапили до вузу випадково, безнадійно втрачені для суспільства як кваліфіковані фахівці. В процесі навчання під впливом різних факторів у них може виявитися інтерес до одержуваної професії. Для такої категорії студентів особливе значення має психолого-педагогічна атмосфера навчального закладу, якість викладання, матеріально-технічна база, техніка і методика навчального процесу та практичних занять. Однак доводиться констатувати, що сьогодні змістом навчання задоволені лише 29% студентів з усіх опитаних в ході дослідження.

Серйозні претензії студенти пред'являють і до викладачів навчальних закладів. Багато хто з опитаних відзначали некомпетентність, неграмотність деяких викладачем, їх професійне невідповідність. Ці обставини знижують інтерес до навчанні, перетворюють вчення в формальний процес і тим самим у певному ступені дискредитують вузівську освіту. Студентами відзначається неадекватна оцінка їх знань, грубість, безцеремонність і некоректність деяких викладачів по відношенню до студентів, заступницьке ставлення до тих, хто має впливових родичів. У таких умовах дуже складно добре вчитися і досягти необхідної якості професійної підготовки. Студенти, у тому числі і сімейні, вважають: щоб підвищити якість успішності потрібно змінити ставлення студентів до навчання як об'єктивної необхідності. Для цього слід підвищити якість викладання, створити соціальні гарантії при розподілі на роботу в залежності від якості отриманих знань, моральних і фізичних витрат. Необхідно забезпечити навчальний процес сучасною технікою, хорошими підручниками та науковою літературою. Примітно, що всі студенти (як сімейні, так і несімейні) навчання у вузі пов'язують з майбутніми благами. У цьому є резонанс. Добре підготовлений фахівець вправі розраховувати на відповідну винагороду з боку суспільства.

У сімейних студентів я припускала виявити типовий для цієї категорії студентства набір життєвих цінностей і характеристик успішності, як мені здавалося, деякі відмінності від тих же показників у несімейних студентів. При цьому я виходила з того, що сімейний стан спонукає їх більш відповідально ставитися до навчання, до оволодіння професією, до більш конкретним і реальним життєвим орієнтаціям. Це знайшло підтвердження у відповідях студентів про життєві цілі. Отримати хорошу зарплату відразу після закінчення вузу хотіли б 90,4% сімейних і лише 22% несімейних студентів, комфортабельну квартиру 82,8% і 3,8% студентів відповідно. Думка, що сімейне життя негативно позначається на успішності, не підтвердилася. Істотних розбіжностей у рівнях успішності сімейних і несімейних студентів виявити не вдалося. Було отримано наступний розподіл відповідей на питання про успішність у сімейних студентів (у % до числа опитаних):

В цілому сімейні студенти вчаться непогано. Це в рівній мірі відноситься як до дружин, так і до чоловіків. Була зафіксована і така особливість: сімейне життя, незважаючи на складності побуту і матеріальні труднощі, для значної частини студентів (41,1% чоловіків і 34,6% жінок) з'явилася фактором, стимулюючим навчання. Вони стали вчитися краще вже після того, як вступили в шлюб. Сім'я і навчання виявилися для них прийнятними і сумісними. При спілкуванні студенти-дружини, як правило, часто обговорюють своє навчання, надають одна одній посильну допомогу при підготовці до занять, під час сесій. Однак існує деяка залежність між результативністю навчання і сімейними факторами. Одна них – наявність дітей. Так, 18,5% одружених студентів та 31,2% заміжніх студенток відзначають, що сімейні справи, складнощі, пов'язані з доглядом за дитиною (якщо їм займатися сумлінно), віднімають багато сил, часу і заважають добре вчитися. У студентів, які мають дітей, більш високий відсоток невстигаючих як серед жінок, так і серед чоловіків. Як правило, в число по неуспішних потрапляють найчастіше ті студентки, які мають дітей і погано налагоджений побут.

Суміщення навчальної та сімейної діяльності залежить значною мірою і від типу організації сімейного життя, що, в свою чергу, пов'язано з рівнем підготовленості до шлюбу.

Джерело: http://ukrefs.com.ua/page,4,71501-Studencheskaya-sem-ya-i-ee-problemy.html

Висновки

Студентські сім'ї створюються і розвиваються за загальними законами. Їм притаманні типові риси звичайної молодої сім'ї. Тому багато проблем студентської сім'ї розглядаються крізь призму спільних рис сучасної сім'ї.

Аналіз робіт дослідників дозволяє виділити кілька специфічних проблем, характерних для більшості студентських сімей: низький грошовий дохід; труднощі поєднання навчання і сімейних зобов'язань; труднощі, пов'язані з народження і вихованням дітей: нікому доглядати за дитиною під час навчання; невеликі можливості для приробітку.

У числі найближчих життєвих планів у студентських сімей важливе місце займає народження дитини. З появою дитини родина вступає в новий, більш відповідальний етап розвитку. Але, різні дослідження показують, що певна частина молодят, іноді всупереч інтересам своєї родини, відкладають народження первістка через матеріальну скруту (далеко не всі з них отримують матеріальну допомогу від батьків, багатьом сімейним студентам доводиться підробляти в "вільний час", іншим - переходити на заочне відділення, або взагалі на якийсь час (а іноді назовсім) відкладають навчання). Приблизно в половині випадків відкладання народження дитини мотивується труднощами у вирішенні житлового питання.

У сімейних студентів, які вже мають дітей, одним з головних питань є "Де і з ким залишити дитину під час занять?".

Більшість вузів не мають своїх садів і ясел. У менш половини студентських сімей діти відвідують дошкільні установи, у 30% - мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Інший, основною проблемою є нестача вільного часу.

Відзначається, що з появою дитини подружжя менше часу приділяють одне одному, у більшості сімей немає часу для частих зустрічей і спілкування з друзями.

Також, в числі проблем, виділених студентами-батьками, є те, що багато хто з них мало поінформовані про допомогу, що надаються державою та вузом родинам, які мають дітей.

Труднощі в вирішенні зазначених вище проблем, можуть привести до конфліктів в сім'ї, погіршення здоров'я студентських сімей, зменшення народжуваності, збільшення матерів-одиначок, до втрати сім'єю своїх основних функцій. Для уникнення таких наслідків в сучасному суспільстві потрібна розроблена і налагоджена система заходів соціальної підтримки студентським сім'ям, надання допомоги їм як з боку держави, так і з боку адміністрації вузів, громадських організацій. Важливу роль при цьому мають відігравати самі студентські сім'ї. Зацікавленість і ініціативність у вирішенні проблем, бажання і вміння облаштовувати свій побут в значній мірі сприятиме успішному функціонуванню сім'ї студента.

Джерело: http://uareferat.com/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%60%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8

Дата добавления: 2017-01-14