КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Способи визначення імовірності влучення в ціль
Імовірність влучення і її залежність від різних причин
77. Унаслідок розсіювання снарядів і помилок у підготовці стрільби при пострілі можна потрапити в ціль чи допустити промах. Можливість потрапити в ціль характеризується імовірністю влучення. Імовірністю влучення називається число, що характеризує ступінь можливості влучення в ціль за даних умов стрільби. Імовірність влучення виражається звичайно в відсотках чи десяткових дробах. Знання закономірностей і характеристик розсіювання і помилок підготовки стрільби дозволяє ще до стрільби визначити імовірність влучення в ціль. Примітка. Імовірність влучення може бути визначена на підставі результатів дослідних стрільб. Відношення числа влучень до числа всіх зроблених пострілів називається частотою влучення. При досить великому числі стрільб, зроблених у можливо однакових умовах, частота влучення змінюється в дуже вузьких межах, коливаючись біля середнього значення. Середнє значення частоти влучення, знайдене в результаті цих стрільб, і буде імовірністю влучення для даних умов. 78. Величина імовірності влучення залежить (мал. 30); • від положення центра розсіювання (середньої траєкторії) щодо центра цілі; чим ближче центр розсіювання до центра цілі, тим більше імовірність влучення; • від розмірів цілі; при тих самих розмірах розсіювання і при збігу центра розсіювання з центром цілі імовірність влучення тим більше, чим більше розміри цілі; • від розмірів площі розсіювання; при тих самих розмірах цілі і при збігу центра розсіювання з центром цілі імовірність улучення тим більше, чим менше площа розсіювання; • від напрямку стрільби; чим ближче збігається напрямок стрільби з найбільшим розміром цілі, тим більше імовірність улучення...
Мал. 30. Залежність імовірності улучення від різних причин: а - від положення середньої точки влучення (СТВ); б - від розмірів площі розсіювання; в - від розмірів цілі; г - віднапрямку стрільби
79. Для збільшення імовірності влучення в ціль необхідно: • вчасно і ретельно робити вивірку прицільних пмалтосувань і приведення кулецілів до нормального бою; • уміло вибирати установку прицілу і точку прицілювання, для чого з найбільшою точністю визначати дальність до цілі; • можливо точніше наводити зброя і вживати заходів до зменшення розсіювання; • вибирати момент для пострілу, коли ціль найбільш уразлива чи має найбільші розміри (з'явилася відкрито, підставила борт чи фланг та ін.).
80. Визначення імовірності влучення в ціль зводиться до визначення імовірності одержання відхилень, що не виходять за межі розмірів цілі. Імовірність влучення в ціль можна визначити такими способами: • порівнянням площі цілі з площею серцевини розсіювання; • по шкалі розсіювання; • по сітці розсіювання; • по таблиці значень імовірностей влучення. 81. Імовірність улучення порівнянням площі цілі з площею серцевини розсіювання визначають тоді, коли ціль цілком накривається серцевиною розсіювання. У цьому випадку імовірність влучення в ціль буде в стільки разів менше імовірності влучення в серцевину розсіювання, у скільки разів площа цілі менше площі серцевини. Це положення можна записати формулою
p = 50% × (Sц / Св×Сб) де р - імовірність влучення в ціль; 50% - імовірність влучення в серцевину розсіювання; Sц - площа цілі; Св і Сб - серцевинні смуги по висоті і бічному напрямку. Імовірність влучення в ціль цим способом визначають, як правило, при стрільбі з кулемета. 82. Визначення імовірності влучення по шкалі розсіювання виробляється в наступному порядку: а) якщо ціль - смуга, боки якої рівнобіжні однієї з осей розсіювання, то необхідно: • вичертити в довільному масштабі ціль; • нанести положення середньої траєкторії на ціль; • провести вісь розсіювання; · побудувати в обраному масштабі шкалу розсіювання; · підрахувати підсумовуванням імовірність влучення в смугу.
Мал.31. Визначення імовірності влучення в смугу по шкалі розсіювання
Приклад. Визначити імовірність влучення в ціль – смугу, якщо її глибина дорівнює 52 м, Вд = 26 м, а середня траєкторія перпендикулярна цілі і проходить через середину цілі (мал.31). . Рішення. p = 0,25 + 0,25 = 0,50, чи 50%
б) якщо ціль - прямокутник, сторони якого рівнобіжні осям розсіювання, то імовірність влучення в ціль дорівнює добутку імовірностей влучення в смуги, які рівні висоті (глибині) і ширині цілі: p = pд × pб або p = pв × pб де рд - імовірність влучення в смугу, рівну глибині цілі; рб - імовірність влучення в смугу, рівну ширині цілі; рв - імовірність влучення в смугу, рівну висоті цілі.
