Приклад розрахунку

Норма для класу небезпеки.

НАЙМЕНУВАННЯ ПОКАЖЧИКА
ГДК отруйної речовини у повітрі робочої зони, мг/м3	Менше за 0,1	0,1 –1,0	1,1 –10,0	більша за 10,0
ЛД50 перорально, мг/кг	Менша за 15	15 –150	151 –5000	більша за 5000
ЛД50 при нанесенні на шкіру, мг/кг	Менша 100	100 –500	501 –2500	більша за 2500
ЛД50 у повітрі мг/л	Менша за 0,5	0,5 –5,0	5,001-50	більша за 50
Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння	Більше за 300	300 –30	29-3	менша за 3
Зона гострої дії	Менше за 6,0	6,0 –18,0	18,1 –54,0	більша за 54,0
Зона хронічної дії	Більше за 10,0	10,0 –5,0	4,9 –2,5	менша за 2,5

На формування хмари зараженого повітря впливає вертикальна стійкість повітря, швидкість його руху.

ЗВІТ

Про виконання практичної роботи на тему:

“Оцінка хімічної обстановки і захист співробітників у зоні лиха”

Вихідні дані: (за варіантом)

1. Найменування СДОР ____________________________________________________

2. Кількість СДОР (т) ____________________________________________________

3. Напрямок вітру (град.) ____________________________________________________

4. Швидкість вітру V (м/с) ____________________________________________________

5. Температура повітря t( °C) ____________________________________________________

6. Рельєф місцевості ____________________________________________________

7. Чисельність працівників (осіб)_______________________________________________

8. Забезпеченість ЗІЗ (%)_________________________________________________

9. Відстань до об’єкта L або R (км)________________________________________________

10. Характер зберігання СДОР_______________________________________________

Завдання. Відповідно до запропонованого варіанта роботи визначити наслідки аварії, параметри зони зараження, відобразити їх на карті чи схемі місцевості в масштабі, засоби захисту та рішення на ліквідацію аварії.

Коротка характеристика СДОР та перша медична допомога в разі ураження:

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

І. Визначення розмірів (параметрів)зони хімічного зараження

Розрахунок виконуємо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 1).

Ситуація полягає в тому, що на об’єкті господарювання (ОГ) з причин порушення правил безпеки сталося руйнування ємкості СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла небезпечна хмара СДОР зараженого повітря, внаслідок його випаровування з площі розлиття.

Розв’язання

1. За графіком (Додаток 2) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо ∆ t = -1°, швидкість вітру V = 2 м/с, це буде інверсія.

2. За табл. Д2 (Додаток 3) визначимо глибину Г_табл. поширення зони хімічного зараження при умові, що ємкість, де зберігалася 25т. СДОР (хлор), не обвалована, при V = 1 м/с. та інверсії на закритій місцевості:

Г_табл. для25 т хлору = 22,85

А оскільки, за умовою 0-го варіанту, швидкість вітру V =2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. Д2, знаходимо поправочний коефіцієнт k _попр = 0,6.

Тоді фактична глибина 3Х3 становитиме:

Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

3. Знайдемо ширину Ш 3Х3 з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;

(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції):

фактично для нашого випадку Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

Отже, ширина ЗХЗ буде сягати понад 411 метрів

4. Визначимо площу 3Х3, як площу трикутника:

S _3Х3 = 1 / 2 ГШ = 1/2∙13,71 ∙ 0,4113 = 2,82 км².

ІІ. Визначення терміну підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від місця розлиття СДОР (аварії).

Розв’язання

1. З табл. Д3 (Додаток 4) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:

L або R <10 км, V = 2 м/с, W = 4

2. Термін подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою:

W – швидкість перенесення зараженого повітря,

60 – коефіцієнт переводу секунд в хвилини.

L (R) – відстань від підприємства до місця аварії

ІІІ. Визначення терміну вражаючої дії СДОР (хлор) або її випаровування (Додаток 5, табл. Д4)

Розв’язання

Ємкість зберігання СДОР - не обвалована

Тоді, за таблицею Д4, при V =1 м/с, швидкість випаровування буде 1,3 год.

А у нашому випадку при V = 2 м/с. Знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 5, примітка до табл.Д4) К _попр.= 0,7

Тоді t вражаючої дії = t випаровування =1,3∙0,7=0,91=55 хв.

IV. Визначення можливих втрат людей

Розв’язання

За табл. Д5 (Додаток 6) втрати співробітників становитимуть 4%:

За умови з абезпечення ЗІЗ - 100%, у спрощених укриттях, будівлях, визначаємо загальні втрати Р = 620∙0,04 = 25 осіб.

Згідно з приміткою: легкий ступінь ураження: 25∙0,25=6 осіб;

середній і тяжкий: 25∙0,4=10 осіб;

незворотні втрати: 25-(10+6)=9 осіб;

V. Визначення режиму хімічного захисту

Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту № 1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, то для захисту співробітників застосовуємо режим хімічного захисту № 2 (використати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і продовжувати працювати).

VI. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередку ураження

Роботи з ліквідації аварій на ПНО виконують, в основному, аварійно-технічні та рятувальні групи об'єкту. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємкостей, по можливості, перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.

Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.

Після закінчення робіт провадиться повна спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.

VI. Визначення заходів щодо захисту співробітників і населення від ураження СДОР

За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, черговий диспетчер негайно сповіщає чергові зміни аварійних служб (газорятівної, протипожежної, медичної), штаб ЦЗ міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із включенням об’єктових електричних сирен.

Для захисту робітників і службовців на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, в будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.

Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦЗ або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості.

За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість повітря, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.

Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.

Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦЗ. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків аварії з викидом СДОР.

Висновки

1. Чи потрапить мікрорайон в зону хімічного зараження;

2. Найбільш доцільні способи захисту населення під час аварії;

3. Які заходи необхідно вжити заздалегідь, щоб уникнути втрат серед людей;

4. Превентивні заходи безпеки

Дата добавления: 2017-02-01