Приклад. Визначити імовірність влучення в мету (прямокутник, якщо її сторони рівні 2Вд і 2Вб і середня траєкторія проходить через правий нижній кут мети (мал.32).
Рішення: 1. Вичертити в обраному масштабі ціль. 2. Нанести положення середньої траєкторії (у правому нижньому куті мети). 3. Провести осі розсіювання по дальності і по напрямку. 4. Побудувати на осях шкали розсіювання. 5. Визначити підрахунком імовірності влучення: - по дальності рд = 0,25 + 0,16 = 0,41; - по бічному напрямку рб = 0,25 + 0,16 = 0,41. 6. Визначити імовірність влучення в мету р = 0,41 (0,41 = 0,168 або 16,8%.
Мал. 32. Визначення імовірності влучення в прямокутник
в) якщо ціль не є прямокутником, а має фігурний обрис, то спочатку визначається імовірність влучення в прямокутник, описаний навколо фігурної цілі. Після чого отриману імовірність множать на коефіцієнт фігурності. Це і буде імовірність влучення у фігурну ціль. Імовірність влучення в цьомувипадку визначають по формулі р = рд × рб × К Коефіцієнтом фігурності цілі (К) називають відношення площі цілі до площі описаного біля її прямокутника. Коефіцієнт фігурності варто застосовуватив тих випадках, коли розміри цілі менше розмірів повного розсіювання. Примітка. Для більш точних розрахунків коефіцієнт фігурності визначається як відношення імовірності влучення в ціль до імовірності влучення в прямокутник, описаний навколо цілі. Для зручностей визначення імовірності влучення іноді фігурну ціль замінюють рівновеликим прямокутником, сторони якого відповідно дорівнюють добутку ширини (висоти) мішені на корінь квадратний з коефіцієнта фігурності. Знайдену імовірність влучення в такий прямокутник приймаютьзаімовірність влучення у фігурну ціль. Значення коефіцієнтів фігурності і приведених розмірів мішеней дані в додатку 4. Приклад. Визначити імовірність влучення в танк противника (мішень № 12) при стрільбі з 100-мм танкової гармати бронебійно-трасуючим снарядом на відстані 1800 м, якщо середня траєкторія пройде через середину цілі (мал. 33). Рішення: 1. З додатку 4 та таблиць стрільби знаходимо: Вв = 0,5 м; Вб = 0,5 м; висота цілі дорівнює 2,8 м; ширина цілі дорівнює 3,6 м; коефіцієнт фігурності дорівнює 0,85. 2. Визначаємо імовірність влучення в смугу, рівну висоті цілі: рв = (25% + 16% + 5,6%) × 2 = 93,2% або 0,932. 3. Визначаємо імовірність влучень у смугу, рівну ширині цілі: рб = (25% + 16% +7% +1,2%) × 2 = 98,4% або 0,984. 4. Визначаємо імовірність влучення в ціль р = рв × рб × К = 0,932 × 0,984 × 0,85 = 0,779 або 77,9%
Мал. 33. Визначення імовірності влучення у фігурну ціль 83. Сіткою розсіювання називають креслення, побудоване на двох взаємно перпендикулярних шкалах розсіювання (мал. 34). По сітці розсіювання визначають імовірність влучення в тому випадку, коли не відомий коефіцієнт фігурності цілі. Порядок визначенняімовірності по сітцірозсіювання наступний: • визначити глибину (висоту) і ширину цілі у величинах серединних відхилень; • з огляду на положення центра цілі відносно центра сітки і конфігурацію цілі, нанести ціль на сітку (в обраному масштабі); • визначити (підрахувати) імовірність влучення в площу, яка обмежена контурами цілі, як суму імовірностей, вписаних у неї прямокутників сітки, тобто р = р1 + р2 + р3 + … + рn Якщо в контур цілі входить частина площі прямокутника сітки, то значення імовірності для цього прямокутника визначається відповідно розмірам його площі, що входить у площу цілі.
Мал. 34. Сітка розсіювання з масштабом в одне серединне відхилення
84. Порядок визначення імовірності влучення в ціль по таблиці значень імовірностей влучення, коли середня точка влучення збігається із серединою цілі, наступний: • підрахувати відношення половини висоти (глибини) чи ширини цілі до серединного відхилення по висоті (дальності) чи бічному напрямку; відносини в таблиці позначені через В; • у графі В знайти цифри, що відповідають цим відносинам; стоячи поруч у графі Ф (В) цифри є імовірністю влучення в смуги, які рівні висоті (глибині) чи ширині цілі. Імовірність влучення в прямокутник буде дорівнювати добутку імовірності влучення в смугу, яка рівна висоті (глибині) цілі, на імовірність влучення в смугу, рівну ширині цілі. Якщо ціль за своєю формою відрізняється від прямокутника, то знайдену імовірність улучення необхідно помножити на коефіцієнт фігурності чи для визначення імовірності улучення взяти приведені розміри цілі:
р = Ф(у/Вв) × Ф(z/Вб) × К або
р = Ф(х/Вд) × Ф(z/Вб) × К,
де р - імовірність влучення в ціль; у, z, х - відповідно половина висоти, ширини, глибини цілі; Вв, Вб, Вд - відповідно серединні відхилення по висоті, бічному напрямку і по дальності; К - коефіцієнт фігурності.
Приклад. Визначити імовірність влучення в ПТКР на автомобілі при стрільбі з 100-мм танкової гармати осколково-фугасною гранатою на відстань 2800 м, якщо середня траєкторія пройде через середину цілі.
Рішення: 1. З додатків6 та 8 знаходимо: Вв = 0,5 м; Вб = 0,8 м; приведені розміри цілі - висота дорівнює 1,92; ширина дорівнює 1,74. 2. Визначаємо імовірність влучення в смугу, яка рівна висоті цілі (рв): а) знаходимо відношення половини висоти цілі до серединного відхилення по висоті В = 0,96/0,5 = 1,92; б) по таблиці (додаток3) у графі В знаходимо цифру 1,92; у графі, що стоїть поруч з цією цифрой Ф(В) цифра 0,805 і є величина імовірності влучення в дану смугу (рв). 3. Визначаємо імовірність влучення в смугу, рівну ширині цілі (рб ): В = 0,87/0,8 = 1,09; Ф(В) = Ф(1,09) = 0,538. 4. Визначаємо імовірність влучення в ціль р = рв × рб = 0,805 × 0,538 = 0,433 чи 43,3%.
85. Коли середня точка влучення не збігається із серединою цілі, то імовірність влучення в неї може бути визначена по формулі
р = ¼ × , де х1 і х2 - відстані від осі розсіювання по дальності відповідно до далекого та ближнього краю цілі; z1 і z2 - відстані від осі розсіювання по бічному напрямку відповідно до далекого та ближнього краю цілі; Вд іВб - серединні відхилення відповідно по дальності і бічному напрямку; К - коефіцієнт фігурності.
Мал. 35. Координати середньої точки влучення Знак плюс (+) береться, коли вісь розсіювання проходить через ціль, а знак мінус (—) береться, коли вісь розсіювання поза ціллю. Приклад. Визначити імовірність влучення в ціль - прямокутник (К = 1), якщо відомо, що середня траєкторія щодо цілі займає положення, обумовлене координатами (мал. 35): по дальності х1 = - 35 м; х2 = + 50 м; по напрямку z1 = -0,75 м; z2 = +1,0 м.
Характеристики розсіювання рівні: Вд = 25 м; Вб = 0,5 м. Рішення: р = 1/4× = = 1/4× = = 1/4× = = 1/4× = 0,557 або 55,7%.
86. У випадку, якщо маються помилки в підготовці стрільби, порядок розрахунку імовірності влучення в ціль наступний: • визначають помилки підготовки стрільби; • визначають характеристики розсіювання; • розраховують сумарні (приведені) серединні відхилення по висоті Ввп = , по напрямку Вбп = ; • визначають імовірність влучення в ціль по сумарних помилках стрільби одним з вищевказаних способів, при цьому приймається, що середня точка влучення збігається із серединою цілі.
Приклад. Визначити імовірність влучення в танк противника (мішень № 12) при стрільбі з 100-мм танкової гармати з місця бронебійно-трасуючим снарядом на відстані 1200 м, якщо відстань до цілі визначена окомірно (Ед = 10%).
Рішення: 1. З таблиці стрільби знаходимо Вв = 0,3 м; Вб = 0,3м;кут падіння qс = 0,50» 8 тис.; К = 0,85. 2. Визначаємо средииную помилку у визначенні відстані по висоті Еу = Ех×(qс/1000) = 120 × (8/1000) = 0,96 м. 3. Визначаємо сумарну серединну помилку стрільби по висоті Ввп = = =1,0 м. 4. Визначаємо імовірність влучення в ціль
р = Ф(у/Ввп) × Ф(z/Вб) × К = Ф(1,4/1,0) × Ф(1,8/0,3) × 0,85 =
= Ф(1,4) × Ф(6) × 0,85 = 0,665 × 0,999 × 0,85 = 0,556 або 55,6%
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 574; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |